Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Завдання 3. Характерні реакції катіонів шостоїїСодержание книги
Поиск на нашем сайте Аналітичної групи Реакції виявлення катіонів шостої аналітичної групи (Co2+, Cu2+, Ni2+, Cd2+, Hg2+) Дія групового реагенту (надлишок розчину Амонію гідроксиду) З невеликою кількістю амонію гідроксиду йони Co2+, Cu2+, Ni2+, Cd2+, Hg2+ утворюють осади відповідних гідроксидів. При дії надлишку NH4OH осади Co(OH)2, Ni(OH)2, Cu(OH)2, Cd(OH)2 розчиняються з утворенням комплексних сполук. Утворення розчинного аміакату меркурію відбувається при дії надлишку NH4OH в присутності NH4Cl і при нагріванні. Виконання реакцій: До 0,5 см3 розчинів солей катіонів VI-ї аналітичної групи (в окремих пробірках) додають краплями розчину амонію гідроксиду. До утворених осадів додають надлишок розчину NH4OH до повного їх розчинення. В пробірку, що містить йони Hg2+, додають також щіпку сухого NH4Cl і вміст пробірки нагрівають.
Дія загальних реагентів Виконання реакцій: Всі реакції з загальними реагентами виконують таким чином: в ряд пробірок (по 5 в кожному ряді) поміщають по 0,5 см3 солей відповідних йонів і додають по 3-4 краплі реактиву.
Дія лугів (NaOH і KOH) Гідроксиди натрію і калію утворюють з усіма катіонами шостої групи осади гідроксидів, які нерозчинні в надлишку реагента. Всі осади добре розчинні в неорганічних кислотах. Білий меркурію гідроксид (Hg(OH)2) досить швидко розкладається з утворенням жовтого меркурію (II) оксиду.
Дія карбонатів натрію, калію та амонію Реагенти утворюють з йонами Ni2+ зелений осад ніколу карбонату, решта йонів осаджуються у вигляді основних солей різного кольору, зокрема (СoOH)2CO3 – червоного, (СuOH)2CO3 – зеленого, (СdOH)2CO3 – білого, HgCO3•3HgO – червоно-бурого. Всі осади розчиняються в кислотах. Крім того, всі сполуки (крім HgCO3•3HgO) розчиняються також в розчині амонію гідроксиду та надлишку розчину амонію карбонату.
Дія калію гексаціаноферату (II) і Калію гексаціаноферату (III) Калію гексаціаноферат (III) утворює червоно-бурий осад з йонами Co2+ і жовто-бурий осад з йонами Ni2+. Йони Cu2+, Hg2+, Cd2+ з цим реагентом осадів не утворюють. З калію гексаціанофератом (II) взаємодіють всі катіони (окрім Hg2+), утворюючи зеленуватий осад Co2[Fe(CN)6], жовто-зелений осад Ni2[Fe(CN)6], білий осад Cd2[Fe(CN)6]. Червоно-бурий осад Cu2[Fe(CN)6] забарвлений настільки інтенсивно, що дана реакція використовується для виявлення Cu2+ в присутності всіх інших катіонів. Тільки йони Fe3+ дещо перешкоджають виявленню Cu2+. Більшість осадів нерозчинні в розбавленій хлоридній кислоті, але розчиняються в надлишку амонію гідроксиду.
Дія амонію сульфіду Амонію сульфід в нейтральному і слаболужному середовищі утворює осади - жовтий CdS, чорні СoS, NiS, CuS, HgS. Cвіжоосаджені осади розчинні навіть в ацетатній кислоті. Після недовгого стояння вони переходять у менш розчинну модифікацію і розчиняються лише в нітратній кислоті при нагріванні.
Дія сірководню В середовищі розбавленої НCl і при нагріванні реагент утворює осади сульфідів CuS, HgS, CdS.
3.3. Реакції йонів Сo2+ Дія амонію роданіду Реагент утворює з йонами Со2+ розчинну комплексну сполуку синього кольору. Сполука нестійка у водному середовищі, але стає стійкою при екстракції її пентиловим спиртом, верхній органічний шар при цьому забарвлюється в синій колір (“синє кільце”): Co(NO3)2 + 4NH4SCN → (NH4)2[Co(SCN)4] + 2NH4NO3. Реакцію проводять у нейтральному або слабокислому середовищі. Виконання реакції: До 0,5-1 см3 розчину солі Сo2+ додають 5-6 крапель розчину NH4SCN в пентиловому спирті (не перемішувати!). Виявленню Со2+ перешкоджають йони Fe3+, Cu2+, Hg2+. Перешкоджаючий вплив Fe3+ усувають, додаючи до аналізованого розчину сухий натрію флуорид, який зв’язує йони Fe3+ в дуже міцний безбарвний комплекс Na3[FeF6]. Вплив інших йонів усувають, додаючи суху тіосечовину або натрію тіосульфат, які в середовищі розбавленої НСl зв’язують ці катіони в міцні безбарвні комплекси.
3.3.2. Дія α-нітрозо-β-нафтолу (реактиву Ільїнського) (фармакопейна) Реактив утворює з йонами Со2+ червоний осад, нерозчинний у розведених неорганічних кислотах. Реакцію проводять в середовищі розведеної хлоридної кислоти і при нагріванні. Co3+ + 3C10H6(NO)OH → [C10H6(NO)O]3Co↓ + 3H+. Виконання реакції: Реакцію можна проводити в пробірці або на смужці фільтрувального паперу (крапельний метод). а) До 0,5 см3 розчину солі Со2+ додають 3-4 краплі НСl і 3-4 краплі свіжоприготованого розчину α-нітрозо-β-нафтолу і нагрівають вміст пробірки. б) На смужку фільтрувального паперу поміщають одну краплю розчину солі Со2+, 1-2 краплі НСl і 1-2 краплі розчину α-нітрозо-β-нафтолу. Виявленню Со2+ перешкоджають йони Fe2+, Fe3+, Cu2+, Hg2+, що утворюють забарвлені осади. 3.4. Реакції йонів Ni2+ 3.4.1. Дія диметилгліоксиму (реактиву Чугаєва) Реактив утворює з йонами Ni2+ яскраво-рожевий осад, розчинний у неорганічних кислотах і лугах, слаборозчинний в NH4ОН. Реакцію проводять в слабоаміачному середовищі.
Виконання реакції: Реакцію можна проводити в пробірці (а) або на смужці фільтрувального паперу (крапельний варіант) (б). а) До 0,5 см3 розчину солі Ni2+ додають розчин амонію гідроксиду до появи запаху аміаку і 5-6 крапель спиртового розчину диметилгліоксиму (не перемішувати!). У верхній частині пробірки утворюється яскраво-рожевий осад. б) На смужку фільтрувального паперу поміщають 1 краплю розчину солі Ni2+, 2-3 краплі розчину амонію гідроксиду і 2-3 краплі розчину диметилгліоксиму.
Дія амонію гідроксиду Реагент, взятий у надлишку, утворює з йонами Ni2+ розчинну комплексну сполуку - нітрат гексааміннікелю (II), забарвлену в яскраво-синій колір. Виконання реакції: До 0,5 см3 розчину солі Ni2+ додають краплями розчин амонію гідроксиду до розчинення утвореного спочатку осаду. Виявленню Ni2+ перешкоджають йони Сu2+, який в цих умовах утворює комплексну сполуку також яскраво-синього кольору. В присутності йонів Со2+ синє забарвлення нікелю аміакату набуває зеленуватого відтінку. У присутності катіонів, що утворюють з NH4OH нерозчинні гідроксиди або розчинні комплекси, необхідно при проведенні досліду додати великий надлишок амонію гідроксиду і дати осаду, що утворився, час відстоятись.
3.5. Реакції йонів Cu2+
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 512; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.97.14.90 (0.008 с.) |