Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Завдання 3. Характерні реакції катіонів шостоїїСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Аналітичної групи Реакції виявлення катіонів шостої аналітичної групи (Co2+, Cu2+, Ni2+, Cd2+, Hg2+) Дія групового реагенту (надлишок розчину Амонію гідроксиду) З невеликою кількістю амонію гідроксиду йони Co2+, Cu2+, Ni2+, Cd2+, Hg2+ утворюють осади відповідних гідроксидів. При дії надлишку NH4OH осади Co(OH)2, Ni(OH)2, Cu(OH)2, Cd(OH)2 розчиняються з утворенням комплексних сполук. Утворення розчинного аміакату меркурію відбувається при дії надлишку NH4OH в присутності NH4Cl і при нагріванні. Виконання реакцій: До 0,5 см3 розчинів солей катіонів VI-ї аналітичної групи (в окремих пробірках) додають краплями розчину амонію гідроксиду. До утворених осадів додають надлишок розчину NH4OH до повного їх розчинення. В пробірку, що містить йони Hg2+, додають також щіпку сухого NH4Cl і вміст пробірки нагрівають.
Дія загальних реагентів Виконання реакцій: Всі реакції з загальними реагентами виконують таким чином: в ряд пробірок (по 5 в кожному ряді) поміщають по 0,5 см3 солей відповідних йонів і додають по 3-4 краплі реактиву.
Дія лугів (NaOH і KOH) Гідроксиди натрію і калію утворюють з усіма катіонами шостої групи осади гідроксидів, які нерозчинні в надлишку реагента. Всі осади добре розчинні в неорганічних кислотах. Білий меркурію гідроксид (Hg(OH)2) досить швидко розкладається з утворенням жовтого меркурію (II) оксиду.
Дія карбонатів натрію, калію та амонію Реагенти утворюють з йонами Ni2+ зелений осад ніколу карбонату, решта йонів осаджуються у вигляді основних солей різного кольору, зокрема (СoOH)2CO3 – червоного, (СuOH)2CO3 – зеленого, (СdOH)2CO3 – білого, HgCO3•3HgO – червоно-бурого. Всі осади розчиняються в кислотах. Крім того, всі сполуки (крім HgCO3•3HgO) розчиняються також в розчині амонію гідроксиду та надлишку розчину амонію карбонату.
Дія калію гексаціаноферату (II) і Калію гексаціаноферату (III) Калію гексаціаноферат (III) утворює червоно-бурий осад з йонами Co2+ і жовто-бурий осад з йонами Ni2+. Йони Cu2+, Hg2+, Cd2+ з цим реагентом осадів не утворюють. З калію гексаціанофератом (II) взаємодіють всі катіони (окрім Hg2+), утворюючи зеленуватий осад Co2[Fe(CN)6], жовто-зелений осад Ni2[Fe(CN)6], білий осад Cd2[Fe(CN)6]. Червоно-бурий осад Cu2[Fe(CN)6] забарвлений настільки інтенсивно, що дана реакція використовується для виявлення Cu2+ в присутності всіх інших катіонів. Тільки йони Fe3+ дещо перешкоджають виявленню Cu2+. Більшість осадів нерозчинні в розбавленій хлоридній кислоті, але розчиняються в надлишку амонію гідроксиду.
Дія амонію сульфіду Амонію сульфід в нейтральному і слаболужному середовищі утворює осади - жовтий CdS, чорні СoS, NiS, CuS, HgS. Cвіжоосаджені осади розчинні навіть в ацетатній кислоті. Після недовгого стояння вони переходять у менш розчинну модифікацію і розчиняються лише в нітратній кислоті при нагріванні.
Дія сірководню В середовищі розбавленої НCl і при нагріванні реагент утворює осади сульфідів CuS, HgS, CdS.
3.3. Реакції йонів Сo2+ Дія амонію роданіду Реагент утворює з йонами Со2+ розчинну комплексну сполуку синього кольору. Сполука нестійка у водному середовищі, але стає стійкою при екстракції її пентиловим спиртом, верхній органічний шар при цьому забарвлюється в синій колір (“синє кільце”): Co(NO3)2 + 4NH4SCN → (NH4)2[Co(SCN)4] + 2NH4NO3. Реакцію проводять у нейтральному або слабокислому середовищі. Виконання реакції: До 0,5-1 см3 розчину солі Сo2+ додають 5-6 крапель розчину NH4SCN в пентиловому спирті (не перемішувати!). Виявленню Со2+ перешкоджають йони Fe3+, Cu2+, Hg2+. Перешкоджаючий вплив Fe3+ усувають, додаючи до аналізованого розчину сухий натрію флуорид, який зв’язує йони Fe3+ в дуже міцний безбарвний комплекс Na3[FeF6]. Вплив інших йонів усувають, додаючи суху тіосечовину або натрію тіосульфат, які в середовищі розбавленої НСl зв’язують ці катіони в міцні безбарвні комплекси.
3.3.2. Дія α-нітрозо-β-нафтолу (реактиву Ільїнського) (фармакопейна) Реактив утворює з йонами Со2+ червоний осад, нерозчинний у розведених неорганічних кислотах. Реакцію проводять в середовищі розведеної хлоридної кислоти і при нагріванні. Co3+ + 3C10H6(NO)OH → [C10H6(NO)O]3Co↓ + 3H+. Виконання реакції: Реакцію можна проводити в пробірці або на смужці фільтрувального паперу (крапельний метод). а) До 0,5 см3 розчину солі Со2+ додають 3-4 краплі НСl і 3-4 краплі свіжоприготованого розчину α-нітрозо-β-нафтолу і нагрівають вміст пробірки. б) На смужку фільтрувального паперу поміщають одну краплю розчину солі Со2+, 1-2 краплі НСl і 1-2 краплі розчину α-нітрозо-β-нафтолу. Виявленню Со2+ перешкоджають йони Fe2+, Fe3+, Cu2+, Hg2+, що утворюють забарвлені осади. 3.4. Реакції йонів Ni2+ 3.4.1. Дія диметилгліоксиму (реактиву Чугаєва) Реактив утворює з йонами Ni2+ яскраво-рожевий осад, розчинний у неорганічних кислотах і лугах, слаборозчинний в NH4ОН. Реакцію проводять в слабоаміачному середовищі. Виконання реакції: Реакцію можна проводити в пробірці (а) або на смужці фільтрувального паперу (крапельний варіант) (б). а) До 0,5 см3 розчину солі Ni2+ додають розчин амонію гідроксиду до появи запаху аміаку і 5-6 крапель спиртового розчину диметилгліоксиму (не перемішувати!). У верхній частині пробірки утворюється яскраво-рожевий осад. б) На смужку фільтрувального паперу поміщають 1 краплю розчину солі Ni2+, 2-3 краплі розчину амонію гідроксиду і 2-3 краплі розчину диметилгліоксиму.
Дія амонію гідроксиду Реагент, взятий у надлишку, утворює з йонами Ni2+ розчинну комплексну сполуку - нітрат гексааміннікелю (II), забарвлену в яскраво-синій колір. Виконання реакції: До 0,5 см3 розчину солі Ni2+ додають краплями розчин амонію гідроксиду до розчинення утвореного спочатку осаду. Виявленню Ni2+ перешкоджають йони Сu2+, який в цих умовах утворює комплексну сполуку також яскраво-синього кольору. В присутності йонів Со2+ синє забарвлення нікелю аміакату набуває зеленуватого відтінку. У присутності катіонів, що утворюють з NH4OH нерозчинні гідроксиди або розчинні комплекси, необхідно при проведенні досліду додати великий надлишок амонію гідроксиду і дати осаду, що утворився, час відстоятись.
3.5. Реакції йонів Cu2+
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 372; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.222.118.236 (0.006 с.) |