Програма проведення і опрацювання результатів досліджень

1.1.1 Зробити зовнішній огляд Т, записати заводські дані та виконати ескіз його магнітної системи.

1.1.2 Виміряти мегомметром опір ізоляції між обмотками і на корпус, а також опір ізоляції стяжних болтів на корпус.

1.1.3 Виміряти омічний опір обмоток трансформатора і привести опір до температури 75 .

1.1.4 Зібрати схему (див. рисунок 1.1). Зняти і побудувати характеристики неробочого ходу:

Визначити: струм НХ у відсотках від номінального струму і параметри при . Знайти коефіцієнт трансформації.

Визначити кількість витків первинної і вторинної обмоток трансформатора.

1.1.5 Зібрати схему (див. рисунок 1.1), подаючи напругу на обмотку ВН та закоротивши обмотку НН, зняти і побудувати характеристики К3: при За даними досліду визначити параметри , напругу КЗ і її складові і

1.1.6 Визначити індукцію в стержні і ярмі. Користуючись значенням втрат НХ (при номінальній напрузі), розрахувати питомі втрати в сталі трансформатора. Довести питомі втрати до індукції Тл при Гц і порівняти з табличними значеннями. Дати оцінку магнітного стану магнітопроводу.

1.1.7 Розрахувати і побудувати залежність ККД від коефіцієнта навантаження для двох значень коефіцієнта потужності: і .

1.1.8 За параметрами КЗ визначити зміни вторинної напруги при для двох значень і

Побудувати зовнішні характеристики для двох значень: і

 

Методичні вказівки до проведення роботи

Рисунок 1.1 – Схема дослідження неробочого ходу трансформатора

1.2.1 На ескізі перерізу магнітопроводу трансформатора показати геометричні розміри пакетів. Розрахувати площі перерізу, обсяг стержнів і ярем трансформатора.

1.2.2 Дослідження трансформаторів та електричних машин усіх видів починають із виміру опору ізоляції обмоток відносно корпусу і між обмотками. Для вимірювання опору ізоляції використовують мегомметр з напругою джерела постійного струму 500В, що достатньо для вимірювання опорів до 100 МОм.

1.2.3 Опір обмоток трансформатора вимірюють за методом амперметра-вольтметра при постійному струмі в холодному стані.

Визначають і записують температуру навколишнього середовища .

1.2.4 Принципова електрична схема дослідження представлена на рисунку 1.1. На схемі показані такі елементи: Р1 - рубильник; ІР – індукційний регулятор; К-50 – комплект вимірювальних приладів для контролю струму (амперметр вимірює лінійні струми), потужності (ватметр – фазні потужності), напруги (вольтметр – фазні напруги). Обмотку НН підключити через К-50 і ІР до мережі, а обмотку ВН розімкнути.

Змінюючи напругу за допомогою ІР від 0,6 до 1,2 знімають показники 6-8 точок характеристик НХ. Результати вимірів заносяться до таблиці 1.1. Обов’язково зняти показники для точки

Щоб визначити коефіцієнт трансформації за схемою (рисунок 1.1), встановлюють напругу 30-60% номінальної і вимірюють фазні напруги первинної і вторинної обмоток. Знімають одну точку. Результати вимірювань заносять у
таблицю 1.2.

Таблиця 1.1 – Дослідження неробочого доходу

№ п/п

Ua

Ub

Uc

Ia

Ib

Ic

Pa

Pb

Pc

Ціна поділки шкали

Поділки

Cu=

Cі=

Cw=

 

Таблиця 1.2 – Визначення коефіцієнта трансформації

№ п/п	Ua	Uв	Uс	UА	UВ	UС	U20
Сu =	Сu =	Сu =

 

Для визначення кількості витків первинної і вторинної обмоток на один із стержнів трансформатора намотано додаткову обмотку, що має відому кількість витків

Трансформатор вмикають у мережу за схемою рисунку 1.1, встановлюють напругу приблизно і вимірюють фазні напруги первинної і вторинної обмоток і напругу на виводах додаткової обмотки .

Результати вимірювань заносять у таблицю 1.2.

1.2.5 У досліді КЗ обмотку ВН під’єднують через К-50 і IP до мережі, а обмотку НН замикають накоротко.

За допомогою IP підвищують напругу КЗ до такого значення, щоб струм КЗ дорівнював номінальному або був трохи більшим за нього. Заносять до таблиці 1.3 значення першої точки - Поступово знижуючи напругу, знімають показники 6-8 точок характеристики КЗ. Результати вимірювань заносять до таблиці 1.3.

 

 

Таблиця 1.3 – Дослідження короткого замикання

№ п/п

UA

UB

UC

IA

IB

IC

PA

PB

PC

Ціна поділки шкали

Поділки

Cu=

Cі=

Cw=