За підрахунками вчених, одна аварія аес за вартістю перекриває економічні переваги, які надає атомна енергетика.

Після ліквідації аварії навколо аварійного блоку Чорнобильської АЕС був споруджений об'єкт "Укриття", призначений для тривалої консервації блоку і запобігання викидів радіоактивних речовин. На даний час для безпеки населення Чорнобильська АЕС цілком виведена з експлуатації.

Підвищений радіаційний фон зафіксовано на третині території України. З обігу вилучено 180 тис. га орної землі та 157 тис. га лісів.

Внаслідок аварії катастрофічно погіршився стан здоров'я потерпілого населення. За даними Мінохорони здоров'я, на сьогодні перше місце належить хворобам органів дихання – 44,7%, ураження нервової системи – 9%, органів травлення – 6,2%, системи кровообігу – 6,1%. У 10-15 разів зросла захворюваність ендокринної системи у жителів радіоактивно забруднених районів. З 1990-го року зростають випадки онкопатології щитоподібної залози у дітей. Статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи мають 3 млн. потерпілих, з них 1,2 млн. – діти.

Спостерігаються тенденції до погіршення загального стану здоров'я дітей. За час після аварії загальна захворюваність дітей зросла втричі, за останні п'ять років приріст становить 36%. Найбільші зміни спостерігаються в групі дітей з опроміненою щитоподібною залозою, залежно від дози опромінення. Серед таких дітей частіше трапляються вторинні імунодефіцитні стани, функціо­нальні розлади судинного тонусу, порушення мінерального обміну.

30-кілометрова зона – зона відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення. Площа становить 2,6 тис. км², на ній знаходяться 94 колишні населені пункти. На території зони відчуження знаходяться 2,8 млн. м³ радіоактивних відходів загальною активністю більш як 200 тис. Кі, без урахування об'єкта "Укриття". У зоні зараз близько 200 дрібних захоронень – нашвидкоруч закопане радіоактивне сміття. Збудовано сховище "Вектор", яке призначене для збереження відходів з низькою та середньою активністю протягом 300 років. Будується ще одне сховище.

Зону оточено колючим дротом. Деякі люди повернулись назад до своїх домівок. Переважно це старі люди. Живуть вони в селах, де рівень радіації порівняно невисокий.

У зоні відчуження нині панують дикі тварини. В центрі Європи утворився своєрідний заповідник площею близько 3 тис. км², де майже немає людей та господарської діяльності, внаслідок чого активно розвивається тваринний і рослинний світ. В останні роки тут помічено майже 100 видів організмів, які є в Червоній книзі. А ще вчені привезли сюди 30 коней Пржевальського для того, щоб вони знищували заражену траву на покинутих полях та пасовиськах.

Пройшло вже понад 25 років після аварії, і головний урок Чорнобиля – те, що ця катастрофа – назавжди.

Третьою ядерною аварією стала аварія 11 березня 2011 року на АЕС Фукусима-1 (Японія). Великої сили землетрус і цунамі призвели до збою електричного живлення атомної електростанції та зупинки резервних дизельних генераторів. Це стало причиною відмови всіх систем охолодження і призвело до розплавлення активної зони реакторів на енергоблоках 1, 2 і 3, вибухів через накопичення водню та пожежі на 4 енергоблоці. Як наслідок – стався витік радіоактивних речовин в атмосферу та Світовий океан. З 30-км зони було евакуйовано біля 320 тис. людей.

Біологічна дія випромінювання залежить не тільки від дози, але й від його біологічної активності. Несприятлива дія радіоактивних речовин пов'язана не тільки з разовою дією. Небезпечним є потрапляння радіонуклідів всередину організму з повітрям та зараженими продуктами харчування, адже велика кількість радіонуклідів може залишатися в організмі на тривалий час і викликати внутрішнє опромінення та створювати небезпеку онколо­гічних захворювань і генетичних порушень. Йод-131 накопичується у щитоподібній залозі, спричинює сильне, але короткочасне опромі­нення (період напіврозпаду 8 діб), Стронцій-90 надовго залишається і накопичується в кістках, Цезій-137 (період напіврозпаду біля 30 років) накопичується у печінці, включається в активний метаболізм, витісняючи Нітроген. Стронцій і цезій, період напіврозпаду яких становить тисячі років, викликають опромінення протягом усього життя людини. Чутливість різних органів до іонізуючого (радіо актив­ного) випромінювання не однакова. Найбільш небезпечними для організму людини є порушення в системі органів кровотворення, перш за все у кістковому мозку та залозах внутрішньої секреції. В зоні радіаційного забруднення переважають захворювання органів дихання, кровообігу і нервової системи. У дітей збільшується число дефіцитних анемій, вроджених аномалій. Спостерігається збільшення кровотеч та інших ускладнень вагітності у жінок. При надмірній дозі опромінення розвивається променева хвороба.

 

Хід роботи

Для вимірювання щільності потоку та потужності доз іонізуючого випромінювання, а також активності радіонуклідів використовують дозиметричні прилади.

Для перевірки гамма-фону у приміщенні в домашніх умовах використовують побутові радіометри. Лабораторними приладами можна виміряти щільність потоку бета-випромінювання з поверхні продуктів, для виявлення ізотопів Стронцію та активність радіонукліду Цезій-137. Альфа частинки реєструються тільки професійною апаратурою.

Для побутових радіометрів характерним є значні відхилення показників – до 30-50%. Для покращення якості вимірювань (на 10-15%) збільшують кількість і час вимірювання.

1. Ознайомтеся з запропонованим зразком "побутового дозиметра".

2. Виміряйте гамма-фон приміщення, в якому Ви знаходитесь.

3. Визначте річну дозу опромінення при знаходженні людини в такому приміщенні (для оцінки вимірювань використовуйте додаток З). Допустима поглинена доза становить не більше 5 мЗв/рік.

4. Виміряйте гамма-фон від запропонованих Вам побутових матеріалів. Визначте їх безпечність для людини.

 

Для розрахунків використайте такі дані.

 

1 Зв=10 ^–3 мЗв=10 ^–6 мкЗв=10 ^–9 нЗв

 

Потужністьдози – доза випромінювання за одиницю часу:

 

0,1 мкЗв/год ≈ 10 мкР/год.;

1 зіверт ≈ 100 рентген.

Приклад розрахунків. У певному місці зафіксовано радіаційний фон від гамма-випромінювання 50 мкР/год. (0,5 мкЗв/год.). Знаходячись там 1 годину, людина отримає дозу 50 мкР/год. За рік це становить:

 

50 мкР/год. * 8760 год. = 438000 мкР/рік ≈ 4380 мкЗв/рік = 4,3 мЗв/рік.

 

5. Намалюйте схематично карту України і, використовуючи карти природної радіоактивності ґрунтів України, позначте уранові провінції та родовища уранових руд.

6. Виконайте завдання екологічного змісту.

 

Завдання екологічного змісту

1. На міській вулиці було знайдено предмет, який має випромінювання 0,20 мкЗв/год. Радіаційний фон в даній місцевості становить 0,10 мкЗв/год. Чи існує перевищення потужності техногенного випромінювання в даному випадку? (Потужність техногенного випромінювання – це різниця між показником дозиметра (у мікрозівертах) і природним радіаційним фоном. У місцях знаходження населення потужність дози техногенного випромінювання не повинна перевищувати 0,12 мкЗв/год.).

2. Чи можуть спортсмени у своїй професійній діяльності зустрічатися з підвищеним радіаційним фоном? Якщо так, то яких видів спорту це стосується?

3. У які періоди життя людина найбільш чутлива до дії іонізуючого випромінювання?

4. Яка доза більша – 20 бер чи 0,2 Зв?

5. Яке з випромінювань – , чи – є найшкідливішим при зовнішньому опроміненні?

6. За яких умов річне опромінення людини буде меншим: у будинку з бетону чи у будинку з дерева?

7. Чому за однакової концентрації й активності водорозчинні радіонукліди є більш небезпечними для людей, ніж ті, що погано розчиняються?

 

Сформулюйте і запишіть висновок до лабораторної роботи.

Контрольні запитання

1. Що таке радіаційне забруднення?

2. Які форми іонізуючого радіоактивного випромінювання існують?

3. Які джерела радіаційного забруднення Вам відомі?

4. У чому полягає проблема збереження радіоактивних відходів?

5. Повідомте причини і наслідки катастрофи на ЧАЕС.

6. Як іонізуюче випромінювання впливає на живі організми?

7. Які екологічні наслідки військової діяльності Ви можете назвати?

8. Опишіть екологічний стан річок України, Чорного та Азовського морів.

9. Які екологічні проблеми Донецько-Придніпровського регіону, Полісся і Карпат Вам відомі?

Список рекомендованої літератури

1. Злобін Ю. А. Загальна екологія / А. Ю. Злобін, Н. В. Кочубей. – Суми: ВТД Університетська книга, 2003. – 416 с. (С. 229-240).

2. Білявський Г. О. Основи екології: Підручник / Г. О. Біляв­ський, Р. С. Фурдуй, І. Ю. Костіков. – К.: Либідь, 2004. – 408 с. (С. 228-236, 359-374, 379-381).

3. Заверуха Н. М. Основи екології: навчальний посібник / Н. М. Заверуха, В. В. Серебряков, Ю. А. Скиба. – К.: Каравелла, 2006. – 368 с. (С. 315-338).

4. Радиация. Дозы, эффекты, риск / Пер. с англ. Ю. А. Банни­кова. – М.: Мир, 1990. – 79 с.

Лабораторна робота 9

Наслідки антропогенного
впливу на довкілля.
Охорона навколишнього
середовища

Мета роботи: ознайомитися з основними наслідками антропогенного впливу на довкілля, позицією України та інших держав щодо покращення екологічної ситуації на планеті. Ознайомитися з природно-заповідним фондом України.

Матеріали та обладнання: роздаткові матеріали – карти України із розташуванням заповідних об’єктів, зображення представників флори і фауни Червоної книги України, відеоматеріали заповідних територій України.

 

 

Програма підготовки до заняття

1. Сучасна екологічна криза, її ознаки та причини. Шляхи виходу з екологічної кризи.

2. Екологічне законодавство України.

3. Природно-заповідний фонд України.

4. Міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Питання для самостійного опрацювання

1. Природні та антропогенні екологічні катастрофи.

2. Вплив спорту на екосистеми і біосферу.

 

Після опрацювання матеріалу теми Ви повинні знати: – ознаки екологічної кризи та її причини; – природні та антропогенні екологічні катастрофи; – вплив спорту на екосистеми і біосферу; – нормативні акти щодо охорони навколишнього середовища в Україні; – закони України про охорону навколишнього середовища; – об’єкти правової охорони навколишнього природного середовища; – природні, штучно створені території та об'єкти природно-заповідного фонду України; – міжнародні екологічні організації.

Після опрацювання матеріалу теми Ви повинні вміти: – формувати екологічне мислення у всіх верств населення; – демонструвати екологічну культуру при спілкуванні з природою.

Ключові поняття і терміни: екологічна криза, екологічна ката­строфа, екологічна освіта, екологічне виховання, екологічна культура, екологічна свідомість, екологічне законодавство, об’єкти правової охорони навколишнього природного середовища, території та об’єкти природно-заповідного фонду, міжнародні природо­охоронні організації.

Короткі теоретичні відомості. Основні поняття і терміни

Глибоке порушення природної екологічної рівноваги та напружений стан взаємин між людиною та природою, що пов’язане з невідповідністю між виробничими силами, виробничими відносинами в людському суспільстві і ресурсними можливостями біосфери, називають екологічною кризою. Кризи за своєю природою зворотні, тоді як перехід кризових явищ в екологічну катастрофу означає необоротний характер змін.

Сучасна екологічна криза розпочалася наприкінці ХХ століття. Основні наслідки антропогенного впливу на довкілля (прояви екологічної кризи сьогодення) – це:

– потепління клімату;

– кислотні опади;

– руйнування озонового екрану;

– деградація ґрунтів і водних екосистем;

– деградація лісів;

– забруднення природного середовища;

– радіаційна загроза;

– вичерпність ресурсів планети;

– скорочення рослинного і тваринного різноманіття.

 

Сучасна екологічна криза зумовлена не природними процесами, а технолого-виробничими причинами. В Україні це:

- екстенсивне використання усіх видів природних ресурсів без урахування здатності екосистем до самовідтворення й самоочищення;

- адміністративно-командне концентрування на невеликих площах величезної кількості надпотужних хімічних, металургійних, нафтопереробних і військових промислових підприємств;

- інтенсивна хімізація та гігантські масштаби меліораційних робіт;

- відсутність об'єктивних екологічних прогнозів щодо наслідків реалізації планів розвитку промислового виробництва, енергетики, транспорту;

- використання на переважній більшості виробництв застарілих технологій та обладнання;

- невиконання чинних законів стосовно охорони навколишнього природного середовища;

- відсутність об'єктивної інформації для населення про екологічний стан природного середовища та причини його погіршення;

- різке прискорення негативних економічних, соціально-політичних та екологічних процесів в Україні у зв'язку з найбільшою техногенною катастрофою XX століття – аварією на Чорнобильській АЕС.

Екологічна криза має не тільки техногенні причини, вона є наслідком низького рівня екологічної освіти, екологічної свідомості і культури населення (див. лаб. роб. 1) Екологічна криза – це результат антропоцентричного світогляду людини, результат її споживацького відношення до природи.

Виходом з екологічної кризи, перш за все, є кардинальна зміна світогляду людини, формування екоцентричної екологічної свідомості. Це можливо лише через систему неперервної екологічної освіти і виховання. Як зазначено в Концепції екологічної освіти України, "особливе значення має екологічна освіта для студентів педагогічних вищих навчальних закладів, майбутніх вихователів і вчителів, які поряд із загальним високим рівнем екологічної культури мають опанувати методику екологічної виховної роботи". Одним з перших завдань екологічної освіти відмічено формування екологічної культури всіх верств населення. Цьому значною мірою може сприяти саме вчитель фізичної культури або тренер. Під час проведення численних занять на свіжому повітрі чи туристичних змагань вчитель може сприяти емоційно-естетичному сприйманню учнями природи та розвитку у них естетичних та етичних норм ставлення до природи.