Вплив антропогенних факторів на здоров’я людини

Сьогодні найбільший вплив на здоров'я людини мають хімічні та фізичні антропогенні фактори.

Велика кількість хімічнихречовин, які потрапляють у природне середовище внаслідок антропогенної діяльності людини, не розкладаються протягом тривалого часу й здатні нагромаджуватися в ланцюгах живлення. Деякі речовини довго не виводяться з організму, акумулюються в тканинах та органах; через таке збільшення концентрації їхній негативний вплив на організм постійно зростає й посилюється (в такому випадку говорять про кумулятивний ефект).

Пестициди, становлять велику групу різних речовин і сполук для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських рослин та бур'янами. В організм людини можуть потрапляти з продуктами харчування, через дихальні шляхи та шкіру.

За призначенням пестициди поділяють на: інсектициди (засто­совуються для боротьби зі шкідливими комахами); бактерициди (направлені проти збудників бактеріальних хвороб); фунгіциди (протигрибкові препарати); зооциди (застосовуються для винищення гризунів); гербіциди (застосовуються для боротьби з бур'янами) та ін.

Хлороорганічні сполуки (ХОС): найвідоміший представник – інсектицид ДДТ (народна назва дуст), на даний час заборонений у більшості країн світу. З ґрунту та з водою пестицид надходив у ланцюги живлення. На кожному наступному трофічному рівні його концентрація збільшувалася в десятки, сотні й навіть тисячі разів. Потрапляючи в таких дозах до останнього консумента трофічного ланцюга – людини, ДДТ нагромаджувався в тканинах і спричиняв захворювання нервової системи, серця, печінки. Отже, ДДТ виявився токсичним довгоіснуючим пестицидом із вираженою кумулятивною дією. Саме через небезпечність для здоров'я людини цей пестицид було заборонено практично в усіх країнах світу, але навіть тепер уміст його в тканинах людини в середньому вдвічі перевищує ГДК.

Є й інші класи пестицидів – фосфороорганічні сполуки (ФОС), меркурій(ртуть)органічні сполуки, діоксини, купрум(мідь)вмісні фунгіциди (бордоська рідина та мідний купорос).

Відомим в свій час був пестицид "оранж" (викликає всихання та опадіння листя). "Оранж" застосовувався армією США під час війни у В'єтнамі для демаскування партизанів, і це спричинило численні захворювання й мутації не тільки у в'єтнамців, які потрапили під "оранжевий" пил, а й у американських солдатів. Наслідки цієї хімічної війни досі даються взнаки як у В'єтнамі, так і в Сполучених Штатах. Діючою речовиною "оранжу" є специфічний гербіцид із групи діоксинів.

Пестициди небезпечні не лише своєю токсичною дією, усі вони мають кумулятивний ефект, нагромаджуються із загрозливою актив­ністю в продуктах харчування і довкіллі, переносяться повітряними потоками на великі відстані, становлять загрозу для водойм планети і здоров'я людини в цілому (викликають загальне отруєння, уражають нирки, печінку, серце, мозок, можливі летальні випадки).

Мінеральні добрива. Реальну загрозу здоров'ю людини станов­лять нітратні та нітритні сполуки – діючі речовини багатьох азотних добрив. Самі по собі нітрати малотоксичні. При надходженні з їжею в малих кількостях вони не накопичуються та легко виводяться з організму. У випадку надходження нітратів у більших кількостях відбувається їхнє часткове відновлення до нітритів, токсичність яких у 100 разів більша за токсичність нітратів. Крім того, у кишковику людини нітрати під впливом кишкової мікрофлори також здатні перетворюватися в нітрити. Всмоктавшись із кишковика в кров, нітрити взаємодіють із гемоглобіном крові й блокують його дихальну функцію, перетворюючи частину гемоглобіну на метгемоглобін, не здатний переносити кисень від легенів до тканин. При утворенні великої кількості метгемоглобіну (30 – 40 %) виникає кисневе голоду­вання тканин, що може викликати ураження центральної нервової системи. При вмісті метгемоглобіну в крові 15 – 20 % виникає легка слабість, запаморочення, ціаноз, головний біль. Метгемоглобін – досить стійка сполука, і він повільно переходить у гемоглобін, тому, щоб прискорити цей процес, потрібно вдихати чистий кисень.

Допустима добова доза нітратів для людини, згідно з рекомендаціями ФАО/ВООЗ – 5мг/кг; летальна – 8-15 г. ГДК нітратів регламентується ДСТУ. У вододжерелах – 45 мг/л (клас небезпеки 2). Антропогенними джерелами забруднення водоймищ нітратами є металургія, хімічна, целюлозно-паперова та харчова промисловості. Нітратні отруєння як питною водою, так і "переудобреними" фруктами та овочами сьогодні стали досить звичними в південних районах України. Отруєння супроводжується нудотою, задишкою, кашлем, болями в області серця (явище гострої серцево-судинної недостатності), ознаками міокардиту, токсичного нефриту. Перша допомога при отруєннях нітратами – рясне промивання шлунку, прийом активованого вугілля, прийом сольових проносних, свіже повітря.

Важкі метали. Отруєння ними посідають третє місце після отруєнь пестицидами й нітратами. Сполуки важких металів – Кадмію, Меркурію, Плюмбуму, Цинку, Мангану, Хрому, Нікелю, при потраплянні в продукти харчування справляють загальнотоксичну дію й уражають насамперед нервову систему. Всі вони здатні накопичуватися в організмі людини, усі мають пролонговану дію, усі вилучаються з кругообігу тільки після їх вимивання у Світовий океан і поховання в донних відкладеннях.

З продуктами харчування в організм людини можуть потрапляти інші небезпечні речовини – гормони, антибіотики, анаболіки, феноли, діоксини, токсини мікробного походження, радіонукліди, харчові добавки, барвники та організми – паразити, гриби, віруси та генетично модифіковані організми, якістановлять велику небезпеку для здоров'я людей.

Деякі токсичні речовини можуть потрапляти в організм людини через дихальні шляхи. Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) та дими стали постійними супутниками сучасної людини. Отруєння хлором, амоніаком, парами кислот призводять до ураження і хвороб дихальних шляхів (хімічний опік легень, спазм голосових зв'язок, ларингіт, трахеїт, трахеобронхіт), можливі летальні випадки.

Отруєння кислотами можуть спричинятися смогами. Потрапляючи в атмосферу смоги (гази – оксиди Сульфуру, Нітрогену) утворюють кислоти, альдегіди, специфічні нітратні сполуки, які осідають на землю у вигляді туману – смогу. Наслідком є випадки хронічних захворювань дихальних шляхів. Промислові смоги можна часто спостерігати над індустріальними центрами України – Кривим Рогом, Маріуполем, Донецьком та ін.

Вихлопи автомобільних двигунів. Набір отруйних речовин у них дуже "багатий": чадний газ, тетраетилсвинець, оксиди Нітрогену й Сульфуру, альдегіди, бенз(а)пірени тощо – загалом майже 200 найменувань. Систематичний вплив вихлопних газів на людину підвищує захворюваність на бронхіт, гострі респіраторні захворювання, пневмонію, рак. Наприклад, у Японії близько 12 % усіх хвороб пов'язані із забрудненням повітря автомобілями.

Тютюновий дим – поширений і вкрай небезпечний фактор, що впливає на здоров'я людини. Курець вдихає повітря, рівень забруднення якого в 384 тис. разів (!) перевищує всі ГДК. За оцінками медиків, удихати тютюновий дим у чотири рази шкідливіше, ніж гази безпосередньо з вихлопної труби автомобіля.

Абсолютно недопустиме паління для вагітних жінок: це призводить до ненормального розвитку плода, народження мертвих дітей або дітей із розумовими та іншими вадами. У людини внаслідок випалювання однієї цигарки звужується поле зору, на 20 % знижується зорове сприйняття показів приладів і колірне сприйняття, на 25 % зменшується швидкість рухових операцій, послаблюється слух, розвивається втома. Паління спричиняє рак легенів, горла, стравоходу та сечового міхура. Імпотенцію у 8 з 10 випадків французькі медики пояснюють звуженням кровоносних судин унаслідок паління (кожна випалена цигарка викликає спазм сотень тисяч судин, виключаючи їх із кровообігу). Підраховано: якби чоловіки кинули палити, то смертність від раку знизилася б на 40 %.

Формальдегід потрапляє в повітря переважно з деревоструж­кових і деревоволокнистих плит, які широко використовуються у виробництві меблів та оформленні приміщень. Формальдегід викликає кон'юнктивіти, запалення шкіри, захворювання органів дихання, має канцерогенні властивості. Азбест застосовується як ізоляційний та протипожежний матеріал і входить до складу азбоцементних труб. У вигляді мікрочастинок (діаметром близько 5 мкм) він потрапляє в повітря, а далі – в легені, спричинюючи цілий "букет" захворювань, у тому числі онкологічних.

Будівельні матеріали й побутова хімія. Будівельні матеріали, лаки, фарби, органічні розчинники, синтетичні мийні засоби, дезодо­ранти, зволожувачі повітря, аерозолі, численні полімери також нега­тивно впливають на здоров'я людини, визиваючи нудоту, запаморо­чення, головні болі, захворювання органів дихання, алергічні прояви.

До фізичних антропогенних факторів належать:шум, вібрації, електромагнітне та іонізуюче (радіоактивне) випромінювання.

Шумове забруднення. Шуми шкідливо впливають на здоров'я людей і тварин, знижують працездатність, спричинюють захворю­вання органів слуху (глухоту), нервової, ендокринної, серцево-судинної систем.

Вібраційне забруднення. Вібрації в середовищі, які виникають під час виконання різноманітних робіт (укладання бетону, пневмоподрібнення порід чи дорожніх покриттів, користування відбійним молотком), спричинюють вібрації всього організму або окремих його частин. Тривала дія вібрацій дуже небезпечна для здоров'я: підвищується стомлюваність, розвивається вібраційна хвороба в шахтарів-прохідників, можуть статися струс мозку, розрив тканин, порушення роботи серця й функції нервової системи. Для зменшення впливу вібрацій на організм людей застосовуються колективні та індивідуальні засоби захисту.

Електромагнітневипромінювання впливає насамперед на нервову систему. Можуть з'являтися головний біль і відчуття сильної втоми, безсоння, розвиватися неврози та інші захворювання.

У закритих приміщеннях джерелом електромагнітного забруднення найчастіше бувають телевізори й монітори комп'ютерів. Від тривалої роботи з комп’ютерною технікою розвиваються захворювання очей, шкіри, з'являються алергії, депресія. В жінок-операторів, які протягом 6 – 10 років щоденно контактують із цією апаратурою, порушується менструальний цикл, можуть розвинутися рак молочних залоз, шлунково-кишкові захворювання, спостері­гаються порушення психіки, трапляються переривання вагітності. Такі випадки зафіксовано в США, Швеції, Японії. Тривалий контакт із телеапаратурою особливо небезпечний для дітей.

Іонізуюче випромінювання. Серед радіоактивних речовин найактивнішу участь у процесах метаболізму беруть Стронцій-90 (⁹⁰Sr), Цезій-137 (¹³⁷Сs), Йод-131 (¹³¹І). Саме вони стали головними забруднювачами навколишнього середовища після аварії на ЧАЕС. Ці елементи потрапляють в організм із пилом, водою, деякою мірою їм притаманні кумулятивні властивості й здатність нагромаджуватися в трофічних ланцюгах. (Пригадайте, де в організмі накопичуються ⁹⁰Sr, ¹³⁷Сs, ¹³¹І – див. лаб. роб. 8).

Іонізуюче випромінювання має високу біологічну активність. Воно негативно впливає на живу речовину, в тому числі й на людину, а в разі великих доз призводить до смерті. Іонізуюче випромінювання може діяти по-різному. По-перше, воно уражає носіїв спадковості – молекули ДНК, спричинюючи хромосомні та генні мутації. Наслідки таких мутацій проявляються відразу або через кілька поколінь. По-друге, іонізуюче випромінювання здатне уражати клітини й тканини (насамперед, ушкоджуючи ферменти) й викликати соматичні порушення, що проявляються в опіках, катарактах, зниженні імунітету, ненормальному перебігові вагітності, розвиткові злоякісних пухлин різних органів.