Прогресивні технології виробництва молока

 

Впровадження нових технологічних і організаційних рішень з одночасним використанням високоефективних механізмів та обладнання, забезпечує значне підвищення рівня продуктивності молочного скотарства, значно підвищує продуктивність праці.

Наукові дослідження та результати узагальнення практичного досвіду роботи передових господарств України свідчать, що в залежності від способу утримання впроваджуються наступні варіанти інтенсивної технології виробництва молока [17]:

- комбіноване утримання корів та доїння їх в доїльному залі (прив'язне взимку і безприв'язне влітку);

цілорічне безприв'язне утримання корів на глибокій підстилці;

цілорічне безприв'язно-боксове утримання корів.

У скотарстві виділяють три системи утримання худоби - стійлово-пасовищну, стійлово-вигульну та потоково-цехову. Застосування вказаних систем залежить від природних та економічних умов господарства.

Стійлово-пасовищну систему широко використовують на молочних фермах і комплексах. У період вегетації рослин худобу випасають на багаторічних культурних чи природних пасовищах. Вона одержує повноцінний корм, активний моціон (прогулянку), піддається впливу метеорологічних факторів і сонячної радіації [25].

Потоково-цехова системаутримання корів поки що найбільш прогресивна [17]. Суть її полягає в тому, що вона дає змогу пристосовувати утримання тварин до особливостей фізіології та продуктивності, раціонально організувати відтворення стада, усунути знеосібку в догляді, правильно використати корми. При потоково-цеховій системі все стадо корів ділять на чотири групи: цех сухостійних корів, цех розтелу, роздою та осіменіння й цех виробництва молока.

У цех сухостійних корів тварин переводять за 60 днів до розтелення, утримують у секціях за строками тільності - за 60, 16 і 30 днів до отелення. Нетелів розміщують окремо. Розмір технологічних груп - не більше 30 тварин. Утримання тварин - безприв'язне на глибокій підстилці або в боксах із виходом на вигульно-кормові майданчики. Правильна організація утримання корів у сухостійний період при середньому надої по стаду 3000кг дає можливість збільшити вихід приплоду на 10-12%, надої на корову - на 350-400 кг.

У другому цеху, розтелу корів, передбачається 7-8% скотомісць від загального поголів'я ферми, обладнаних в окремому приміщенні. Це приміщення розділяють на секції: передпологову, де утримують корів 10 днів; пологову, в якій приймають роди й утримують 2 дні, та післяпологову, де утримують тварин 10 - 13 днів.

Цех розтелу має також профілакторій для телят на 30 голів, дe їх утримують до 20-денного віку.

На даний час найрозповсюдженішим методом вирощування телят є «холодний метод». При цьому методі теляток після народження поміщають в індивідуальні будиночки розташовані на свіжому повітрі. Такі телята мають міцніше здоров’я і краще розвинені [22].

Молоко телятам згодовують трьома способами: підсисним, випоюванням із соскової напувалки та з відра. Від кількості випоєного молока в молочний період залежить майбутня продуктивність корови.

Цех роздою та осіменіння корів комплектують тваринами з пологового відділення. Тут проводиться своєчасне осіменіння, лікування, можливе вибраковування. В завдання цеху входить насамперед забезпечення роздою корів шляхом авансування годівлі та виявлення потенціальної молочної продуктивності. Тварини тут знаходяться до 100 днів, утримання може бути прив'язним і з обов'язковим моціоном.

Роздій корів - це система заходів, спрямованих на більш повне використання потенційних продуктивних здатностей корів. Ця система включає комплекс заходів, що передбачають планування удоїв, підготовку тільних сухостійних корів до отелення, нормовану годівлю дійних корів, організацію й техніку доїння, своєчасне запліднення, організацію виробничих процесів на фермі. На роздій позитивно реагують не тільки молоді, але й повновікові корови [4].

Цех виробництва молока заповнюється за рахунок тварин цеху роздою та осіменіння. Тут зосереджені основні виробничі групи дійних корів, які закріплюються за тими самими операторами до кінця лактації залежно від типу приміщень.

Утримання корів - групове безприв’язне, з доїнням на доїльних майданчиках, або прив’язне [2, 3].

При безприв'язному утриманні корів доять у доїльних залах на доїльних установках типу «Тандем», «Ялинка» чи «Карусель». Доїльні зали можна застосовувати і при прив'язному утриманні корів, використовуючи стійлове обладнання з автоматизованим прив'язуванням.

Для доїльних залів на комплексах випускають високопродуктивні автоматизовані доїльні установки УДА-8А («Тандем») та УДА-16А («Ялинка»), їх продуктивність 60-80 корів за 1 год.

Доїльний зал - основа управління стадом: триразове доїння корів через кожні 8 годин до 90 дня лактації, а далі - дворазове - через кожні 12 годин; автоматичне розпізнавання і накопичення в комп'ютері даних надою, активності та електропровідності по кожній індивідуально корові; система зчитування з шийних ідентифікаційних датчиків проводиться безпосередньо в доїльній установці.

Прогресивним способом є машинне доїння корів. Оператори машинного доїння обслуговують значно більше тварин, ніж ручного. Праця операторів полегшується, стає продуктивнішою, а собівартість молока знижується. Крім того, молоко не стикається з навколишнім середовищем, а надходить у закриту систему.

Доїльні установки комплектують дво - й тритактними доїльними апаратами. Для доїння корів використовують установки з молокопроводом та типу «Тандем» чи «Ялинка».

Важливим аспектом у технології виробництва молока є розробка основних положень вирощування молодняка на основі вивчення біологічних особливостей тварин [15, 19].

Вирощування ремонтного молодняку повинно бути цілеспрямованим і враховувати біологічні особливості його росту і розвитку, формування міцної конституції, відповідного екстер’єру та інтер’єру, хороший розвиток органів травлення і багаторічне використання тварин - зазначає В.І. Костенко[1995].

З метою одержання здорового приплоду корів запускають, як правило, за 60-65 днів до отелення [12].

Безумовно, що структура й склад раціону мають також бути такими, щоб викликати у тварин добрий апетит, повністю поїдатися та добре засвоюватися, забезпечувати високу їх відтворювальну здатність [16, 8].

Велика рогата худоба - вид тварин, значення яких не зменшуватиметься, адже для їх годівлі можна використовувати рослини, що вирощують для захисту навколишнього середовища від ерозії, вітру та води, а також відходи, одержані від переробки зерна. Велика рогата худоба в процесі еволюції набула можливості використовувати важко перетравлювані грубі корми за допомогою травлення в передшлунках (особливо у рубці) і під час жуйки. Вона здатна ефективно трансформувати поживні речовини корму в молоко та м'ясо, але спрямованість цих процесів різна при їх утворенні.

Технологія виробництва - це перетворення корму за допомогою худоби певного типу у високоякісні продукти харчування і сировину для легкої промисловості. Тварини повинні виробляти велику кількість продуктів високої якості, що зумовлено їх особливостями. Біологічні особливості великої рогатої худоби проявляються в конкретних умовах годівлі, утримання та експлуатації тварин, крім того залежать від породних якостей і методів селекції.

Утримання та експлуатація худоби неможливі без застосування техніки і технології виробництва. Технологія передбачає вибір оптимального варіанту виробництва (пропорційність, погодженість, ритмічність або рівномірність, потоковість, безперервність), визначає засоби виробництва (рівень механізації та автоматизації виробничих процесів згідно технологічним лініям), встановлює оптимальні процеси фізіолого-біологічного циклу і режиму використання тварин.

Годівлю новотільної корови і її обслуговування потрібно організовувати так, щоб в короткий проміжок часу довести надої до максимальної величини, а потім достатньо лише підтримувати годівлю кормами високої якості на протязі усієї лактації.