Фактори, що впливають на молочну продуктивність

 

Молочна продуктивність корів залежить від різних факторів. Основними з них є спадковість, порода, фізіологічний стан, жива маса, вік, умови годівлі, утримання та використання тварин.

Одним із головних факторів зовнішнього середовища, який істотно впливає на рівень і якість молочної продуктивності, є повноцінна годівля та утримання тварин за зоогігієнічними нормами. Підраховано, що у корови з річним надоєм 5000 кг з молоком з організму виводиться більше 600 кг сухих речовин. Тому для одержання високої молочної продуктивності необхідна повноцінна і безперебійна годівля корів взимку і пасовищне утримання в літку.

Для забезпечення високого середньорічного надою від корови необхідно 40-45% його річного виробництва одержувати в перші сто днів лактації. Тому, особливого значення набуває проблема годівлі корів у сухостійний період і в 3-4 місяць лактації.

В перші тижні після запуску високопродуктивних сухостійних корів потрібно годувати за раціонами для корів з добовим надоєм 7 кг молока, а в другій половині сухостою - за раціонами для корів з надоєм 10 кг молока. Проте рівень мінеральних речовин повинен забезпечувати середньодобовий надій 15 кг [1].

Повноцінна збалансована годівля корів має забезпечуватись при різному типі їх годівлі. Найбільш біологічно повноцінними вважають раціони, які зимою включають помірну кількість силосу 20 кг на одну голову за день, необхідну кількість високоякісного сіна (4-6 кг), коренеплодів (10-25 кг) та комбікормів-концентратів, що містять перетравного протеїну 140-150 г. на 1 корм. од.

Для підвищення надоїв корів рекомендують згодовувати сінаж з еспарцету, приготовленого із внесенням закваски ЗСК [6].

Адаптаційний період мікрофлори до нового типу годівлі триває 15-20 днів, що викликає в перші дні втрати молочної продуктивності корів до 10%, [18].

Годувати корів слід відповідно до їхніх потреб і фізіологічного стану. Як би добре не була підготовлена корова, при недостатній по відношенню до потреб годівлі, в розпалі лактації її продуктивність буде значно менша, ніж у корови з меншими резервами, але яка одержує адекватну потребам кількість кормів. Проте підвищений рівень годівлі перед отеленням призводить до зменшення об’єму передшлунків і живота та збільшення кількості жиру в тілі. Крім того, підвищений рівень годівлі сприяє збільшенню маси плоду і ранньому (до отелу) початку молоко-утворення а також захворюванням маститами [26].

Поліпшення умов годівлі та утримання швидко підвищує молочну продуктивність худоби. Ще помітніше з поліпшенням годівлі змінюється продуктивність окремих тварин [6].

Проте дослідник [20] стверджує, що навіть оптимальна нормована годівля не може зумовити вищий надій тварини, ніж дозволяє її фізіологічний стан, зумовлений значною мірою спадковими властивостями. Отже, оптимальною і повноцінною годівлею можна підтримувати високий рівень лактації протягом тривалого часу, який потім повільно знижується.

Нормована і повноцінна годівля впливає не тільки на рівень надою, а й на склад молока. При недостатньому енергетичному живленні у корів спочатку знижуються надої, а потім зменшується і вміст жиру в молоці. Особливо негативно на вміст жиру в молоці впливає дефіцит перетравного протеїну в раціонах тварин.

Деякі вчені [10] радять згодовувати корми тваринам більше, ніж два рази на добу, що підвищує молочну продуктивність та жирність молока. Також він стверджує, що необмежений доступ до теплої води помітно стимулює поїдання кормів первістками.

У практиці молочного скотарства є випадки значного зниження вмісту жиру в молоці корів на початку пасовищного утримання. Це пов'язано з тим, що в такий період молода трава бідна на клітковину, що пригнічує бродильні процеси в рубці, утворення оцтової кислоти і негативно позначається на синтезі молочного жиру. Тому для запобігання зниження жирності молока при годівлі корів молодою травою бажано включати до раціону 1,5-2,0 кг якісного злаково-бобового сіна [14].

Важливе значення для підвищення молочної продуктивності корів має використання молодого травостою на пасовищі. Пасовища для молочної худоби є ключовим фактором економіки, а головним у пасовищному господарстві є вихід молочної продукції з 1 га.

Практика показує, що не всі корми позитивно впливають на хімічний склад молока. Такі корми як сіно із молодої трави, зелена маса бобових або злаково-бобових сумішей, доброякісний силос та сінаж покращують якість молока. Проте зелена маса весняного пасовища або ранньоскошені, гранульовані або тонкоподрібнені грубі корми, раціони з високим відсотком концентрованих кормів (50-55%) - знижують вміст жиру в молоці підкреслюють [21].

Значний вплив на молочну продуктивність має спадковість та порода. Відмічено, що численні дослідження, проведені на тваринах різних порід, доводять - рівень надоїв, вміст жиру і білка в молоці це спадкові ознаки, які мають проміжний характер успадкування. Проте в деяких випадках спостерігається суттєве відхилення від проміжного характеру успадкування надоїв та основних компонентів молока під впливом племінної потенції батьків та деяких інших причин [18].

Будь-який організм визначається спадковістю (генотипом) і умовами життя. Кількісні ознаки (молочність, вміст жиру і білка в молоці, жива маса) оцінюють за фенотипом, проявом їх у тих умовах, в яких росте і розвивається організм, тобто фенотипові ознаки у худоби визначаються складною взаємодією спадковості з умовами життя. Отже, спадковість визначає, а умови життя здійснюють розвиток організму [25].

Високі показники коефіцієнта успадкування установлені за вмістом жиру і білка в молоці, а порівняно низькі - за надоєм.

Проявлення генетичного потенціалу помісних тварин по молочній продуктивності можливе лише при хороших умовах вирощування та утримання [7].

У своїх дослідженнях молочної продуктивності голштинської породи М. Гиль (2007) встановив, що вміст жиру більшою мірою контролюється «жіночою» - половиною родоводу.

За даними вчених [27] породні особливості є одним із важливих чинників, що визначають молочну продуктивність. Сучасні спеціалізовані молочні породи мають високу продуктивність, до них належать: чорно-ряба, українська чорно-ряба молочна, червона степова, українська червоно-ряба молочна та ряд інших. Вони ефективно використовують корми. Річні надої корів цього напрямку продуктивності становлять 3000-5000 та більше кг молока з вмістом жиру 3,5-3,8% жиру і білка 3,1-3,4%.

Поряд з тим серед порід молочного напряму є більш продуктивні (голштинська, чорно-ряба, ангельнська) і порівняно низькопродуктивні (білоголова українська, червона польська). Проте й серед молочно-м'ясних порід за продуктивністю виділяються швіцька, лебединська та симентальська, значно поступаються їм бура карпатська та пінцгау.

Суттєвий вплив на молочну продуктивність корів мають умови утримання худоби, особливо температура, вологість і насиченість приміщень шкідливими газами (вуглекислотою, аміаком та сірководнем). Установлено, що з підвищенням температури зовнішнього середовища до +27 °С і вище надій у корів знижувався на 50 - 75%. Критична температура, за якої знижуються надої у корів знаходиться в межах +21,1 - +26,7 °С. При температурі +40,6 °С корови фактично припиняли поїдати корм, що знижувало молочну продуктивність на 30% [18].

В умовах зниження температури до +15 °С і повноцінній годівлі корови не зменшували надій. Тобто для забезпечення найвищої продуктивності порід великої рогатої худоби в умовах помірного клімату оптимальні температури зовнішнього середовища повинні бути в межах +10 - +15,6 °С. Навіть порівняно низькі температури (0 °С) зумовлюють тільки незначне зниження молочної продуктивності корів, але температури - +15 - +16 °С і нижче різко зменшують надої корів [13].

Визначені такі оптимальні параметри зовнішнього середовища для великої рогатої худоби: температура повітря +5 - +15 °С, відносна вологість - 70 - 75%, обмін повітря на 1 ц живої маси 17 м³/год, швидкість руху повітря 0,5 м/с, кількість вуглекислого газу 0,25%, аміаку - 20 мг/м³, сірководню - 5 мг/м³.

На рівень молочної продуктивності корів взимку позитивно впливає моціон протягом 1 - 2 годин на відстань 2 - 3 км. При цьому відмічено підвищення вмісту жиру в молоці на 0,17 - 0,24%. Проте в жарку погоду, при температурі вище 25 °С, такої тривалості моціон може знижувати надій і вміст жиру в молоці.

Інші фактори, що впливають на молочну продуктивність корів. Одним із не менш важливих показників є фізіологічні особливості тварин, до яких належать: форма, структура і розміри вимені, вік під час першого осіменіння, тривалість сухостійного і сервіс періодів, жива маса корів та інші.

Для молочної продуктивності за формою найкраще підходить ванно-подібна та чашоподібна форми вимені, а за структурою - залозиста. Розмір вимені збільшується до 5-6 лактації і в цей період одержують найвищі надої стверджує В.І. Костенко [18].

Установлено, що корів необхідно спаровувати у четверту або п’яту тічку, тобто, подовжується сервіс-період, що дає сприятливі умови для виявлення максимального місячного надою і рівномірний перебіг лактацій. Тобто, чим довше після отелення не парують корову, тим вищий надій одержують за всю лактацію [25].

Істотний вплив на молочну продуктивність тварин має інтенсивність вирощування ремонтних телиць, вік та жива маса при першому отеленні. Високу молочну продуктивність від корів-первісток можна одержати, якщо вони нормально розвинені і добре підготовлені до отелення. Встановлено, що надій корів за першу лактацію позитивно корелює з їх живою масою. Залежно від біологічних особливостей порід є оптимум розвитку нетелів до першого отелення: для чорно-рябої - 500 - 525 кг, червоної степової - 475 - 500 і для симентальської - 550 - 575 кг.

Важливе значення для збільшення молочної продуктивності має вгодованість корів перед отеленням. Це пов'язано з тим, що високопродуктивні корови не можуть задовольнити енергетичні потреби організму за рахунок кормів раціону і тому витрачають значну кількість жиру і білка тіла після отелення (втрати живої маси у корів досягають 100 кг і більше).

Молочна продуктивність у корів змінюється з віком. У молодих корів першої та другої лактацій, як правило, надої на 25-30% нижчі, ніж у повновікових корів. Надої з віком корів поступово підвищуються і досягають, залежно від скороспілості порід, свого максимуму на п'яту, шосту, а іноді й на сьому - восьму лактації. У скороспілих тварин вони досягають максимуму раніше, ніж у пізньоспілих порід [13].

Після досягнення максимального надою він починає поступово знижуватися, особливо це помітно після десятої - одинадцятої лактацій. Від корів-первісток, як правило, одержують 75-80% від рівня продуктивності повновікових корів, за другим отеленням - 82-92 і за третім - 95-97%.

Корова повинна мати період відпочинку (сухостій), протягом якого у неї підвищується маса тіла, нагромаджуються резерви жиру і білка, а у молочній залозі відновлюється секреторна тканина, яка протягом лактації зношується.

Численні досліди з різною тривалістю сухостійного періоду переконливо довели, що на кількість молока, одержаного за лактацію, істотно впливає час попереднього сухостійного періоду.

В умовах повноцінної годівлі і добрій вгодованості корів, які закінчили ріст, сухостійний період може бути обмежений 40 - 45 днями. Молодим коровам і тваринам середньої вгодованості сухостійний період подовжують до 50-60 днів. Запуск високопродуктивних корів із здоровим вим'ям здійснюють поступово, скорочуючи кількість доїнь і при зниженні добового надою до 5-6 кг доїння припиняють.

Відмічено, що для одержання високих надоїв не достатньо високого генетичного потенціалу та добрих умов утримання, для цього потрібне, ще й правильне доїння. Вони пересвідчились, що застосувавши досконалу технологію машинного доїння, можна надій підвищити на 25% [5].

Вважають, що нормальна тривалість сервіс-періоду для корів становить 56 - 84 дні. Така його тривалість дає змогу щорічно одержувати теля від кожної корови, підтримувати лактаційний період протягом 300 днів, одержувати найбільшу кількість молока за весь час господарського використання корови.

Проте при незадовільній організації відтворення стада в господарстві корів треба парувати в першу охоту, незважаючи на деяке скорочення лактаційного періоду у тварин [9].

В умовах пасовищного утримання молочної худоби строки масового отелення безпосередньо впливають на рівень молочної продуктивності.

Доведено, що найбільш сприятливі отелення, які відбуваються восени і на початку зими, та менш сприятливі влітку. У корів, які отелилися восени і на початку зими, народжуються здорові життєздатні телята. При таких отеленнях лактаційна крива корів більш вирівняна і корови проявляють значно більшу продуктивність [11].

При утриманні корів в умовах промислової технології, коли їх забезпечують вирівняною повноцінною годівлею, сезон отелення має незначний вплив на їхні надої.

Протягом доби у вимені корів безперервно відбувається синтез молока. При цьому зростає тиск, і якщо корову не видоїти, утворення молока у молочній залозі припиняється і починаються процеси його всмоктування.

Молочна продуктивність корів тісно пов'язана з місткістю вим'я: чим вище надій, тим більша місткість вим'я і навпаки.

При збільшенні кратності доїння молочна продуктивність корів залежно від її рівня зростає на 5-15% і більше. Так, в одному із дослідів при переході від двократного до трикратного доїння стада голштинських корів з надоєм 7445 кг продуктивність їх зросла на 951 кг (або на 12,8%). Встановлено, що чим вищий надій від корови, тим більша буде різниця у додатковому надої за рахунок переведення із двократного на трикратне доїння. Отже, краще утримувати 100 корів з надоєм 7500 кг і доїти їх тричі на добу, ніж мати 150 корів при двократному доїнні. Проте реакція корів на кратність доїння значною мірою визначається породними та індивідуальними особливостями тварин.

Масаж вим'я сприяє кращому постачанню до нього крові, а тим самим і його живленню. Дія масажу в основному рефлекторна і в його заключній фазі сприяє виділенню найжирнішого молока. Особливо корисний масаж вим'я для тугодійних корів. При його застосуванні з наступним додоюванням можна на 4-12% підвищити надій і на 0,1, - 0,25% вміст жиру в молоці.

Правильне доїння не непокоїть корову, а навпаки, створює сприятливі фізіологічні умови для процесу молокоутворення. Під час такого доїння корова спокійна і добре віддає молоко. Рівномірне й швидке доїння корів кулаком підвищує надої і вміст жиру в молоці [26].

Після підготовки вим'я корови до доїння процес молоковіддачі починається практично одночасно в усіх частках вим'я. Тому кращим способом визнають машинне доїння, яке дає змогу видоювати всі чверті вим'я одночасно. Використання сучасних доїльних апаратів дозволяє виключити ручне додоювання корів і підвищити продуктивність праці операторів машинного доїння. Але за цих умов особливе значення має добір корів з рівномірно розвиненими частками вим'я та ретельна підготовка їх до доїння. Якщо цих умов не дотримувати, у корів спостерігається розлад умовних рефлексів, виникають мастити і знижується продуктивність.

На продуктивні якості худоби також впливає дотримання розпорядку дня на фермі, стан здоров'я тварин, лагідне поводження з ними. Будь-які незвичні зміни на фермі, грубі крики й шум гальмують процеси молокоутворення та молоковіддачі.