Систематичний принцип підбору

 

У дерев і кущів, які належать до одного і того ж роду, є дуже багато спільного у формах крони, стовбура, характері галуження, розміщенні листків, фактурі і забарвленні кори. Поєднання в сумісних посадках дерев різних видів, але одного і того ж роду, підкреслюють спільні фізіологічні риси, властиві всьому цьому родові.

Спеціальні монокультурні сади окремих видів декоративних рослин виникли в зв'язку з бажанням показати багатство сортового складу і декоративних якостей окремих сортів деяких найпопулярніших у садівництві видів рослин. Впровадженню в практику зеленого будівництва монокультурних садів значною мірою сприяли виставки квітникарства, де на певних ділянках у найвигідніших поєднаннях демонстрували найкращі сорти того чи іншого виду декоративних рослин. Прикладом можуть бути розарії, сади бузку, спірей, півоній, магнолій тощо. Такий підбір доцільно здійснювати для формування експозиційних ділянок ботанічних садів, квіткових виставок тощо.

 

Архітектурно-декоративний принцип підбору

На тих об’єктах, де важко створити вигляд природного ландшафту, наприклад, при озелененні адміністративних і громадських будинків, подвір'їв, невеликого скверу, парадних частин регулярного типу, рослини розглядаються тільки як декоративний матеріал, придатний для створення погоджених барвистих плям подібно до декоративних панно в монуметальному живописі. В цих випадках поєднання рослин ґрунтуються на відповідності ритміки їх біологічного розвитку і на естетичній погодженості їх форми, структури та кольору між собою. У композиції квітучих рослин має велике значення не тільки поєднання забарвлення їх квіток, але й головним чином загальна структура куща, фактура його листя, форма, величина й кількість квіток. Створення безперервно квітучого саду у великих масштабах можливе тільки в тому разі, якщо основу його становлять декоративні дерева й кущі, які рясно цвітуть. Для добору видів рослин, які цвітуть одночасно, потрібне точне знання фенології (наука про закономірності сезонного розвитку рослин) [17].

Працюючи над підбором деревно-чагарникових видів, необхідно дотримуватися таких положень:

o комплексно враховувати як декоративні якості рослин, так і їх еколого-біологічні властивості;

o уникати перенасичення асортиментом (не перевищувати 12-15 назв);

o передбачити створення зимового паркового пейзажу;

o розташовувати декоративні рослинні угруповання із врахуванням їх сприйняття із доріжок і алей;

o направляти увагу відвідувачів на певний пейзаж;

o чергування відкритих і закритих просторів повинно враховувати, що відкриті простори діють збуджуюче, а закриті – заспокійливо (мінімальний розмір простору для повноцінного сприйняття у русі 150-200м).

o відкриті простори повинні створюватися системою великих галявин, орієнтованих на схід-захід (північний схід –південний схід), їх повинні супроводжувати малі галявини;

o основою оформлення відкритих просторів вважаються газони або ґрунтопокривні рослини;

o повністю використовувати всю палітру декоративних елементів рослин;

o вміло використовувати живі огорожі і вертикальне озеленення, які вносять у паркову композицію лінійні і об’ємно-геометричні елементи;

o створювати сади довготривалого і безперервного цвітіння для забезпечення довготривалого декоративного ефекту;

o прагнути створення максимального декоративного ефекту насаджень у найкоротші терміни, використовуючи швидкоростучі деревні породи, чагарники і багаторічники; букетні посадки, використання при створенні ландшафтних об’єктів великогабаритного посадкового матеріалу [15, 16].