Управління грошовими потоками на підприємстві

 

Розрізняють численні показники, які характеризують ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства, а використання кожного з них залежить від характеру оцінки та інтересів користувачів цієї інформації. Від цього, в першу чергу, залежить вибір оцінюваного показника (прибутку), використовуваного в розрахунку; найбільш поширені такі показники: валовий прибуток, операційний прибуток, прибуток до оподаткування, чистий прибуток.

Залежно від того, з чим порівнюється вибраний показник прибутку, виділяють дві групи показників власного капіталу:

1) рентабельність капіталу або інвестицій, а саме рентабельність сукупного капіталу та рентабельність власного капіталу;

2) рентабельність продажів, а саме рентабельність валова реалізованої продукції, операційна рентабельність реалізованої продукції, чиста рентабельність реалізованої продукції.

Ціна спирту становить 42 грн. за 1 декалітр. Горілчаний цех виробляє 33 види горілок, наливок і настоянок різних типів міцністю від 18^о до 40^о. Усі лікеро-горілчані вироби і горілки виробляються на основі зернового спирту без додавання хімічних ароматизаторів і синтетичних барвників. У виробництві використовуються тільки натуральні інгредієнти: мед натуральний, чорна і червона горобина, чорнослив, вишневий і сливовий соки, м’ята, мускатний горіх, плоди коріандру, гілки чорної смородини, насіння кмину, лимонна олія, ефірна олія кропу, житні сухарі, пахучий перець, паприка, вода з артезіанських свердловин тощо.

Горілчані вироби, які виробляються підприємством, добре знайомі населенню не тільки Тернопільської області, але й практично у всій країні. ДП “Залучанський спиртовий завод” є виробником горілчаних виробів, якість яких визнали на багатьох міжнародних дегустаціях. Деяким видам присвоєно золоті медалі українських конкурсів останніх років.

У плануванні і обліку собівартості продукції застосовується типове групування за статтями калькуляції:

. Сировина та матеріали;

. Покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій;

. Зворотні відходи;

. Паливо й енергія на технологічні цілі;

. Основна заробітна плата виробничих працівників;

. Додаткова заробітна плата виробничих працівників;

. Відрахування на соціальне страхування виробничих робітників та інші аналогічні обов’язкові платежі;

. Витрати на підготовку і освоєння виробництва продукції;

. Відшкодування зношення спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення та інші спеціальні витрати;

. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання;

. Загально виробничі витрати;

. Загальногосподарські витрати;

. Втрати внаслідок технічного неминучого браку.

Повну собівартість можна одержати, додавши до виробничої собівартості поза виробничі витрати.

Групування витрат за калькуляційними статтями витрат дозволяє визначити рівень собівартості і ціни окремого виробу.

По методу віднесення витрат на собівартість продукції вони поділяються на прямі і непрямі.

. Прямі витрати безпосередньо пов’язані з виготовленням продукції і можуть бути прямо включені в собівартість окремих її видів на основі встановлених цін (основні матеріали, покупні вироби, паливо та енергія для технологічних потреб, заробітна плата основних виробничих робітників).

. Непрямі витрати, пов’язані з роботою цеху чи підприємства, в цілому і їх не можна прямо віднести на собівартість виробу (утримання і експлуатація обладнання, цехові і загальнозаводські витрати). Прямі витрати враховуються окремо по кожному виробу, а непрямі - в цілому по виробництву (цеху або підприємству).

Витрати виробництва по виробничо-економічному значенню розподіляють на основні і накладні. До основних витрат відносяться ті, які безпосередньо пов’язані з здійсненням виробничого процесу. Сюди включаються основні матеріали, оплата виробничих робітників, технологічне паливо, енергія на виробничі. Накладні витрати - це витрати пов’язані з керівництвом відділами, цехами, підприємствами в цілому, а також обслуговуванням виробництва.

По місцю виникнення накладні витрати розподіляються на цехові (загально виробничі) та заводські (загальногосподарські).

Цехові (загально виробничі) витрати - витрати, пов’язані з організацією в даному цеху та управлінні ним. Ці витрати враховують окремо: витрати, пов’язані з роботою устаткування (зарплата робітників, обслуговуванням устаткування, поточний ремонт, амортизація); загально цехові витрати, пов’язані з утриманням цехового персоналу, тощо.

Заводські (загальногосподарські) витрати - ті, які призначені для загального управління виробництвом та забезпечення в усіх цехах і структурних підрозділах підприємств. До них включають зарплату адміністративно-управлінського і технічного персоналу та освітлення будівель і споруд загального призначення підприємства, поштові та канцелярські витрати, видатки на відрядження, амортизаційні відрахування по загальнозаводських основних фондах.

Виробництво - це лише перший крок до отримання прибутку. Збут продукції - найважливіша складова комерційної діяльності підприємства. Одним із головних завдань підприємства в умовах ринку є забезпечення ефективності збуту.

Політика збуту і розподілу товарної продукції - діяльність підприємства щодо планування, реалізації й контролю руху товарів від товаровиробника до споживача з метою задоволення попиту і одержання прибутку.

Система збуту товару - одна з важливих складових у виробничій політиці підприємства. У збутовій політиці маркетологи торкають питань вибору найбільше оптимального каналу збуту, методу збуту товару, що при ефективному використанні безсумнівно збільшить прибуток компанії.

Одним із пунктів збутової політики підприємства є вибір оптимального каналу збуту. Канал збуту (розподіли) товару - це організація або людина, що займається просуванням і обміном конкретного товару (декількох груп товарів) на ринку.

Реалізація продукції в більшості випадків проводиться через посередників, кожний із який формує відповідний канал розподілу. Використання посередників у сфері обертання вигідно насамперед для виробників. У цьому випадку їм припадає мати справу з обмеженим навкруги зацікавлених осіб по реалізації продукції. Крім того, забезпечується широка доступність товару при прямуванні його безпосередньо до ринку збуту. За допомогою посередників можливо скоротити кількість прямих контактів виробників із споживачами продукції.

Аналізуючи збутову діяльність ДП “Залучанський спиртовий завод” необхідно здійснити підбір цільових ринків, зробити оцінку можливостей та загроз підприємства, вивчити ринки збуту.

Відбір цільових ринків може здійснюватися орієнтуючись на: концентрацію на єдиному сегменті; споживчу потребу; групу споживачів; обслуговування кількох не зв’язаних між собою сегментів;охоплення всього ринку.

Для вибору цільового ринку, необхідно здійснити сегментування ринку. Сегментування ринку - поділ ринку на чіткі групи покупців для кожної з яких можуть бути потрібні окремі товари чи комплекси маркетингу.

На діяльність підприємства здійснюють вплив фактори внутрішнього і зовнішнього середовища. Фактори зовнішнього середовища можуть сильно впливати на діяльність підприємства. Так фактори зовнішнього середовища поділяються на фактори прямої і непрямої дії.

Фактори прямої дії безпосередньо впливають на роботу підприємства і залежить від його діяльності. До цих факторів переважно відносяться фактори внутрішнього середовища:

. споживачі - ТОВ “Аскор-Україна”, ТОВ “Аніда”, СМП “Крок”, ТОВ “ТВ ПАК”, п/п “Гадз П.І.”, ТОВ “Тер-пінгвін”, ТОВ “Латона”, ТОВ “ТБ Мегаполіс”.

Профіль споживачів підприємства може бути складений за такими характеристиками:

географічне місце розташування;

демографічні характеристики покупців(вік, освіта, сфера діяльності);

соціально - психологічні характеристики споживача(стан у суспільстві, стиль поведінки, смаки, звички);

ставлення покупця до продукту(чому він купує продукт;чи є він сам користувачем продукту, як оцінює продукт тощо);

торгова сила споживача(рівень інформованості споживача, чутливість до ціни, до засобів стимулювання, наявність відповідних вимог до якості товару, орієнтація на відповідну торгову марку);

Вплив споживачів на підприємство здійснюється в залежності від:

1. Стану і тенденцій розвитку цільового ринку.

. Стану і тенденцій попиту на товари підприємства.

. Ступені мінливості потреб, вимог, смаків покупців.

4. Торгової сили покупців.

. Ступінь прихильності покупців до товарів підприємства.

2. постачальники - бутила: Рівне і Молдавія (3млн. штук); етикетка: Львів, Київ; корок: Харків і Львів; картонні піддонники: Хмельницький (млн. штук).

Вплив постачальників на підприємство здійснюється в залежності від:

1. Конкурентної сили постачальників.

2. Ступені привабливості постачальників.

3. Конкуренти - по Україні: “Хортиця”, “Союз Віктан”, “Медоф”, “Златогор”, “Холодний яр”, “Німіроф”, “Хлібний дар”.

Вплив постачальників на підприємство здійснюється в залежності від:

3. Стану конкурентної боротьби в сфері діяльності підприємства.

2. Сили конкурентного тиску.

3. Числа активних конкурентів.

Фактори непрямої дії впливають через фактори прямої дії. Основними факторами непрямої дії, що впливають на діяльність ДП “Залучанський спиртовий завод” є:

· Економічні, які виражаються через розвиток сільського господарства, рівень податкових ставок, рівень доходів регіону, темп інфляції. Економічний фактор переважно має вплив на підприємство через такий фактор прямої дії, як споживачів.

· Політичні, які діють на підприємство через: рівень політичної стабільності, напрям розвитку політичної системи, ступінь суспільної підтримки урядової програми розвитку.

· Правові, мають вплив через законодавчі акти України, які регулюють діяльність підприємства.

· Демографічні, впливають на кваліфікаційні характеристики робочої сили.

·  Науково-технічні, впливають через темпи науково-технічного прогресу. НТП діє через такий фактор прямої дії, як конкуренти та споживачі.

· Природні - через дефіцит сировини.

· Соціально-культурні, впливають на рівень життя населення.

Важливим елементом діяльності підприємства є реалізація продукції, тому що ринок вимагає випуск адресної продукції. Це означає, що коли підприємство не може реалізувати свою продукцію, то воно приречене на банкрутство. У зв’язку із великою конкуренцією на спиртовому та лікеро-горілчаному ринках ДП “Залучанський спиртовий завод” приймає постійні заходи по збільшенню асортименту продукції. За останні роки була розроблена нова форма пляшки “косо-плеча”. Особливим успіхом у споживачів користуються лікеро-горілчані вироби у літровій пляшці. Із початком випуску літрової пляшки появились оптові покупці нашої продукції у зарубіжних країнах: США, Швеція, Ізраїль. Крім того, приділяється велика увага обладнанню для розливу лікеро-горілчаної продукції, було закуплено в 2006 р. італійська фасувальна лінія “КУАСІ”.

ДП “Залучанський спиртовий завод” є постійним представником на всіх українських і обласних ярмарках і виставках. Бере участь на двох тернопільських щорічних виставках продовольчих товарів, у Києві на щорічних виставках-дегустаціях всіх лікеро-горілчаних виробів України, також на Сорочинському ярмарку в Полтавській області. На всі виставки і ярмарки затрачається 5 тис. грн. на рік.