Депозитний та грошовий мультиплікатор. Депозити комерційних банків служать резервами грошової системи.

Депозити комерційних банків служать резервами грошової системи.

Сума коштів, що внесені як депозити на банківські рахунки і не видані як кредити, тобто досяжні для забезпечення вимог вкладників у будь-який момент, становить фактичні або загальні резерви комерційного банку (TR).

Система, за якої вартість банківських резервів менша, ніж загальна сума банківських депозитів, має назву часткового банківського резервування.

Тобто система часткового банківського резервування – це система, за якої банки тримають у резервах тільки частину загальної суми внесків. Це означає, що всі комерційні банки повинні мати обов'язкові резерви R пропорційно до суми відкритих депозитів D.

Норма обов'язкового резервування (резервні вимоги) – встановлюється законом і визначається як відношення суми обов'язкових резервів до суми залучених депозитів:

(7.8),

де r– норма обов'язкового резерву;

R – обов’язкові резерви;

D – с ума депозитів.

Обов'язкові резерви скорочуються пропорційно скороченню депозитів.

Величина, на яку фактичні резерви банку перевищують його обов'язкові резерви, називається надлишковими резервами (Е).

E = TR – R (7.9),

де Е – надлишкові резерви;

TR – загальні резерви;

R – обов’язкові резерви.

За системи часткового резервування комерційні банки в умовах дворівневої банківської системи, яка існує в Україні, створюють гроші, коли надають позики в обсязі своїх кредитних ресурсів.

Спроможність окремого комерційного банку створювати гроші визначається розміром його надлишкових резервів. Система комерційних банків у цілому може надати позики в обсязі, який у декілька разів перевищує її початкові надлишкові резерви.

Можливість створення грошей всією банківською системою визначається депозитним мультиплікатором, обернено пропорційним нормі мінімальних банківських резервів:

(7.10),

де т - депозитний мультиплікатор;

r – норма мінімальних банківських резервів.

Депозитний мультиплікатор визначає максимальну кількість нових депозитних грошей, що створюється однією грошовою одиницею надлишкових резервів при заданому рівні норми обов'язкового резервування.

Тобто депозитний мультиплікатор показує, у скільки разів комерційні банки збільшують розмір грошової маси в обігу.

Загальна модель пропозиції грошей враховує роль центрального банку, поведінку комерційних банків і можливий відтік частини грошових коштів з депозитів банківської системи в готівку. Вона містить ряд нових змінних.

Грошова база складається з банківських резервів та з готівкових грошей, які є в обігу поза банками.

Грошова пропозиція MS пов'язана з грошовою базою (Б) таким співвідношенням:

ΔMS = m ΔБ (7.11),

де ΔMS - приріст пропозиції грошей;

m– депозитний мультиплікатор;

ΔБ - приріст грошової бази.

Тому в економіці розрізняють таке поняття, як грошовий мультиплікатор.

Грошовий мультиплікатор – це ускладнений варіант депозитного мультиплікатора, у якому враховується поведінка як банків, так і населення:

(7.12),

де m* - грошовий мультиплікатор;

d – відношення готівкових грошей до депозитів у населення;

r – норма обов'язкових банківських резервів (відношення резервів до депозитів).

Грошовий мультиплікатор m* визначається як відношення грошової маси MS до грошової бази Б (гроші на балансі центрального банку).

Грошовий мультиплікатор m* показує у скільки разів зміниться обсяг маси MS в разі зміни грошової бази Б.

Таким чином, грошову масу можна подати як добуток грошової бази і мультиплікатора:

MS = Б • m* (7.13)

Грошовий мультиплікатор використовується державними інститутами грошової системи для макроекономічного прогнозування пропозиції грошей і регулювання грошової маси. Важливу роль у цьому процесі відіграє центральний банк, який контролює грошову базу.

Співвідношення грошової маси і маси товарів та послуг є основним питанням стабільної грошової системи і визначає купівельну спроможність грошей.

Купівельна спроможність визначає кількість товарів і послуг, які можна купити на грошову одиницю.

Очевидно, що з підвищенням рівня цін купівельна спроможність грошей знижується і навпаки.