Сутність грошей, їх роль та функції

Полеміка з приводу сутності грошей триває вже не одне століття.

Гроші – це загальний еквівалент для всіх інших товарів, тобто вони служать засобом вираження вартості товарів.

Суть грошей полягає насамперед у тому, що вони є загальним еквівалентом. Тільки через обмін на гроші відбувається фактична реалізація товару, його продаж на ринку. Інакше кажучи, на ринку вартість (ціна) обмінюється згідно з суспільними умовами за допомогою грошей. Завдяки грошам і товарно-грошовому обміну на ринку встановлюється зв'язок між незалежними товаровиробниками.

Гроші – це інструмент нагромадження нормальних економічних відносин у народному господарстві.

Гроші нерозривно пов'язані з господарським обігом і реально відбивають закономірності руху товарно-матеріальних цінностей і капіталу. Тому зміни у сфері виробництва і обігу не можуть не змінювати природу і сутність грошей, які обслуговують ці сфери.

Роль грошей – це кінцевий результат функції грошей щодо обслуговування руху вартості на певному етапі відтворення, можна так сказати, наслідок для суспільства. Роль грошей визначається рівнем розвитку товарного виробництва та адекватних йому суспільних відносин.

Роль грошей у розвитку економіки можна розглядати у якісному та кількісному аспектах.

У якісному аспекті роль грошей виявляється у тому, що сама їх наявність, саме грошове середовище, в якому діють економічні суб'єкти, позитивно впливає на розвиток суспільного виробництва, оскільки збільшуються фізичні межі виробництва, що визначається потребами самих виробників. Реалізація продукції за гроші, замість бартеру, спрощує, прискорює і здешевлює доведення їх до споживачів. Ринок завдяки грошам набуває загального характеру, його механізм стає могутнім важелем економічного прогресу, передусім завдяки конкуренції.

Кількісний аспект ролі грошей полягає в тому, що через зміну кількості грошей в обігу можна впливати на економічні процеси.

Сучасна економіка є грошовою економікою, оскільки майже всі економічні операції проводяться з участю грошей як засобу обміну. Використання грошей відокремлює акт купівлі товару від акта продажу і таким чином спрощує обмін, знижує витрати обігу товарів.

Як історична категорія гроші є продуктом цивілізації, оскільки виникають з появою товарообміну. На різних етапах розвитку, у різних країнах і регіонах роль грошей виконують різні товари. Як правило, це був товар найбільшого попиту і найцінніший для цього ринку, його не відмовився б взяти жоден продавець в обмін на свій товар.

Грошовий оборот – це рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків та через обіг готівки.

Залежно від форми грошей грошовий оборот ділять на дві взаємопов'язані частини:

- сферу готівкового обігу (монети, банкноти);

- сферу безготівкового обігу.

Готівка, як правило, використовується при виплаті заробітної плати, пенсій (тобто при утворенні доходів населення), а також при купівлі товарів і послуг у роздрібній торгівлі, розміщенні коштів у банківських внесках тощо (тобто при витрачанні доходів населення). У сфері готівкового обороту гроші рухаються поза банками, на підтримку цієї сфери доводиться здійснювати значні витрати: надрукування, рахування, сортування, упаковку, інкасацію готівки тощо.

У сфері безготівкового обігу рух грошей здійснюється у вигляді перерахування сум через рахунки у банках. У безготівковій формі здійснюється переважна більшість грошових операцій у народному господарстві: розрахунки між підприємствами (фірмами), деякі види розрахунків підприємств і організацій з населенням. У безготівковому обороті гроші рухаються по рахунках у банках, не виходячи за межі банківської системи. Це створює можливість контролювати та впливати на нього з боку держави у законодавчому полі.

Сфери безготівкового і готівкового грошового обігу взаємозв'язані – постійно відбувається перетворення грошей з безготівкової форми у готівкову і навпаки.

В економічній науці виділяють п'ять головних функцій грошей:

1. Міра вартості – гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни. Виконання грошима функції міри вартості не залежить від держави. Тобто – це об'єктивна економічна функція, а масштаб цін – її технічна функція, яка залежить від ролі держави і встановлюється у законодавчому порядку.

Масштаб цін – це грошова одиниця, яка використовується для виміру і порівняння вартості товарів, послуг, робіт, і за нею закріплена фіксована вага золота або іншого грошового металу. У кожній країні свій масштаб цін. В Україні – гривня, у Англії – фунт стерлінг.

2. Засіб обігу – це функція, у якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

3. Засіб платежу – ця функція відображає особливості кредитного господарювання, тобто реалії купівлі - продажу товарів у кредит з відстрочкою оплати грошей (відстрочкою платежу).

4. Засіб нагромадження – ця функція грошей пов'язана із збереженням грошима вартості і при виході їх з обігу.

Гроші, вилучені з товарного обігу, нагромаджуються. Нагромадження здійснюється завдяки відкриттю ощадних рахунків у банках або купівлі акцій і облігацій, які є тим резервом, до якого стікаються усі вивільнені кошти, і звідки їх вилучають у разі необхідності.

5. Світові гроші – це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості у міжнародному економічному обігу і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами. Світові гроші – це комплексна функція, що повторює усі функції, що властиві грошам на внутрішньому ринку.

Гроші на світовому ринку виконують функції загального платіжного засобу, загального купівельного засобу і засобу перенесення багатства з однієї країни в іншу.