Попит та пропозиція на гроші

Грошовий ринок – сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар.

Суб'єктами грошового ринку є юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції купівлі-продажу грошей. Ці операції можна розділити на три групи.

Продаж грошей виступає у формі передачі цих грошей їх власниками покупцям у тимчасове користування в обмін на так звані інструменти. Інструменти надають їм можливість зберегти право на ці гроші – відновити право розпорядження ними та одержати відсотковий дохід.

Купівля грошей є формою одержання у своє розпорядження грошей в обмін на вказані інструменти.

Умовний характер має і ціна на грошовому ринку. Ціна грошей має форму відсотка (відсоткового доходу) за позичені гроші.

Розмір відсотка визначається споживчою вартістю, тобто здатністю приносити покупцю додатковий доход або блага. Чим більшою буде ця здатність і чим довше покупець користується одержаними грошима, тим більшою буде сума відсоткових платежів.

Попит на гроші виступає як запас, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб'єкти на певний момент.

Попит на гроші – це багатогранне поняття. Зміст його розкриває така характеристика: попит на гроші потрібно сприйняти як попит на запас (накопичення) грошей у певний час, а не потік. Попит на гроші пов’язується з розв'язанням питання щодо форми, у якій особою зберігається певна сума багатства (готівкою, цінними паперами тощо).

MD

і,

%                                                     і – номінальний дохід і норма відсотка

                                                        М – кількість грошей в обігу, млрд. грн.

 

 

                                                         М, млрд. грн.

Рис. 7.1. Попит на грошовому ринку

 

Можна визначити такі чинники попиту на гроші:

1. Зміна обсягів виробництва (або обсягів національного доходу). Чим більше обсяг виробництва ВНП, а отже НД, тим більше операцій щодо його реалізації і тим більше має бути запас грошей для виконання цих операцій. Зміна обсягу ВНП у свою чергу визначається двома незалежними чинниками, які можна розглядати як самостійні.

2. Зміна абсолютного рівня цін.

3. Зміна реального обсягу виробництва.

Чинники 2 і 3 впливають прямо пропорційно на попит грошей.

4. Зміна норми відсотка.

Вплив цього чинника на попит виражається формулою:

MD=f(R) (7.7),

де R – норма доходу на капіталізовані активи, яка значною мірою залежить від норми відсотка.

5. Чинник накопичення багатства. Багатство накопичується у різних формах активів, у тому числі й у вигляді запасу грошей.

6. Чинник інфляції. При рості інфляції зростає вартість на альтернативні грошам види активів, а попит на гроші скорочується.

7. Очікування погіршення кон'юнктури ринків. Цей чинник тісно пов'язаний з інфляцією. Скорочення товарної пропозиції, посилення дефіциту, погіршення якості продукції тощо ведуть до скорочення попиту на гроші і накопичення багатства у товарній формі. Графічне зображення попиту на гроші (рис. 13.1).

Пропозиція грошей – це коли економічні суб'єкти у будь-який момент мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть спрямувати в оборот.

Фактична маса грошей в обороті є природною межею пропозиції грошей. Якщо виникає потреба збільшити пропозицію, то це можна зробити додатковою емісією грошей в оборот.

Тому будь-яка емісія грошей розглядається як зростання пропозиції грошей на грошовому ринку, а вилучення грошей з обороту – як скорочення пропозиції грошей.

Емісія (від лат. emissio – випуск) – випуск в обіг грошей і цінних паперів (акцій, облігацій та інших боргових зобов'язань). Здійснюється емісія центральним банком і державними казначействами.

Тому емісія грошей як вирішальний чинник надає пропозиції грошей екзогенного характеру. Тобто визначається не внутрішньо-економічними процесами чи мотивами самих економічних суб'єктів, а чинниками, що лежать у сфері банківської діяльності.

Графічне зображення екзогенної пропозиції грошей. Пропозиція грошей, якщо вона екзогенна, автономна, незалежна від попиту на гроші і відсоткової ставки може бути представлена вертикальною лінією MS (рис. 7.2).

                MS

і,                 

%                                                          і – номінальний дохід і норма відсотка 

                                                            М – кількість грошей в обігу, млрд. грн.

 

 

                                  М, млрд. грн.              

Рис. 7.2. Пропозиція на грошовому ринку

 

Ринок грошей – це система інститутів, що забезпечують взаємодію між пропозицією та попитом на гроші.

Отже, рівновага на ринку грошей виникає у точці перетину кривих попиту і пропозиції грошей (рис. 7.3).

Крива попиту MD і пропозиції MS перетинаються у точці Е (рис. 7.3), це означає, що економічні суб'єкти в даній економічній ситуації бажають мати у своєму розпорядженні суму грошей, а банківська система може забезпечити пропозицію грошей на цьому рівні, щоб урівняти попит і пропозицію. Точка Е розташована на місці перетину кривих попиту і пропозиції грошей і визначає ціну рівноваги на грошовому ринку. Точка Е – є рівноважною ставкою відсотка, яка урівноважує вплив обох сторін ринку.

 

MD         MS

і,

%                                                     і – номінальний дохід і норма відсотка

                                                        М – кількість грошей в обігу, млрд. грн.

 

Е_і                      Е

                                                      

                     

 

                                                         М, млрд. грн.

Рис. 7.3. Рівновага між попитом і пропозицією на грошовому ринку

 

Але рівновага на грошовому ринку є рухомою, тобто вона постійно змінюється під впливом певних факторів.