Валютний ринок та валютний курс

Валютний ринок – це, по-перше, підсистема валютних відносин з приводу операцій купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів в іноземних валютах, по-друге, інституціональний механізм, що забезпечує функціонування валютних ринкових механізмів.

Об'єктом купівлі-продажу на цьому ринку є національні й іноземні валютні цінності.

Валютні цінності – платіжні документи (чеки, векселі, сертифікати тощо), фондові цінності (акції, облігації) та інші фінансові інструменти іноземного походження, а також аналогічні платіжні документи та фондові цінності національного походження.

Суб'єктами валютного ринку є продавці і покупці валюти, фізичні та юридичні особи, резиденти та нерезиденти, а також посередники, насамперед банки, брокерські компанії, валютні біржі.

Порівняння купівельної спроможності грошових одиниць різних країн світу відбувається на міжнародних грошових валютних ринках. При цьому виникає специфічний інструмент міжнародного порівняння національних грошей – валютний курс.

Валютний курс – ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошових одиницях інших країн.

Сутність валютного курсу комплексно розкривається у виконуваних ним функціях. Такими функціями є:

- порівняння національних цін на товари, послуги, робочу силу з відповідними цінами інших країн та світовими цінами;

- порівняння витрат виробництва, продуктивності праці, торговельних і платіжних балансів тощо;

- певний перерозподіл національного доходу між країнами, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.

Необхідність визначення валютного курсу зумовлена потребами в обміні іноземних валют на національну при експорті та імпорті товарів і послуг, надходженні капіталів та їх переведенні за кордон, наданні міжнародних кредитів, переказі грошових доходів тощо.

Валютний курс залежить від стану платіжного балансу, рівня інфляції, співвідношення між попитом і пропозицією кожної валюти, міграції короткотермінових капіталів між країнами, політичної стабільності, економічної кон’юнктури, стійкості валюти, довіри до неї та іншого.

Валютний курс можна визначити або як „курс національної валюти“, або як „курс іноземної валюти“.

Курс національної валюти є кількістю іноземної валюти, яку можна купити або продати за одиницю національної валюти на певний момент часу:

(8.1),

де  - номінальний валютний курс національної валюти;

 - кількість національної валюти, запропонованої в обмін на іноземну;

- кількість іноземної валюти, запропонованої в обмін на національну.

Курс іноземної валюти є кількістю національної валюти, яку можна купити за одиницю іноземної валюти:

(8.2),

де - номінальний валютний курс іноземної валюти до національної.

У реальній практиці валютних відносин використовують такі види валютних курсів:

- Фіксований – передбачає наявність певного зареєстрованого (офіційного) паритету, який підтримується державними валютними органами.

- Плаваючий (гнучкий) – самостійно (вільно) формується на валютних біржах (ринку) під впливом попиту і пропозиції.

- Змішаний – контрольований плаваючий курс, держава вибирає валютний режим з урахуванням конкретної економічної ситуації, намагається подолати жорстке фіксування або вільне плавання.

Законодавче визначення режиму валютного курсу Верховна Рада України поклала на Кабінет Міністрів та НБУ. Режим валютного курсу поступово змінювався від жорсткої фіксації до регульованого плавання (у межах валютного коридора) і до вільного плавання, що було введене у 2000 р.

Щодо долара США валютний курс у 1992 р. становив 208 крб., у 1993 р. – 4539 крб., у 1994 р. – 31700 крб., у 1995 – 147308 крб., у 1998 – 2,784 грн., у 1999 р. – 3,924 грн., у 2004 р. – 5,324 грн.

Також розрізняють номінальний та реальний валютний курс.

Номінальний валютний курс – це відносна ціна однієї валюти, виражена в іншій валюті.

Реальний валютний курс показує, у якому співвідношенні товари однієї країни обмінюються на товари іншої країни.

Реальний валютний курс показує пропорцію обміну вітчизняних товарів на іноземні і розраховується за формулою:

(8.3),

де E_r – реальний валютний курс;

Е_n – номінальний валютний курс;

Р – індекс внутрішніх цін, які виражені в національній валюті;

P* - індекс цін за кордоном, які виражені в іноземній валюті.

Індекси цін в обох країнах співвіднесені до одного й того самого базового року.

Зростання реального валютного курсу свідчить про зниження конкурентоспроможності товарів даної країни на світовому ринку. Спадання реального валютного курсу, навпаки, свідчить про підвищення конкурентоспроможності товарів даної країни на світовому ринку.

8.5. Зовнішньоекономічна політика

Зовнішньоекономічна політика проводиться державою з метою врегулювання платіжного балансу завдяки торговельній політиці, яка здійснюється у двох формах: протекціонізму та лібералізму.

Торговельна політика – це державна політика, яка впливає на обсяги зовнішньої торгівлі через податки, субсидії й обмеження на експорт та імпорт.

Протекціонізм (лат. protektionis – заступництво, захист) спрямований на стимулювання національної економіки, означає політику захисту вітчизняного виробника від іноземних конкурентів.

Мета політики протекціонізму:

1. Захист вітчизняного виробника.

Інструментами є:

- митні тарифи, які визначають розмір державних зборів (мита) з товарів при перетині кордонів країни;

- нетарифні бар’єри: ліцензування (держава надає ліцензії на імпорт чи експорт і водночас забороняє не ліцензовану торгівлю), квотування (встановлення квот на ввіз чи вивіз товарів у кількісному або вартісному вираженні), ембарго (заборона державою ввозу до якої-небудь країни, вивозу із якої-небудь країни товарів);

- правові й адміністративні бар’єри: технічні та санітарні стандарти, сертифікування, встановлення норм безпеки тощо.

 

2. Стимулювання експорту.

Інструментами є:

- надання пільгових кредитів;

- податкові пільги;

- субсидії.

Позитивні наслідки протекціонізму:

- урівноважується торговельний баланс;

- захищає від демпінгу (демпінг – штучне зниження цін на товари і послуги на зовнішніх ринках для їх завоювання та усунення конкурентів);

- від експортерів з дешевою робочою силою;

- захищає молоді галузі;

- стимулює зростання виробництва;

- збільшує зайнятість;

- збільшує доходи державного бюджету;

- забезпечує економічну безпеку країни.

Негативні наслідки протекціонізму:

- не використовуються переваги міжнародного ринку праці;

- виробництво відстає від НТП;

- зростають ціни;

- зменшується вибір товарів;

- зменшується конкуренція та збільшується монополія;

- знижується підприємницька ініціатива;

- скорочується експорт і погіршується платіжний баланс.

Лібералізм (лат. Liberalis – вільний) – вільна торгівля, означає відкриту зовнішньоторговельну політику без торговельних бар'єрів. Проводиться у країнах ЄС – безмитна торгівля між країнами.

Позитивні наслідки лібералізму:

- стимулює конкуренцію;

- зменшує монополізм національних фірм;

- знижує витрати виробництва;

- збільшує вибір споживача.

Негативні наслідки лібералізму:

- країна не захищена від демпінгу;

- країна наповнюється товарами, які нав'язують споживачам;

- здійснюється збут неякісних або застарілих товарів.

Вибір політики визначається перш за все ступенем конкурентоспроможності національної продукції, а також станом зовнішньоекономічного балансу. Уряд будь-якої країни повинен виважено здійснювати зовнішньоекономічну політику, сприяти виготовленню продукції національним виробником, особливо виважено формувати споживчий ринок.

Важливим фактором макроекономічної стабілізації є валютна політика. До основних елементів валютної політики можна віднести такі:

- регулювання рівня лібералізації валютного ринку, тобто регламентація доступу окремих резидентів до валютних операцій;

- нормування обов'язкових валютних резервів комерційних банків, які уповноважені здійснювати валютні операції;

- встановлення режиму формування валютних курсів (фіксований, плаваючий або керований плаваючий валютний курс);

- впровадження контролю за розподілом іноземної валюти, яка надходить до резидентів країни;

- застосування валютних інтервенцій, за допомогою яких держава отримує можливість впливати на співвідношення між попитом і пропозицією на валютному ринку і завдяки цьому обмежувати коливання валютного курсу.

Але поряд з об'єктивними факторами великий вплив на створення привабливого клімату щодо іноземного інвестування має державна політика. Вона може застосовувати як прямі адміністративні заходи, так і важелі економічного стимулювання. Прямі адміністративні заходи регламентують правила залучення іноземного капіталу та форми його фінансування, систему гарантій іноземного капіталу, галузеві пріоритети іноземного інвестування тощо. До важелів економічного стимулювання належать заходи фіскального впливу (податкові, інвестиційні та інші пільги).

 

Ключові поняття та терміни

 

Світове господарство. Відкрита економіка. Закрита економіка. Міжнародний поділ праці. Міжнародна спеціалізація. Міжнародна кооперація. Інтернаціоналізація економіки. Платіжний баланс. Реальні потоки платіжного балансу. Структура платіжного балансу. Дебет платіжного балансу. Кредит платіжного балансу. Сальдо платіжного балансу. Активне сальдо платіжного балансу. Дефіцитне сальдо платіжного балансу. Зовнішньоекономічна політика. Торговельна політика. Протекціонізм. Митні тарифні бар'єри. Нетарифні бар'єри. Ліцензування. Квотування. Правові й адміністративні бар'єри. Демпінг. Лібералізм. Валютний ринок. Валютний курс. Курс національної валюти. Курс іноземної валюти. Фіксований валютний курс. Плаваючий валютний курс. Змішаний валютний курс. Номінальний валютний курс. Реальний валютний курс.

 

Питання для дискусії

1. Охарактеризуйте показники, які впливають на відкритість економіки.

2. Обґрунтуйте, у чому полягає сутність світового господарства і які основні ознаки його цілісності.

3. Назвіть фактори, що викликають необхідність посилення інтернаціоналізації виробництва у сучасних умовах.

4. Які причини породжують міжнародний поділ праці?

5. Яким бажане бути сальдо платіжного балансу?

6. Аргументуйте, чому Україна відстає у налагодженні світових господарських зв'язків.

7. Охарактеризуйте найважливіші шляхи вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності України.

8. Розкрийте умови вирівнювання платіжного балансу.

9. Обґрунтуйте, за яких умов зросте активне сальдо платіжного балансу.

10. Охарактеризуйте фактори, що зумовлюють необхідність економічних взаємозв'язків країн.

11. Розкрийте інструменти торговельних обмежень. Що розуміють під тарифними бар'єрами?

12. Що розуміють під нетарифними бар'єрами? Яка їх функція у державній політиці?

14. У чому полягає мета політики протекціонізму, які її позитивні та негативні наслідки?

15. Розкрийте механізм дії політики лібералізму.

16. Що таке валютний курс, назвіть основні види валютних курсів?

17. Як розрахувати курс національної та іноземної валюти?

18. Чим відрізняються номінальний та реальний валютні курси?

19. Які заходи може здійснювати уряд з метою впливу на курс національної валюти?

20. Розкрийте сутність і механізм функціонування валютного ринку.

21. Як може вплинути на фізичний обсяг експорту та імпорту помітне зниження ціни національної валюти порівняно з доларом?

 

Тести для самоперевірки

1. Сукупність національних економік, взаємопов'язаних і взаємодіючих між собою на основі міжнародного поділу праці, - це:

а) відкрита економіка;

б) закрита економіка;

в) світове господарство;

г) інтернаціоналізація.

2. До факторів, що впливають на спеціалізацію країн у світовому господарстві, відносять:

а) географічне положення та природнокліматичні умови;

б) ресурсні можливості;

в) історичні традиції;

г) історико-культурні особливості;

д) все вище перераховане.

3. Класифікація країн, що входять до світового господарства, відбувається;

а) у залежності від рівня економічного розвитку;

б) у залежності від галузевої структури;

в) у залежності від ступеня інтеграції у світове господарство;

г) все вище перераховане.

4. Спеціалізація країн у виробництві певних товарів та послуг з метою реалізації їх на зовнішньому ринку – це:

а) світове господарство;

б) міжнародний поділ праці;

в) інтернаціоналізація країн;

г) відкритість економіки.

5. Міжнародна кооперація передбачає:

а) спільну розробку науково-технічних проблем;

б) обмін науково-технічною інформацією;

в) продаж і купівлю ліцензій, ноу-хау;

г) обмін вченими;

д) все вище перераховане.

6. До показників відкритості економіки відносять:

а) відношення зовнішньоторговельного обороту на душу населення;

б) частку торговельного обороту у загальному обсязі виробництва;

в) частку експорту у загальному обсязі виробництва;

г) частку імпорту у загальному обсязі споживання;

д) усе вище перераховане.

7. Міжнародний поділ праці поглиблюється завдяки:

а) дефіциту ресурсів;

б) загостренню конкурентної боротьби на внутрішньому ринку;

в) організації виробництва за кордоном;

г) усьому вище перерахованому.

8. До форм економічних відносин не належить:

а) міжнародна торгівля;

б) міжнародний рух капіталу;

в) міжнародна трудова міграція;

г) свобода слова;

д) валютні відносини.

9. Систематичний звіт всіх економічних операцій, що відбуваються між окремими особами, фірмами і урядом однієї країни з аналогічними представниками інших країн упродовж року, характеризує показник:

а) міжнародний поділ праці;

б) відкритість економіки;

в) платіжний баланс;

г) зовнішньоекономічна політика.

10. Політика захисту вітчизняного виробника від іноземних конкурентів – це:

а) зовнішньоекономічна політика;

б) політика протекціонізму;

в) політика лібералізму;

г) політика інтернаціоналізації.

11. До позитивних наслідків політики протекціонізму можна віднести:

а) захист від демпінгу;

б) захист молодих галузей;

в) збільшення зайнятості;

г) урівноваження торговельного балансу;

д) усе вище перераховане.

12. До нетарифних бар'єрів не відносять:

а) ліцензування;

б) квотування;

в) мито;

г) ембарго;

д) немає правильної відповіді.

13. Відкрита зовнішньоторговельна політика без торговельних бар'єрів – це політика:

а) зовнішньоекономічна;

б) протекціонізму;

в) лібералізму;

г) інтернаціоналізації.

14. До негативних наслідків політики лібералізму можна віднести:

а) стимулювання конкуренції;

б) зменшення монополізму національних фірм;

в) збільшення споживчого вибору;

г) незахищеність від демпінгу;

д) усе вище перераховане.

15. Валютний курс, який вільно формується на валютному ринку під впливом попиту і пропозиції, має назву:

а) фіксованого курсу;

б) плаваючого курсу;

в) змішаного курсу;

г) обмежуючого курсу.

16. Валютний курс, який передбачає наявність певного зареєстрованого паритету, що підтримується державними валютними органами, має назву:

а) фіксованого курсу;

б) плаваючого курсу;

в) змішаного курсу;

г) обмежуючого курсу.

17. У чому полягає сутність валютного курсу?

а) це ціна грошової одиниці, виражена в американських доларах;

б) це ціна грошової одиниці, виражена в грошових одиницях інших країн;

в) це ціна грошової одиниці, виражена у вільно конвертованих валютах;

г) це ціна грошової одиниці, виражена у частково конвертованих валютах.

18. Кількість іноземної валюти, яку можна купити або продати за одиницю національної валюти на певний момент часу, - це визначення:

а) курсу іноземної валюти;

б) курсу національної валюти;

в) фіксованого курсу валюти;

г) номінального валютного курсу;

д) реального валютного курсу.

19. Курс, у співвідношенні якого товари однієї країни обмінюються на товари іншої країни, - це:

а) курс іноземної валюти;

б) курс національної валюти;

в) номінальний валютний курс;

г) реальний валютний курс.

 

Задачі

Задача 1. Між країною А і країною Б здійснювалися такі зовнішньоекономічні операції (млн. дол. США): експорт товарів та послуг з країни А в країну Б – 250; грошові перекази із країни Б в країну А – 100; імпорт товарів і послуг у країну А – 230; купівля резидентами країни А цінних паперів фірм країни Б – 110; продаж цінних паперів фірм країни А резидентам країни Б – 70; імпорт золота у країну А – 80.

Складіть платіжний баланс країни А.

 

Задача 2. Країна В має такі показники платіжного балансу (млн. євро): сальдо рахунка поточних операцій (-140), сальдо рахунка капітальних операцій (+100), сальдо статті „Помилки та упущення“ (+16).

На скільки треба зменшити резервні активи, щоб урівноважити платіжний баланс?

 

Задача 3. У країні Г реальний ВВП становить 1200 млрд. євро, споживчі витрати – 710, валові внутрішні інвестиції – 190, податки – 230, бюджетне сальдо - (-20) млрд. євро (1,67% ВВП). Визначте, чому дорівнює чистий експорт у рівноважній економіці країни Г.

 

Задача 4. За даними Національного банку платіжний баланс України у базовому році характеризувався такими показниками (млн. дол. США): баланс товарів та послуг (-1536); чисті доходи (-644), поточні трансферти (+845). Сальдо рахунка капітальних операцій (+2120) млн. дол. Розрахуйте сальдо статті „Помилки та упущення“.

 

Задача 5. У базовому році вартість споживчого кошика в Україні становила 1500 грн., а в США – 355 дол. В її аналізованому році темпи інфляції в Україні становили 28%, а в США – 4,2%. Визначте, чому дорівнює курс гривні в формі прямого котирування згідно з паритетом купівельної спроможності.

 

Задача 6. Розрахуйте сальдо рахунка поточних операцій, сальдо рахунка з капіталом та фінансових операцій і сальдо статті „Помилки та упущення“ за таких умов (млн. євро): товарний експорт (+1475); товарний імпорт (-1560); чисті надходження від послуг (+130); чисті доходи (-75); чисті зовнішні трансферти (+70); рахунок операцій з капіталом (-175); прямі інвестиції (+140).

 

Задача 7. У табл. 8.1. наведено дані про попит на гривні і їх пропозицію.

Таблиця 8. 1.

 

Ціна гривні в доларах	Обсяг попиту на гривні, млн.	Обсяг пропозиції гривень, млн.
0,15	500	400
0,17	470	420
0,19	440	440
0,21	410	460
0,23	380	480

Визначте:

а) рівноважний валютний курс гривні;

б) рівноважний валютний курс долара;

в) яку кількість доларів буде куплено на валютному ринку;

г) яку кількість гривень буде куплено на валютному ринку.

 

Задача 8. Україна здійснює зовнішньоекономічну діяльність з іншими країнами світу. У минулому році загальний дохід населення збільшився на 530 млн. грн. Із кожної гривні споживчих витрат на імпортні товари витрачається 0,25 грн. Гранична схильність до спожи­вання населення дорівнює 0,75, граничний коефіцієнт податків – 0,20.

Обчисліть мультиплікатор витрат у відкритій економіці.

 

Задача 9. Економіка країни А характеризується такими макроекономічними показниками: с' = 0,75; m' = 0,15; t = 0,2; Р = 1,0. За минулий рік державні закупівлі товарів та послуг збільшились на 30 млн. євро.

Чому дорівнюють втрати приросту ВВП під впливом імпорту?

 

Задача 10. Фірма „Лісоруб“ уклала контракт з однією із фірм Німеччини на 100 000 марок. Курс гривні до марки – 2,4 грн/дол. Якщо курс гривні знизиться до 2,6 грн./дол., то що матиме фірма „Лісоруб“ – валютну економію чи збиток?

 

Задача 11. У минулому році вартість певного набору продуктів у США становила 6 тис. дол., а у Німеччині – 9 тис. марок.

Визначте паритет купівельної спроможності долара до марки.

 

Задача 12. Обмінний курс гривні до долара на початку 2001 р. 5,3 грн./дол. На початку 2002 р. рівень цін у (США зріс на 5%, а в Україні – на 20%.

Яким має бути на початку 2002 р. номінальний курс гривні до долара, щоб реальний курс залишився без змін?

 

Задача 13. Країна В здійснює зовнішньоекономічну діяльність з іншими країнами Європи. Економіка країни В у минулому році характеризувалася такими показниками: приріст валових внутрішніх інвестицій становив 1200 млн. євро, гранична схильність до споживання – 0,78, гранична схильність до імпорту – 0,12, граничний коефіцієнт податків – 0,25. Визначте, як змінився ВВП країни В на кінець минулого року? Чому дорівнюють втрати ВВП під впливом імпорту?

 

Задача 14. Розрахуйте сальдо рахунка поточних операцій, сальдо рахунка капітальних операцій і сальдо статті „Помилки та упущення“ за таких умов (млн. грн.):

експорт товарів                        +2700;

імпорт товарів                         -2940;

чисті надходження від послуг +180;

чисті доходи                          -15;

поточні зовнішні трансферти   + 65;

рахунок операцій з капіталом -210;

прямі інвестиції                        +205.

 

Задача 15. Економіка країни Д характеризується такими показниками (млн. євро): експорт – 62, імпорт – 52, споживчі витрати – 96, інвестиції – 58, державні витрати – 10. Якщо імпорт збільшиться на 5%, а експорт – на 12%, то чому дорівнюватиме ВВП?

 

Рекомендована література

1. Базилевич В.Д., Баластрик Л. О. Макроекономіка: Навч. пос. – К.: Атіка, 2002. – С. 23 – 44, 301 – 325.

2. Задоя А. А., Петруня Ю. Е. Макроэкономика: Учебник. – К.: О-во „Знання“, КОО, 2004. – С. 279 – 302.

3. Круш П. В., Тульчинська С. О. Основи макроекономіки: Матеріали для вивчення курсу та підготовки до практичних занять. – К.: Політехніка, 2004. – С. 90 – 95.

4. Кучерявенко І.А. Макроекономіка: Практикум: Навч. посіб. – 2-ге вид., випр. – К.: Вікар, 2006. – С.143 – 158.

5. Макроекономіка: Навч. пос. / П. Ю. Буряк, Л. Л. Цимбал, У. Д. Балагурак та ін. – Львів: ШТЕРЕКО, 2001. – С. 320 – 359.

6. Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник у 2-х ч. /За заг. ред. С. Будаговської. – К.: Основи, 2001. – С. 386 – 403, 427 – 447.

7. Небова М. І. Теорія макроекономіки: Навч. пос. – Вінниця: УНІВЕРСУМ – Вінниця. 2001. – С. 301 – 356.

8. Панчишин С. Макроекономіка: Навч. пос. – К.: Либідь, 2001. – С. 435 – 457.

9. Радіонова І. Ф. Макроекономіка: теорія та політика: Підручник. – К.: Таксон, 2004. – С. 274 – 302.

10. Савченко А. Г. та ін. Макроекономіка: Підручник. – К.: Либідь, 1999. – С. 219 – 244.

11. Солоненко К. С. Макроекономіка: Навч. пос. для студентів спец. вищих навч. закладів. – К.: ЦУЛ, 2002. – С. 265 – 305.