Кровоносна, лімфатична і нервова системи статевих органів самок

У статеві органи самок кров надходить трьома пар­ними артеріями. Від черевної аорти на рівні четвертого поперекового хребця відходить внутрішня сім'яна арте­рія, яка поділяється на яєчникову гілку, що несе кров у яєчник, і передню маткову артерію. Вона живить роги матки і з'єднується з середньою матковою артерією.

Середня маткова артерія відходить від пупкової ар­терії, вона добре розвинена, живить тіло і роги матки. Від внутрішньої клубової артерії відходить задня матко­ва артерія, дуже розвинена в корів, вона живить задню частину матки, шийку і піхву.

Переддвер'я і каудальна частина піхви живляться Кров'ю від внутрішньої соромітної артерії, що починаєть­ся від внутрішньої клубової артерії. Венозна кров відво­диться по однойменних венах.

Лімфатична сітка статевих органів починається щіли­нами в ендометрії матки, звідки лімфа потрапляє в лім­фатичні капіляри серозної оболонки матки. З капілярів утворюється багато дрібних лімфатичних судин, які в матковій брижі утворюють великі судини, що впадають у поперекові і тазові лімфатичні вузли.

Статеві органи іннервуються вегетативною нервовою системою. Від сім'яного і тазового сплетінь відходять во­локна симпатичної нервової системи, а від тазового — парасимпатичної. В окремих ділянках статевого апарата симпатичні й парасимпатичні нерви утворюють нервові сплетіння. В стінках шийки матки корів іннервація особ­ливо складна, бо там переплітаються численні волокна вегетативної нервової системи.

ОВОГЕНЕЗ

Процес утворення і дозрівання яйцеклітин у яєчнику самки називають овогенезом. Він відбувається у такій послідовності: розмноження, ріст і дозрівання.

Молоді жіночі статеві клітини називаються овогоніями. Вони розмножуються редукційним поділом. Після розмноження овогонії ростуть, внаслідок чого відбува­ються зміни в ядрі. В цей час їх називають овоцитами І порядку. Стадія дозрівання характеризується двома по­слідовними поділами. При першому з овоцита І порядку утворюється дві клітини. Відносно велику клітину нази­вають овоцитом II порядку, а другу— першим напрям­ним тільцем. При поділі овоцита II порядку з'являються одна мала клітина — друге напрямне тільце і велика клітина — гамета (яйцеклітина), яка містить гаплоїдне число хромосом. Овоцит II порядку ділиться після ову­ляції.

Стадії розвитку фолікулів. Фолікул (граафів міху­рець) являє собою міхурець з рідиною, де розвивається яйцеклітина. В розвитку фолікула розрізняють три ста­дії. На першій фолікул має розмір 0,5—0,75 см, він покритий щільною товстою оболонкою, на другій досягає максимального розвитку, в середньому становить 1— 1,5 см, добре промацується на поверхні яєчника у формі міхурця з дуже напруженими тонкими стінками. На тре­тій стадії відбувається подальше стоншення стінок фолі­кулів і пом'якшення навколишньої строми яєчника. Taкий стан фолікула буває перед овуляцією. Його розмір у кобил досягає 4—6 см, корів—1—2, свиней—1—1,2, овець і кіз — 0,3—0,8 см. В одному яєчнику дорослої кози налічується близько 28,6 тис; свині — 120; корови — 140 тис. фолікулів. їхній розмір залежить від ступеня розвитку. Найдрібніші вважають первинними, або примордіальними, фолікулами. Вони утворюються в яєчнику постійно, тобто від утробного розвитку самки і до на­стання клімактеричного періоду. В первинному фолікулі багатьох плідних тварин буває кілька яйцеклітин.

Взагалі не всі фолікули закінчують свій розвиток. Частина з них зазнає регресивної зміни і гине. Це фізіо­логічне явище називають атрезією. Вона спостерігається у самок всіх тварин і починається перед настанням ста­тевої зрілості. Атрезія не залежить від стадії розвитку фолікула, посилюється у разі порушення нервової регу­ляції яєчника. Атрезовані фолікули виділяють  гормон фолікулін.

У корів, овець та свиней дозрілі фолікули виступають на поверхню яєчника у вигляді горбиків. Розрий v стінки дозрілого фолікула і вихід з нього яйцеклітин називають овуляцією. В яєчнику кобили вона відбувається тільки в овуляційній ямці. Внаслідок підвищеного внутрішньофолікулярного тиску фолікул лопається.

Період овуляції яйцеклітини. У кобил і корів у яєчни­ку дозріває й овулює одночасно лише один, дуже рідко два фолікули. В овець, залежно від породи, одночасно дозріває 3—4 і навіть до 8 фолікулів. У свиней в обох яєчниках дозріває 15—20 і навіть 40 фолікулів. Під час овуляції посилюється приплив крові до яйцепроводів, їх­ні м'язові волокна напружуються, лійка з бахромою яй­цепроводу розширюється, охоплює яєчник, сприяючи потраплянню яйцеклітини і фолікулярної рідини в яйцепро­води. Яйцеклітина рухається до матки завдяки скорочен­ню м'язів стінки яйцепроводу. У корів, овець, свиней і кобил овуляція настає незалежно від того, було чи не було спаровування.

Овуляція у кобил буває за 24—36 год до закінчення охоти, у корів через 10—15 год після її закінчення, у овець - через 30—32 год і свиней — через 24—30 год від податку охоти.

Самкам сільськогосподарських тварин властива, спонтанка овуляція, тобто виділення яйцеклітин незалежно від спаровування. Тільки у кролиць овуляція настає після коїтусу. Спонтанна овуляція дає змогу широко впроваджувати штучне осіменіння тварин.   

Будова яйцеклітини. Яйцеклітина має кулясту форму, нерухома, в діаметрі 120—150 ммк. Вона вкрита трьома оболонками. Внутрішня — тонка жовткова, порівняно товста, прозора; фолікулярна, або променистий вінець,— складається з дрібних фолікулярних клітин. В центрі яйцеклітини міститься її ядро, в протоплазмі велика кількість жовткових зерен або ліпідних кульок.     

На місці розриву фолікула протягом 4—5 діб утворюється тимчасова залоза внутрішньої секреції — жовте і тіло. Жовтий колір зумовлюється нагромадженням піг­менту лютеїну. Виникненню залози сприяє гормон передньої частки гіпофіза, яка росте 13 діб. В основному зу­стрічається фізіологічне жовте тіло. Його поділяють на жовте тіло статевого циклу і жовте тіло вагітності. Перше діє протягом одного статевого циклу. На 14-ту добу з часу утворення воно починає розсмоктуватися (7—9 діб), якщо вагітність не настала. Друга залоза функціо­нує в яєчнику від початку і до кінця вагітності. Здебіль­шого жовте тіло розсмоктується через 15—17 діб після родів, а у кобил — з другої половини жеребності.

Отже, процес овуляції, імплантації заплідненої яйце­клітини і початкова стадія розвитку ембріона в організ­мі самки забезпечуються певним співвідношенням естро­генів, гестагенів, андрогенів та інших гормонів.