Випробування при прийнятті на роботу.

Ст. 26 КЗпП. При укладенні труд договору сторони можуть домовитись про випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. В період випробування на працівника поширюється зак-во про працю. Випробування не встановлюються для: осіб, які не досягли18 років; молодих робітників після закінчення професійних навч закладів та ВУЗів; осіб, звільнених у запас з військовой чи альтернативної служби; інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи; при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на інше підприємство, в установу, організацію. Ст. 27 КЗпП. Строк випробування не може перевищувати 3 місяці, а інколи (за погодженням з профспілкою) – 6 місяців. Строк випробування для робітників – до 1 місяця. Якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну к-ть пропущених днів. Ст. 28 КЗпП. Коли строк випробування скінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і розірвання труд договору допускається лише на загальних підставах. Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, то власник або уповноваж ним орган протягом цього строку вправі розірвати труд договір.

 

39. Принципи держ політики в галузі охорони праці.

Держ політика в галузі охорони праці базується на таких принципах: - пріоритету життя і здоров'я працівників; - повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці; - комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі нац програми з цих питань та з урахуванням інших напрямів економічної та соц політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища; - соц захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які зазнали шкоди від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань; - встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх під-в, незалежно від форм власності і видів їх д-ті; - використання економічних методів управління охороною праці; - проведення політики пільгового оподаткув, що сприяє створенню безпесних і нешкідливих умов праці; - участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці; - здійснення навчання населення, проф підготовки і підвищ кваліфікації працівників з питань охорони праці; - забезпечення координації д-ті держ органів, установ, організацій та громадських об'єднань, що вирішують різні проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва в галузі охорни праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці.

 

40. Гарантійні та компенсаційні виплати, доплати.

Чинне зак-во про праць передбачає гарантії працівникам при здійсненні ними своїх труд обов'язків. Це можуть бути такі гарантій: 1. Збереження попереднього місця роботи або надання іншої рівноцінної роботи: 1) робітникам і службовцям, які вивільнені від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в держ органах; 2) народному депутату після закінчення строку його повноважень, а також у разі дострокового їх припинення за особистою заявою; 3) військовослужбовцям строкової служби, які до призову працювали на під-вах, при звільненні з військової служби; 4) за працівником, що направлений у службове відрядження 2. Збереження середнього заробітку: 1) за робітниками і службовцями – авторами винаходів і раціоналіз пропозицій при звільненні їх від основної роботи для участі по впровадженню винаходів; 2) за працівником, що направлений у службове відрядження; 3) за працівниками, які направлені на підвищення кваліфікації, підготовку, перепідготовку і навчання іншим професіям з відривом від вир-ва. Крім гарантійних виплат є гарантійні доплати (для працівників, що працюють у холодну пору року на відкритому повітрі чи в закритих неопалюваних примішеннях, вантажникам, робітникам і службовцям віком до 18 років). Компенсаційні виплати – мають за мету компенсувати працівнику понесені ним матеріальні витрати у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків. Таких витрат працівник зазнає при службових відрядженнях, компенсація – добові. У зв'язку з переведенням на іншу роботу, якщо це пов'язано з переїздом в іншу місцевість виплачується вартість проїзду працівника і членів його сім'ї (крім випадку, коли власник надає засоби для пересування), витрати для перевезення багажу. За кожний день перебування у дорозі – добові як у відрядженнях. При переїзді працівника на постійну роботу в іншу місцевість – одноразова допомога в розмірі місячного посад окладу за новим місцем роботи. Працівникам, які направл на підвищення кваліфікації – вартість проїзду до місця навчання і назад, добові за кожний день перебування у дорозі, гуртожиток на час навчання. Компенсується використання працівником свого одягу та інструментів.