Тема 12. Суспільно-політичний рух у Росії в 30–40-ві роки хіх століття

Зміст теми:

Відгуки на повстання декабристів. Революційні гуртки наприкінці 20 – на початку 30-х років. Гурток М. Станкевича. П. Чаадаєв і його "Філософічні листи".

Формування основних ідейних напрямів у 30 – 40-ві роки. Теорія офіційної народності. Питання про шляхи розвитку Росії в суспільній думці 30–40-х років. Західники і слов’янофіли. Зародження буржуазного лібералізму. Т. Грановський, брати Аксакови. Селянське питання в ідейній боротьбі.

Формування революційно-демократичної ідеології. В. Белінський, О. Герцен. Ідеї утопічного соціалізму в Росії. Гуртки петрашевців, Кирило-Мефодіївське товариство. Суспільний рух у Росії і революція 1848 року.

Література:

Айрапетов А. Западноевропейский и русский утопический социализм нового времени / А. Айрапетов, А. Юдин. — М.: Просвещение, 1991.

Антология мировой политической мысли. В 5-ти т. — М.: Мысль, 1997. — Т. 3.

Афонский Л. Славянофилы: прозрения и ошибки / Л. Афонский // Москва. — 1999. — № 11.

Буцик А. Суспільно-політичний рух в Росії 30 – 50-х років ХІХ ст. / А. Буцик. — К.: Наук. думка, 1964.

Володин А. начало социалистической мысли в России / А. Володин. — М.: Мысль, 1966.

Гордин Я. После восстания. Хроника / Я. Гордин. — Л.: ЛГУ, 1983.

Дудзинская Е. Славянофилы в общественной борьбе / Е. Дудзинская. — М.: Высшая школа, 1983.

Дьяков В. Освободительное движение в России. 1825 – 1861 / В. Дьяков. — М.: Мысль, 1979.

Карпи Г. Были ли славянофилы либералами? / Г. Карпи // Вопросы истории. — 2002. — № 9.

Китаев В. Славянофильство и либерализм / В. Китаев // Вопросы истории. — 1989. — № 1.

Ключевский В. Курс русской истории // Сочинения. В 9-ти т. — М.: Мысль, 1989. — Т. 5.

Котов П. Пути русского консерватизма 1840 – 1850-х гг.: старшие славянофилы и Аполлон Григорьев / П. Котов // Вестник Московского ун-та. Серия 8. История. — 2001. — № 3.

Лейкина-Свирская В. Петрашевцы / В. Лейкина-Свирская. — М.: Просвещение, 1963.

Материалы по истории СССР для семинарских и практических занятий. Освободительное движение и общественная мысль в России XIX в.: Учеб. пособие для вузов по специальности "История" / Сост. В. Федоров, Н. Цимбаев. – М., 1991.

Минц С. Мемуары и российское дворянство. Источниковедческий аспект историко-психологического исследования / С. Минц. – СПб., 1998.

Мироненко С. Страницы тайной истории самодержавия/ С. Мироненко. — Л.: ЛГУ, 1990.

Олейников Д. Кто такие западники и славянофилы // Родина. — 1992. — № 3.

Освободительное движение и общественная мысль в России ХІХ в. [Материалы по истории СССР для семинарских и практических занятий]. — М.: Просвещение, 1991.

Пантин И. Революционная традиция в России. 1783 – 1883 гг. / И. Пантин, Е. Плимак, В. Хорос — М.: Мысль, 1986.

Пугачев В. О специфике дворянской революционности: некоторые спорные вопросы / В. Пугачев // Освободительное движение в России. — Саратов, 1971. — № 1, 2.

Рахматуллин М. А.С. Пушкин, российские самодержцы и самодержавие |/ М. Рахматуллин // Отечественная история. — 2002. — № 5.

Рахматуллин М. Об одном мифе из истории освободительного движения в России (к вопросу о переоценке социальных явлений во второй четверти ХІХ в.) / М. Рахматуллин // История СССР. — 1992. — № 1.

Революционеры и либералы России [Сборник]. — М.: Мысль, 1990.

Рудницкая Е. "Устойчивость — первое условие общественного благополучия": русская мысль пушкинского периода / Е. Рудницкая // Отечественная история. — 1999. — № 3.

Смирнова З. Русская мысль перв. пол. ХІХ в. и проблема исторической традиции (П. Чаадаев, славянофильство, А. Герцен). / З. Смирнова // Вопросы философии. — 1995. — № 9.

Хрестоматия по истории России с древнейших времен до 1861 г. — М.: Высшая школа, 1987.

Хрестоматия по истории России: [Учебное пособие / Авт.-сост. А. Орлов, В. Георгиев, Н. Георгиева, Т. Сивохина. — М.: Наука, 2004.

Цимбаев Н. Славянофилы и западники / Н. Цимбаев // Страницы минувшего. — М.: Просвещение, 1991.

Цимбаев Н. Славянофильство: из истории русской общественно-политической мысли ХІХ в. / Н. Цимбаев. — М.: Просвещение, 1986.

Шевченко М. Понятие "теории официальной народности " и изучение внутренней политики императора Николая І / М. Шевченко // Вестник Московского ун-та. Серия 8. История. — 2002. — № 4.

Шешин А. Революционное и освободительное движение в России (этапы и цели) / А. Шешин // Вопросы истории. — 1999. — № 9.

Щукин В. На заре русского западничества // Вопросы философии. – 1994. – № 7-8.

Эйдельман Н. Герцен протии самодержавия. Секретная политическая история России ХVІІІ – ХІХ вв. и вольная печать / Н. Эйдельман. — М.: Мысль, 1984.

 

Основні терміни і поняття:

Консерватизм, лібералізм, радикалізм, теорія офіційної народності, слов’янофіли, західники, теорія общинного (селянського) соціалізму.

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція робочою програмою не передбачена.

Б) Семінарське заняття робочою програмою не передбачене.

В) Завдання для самостійної роботи:

Тестові завдання:

І рівень — початковий

1. Назвати найвідоміших представників радикально-демократичного напряму.

2. Назвати найвідоміших представників ліберального напряму.

3. Назвати ідеолога теорії офіційно народності.

ІІ рівень — середній

1. Дати визначення понять:

а) консерватизм;

б) лібералізм;

в) радикалізм;

г) теорія офіційної народності;

д) слов’янофіли;

е) західники;

ж) теорія общинного (селянського) соціалізму.

ІІІ рівень — достатній

1. Кому належить вислів:

"Життя, як і куля, щадить хороброго і б’є боягуза".

2. Про кого написав О. Герцен ці рядки:

"В этом застенчивом человеке, в этом хилом теле обитала мощная, гладиаторская натура: да, это был сильный боец".

3. Кому належать ці рядки:

"Когда б заместо фонаря,

Который гаснет от погоды,

Повесить русского царя,

То просиял бы луч свободы"

ІV рівень — високий

1. Заповнити порівняльну таблицю: "Основні напрями суспільної думки Росії другої чверті ХІХ століття"

Консервативний напрям	Ліберальний напрям	Радикальний напрям

Порівняти за вказаними ознаками:

1. Соціальний склад учасників. Представники.

2. Які питання обговорювалися (соціально-економічні, політичні програми, погляди на долю Росії)?

3. Якими методами намагалися облаштувати Росію?

4. Що їх відрізняло від декабристів?