Державної самобутності Чехії

Зміст теми:

Періодизація чеського національного відродження. Культурно-громадський рух у Чехії, його початковий характер. Утворення товариств: Землеробське товариство, Королівське учене товариство. Пожвавлення національних почуттів і свідомості. Головні діячі чеського національного відродження: Й. Югман, В. Гаєк, Ф. Палацкий, П. Шафарик, Я. Коллар, Ф. Челаковський, К. Гавличек-Боровський.

Суспільно-економічний розвиток чеських земель. Переродження "освіченого абсолютизму" в консервативну монархію. Правління імператора Франца ІІ. Політична діяльність міністра закордонних справ і канцлера уряду князя К. Меттерніха. Правління імператора Фердинанда І. Промисловий переворот у Чехії та його етапи. Поява машинного виробництва, парових двигунів, утворення нової транспортної системи. Урбанізація та її особливості в Чехії. Повільний розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві, збереження феодальних пережитків.

Соціальні суперечності в чеському суспільстві. Зміна статусу чеських земель на початку ХІХ століття.

Боротьба за відродження та утвердження чеської мови, як найважливішої етнічної ознаки. Особливості чеського національного руху другої половини 40-х років. Розробка політичної програми.

Революція 1848 – 1849 років у Чехії. Причини руху. Необхідність вирішення національного, аграрного питання, врегулювання соціально-економічного становища міського населення. Початок революції в Австрійські імперії. Повстання у Празі та причини його поразки. Наслідки і значення революції 1848 – 1849 років. реставрація абсолютизму. Міністерство Баха. Австро-Угорська угода 1867 року і крах політичних прагнень чехів.

Література:

Австро-Венгрия. Опыт многонационального государства. – М., 1995.

Антология чешской и словацкой философии. – М., 1982.

Ванечек В. История государства и права Чехословакии. – М., 1981.

Великая Моравия. Ее историческое и культурное значение. – М., 1985.

Великая Моравия. Тысячелетняя традиция государственности и культуры. – Прага, 1963.

Всемирная история. Энциклопедия. – Т. 4. – М., 1958.

Зарубежные славяне и Россия: Документы архива М.Ф. Раевского. 40-е – 80-е гг. XIX в. – М., 1975.

Историография истории южных и западных славян. – М., 1987.

История Чехии. – М., 1947.

История Чехословакии. В 3-х томах. – М., 1956 – 1960.

История южных и западных славян. – М., 1998.

История южных и западных славян. Курс лекций. – М., 1979.

История южных и западных славян. Методические указания для студентов-заочников исторических факультетов государственных университетов. Изд. 7-е, переработ. / Отв. ред. В. Карасев, И. Созин. – М., 1985.

Источниковедение истории южных и западных славян. – М., 1998.

Костюшко И. Аграрные реформы в Австрии, Пруссии и России в период перехода от феодализма к капитализму. Сравнительный очерк. – М., 1994.

Краткая история Чехословакии. С древнейших времен до наших дней. – М., 1988.

Лаптева Л. История Чехии периода позднего феодализма и раннего нового времени (1648-1849 гг.). Учебное пособие. – М., 1998.

Лаптева Л. Письменные источники по истории Чехии периода феодализма (до 1848 г.) – М., 1985.

Мыльников А. Культура чешского Возрождения. – М., 1982.

Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы. – М., 1961.

Хрестоматия по истории южных и западных славян. – В 3-х тт. – Т. I. Эпоха феодализма. – Т. II. Новая история. – Минск, 1987–1989.

Центральна і Східна Європа в ХV–ХVІІІ ст.: питання соціально-економічної та політичної історії. – Львів, 1998.

Основні терміни і поняття:

Чеське національне відродження, Меттерніхівський абсолютизм, Австрійська імперія, Німецький союз, будителі, національна гвардія, академічний легіон, Святовацлавський комітет, Національний комітет, Слов’янський з’їзд, "Маніфест до європейських народів", Тимчасова урядова рада, Кромержицький сейм, березнева конституція 1849 року, міністерство Баха, Австро-Угорська угода 1867 року.

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція робочим планом не передбачена.

Б)Семінарське заняття робочим планом не передбачене.

В) С амостійна робота:

1. Періодизація чеського національного відродження.

2. Культурно-громадський рух у Чехії наприкінці ХVІІІ – наприкінці 10-х років ХІХ століття та його етапи (просвітницький і перед романтичний).

3. Активізація пропаганди національної ідеї та поширення національного руху наприкінці 10-х – 40-ві роки ХІХ століття.

4. Масовий національний рух наприкінці 40-х – до 60-х років ХІХ століття.

5. Соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови революції 1848-1849 років.

6. Початок революції в Австрійські імперії.

7. Повстання у Празі та причини його поразки.

8. Наслідки і значення революції 1848 – 1849 років.