Тема 7. Формування болгарської нації та боротьба за незалежність у другій половині хvііі – 70-ті роки хіх століття

Зміст теми:

Політичне та економічне становище Болгарії. Політична анархія на межі ХVІІІ та ХІХ століть. Гайдуцький рух. Участь болгар у визвольних змаганнях сербського і грецького народів і в російсько-турецьких війнах. Антитурецькі змови і виступи 30 – 50-х років ХІХ століття.

Аграрна реформа 1834 року і ліквідація спахійської системи землеволодіння. Розвиток міст. Ремісниче виробництво. Розширення товарного господарства і становлення ринкових відносин. Формування національної буржуазії.

Культурно-національний рух у Болгарії. Роль монастирів, як духовних осередків. Келійні школи. Проникнення просвітницьких ідей у болгарське середовище. Загроза елінізації. Пасій Хілендарській. Софроній Врачанскій. "Рибний буквар" П. Берона. Роль Ю. Вннеліна (Гуци) у національному пробудженні болгар. В. Апрілов. Створення світської школи. Поява інтелігенції. Книговидавнича справа. Періодика. Народні читальні. Болгарське літературно-наукове товариство. М. Дрінов. Н. Геров. Література. П. Славейков, Л. Каравелов, Х. Ботев. Театр. Архітектура. Живопис. Суспільно-політична думка. Зростання національної свідомості болгар.

Боротьба за незалежну церкву. Перші виступи грецьких владик у 30 – 40-ві роки ХІХ століття. Нова хвиля боротьби за болгарську національну церкву наприкінці 50-х – на початку 1860-х років. Самочинне відокремлення болгарської церкви від Константинопольської патріархії. Рух за об’єднання з Римом і виникнення греко-католицької церкви. Султанський фірман 1870 року та утворення незалежного болгарського екзархату. Наслідки церковної боротьби.

Література:

Бажова А. Россия и югославяне в конце XVII – начале XIX века. – М., 1996.

Вопросы социальной, политической и культурной истории Юго-Восточной Европы. – М., 1984.

Всемирная история. В 24-х томах. – Т.9. – Минск, 1966.

Вяземская Е., Данченко С. Россия и Балканы, конец XVIII в. – 1918 г. Советская послевоенная историография. Обзор. – М., 1990.

Грачев В. Балканские владения Османской империи на рубеже XVIII–XIX вв. Внутреннее положение, предпосылки национальных освобождений. – М., 1990.

Державин Н. История Болгарии. – М., 1947.

Достян И. Русская общественная мысль и балканские народы. От Радищева до декабристов. – М., 1980.

Дьяков В. Славянский вопрос в общественной жизни дореволюционной России. – М., 1993.

Зарубежные славяне и Россия: Документы архива М.Ф. Раевского. 40-е – 80-е гг. XIX в. – М., 1975.

Историография истории южных и западных славян. – М., 1987.

История Болгарии. В 2-х томах. – М.,1954.

История и культура Болгарии: К 1300-летию образования болгарского государства. Сб. статей. – М., 1981.

История литератур западных и южных славян. – Т. I-II. – М., 1997.

История южных и западных славян. – М., 1998.

История южных и западных славян. Курс лекций. – М., 1979.

История южных и западных славян. Методические указания для студентов-заочников исторических факультетов государственных университетов. Изд. 7-е, переработ. / Отв. ред. В. Карасев, И. Созин. – М., 1985.

История южных и западных славян: В 2-х томах. – М., 1998.

Источниковедение истории южных и западных славян. – М., 1998.

Косев Д. Краткая история Болгарии. – София, 1963.

Краткая история Болгарии: С древнейших времен до наших дней. – М., 1987.

Культура народов Центральной и Юго-Восточной Европы XVIII–XIX вв. Типология и взаимодействия. – М., 1990.

Очерки истории культуры славян. – М., 1996.

Пашаева Н. Проблемное изучение славянского национального Возрождения. Книга как исторический источник. – Ч. I. Страны Центральной Европы. – М., 1988. – Ч. II. Страны Юго-Восточной Европы. – М., 1989.

Политические и культурные отношения России с югославянскими землями в первой трети XIX в. Документы. – М., 1997.

Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху зрелого феодализма. – М., 1988.

Славянские культуры в эпоху формирования и развития славянских наций XVIII–XIX вв. – М., 1978.

Социальная структура общества в XIX в. Страны Центральной и Юго-Восточной Европы. – М., 1982.

Тодоров Н. Балканский город XV – XIX вв. – М., 1976.

У истоков формирования наций в Центральной и Юго-Восточной Европе. Общественно-культурное развитие и генезис национального самосознания. – М., 1984.

Улунян А.А. Деятели болгарского национально-освободительного движения XVII-XIX вв. – Ч. I – II. – М., 1996.

Формирование наций в Центральной и Юго-Восточной Европе. Исторические и историко-культурные аспекты. – М., 1981.

Формирование национальных культур в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. – М., 1977.

Формирование национальных независимых государств на Балканах. Конец XVIII в. – 70-е годы XIX в. – М., 1986.

Хрестоматия по истории южных и западных славян. – В 3-х тт. – Т. I. Эпоха феодализма. – Т. II. Новая история. – Минск, 1987 – 1989.

Основні терміни і поняття:

Болгарське національне Відродження, "Дамаскіни", гайдуцькі пісні, Царгородська унія, екзархат, Церковно-народний собор, схизма, загально-болгарська громада, Болгарський революційний центральний комітет, Сан-Стефанський мирний договір, Берлінський трактат.

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція робочою програмою не передбачена.

Б) Семінарське заняття робочою програмою не передбачене.

В) Самостійна робота:

1. Характеристика епохи. Передумови кризи.

2. Початок реформування османської суспільно-політичної системи. Танзімат.

3. Економічні та соціальні зрушення у болгарському суспільстві.

4. Рух за створення автокефальної церкви. Громадівська самоорганізація болгар.

5. Початок організованої боротьби за політичну незалежність.

6. Національно-демократична революція середини 70-х років ХІХ століття.

7. Участь болгарських добровольців у війнах проти Туреччини. Російсько-турецька війна 1877 – 1878 років. Визволення Болгарії.