Пояснити причини появи Української Держави Гетьмана П. Скоропадського.

    В ЦР розчарувались майже всі верстви населення України. Неукраїнці засуджували розрив зв'язків з Росією, селяни не отримулали очикуваних земель, великі землевласники за те, що почалась націоналізація земель. А всі разом засуджували цнр за введення в країну німців. Німці також втратили терпець щодо українських політиків. Кризи, сутички, дебати переконали німців у тому, що цнр не спроможна правити.

29 квітня 1918 р. у Києві відбувся з'їзд землевластників, де Скоропадського проголосили гетьманом і закликали його врятувати країну від хаосу і беззаконня. Він видає «Грамоту до всього українського народу», в якій повідомлялося про розпуск Центральної Ради, проголошувалась українська держава замість УНР, відновлювалось право приватної власності, свобода торгівлі, підприємництва. Головним зовнішнім пріоритетом нової влади була боротьба за визнання української держави іншими країнами.

Курс на індустріалізацію було проголошено:

в) 1925р.

3) 14 з'їзд РКП(б)

Білет № 4

Пояснити національно-політичні аспекти голоду в Україні 1932-1933рр.

Голод 1932-1933 рр. Після проголошення Й.Сталіним політики «великого перелому» почалися примусова колективізація, розкуркулення, форсована індустріалізація і масові репресії. Втрати зерна з урожаю 1932 р. виявилися величезними в наслідок безгосподарності та небажання селян працювати за безцінь на державу.

Для покарання боржників по хлібозаготівлі молотовська комісія запровадила "натуральні штрафи". Одночасно за розпорядженням Когановича в Україні запроваджено систему "чорних дошок". Господарства, занесені на "чорні дошки"оточували збройні загони. Звідти вивозили всі продовольчі на насінневі запаси. Було заборонено торгівлю і постачання будь-якими товарами. Голод призвів до складних наслідків також через те, що селяни не отримували паспортів на руки не могли полишити села, де закінчились всі продовольчі запаси.

Причини голодомору:

1. великий експорт хліба з метою одержати валюту, щоб оплатити замовлене за рубежем устаткування для новобудов важкої індустрії.

 2. встановлення нереальних хлібозаготівельних планів, виконання яких призвело до цілковитої конфіскації у селян всіх запасів зерна - насіннового, фуражного, продовольчого.

3. реалізація драконівського закону "про охорогу майна державних підприємств, колгоспів та кооперцій і зміцнення громадської власності" від 7 серпня 1932 р. (закон про п'ять колосків).

Проаналізувати процес створення і діяльність УВО.

Українська організація була створена в 1920 р. в Празі. До її складу входили демобілізовані першої світової війни, ця організація прагнула вести поротьбу проти польської окупації. Її командиром було обрано Євгена Коновальця. Він швидко стає незаперечним лідером інтегральних націоналістів у міжвоєнний час. Спочатку УВО була військовою організацією з відповідною структурою командування, яка готувалась до можливого антипольскогого повстання, а також проводила операції, спрямовані на дестабілізацію польського окупаційного режиму. Вже в 1921 р. до організації входило майже дві тисячі чоловік.

Після того як вони здійснили замах на керівника польської держави Пілсуцького польська поліція почала переслідування організації і це змусило Коновальця і частину керівництва УВО заснувати свою штабквартиру за кордоном, а саме в Амстердамі. Там вони почали випускати часопис "сурма". Також вони мали розгалужену мережу націоналістичних осередків серед студентських груп.

В 1929 р. після кількох підготовчих конференцій представники УВО і студентських груп у відні заснували організацію українських націоналістів (оун).

3. Українську Гельсінську групу очолив:

а) М. Руденко

Білет № 5