Вища й перелоги. Правовий режим цих земель полягає в пріоритетно-

Му використанні їх для сільськогосподарських цілей.

Спеціальний правовий режим встановлюється для особливо цін-

Них сільськогосподарських угідь. До таких земель, відповідно до ст.

Земельного кодексу України, належать землі дослідних полів нау-

Ково-дослідних установ і навчальних закладів, землі природно-

Заповідного фонду, землі історико-культурного призначення та ін.

Вилучення (викуп) особливо цінних земель для несільськогосподарсь-

Ких потреб допускається тільки у виняткових випадках, а саме: під час

Будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній елект-

Ропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних

Каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного

Призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд,

Пов'язаних з їх експлуатацією. Причому таке вилучення (викуп) здійс-

Нюється за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням

Відповідної місцевої ради, які, в свою чергу, повинні попередньо по-

Годити його з Верховною Радою України

Усі землі, придатні для сільськогосподарського виробництва,

мають пріоритетний режим використання. Це означає, що:

По-перше, вони надаються, насамперед, для сільськогосподар-

Ського використання. Визначення земель, придатних для потреб сіль-

Ського господарства, здійснюється на підставі даних державного зе-

Мельного кадастру.

По-друге, земельним законодавством встановлені певні обме-

Ження на угоди із земельними ділянками, призначеними для сільсько-

Господарських цілей.

Форми власності на землі сільськогосподарського призна-

Чення

За час проведення земельної реформи, яка триває в Україні з

278

Року, відбулася демонополізація державної власності на землю.

Об’єктом реформування стали землі майже 12 тисяч господарств, а 6,8

Млн. селян набули права на земельну частку (пай). Наближається до

Завершення процес видачі державних актів на право власності на зем-

Лю власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай). Видано

Млн. державних актів на право власності на землю власникам зе-

мельних часток (паїв).

В той же час суцільна парцеляція сільськогосподарських земель

Та їх розподіл серед колишніх працівників колективних сільськогос-

Подарських підприємств не змогли стати основою для сталого соціа-

Льно-економічного розвитку аграрної сфери та розвитку індивідуаль-

Них (сімейних) форм ведення сільського господарства.

Розглядаючи існуючі форми власності земель сільськогосподар-

Ського призначення, визначають такі їх основні форми: приватна, ко-

Лективна, державна. Зазначені форми землеволодіння та землекористу-

Вання в АПК формують нову культуру агрогосподарювання, відповід-

Ний спосіб мислення й поведінки, сільськогосподарську ментальність,

Де попередні інституціональні форми господарювання ще тривалий час

Залишаються у стереотипах поведінки суб’єктів господарювання і ви-

Кликають низку суперечностей. Однією із найсуттєвіших суперечнос-

Тей сучасного землеволодіння та землекористування в Україні є невід-

Повідність його попередніх інституційно-детермінованих зрівнялівних

Форм та економічно-ефективних інституціональних форм, що базують-

Ся на приватно-індивідуальній та приватно-корпоративній земельній

Власності. Історично створена ідеологема: «землю тому, хто її оброб-

ляє», сучасний ринково-цивілізаційний поступ замінює принципом –

«землю тому, хто використовує її ефективно».

Відповідно до Земельного кодексу земля в Україні може перебу-

Вати у приватній, комунальній та державній власності. Чинне законо-

Давство виходить з того, що право приватної власності на землю має

Давати користь не тільки власникові, а й суспільству. Тому регулю-