Методика розрахунку природного освітлення за Данилюком

  Попередній розрахунок площі світлових отворів проводиться:

  а) при бічному освітленні приміщень за формулою:

                                                                                 (1.5)

  б) при верхньому освітленні за формулою:

                                                                                      (1.6)

де S_o — площа світлових отворів (у стіні) при бічному освітленні;             — площа підлоги приміщення;   — нормоване значенння КПО;   — коефіцієнт запасу, що приймається за табл. 3 [5];  — світлова характеристика вікон, визначувана за табл. 1 (додаток Б);   — коефіцієнт, що враховує затінювання вікон протистоячими будівлями, визначуваний за табл. 2 (додаток Б);  — загальний коефіцієнт світлопропускання, визначуваний за формулою:

                             (1.7)

де  — коефіцієнт світлопропускання матеріалу, визначаємий по табл. 3 (додаток Б);  — коефіцієнт, що враховує втрати світла в палітурках світлового отвору, визначаємий по табл. 3 (додаток Б);  — коефіцієнт, що враховує втрати світла у несучих конструкціях, визначаємий по табл. 3 (додаток Б) (при бічному освітленні );  – коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях, визначуваний відповідно до табл. 4 (додаток Б); — коефіцієнт, що враховує втрати світла в захисній сітці, встановлюваній під ліхтарями, що приймається рівним 0,9;   — коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при бічному освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення і підстилаючого шару, прилеглого до будівлі, що приймається за табл. 5 (додаток Б);  — площа світлових отворів (у стіні) при верхньому освітленні;  — світлова характеристика ліхтаря або світлового отвору в площині покриття, визначувана за табл. 6 і 7 (додаток Б);   — коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при верхньому освітленні, завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення, що приймається за табл. 6 (додаток Б);   — коефіцієнт, що враховує тип ліхтаря, визначуваний по табл. 7 (додаток Б).

 

Розрахунок коефіцієнта природної освітленості КПО слід проводити:

а) при бічному освітленні за формулою

 

                                 ;                              (1.8)

б) при верхньому освітленні за формулою

                      ;                          (1.9)

в) при верхньому і бічному освітленні за формулою

                                                                                              (1.10)

де e _б — геометричний КПО в розрахунковій точці при бічному освітленні, що враховує пряме світло неба, визначуване по графіках I і II

(додаток Б); q — коефіцієнт, що враховує нерівномірну яскравість хмарного неба МКО, визначуваний по табл. 10 (додаток Б); e _зд — геометричний КПО в розрахунковій точці при бічному освітленні, що враховує світло, відбите від протистоячих будівель, визначуваний за графіками І і II; R — коефіцієнт, що враховує відносну яскравість протистоячої будівлі, приймається за табл. 11 (додаток Б); e _в — геометричний КПО в розрахунковій точці при верхньому освітленні, визначуваний за графіками III і II (рис. 4 і 3): e _ср – геометричного КПО при верхньому освітленні на лінії перетину умовної робочої поверхні і площини характерного вертикального розрізу приміщення, визначуваної із співвідношення

                             ,                     (1.12)

де N — кількість розрахункових точок; 

e _{в 1, :} e _{в 2, :} e _{в 3};....._.;     e _{в N} — геометричний КПО в розрахункових точках.

Середнє значення КПО e _ср   при верхньому або верхньому і бічному освітленні визначається за формулою:

                 ,           (1.13)

де N — кількість точок, в яких визначається КПО; е₁, е₂, е₃ ,…., е _N — значення КПО при верхньому або при верхньому і бічному освітленні в точках характерного розрізу приміщення, що визначаються з формул (1.3.5) і (1.3.6).

 

     Розрахункові значення КПО е _р, одержані з формул (1.8), (1.9), (1.10), (1.12), слід округляти до десятих часток. Допускається відхилення розрахункового значення КПО е _р від нормованого КПО на ±10 %.

Геометричний коефіцієнт природної освітленості визначається за допомогою графіків I, II і III (додаток Б).

Геометричний коефіцієнт природної освітленості, що враховує пряме світло неба, в якій-небудь точці приміщення при бічному освітленні визначається за формулою

,                                               (1.14)

де   — кількість проміння за графіком I, що проходять від неба через світлові отвори в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення (додаток Б);  — кількість проміння за графіком II, що проходять від неба через світлові отвори в розрахункову точку на плані приміщення (додаток Б).

Геометричний коефіцієнт природної освітленості, що враховує світло, відбите від протистоячої будівлі  при бічному освітленні, визначається за формулою

 ,                                          (1.15)

де   — кількість проміння за графіком I, що проходять від протистоячої будівлі через світловий отвір в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення (рис. 7– додаток Б);   — кількість променів за графіком II, що проходять від протистоячої будівлі через світловий отвір в розрахункову точку на плані приміщення (рис. 6– додаток Б).

Підрахунок кількості променів за графіками I і II робиться в наступному порядку:

а) графік I накладається на креслення поперечного розрізу приміщення, центр графіка 0 поєднується з розрахунковою точкою А, а нижня лінія графіка — із слідом робочої поверхні (рис. 5– додаток Б);

б) підраховується кількість променів , що проходять через світлові отвори;

в) наголошується номер півкола на графіку I, яка проходить через точку  — середину світлового отвору (рис. 5– додаток Б);

г) графік II накладається на план приміщення так, щоб його вертикальна вісь і горизонталь, номер якої відповідає номеру півкола за графіком I, проходили через точку С   (рис. 6– додаток Б);

д) підраховується кількість променів  за графіком II, що проходять через світлові отвори;

е) визначається геометричний коефіцієнт природної освітленості за формулою (3.10).

Підрахунок променів, відбитих від протистоячої будівлі   і  , що проходять через світловий отвір, робиться за графіками I і II аналогічно (рис. 7– додаток Б).

Геометричний коефіцієнт природної освітленості в якій-небудь точці приміщення при верхньому освітленні  визначається за формулою

 

                                          ,                                          (1.16)

 

де  — кількість променів за графіком III, що проходять від неба в розрахункову точку через світлові отвори на поперечному розрізі приміщення;  — кількість променів за графіком II, що проходять від неба в розрахункову точку через світлові отвори на поздовжньому розрізі приміщення [у разі декількох світлових отворів  і  визначаються окремо для кожного отвору, а потім добутки  підсумовуються].

Підрахунок кількості проміння за графіками III і II робиться в такому порядку:

а) графік III накладається на креслення поперечного розрізу приміщення, центр графіка 0 поєднується з розрахунковою точкою б, а нижня лінія графіка III — із слідом робочої поверхні;

б) підраховується кількість променів, що проходять від неба в розрахункову точку б через світлові отвори (рис. 8– додаток Б);

в) наголошується номер півкола графіка III, яка проходить через точку  — середину світлового отвору;

г) графік II накладається на креслення поздовжнього розрізу приміщення так, щоб його вертикальна вісь і горизонталь, номер якої відповідає номеру півкола за графіком III, проходили через точку             (рис. 9– додаток Б);

д) підраховується кількість променів     за графіком II, що проходять від неба через світлові отвори;

е) визначається геометричний коефіцієнт природної освітленості за формулою (1.16).