Ум» від 13 листопада 2010 року «посуха йде від дніпра»

  У матеріалі йдеться про таку екологічну проблему, як посуха, яка спричинена вимиванням берегів водозабору найбільшою річковою артерією країни. Проблема у тому, що води Дніпра змили 50 метрів берегової смуги Черкаського водозабору. Отже обласному центру загрожує обезводнення, оскільки 300 тис. черкащан споживають воду саме з цього водозабору. Зараз, на місці розмиву берега працює технічне обладнання водоканалу. У терміновому порядку проводяться укріплення берегової зони, завозять туди каміння, бетонні блоки та щебінь. Як зауважують фахівці, така робота дозволить вирішити проблему на деякий час. Та й схожа ситуація траплялася 2006 року, коли Дніпро «поглинав» берег у районі водозабору. Тоді керівництво Черкаської області виділило гроші з обласного бюджету і тримало укріплювальні роботи під контролем (див. додаток 6).

З нашої точки зору, журналістка, яка писала цей матеріал, підійшла до збору фактів про посуху та їх подачі з великою долею відповідальності. Вона показала сторону влади в конкретному випадку, проаналізувала причини виникнення цього явища і зазначила перспективи виходу з поточної проблеми. Авторка більше схилялася до аналітичного та описового методів висвітлення інформації. Намагалася підійти до розгляду зазначених явищ і дій всебічно, детально вивчаючи всі факти об’єктивної дійсності.

 

УМ» від 20 листопада 2010 року, «Пекло» для непотребу»

Матеріал, присвячений першому на пострадянському просторі сучасному заводу з утилізації шкідливих відходів. На прес-конференції, присвяченій вищерозглянутим питанням, директор Департаменту з екологічної безпеки Олександр Соколов повідомив про майбутнє функціонування комбінату з переробки пестицидів та шкідливих відходів, при цьому не вказавши конкретного місцезнаходження того ж таки заводу, лише зазначивши, що завод буде знаходитись на території центральної України (див. додаток 7).

Ініціатива по створенню подібних заводів, звісно ж, є позитивною з боку владних керівників. І журналісти, в свою чергу, повинні належним чином інформувати населення про такі кроки влади. Ми вже проводили аналіз подібного матеріалу і тому додам лиш одне: гармонійне співіснування з природою кожного з нас, розуміння тих масштабних процесів, які відбуваються довкола нас (наприклад, глобальне потепління), взаємодія влади з громадянами, а громадян – з владою є запорукою здорового функціонування планети Земля в умовах, що склалися.

УМ» від 8 грудня 2010 року, «Засніжило, залило»

 Завершуємо наше дослідження журналістським матеріалом про погодні катаклізми в Британії, Чехії та Балканах, а саме: в Британії та Чехії очікуються великомасштабні снігові опади, в Балканах – масові повені. Місцева влада застосовує евакуацію цивільного, потерпілого населення від можливих небажаних наслідків. Керівництво міст налаштувало розпорядок надходження продовольства та питної води у відрізані населені пункти потерпілих від негод країн (див. додаток 8).

На вищенаведеному прикладі ми бачимо, як влада, цивільні мешканці та журналісти об’єдналися заради вирішення серйозної проблеми.

 

Отже, дослідивши та проаналізувавши ці номери «України молодої» ми дійшли висновку, що газета підходить до висвітлення екологічних питань досить посередньо, дещо стримано. Окремі матеріали заслуговують високої оцінки («Від вітру з Північного моря», «Глухий і смердючий кут»).

 

Висновок

 Екологічна журналістика є одним з інструментів вирішення екологічних проблем. І це накладає відповідальність на журналіста, котрий висвітлює таку тематику. Важливо, аби він сам розібрався в суті проблеми, про яку розповідає іншим. Непрофесійна робота з фактами, зайве прагнення до сенсаційності в подачі матеріалу можуть не тільки заплутати читача, викликати паніку, але й нададуть привід чиновникам, відповідальним за вирішення екологічних проблем, зайвий раз підкреслити некомпетентність журналістів і громадськості та ігнорувати думку громадян у прийнятті екологічно важливих рішень.

 З іншого боку, грамотне й коректне висвітлення існуючих проблем може вплинути на їхнє позитивне рішення. Адже найчастіше саме публікації в газетах є поштовхом до дій громадян.

Розглянута нами газета «Україна молода», а точніше 8 її номерів, засвідчили, якою може бути екологічна журналістика. В більшості випадків ми не мали претензій до матеріалів – кожен з них мав свій підхід, думки, твердження щодо бачення творів екологічної журналістики.

Тільки розумне поєднання нових технологій із зусиллями кожного члена суспільства у вирішенні природоохоронних заходів допоможе вийти з глобальної екологічної кризи.

Людина стала над природою, відокремилась від неї і повинна керувати природними процесами.

Ми - невід"ємна частка природи, Всесвіту й мусимо керуватися законами Природи, поважати всі елементи довкілля. Усі інші живі істоти - такі самі рівноправні члени біосфери, як і ми.

Відходи є неприємним, але неминучим продуктом людської діяльності.

Відходів не має бути взагалі. Як і в Природі, де відходи одних організмів є ресурсами інших, так і в людській діяльності вони повинні органічно вписуватися в природний кругообіг речовин.

Професіоналізм журналістів та їх конкретні справи для охорони довкілля є життєво необхідними для поліпшення стану довкілля України. Тільки активна участь кожного та справжня любов до природи змінить наш світ на краще.

Список використаних джерел:

1. Бугрим В. Чорнобильська катастрофа у засобах інформації // Чорнобиль і преса: реалії взаємодії. Мат. І Міжнар. наук.-практ. конф. «Чорнобиль у засобах інформації». - К.: Хрещатик, 1992. — 80 с.

2. Вікіпедія – вільна енциклопедія, режим доступу: //ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D1%8B%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%8F

3. Галич В. Екологічні мотиви в публіцистиці Олеся Гончара // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - 2004. - № 3. - С. 30-42.

4. Гопко Г. Екологічна публіцистика: світоглядний аспект (на прикладі зарубіжних та українських видань 1992 – 2008 рр.), режим доступу: // gopko-galyna/ecosvit/php=view/

5. Джерела правоохоронного руху, режим доступу: //referat.atlant.ws/?set=referat&mc=58&cm=4288

6. Досвід мас-медіа в Німеччині (в екологічній політиці), режим доступу: //www.referaty.pp.ua/abstracts/ua/journalism/journalism_6830.php

7. Досвід мас-медіа в Україні (в екологічній політиці), режим доступу: //referatu.org.ru/index.php?referat=44650&page=6

8. Екологічна журналістика: актуальність в умовах сьогодення, режим доступу: //h.ua/story/151288/

9. Комунікація як інструмент екологічної політики, режим доступу:

//referat.atlant.ws/?set=referat&mc=58&cm=4290&page=1,2

10. Майстер-клас з екологічної журналістики „Знижуючи екологічні ризики металургійної і вугільної промисловості: роль превентивної екологічної журналістики”, режим доступу://ecodon.org.ua/shownews.php?id=111

11. Маслова-Лисичкіна Н. Екологічна безпека: стратегія довгострокового виживання // Спостерігач. – 1996. – №20. – січень – С. 16-18

12. Олтаржевський Д., «Висвітлення екологічної тематики на сторінках сучасної української преси», режим доступу: //journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=page 1

13. Охорона природи сьогодні, режим доступу: //pryroda.in.ua/eco-ego/2008/09/08/ekologichna-zhurnalistika/

14. Про екологічну журналістику, режим доступу: //journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=414

15. Робота програми ENPI-FLEG в Україні, режим доступу: //www.fleg.org.ua/index.php?id=6&no_cache=1&tx_ttnews%5Btt_news%5D=52&cHash=1466f8a0201842f10f1b885933a7aa51

16. Розвиток екологічної журналістики, режим доступу: //www.incd.info/getcont-1310-4.html

17. Ткаченко О., Конспект лекцій з дисципліни «Основи журналістикознавчих досліджень» для студентів IV курсу спеціальності «журналістика» денної форми навчання. – Суми: Вид-во СумДУ, 2008. – с.11 – 16

18. «Україна молода», (сайт газети), режим доступу: //www.umoloda.kiev.ua/about/