Фінансово-правові основи регулювання банківської діяльності

В чинному законодавстві України, у ст.4 Закону "Про банки і банківську діяльність" закріплено, що банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, що створені і діють на території України відповідно до законодавства України. Разом з тим, законодавство гарантує кожному банку економічну самостійність, рівні можливості на грошовому ринку, свободу конкуренції та ін. Проте, зважаючи на особливу природу банківської діяльності, її роль та значення у реалізації грошово-кредитної політики в державі. Національний банк України наділений низкою владно-організаційних, контрольно-наглядових та інших функцій.Банки ~ основна ланка грошово-кредитної системи. Згідно Закону "Про банки і банківську діяльність" банк - юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Багато інститутів здійснюють операції подібні до банківських, але це не означає, що вони є банками. Лише банки, згідно законодавства, мають виключне право здійснювати у сукупності такі операції.
Особливість правового статусу Національного банку України обумовлена Конституцією України, в якій закріплено основну і виключну функцію Національного банку України - забезпечення стабільності грошової одиниці України -гривні, а відтак визначаються органи управління Національного банку України, його взаємовідносини з органами державної влади в Україні тощо. Правовий статус Національного банку України визначено в спеціальному Законі України "Про Національний банк України". Згідно цього Закону Національний банк є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління. Функції Національного банку України
Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Серед інших функцій, НБУ:
- визначає та проводить грошово-кредитну політику;
- монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг;
виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування; встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна; визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

 

 

29. Банківська система України та роль у ній Національного банку України.

Банківська система — це складна специфічна структура, що підпорядкована економічним законам, є частиною загального механізму регулювання господарської діяльності в країні, має власні функції та завдання.

Бюджетна, податкова системи, система ціноутворення органічно взаємопов’язані з банківською системою і разом впливають на цінову політику у внутрішньому обігу та зовнішньоекономічній діяльності. банківська система України є дворівневою та складається з НБУ й інших банків, що створені й діють на території держави.

Дворівневість банківської системи виявляється в тому, що, з одного боку, банки самостійні щодо НБУ і юридично йому не підпорядковані, тобто НБУ не є вищою інстанцією для банківської установи. З іншого — банки є піднаглядовими НБУ, їх створення та діяльність безпосередньо залежать від нього. Фактично відносини між ними мають вертикальний характер, є владними і тому регулюються нормами публічного права (фінансового, адміністративного).

Банки — це установи, функціями яких є кредитування суб’єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій.

Банки в Україні функціонують як:

1) універсальні — виконують будь-які банківські операції на грошовому ринку;

2) спеціалізовані — виконують лише частину базових операцій на грошовому ринку (у разі, якщо більше 50% його активів є активами одного типу; банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку у разі, якщо більше 50% його пасивів є вкладами фізичних осіб):

а) ощадні;

б) інвестиційні;

в) іпотечні;

г) розрахункові (клірингові);

За формою власності:

а) акціонерні товариства;

б) товариства з обмеженою відповідальністю;

в) кооперативні;

г) державні.

Банки самостійно визначають напрямки своєї діяльності і спеціалізацію за видами операцій. Вони мають право самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що перебуває у їх власності.

Держава та НБУ не відповідають за зобов’язаннями банків, а банки не відповідають за зобов’язаннями держави та НБУ, якщо інше не передбачено законом або договором.

Перший ріве нь Національний банк України є юридичною особою, основною функцію якої є забезпечення стабільності грошової одиниці (ст. 99 Конституції України). Статутний капітал Національного банку України у розмірі 10 млн грн є загальнодержавною власністю. Банк функціонує економічно як самостійна державна установа, здійснює видатки, зазвичай, за рахунок своїх доходів.

Серед основних функцій, закріплених ст. 2 Закону України «Про Національний банк України», можна назвати такі:

1) визначає та проводить грошово-кредитну політику на підставі загальнодержавної програми економічного розвитку, затвердженої Верховною Радою України;

2) монопольно здійснює емісію національної валюти України та організовує її обіг;

3) виступає кредитором останньої інстанції для банків і кредитних установ, організовує систему рефінансування;