Сутність і класифікація активів підприємства.

Активи явл. собою ресурси, які перебув. у розпорядж. п-ства і використ. яких веде до збільш. екон.вигод у майбутньому. До них віднос. усі існуючі матеріальні цінності, немат. активи та кошти, що належать п-мству на певну дату. Згідно з П(С)БО 2 «Баланс» активи п-ства поділ. на оборотні та необор. активи.

Обор. активи явл. собою частину майна п-ства, яка втілена в матер.-виробн. запасах, не закінчених розрахунках, залишках грош. коштів і фін. вкладеннях (виробничі запаси, незав. в-цтво; дебіт. заборгованість за товари, роботи, послуги; дебіт. заборгованість за розрахунками; інша поточна дебіт. заборгованість; поточні фін. інвестиції; грошові кошти в національній та іноз. валютах; інші обор. активи).

Необ. активи явл. собою частину майна п-ства, яка багаторазово бере участь у процесі господ. д-сті і переносить свою вартість на готову прод-ю шляхом нарахув. амортизац. відрахувань (немат. активи, незав. будівництво, осн. засоби, довгостр. фін. інвестиції, довгостр. дебіт. заборг., відстрочені податкові активи, інші необор. активи). У балансі активи п-ства розміщені у трьох розділах: I розділ — необор. активи; II розділ — обор.активи; III розділ — витрати майб. періодів; IV – необ.акт.і групи вибуття. Активи п-ства можна класифік. за такими ознаками. Активи п-ства є одною із найважл. категорій фін.менеджмента.

Осн. сутнісні характеристики активів п-ства як об’єкта управління:

1) активи – це екон. ресурси, що використ. в процесі господ. д-сті;

2) це майнові цінності, що форм. за рахунок капіталу, що в них інвестується;

3) це майнові цінності, що мають вартість, яка може бути визначена;

4) екон. ресурси, що повністю контрол. п-ством;

5) екон. ресурси, що мають продуктивність;

6) ресурси, що генерують дохід;

7) майнові цінності, що знаход. в процесі пост. обороту;

8) ресурси, використ. яких пов’яз. з фактором часу, ризику; 9) майнові цінності, формув. яких пов’яз. з фактором ліквідності.

Класифік. активів п-ства:

1) по формам функціонування: матеріальні, нематер., фін.;

2) по характеру участі в господ. процесі з позицій особливостей обороту: обор. активи, позаоборотні активи;

3) по характеру участі в різних видах д-сті: операц. активи, інвестиц. активи;

4) по характеру фін. джерел формування: валові, чисті;

5) по характеру володіння: власні, орендовані і ті, що використ. безкоштовно;

 6) по ступеню агрегованості як об’єкта управління: індивідуал. актив, група комплексно управляємих активів, сукупний комплекс активів п-ства;

7) по ступеню ліквідності: активи в абсол. ліквідній формі, високоліквідні, середньоліквідні, низьколіквідні, неліквідні;

 8) по характеру використ. в поточній господ. д-сті: ті, що використовуються і ті, що не використовуються;

9) по характеру знаходж. активів по віднош. до п-

ства: внутрішні, зовнішні.

Економічна суть активів та їх місце в забезпеченні ефективного функціонув. п-ства

Активи являють собою економічні ресурси підприємства в різних видах, які використовуються в процесі здійснення господарської діяльності.

Вони формуються для конкретних цілей здійснення цієї діяльності в відповідності до місій і стратегій економічного розвитку підприємства і в формі сукупних майнових цінностей характеризують основу його економічного потенціалу.

Предметне поняття активів як економічних ресурсів проявляється перш за все в сфері економічних відносин, а більш конкретно – в економічній сфері діяльності підприємства. Відповідно, будучи носієм економічних характеристик, активи являються об’єктом економічного управління будь-яких макроекономічних господарюючих систем.

Активи підприємства - це контрольовані ним економічні ресурси, сформовані за рахунок інвестованого в них капіталу, які характеризуються детермінованою вартістю, продуктивністю і здатністю генерувати дохід, постійний оборот яких у процесі використання пов’язаний з чинником часу, ризику та ліквідності.