Правила роботи з мікроскопом

Для роботи з мікроскопом поле зору повинно бути освітленим. Обертаючи револьвер, встановлюють об'єктив з малим збільшенням. Після того як встановлено найкраще освітлення, поміщають препарат на столик мікроскопу, укріплюють його затискачами і, дивлячись з боку, за допомогою макрометричного гвинта опускають об'єктив майже до препарату. Тубус далі повільно підіймають до появи чітких контурів препарату. Фокус уточнюють мікрометричним гвинтом, після чого обертаючи револьвер підводять під тубус об'єктив із середнім збільшенням 40 або 60.

Мікроскоп весь час має зберігатися в футлярі або ящику, захищений від прямих сонячних променів. До оптичної частини торкатися пальцями не слід, а протирають тканиною змоченою в бензині. Рухомі частини мікроскопа кожні 4-6 місяців змащують маслами.

Методичні вказівки

Основні етапи приготування незабарвлених препаратів:

Незабарвлені препарати готують у тих випадках, коли мікрорганізми розглядають у живому стані і коли потребується їх рухомість; розмноження.

На чисте предметне скло наносять краплю води. В краплю води наносять малу кількість культури мікрорганізмів. Добре перемішують і покривають склом.

Рідкі культури наносять безпосередньо на скло (без води).

Основні етапи приготування «забарвлених препаратів»:

1. Знежирити скло

На чисте предметне скло наносять краплю води і на неї невелику кількість досліджуваного матеріалу. Перемішують і рівномірно розподіляють по склу по площі 2см². Мазок треба готувати тонким, це полегшує вивчення окремих клітин.

2. В исушування мазка

Мазок висушується на повітрі.

3. Фіксація

Препарат декілька раз проносять над спиртівкою. При фіксації мікроорганізми гинуть, приклеюються до скла. Такий мазок легше забарвлюється, тому що мертвий білок більш сприяє забарвленню.

4. З абарвлення

На зафіксований мазок наносять фарбу (р-н метиленової синьки чи фуксину) на 1-3 хв.

5. П ромивання водою

Промивання водою препарату і його висушування фільтрувальним папером. На забарвлений мазок наносять краплю імерсійного масла і визначають під мікроскопом, під об'єктивом 90х, мікрофлору.

 

! ФОРМА ЗВІТУ:

s Питання для закріплення

 

1. Назвіть правила роботи з мікроскопом.

2. З яких частин складається мікроскоп? Охарактеризуйте їх.

3. Наведить основні етапи приготування «забарвлених препаратів».

4. Назвіть основні етапи приготування незабарвлених мікроскопічних препаратів.

œ Висновки: _____________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка_____________

Підпис викладача                        _____________(__________________)

Дата «___» ________ 20__р.

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

ТЕМА: «В ивчення морфологічних ознак міцеліальних грибів. Вивчення морфологічних ознак дріжджів в препараті «розчавлена» і «висяча» крапля»

Мета: Оволодіння технікою приготування препаратів пліснявих грибів і вивчення їх морфологічних ознак.     Набуття практичних навичок по вивченню морфологічних ознак і оволодіння методами досліджень рухомості дріжджів у препараті «розчавлена» і «висяча крапля».

 

Після проведення лабораторної роботи студент повинен:

ð знати: методику і техніку приготування препаратів пліснявих грибів і дріжджів, їх морфологічні ознаки, методику дослідження рухомості дріжджів у препараті «розчавлена» і «висяча крапля»;

ð вміти: готувати препарати пліснявих грибів і дріжджів, розпізнавати культуральні ознаки пліснявих грибів і дріжджів, досліджувати рухомість дріжджів у препараті «розчавлена» і «висяча крапля».

s Контрольні питання

1. Назвіть особливості будови тіла грибів.

2. Які способи розмноження цвілевих грибів?

3. У чому полягає практичне значення цвілевих грибів?

4. Яку форму мають дріжджові клітини?

5. За якими ознаками можна розрізнити бактеріальну клітину від дріжджової?

6. На чому засноване практичне використання дріжджів?

 

Місце проведення: Лабораторія мікробіології

2 Хід роботи

1. Інструктаж з охорони праці

2. Інструктаж по виконанню роботи (роботу виконує кожний студент)

2.1 Вивчити морфологію пліснявих грибів на чашках Петрі візуально, за допомогою лупи і мікроскопу

2.1 Приготувати із міцелію грибів мікроскопічний препарат типу         «розчавлена крапля»

2.2 Замалювати мікроскопічну картину і описати культуральні ознаки пліснявих грибів

2.3 Приготувати фарбований препарат «розчавлена» і «висяча» крапля з дріжджів

2.4 Вивчити морфологічні властивості і рухомість дріжджів у цих препаратах

Оформлення звітів

Прибирання робочих місць

4.1 Злити фарбу із кювета в спеціальний посуд

4.2 Вимити предметне скло з мазками, кювет, місток з миючим розчином

4.3 Закрити герметично спиртівку

4.4 Витерти об'єктив мікроскопу спиртом або бензином

4.5 Заховати мікроскоп, додаткове обладнання та матеріали до шафи

4.6 Здати робоче місце черговому

Захист звітів

1 Забезпечення роботи:

1. Обладнання і матеріали: культури пліснявих грибів на поживному середовищі Сабуро або Сусло-агарі, культури дріжджів, мікроскопи, предметні і покривні скельця, предметні скельця із заглибленням, спиртівки, бактеріологічні петлі, пастерівські піпетки, препарувальні голки, колби з водою, фільтрувальний папір, фарба метиленова синька, імерсійне масло.

2. Література та нормативна документація:

¾ Мармузова Л.В. Основы микробиологии, санитарии и гигиены в пищевой промышленности / Л.В. Мармузова. – М.: ИРПО, 2000. – 136 с.

¾ Веселовська Т.Э. Технічна мікробіологія / Т.Э. Веселовська // Навчально-методичний посібник. – НМЦ по підготовці молодших спеціалістів, 2005. – 82 с.

¾ Вербина Н.Н. Микробиология пищевых производств / Н.Н. Вербина, Ю.В. Контерева – М. «Агропромиздат», 1988. – 256 с.

 

& Теоретичні основи

    Плісняві гриби – безхлорофільні рослинні організми, розповсюджені у природі. Вони розвиваються у вигляді ніжних нальотів різного кольору тільки при доступі кисню. Ця група мікроорганізмів під назвою Mycota включає до 100 тис. видів.

    Частина Mycota розвиваються за рахунок органічних речовин відмерлих організмів, тому вони беруть участь у кругообігу речових у природі. Деякі з них розвиваються на живих організмах і викликають їх захворювання. Частина грибів викликає псування харчових продуктів і виділяє ядовиті сполуки – мікотоксини.

Клітини міцеліальних грибів мають витягнуту форму у вигляді ниток (гіфів), розміри яких досягають 5-30мкм у діаметрі.

    Міцеліальні гриби розмножуються вегетативним і статевим способом, які пов’язані з утворенням спор.

Дріжджі об’єднують одноклітинні грибні організми, що не мають справжнього міцелію.

Дріжджі можуть мати овальну, яйцеподібну, круглу, лимоновидну, еліптичну та інші форми (рис. 2.1). Розміри дріжджів варіюються від 1,5 – 2 до 10 мкм в поперечному і до 20 – 5мкм довжини.

Класифікують дріжджі за способами вегетативного розмноження (брунькування, ділення), здатності до спороутворення, а також по фізіологічним ознакам.

Для харчової промисловості найбільше значення мають рід сахароміцес (Saccharomuces). В цей рід входять як природні види, так і види, отримані шляхом селекції. Їх називають расами дріжджів. Вони розрізняються здатністю зброджувати різні цукри, інтенсивністю бродіння, кількістю спирту, що утворюється, оптимальною температурою бродіння, утворенням спор та ін.

 

Рис. 2.1 – Форми дріжджів

Рис. 2.2- Схема будови дріжджової клітини 1 – оболонка; 2 – ядро, що ділиться; 3 – глікоген; 4 – цитоплазма; 5 – волютин; 6 – вакуоль; 7 – мітохондрії.

 

Найбільш широко використовується вид дріжджів сахароміцес церевізіа (Saccharomyces: Sacch. Cerevisiae). Вони мають круглу чи овальну форму клітини (рис.2.2). Їх використовують для отримання етилового спирту, а також в пивоварінні, квасоварінні, хлібопеченні. Кожне виробництво використовує свої специфічні раси дріжджів, що дають можливість отримати кінцевий продукт із заданими властивостями.

 

Методичні вказівки