Облік капітальних інвестицій (pax. № 15)

При організації бухгалтерського обліку капітальних інвестицій необхідно керуватися відповідними законодавчими і нормативними документами, а саме:

1. Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16 липня 1999 р.

2. Законом України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 р. зі змінами і доповненнями.

3. Інструкцією з бухгалтерського обліку податку на додану вартість № 141 від 01.07.97 р.

4. Вказівками про склад та порядок заповнення облікових регістрів малими підприємствами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України № 112 від 31.05.96 р.

Капітальні інвестиції - це витрати на будівельно-мон­тажні роботи, придбання будівель або їх частин, обладнання, інструменту, інвентарю, інші капітальні роботи і витрати на проектно-пошукові роботи, геологорозвідувальні і бурові робо­ти, а також витрати на відведення земельних ділянок і переселення у зв'язку з будівництвом, на підготовку кадрів для підприємств, що будуються, та ін.

Для обліку витрат, пов'язаних з придбанням або створенням матеріальних і нематеріальних активів, застосовується ра­хунок № 15 "Капітальні інвестиції". Цей рахунок виконує більш широку функцію, ніж діючий до 2000 р. рахунок № 33 "Капітальні вкладення", оскільки на ньому ведеться також облік обладнання для встановлення та операцій з придбання або створення нематеріальних активів.

Усі підприємства при відображенні джерел фінансування, капітальних інвестицій використовують рахунок № 48 "Цільове фінансування і цільові інвестиції".

Джерелами фінансування можуть бути:

- кошти державного бюджету, кредити банку, цільове фінансування і цільові надходження, прибуток підприємства, позикові кошти, вклади засновників до Статутного капіталу, кошти від продажу акцій під розширення виробництва, реконструкцію або модернізацію, інші джерела.

Підприємства для здійснення капітальних інвестицій можуть використовувати кредити банків на підставі кредитної угоди з банком (відповідно до постанови Правління, Національного банку України № 36 від 04.02.98 р. та Інструкції № 3 "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті", підпункт 2.1.3).

Підприємства при відображенні кредитів банків використо­вують рахунки № 50 "Довгострокові позики", № 60 "Коротко­строкові позики".

Примітка. "Вхідний" ПДВ включається до балансової вартості відповідної групи основних засобів, якщо:

- підприємство-одержувач або постачальник не зареєстро­вані як платники ПДВ;

- придбаний об'єкт (або виготовлений) використовується в операціях, які згідно зі ст. З Закону про ПДВ не є об’єктом оподаткування, або в операціях, звільнених від оподаткування (ст. 5 Закону про ПДВ).

Вхідний ПДВ списується на рахунки обліку відпо­відних джерел фінансування записом:

Дебет рахунка № 48 "Цільове фінансування і цільові надходження".

Кредит рахунка № 37 "Розрахунки з різними дебіторами", якщо придбані основні засоби, що не підлягають амортизації, тобто у такому випадку ПДВ не включається ані до податкового кредиту, ані до первісної вартості основних засобів.

Облік довгострокових фінансових інвести­цій (рах. № 14 замість № 58)

Рахунок № 14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

призначений для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших

підприємств, облігації державних та місцевих позик, Статут­ний капітал інших підприємств, створених на території країни

та за кордоном, тощо.

Рахунок № 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" має такі субрахунки:

№ 141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку

участі в капіталі"

№ 142 "Інші інвестиції пов'язаним сторонам"

№ 143 "Інвестиції непов'язаним сторонам".

На дебеті активного рахунка № 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" відображається вартість довгострокових інвестицій, на кредиті - їх вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об'єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі.

Аналітичний облік довгострокових фінансових інвестицій (рах. № 14) ведеться за видами довгострокових фінансових вкладень та об'єктами інвестування. При цьому побудова аналітичного обліку повинна забезпечити можливість отриман­ня інформації про довгострокові фінансові вкладення в об'єкти як на території країни, так і за кордоном.

Облік довгострокових фінансових вкладень наведено у таблиці 1.

Таблиця1