Поняття та види фінансових інвестицій, їх облік

Література

1. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22 трав. 1997 р. № 283/97-ВР.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції", затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 26 квіт. 2000 р. № 91, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 трав. 2000 р. № 284/4505.

3. Бакаєв Л. О. Кількісні методи в управлінні інвестиціями: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2000. — 151 с.

4. Богатин Ю. В., Швандар В. А. Инвестиционный анализ: Учеб. пособие для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 286 с.

5. Буренин А. Н. Рынок ценных бумаг и производных финансовых инструментов: Учеб. пособие. — М.: 1-я Федеративная Книготорговая компания, 1998. — 352 с.

6. Гитман Л. Дж., Джонк М. Д. Основы инвестирования: Пер. с. англ. — М.: Дело, 1999. — 1008 с.

Поняття та види фінансових інвестицій, їх облік

Фінансові інвестиції характеризуються певними особливостя­ми, основними з яких є:

І) використання у двох напрямах: перший — отримання додат­кового інвестиційного доходу у процесі користування вільними грошовими активами; другий — їх протиінфляційний захист;

2) надання суб'єкту підприємницької діяльності вибору ши­рокого діапазону інструментів інвестування за шкалою «дохід­ність — ризик» та «дохідність — ліквідність»;

3) виходячи з багатогранної інфраструктури фінансового рин­ку, пильніший та змістовніший моніторинг у процесі фінансового інвестування.

Суб'єкт підприємницької діяльності може здійснювати фінан­сове інвестування у таких формах:

1) вкладення капіталу до статутних фондів спільних підпри­ємств;

2) вкладення капіталу у прибуткові види грошових інструментів;

3) вкладення капіталу у прибуткові види фондових інструментів.

Інвестиціями у виробничі фонди (реальними інвестиціями) виступають вкладення капіталу у засоби виробництва, а також інвестиції, спрямовані на приріст матеріально-технічних запасів. Існують такі види реальних інвестицій:

• інвестиції оновлення, що здійснюються за рахунок коштів фонду відтворення засобів праці, що були спожиті у виробничо­му циклі;

• інвестиції розширення, або чисті інвестиції, які здійснюють­ся за рахунок частини національного доходу або за рахунок фон­ду чистого нагромадження.

Інвестиції оновлення разом з інвестиціями розширення явля­ють собою валові інвестиції.

Іноземні інвестори мають право здійснювати інвестиції у таких формах:

1. пайова участь іноземних інвесторів у підприємствах України;

2. створення підприємств, які повністю належать іноземним інвесторам;

3. придбання діючих підприємств;

4. придбання рухомого і нерухомого майна (земельні ділянки, будинки, обладнання, транспорт та ін.)

В цілому потрібно відзначити, що в Україні спостерігається поступове становлення ринкових організаційних структур. Сфо­рмовані та діють нові інституції, які регулюють або забезпечують зовнішньоекономічну діяльність, формується мережа фірм та ор­ганізацій, які надають методичну, консультаційну та практичну допомогу веденню міжнародного бізнесу на території України.

Довгострокові фінансові інвестиції - це інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент, фінансові інвестиції, які згідно з відповідними положеннями (стандарта­ми) обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств, інші фінансові інвестиції.

Поточні фінансові інвестиції— фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентом грошових коштів).

Кореспонденція рахунків з обліку операцій,

Облік фінансових інвестицій

У загальному розумінні інвестиціями вважають всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що включаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, метою яких є одержання прибутку (доходу) чи досягнення соціального ефекту.

Відповідно до цілей бухгалтерського обліку фінансовими інвестиціями вважаються активи, що утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Питання, що стосуються відображення обліку фінансових інвестицій, висвітлені в дослідженнях українських вчених: Я.Д. Крупки, Н.Г. Богатко, Л.І. Лук’яненка, І.Є. Прибеги, Я.В. Шелеста, Л. Сук, Щ. Криворот, Ю. Грабовський, О.Ф. Вербило та багатьох інших.

В бухгалтерському обліку залежно від терміну утримання фінансові інвестиції поділяються на поточні та довгострокові. До поточних фінансових інвестиції належать інвестиції строком, що не перевищує одного року, і які можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів). А до довгострокових фінансових інвестиції належать інвестиції на період більше одного року, а також ті, які не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент.

Для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном призначено рахунок 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”. Він має такі субрахунки:

141 “Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі”

142 “Інші інвестиції пов’язаним сторонам”

143 “Інвестиції непов’язаним сторонам”

За дебетом рахунку 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” відображається вартість довгострокових інвестицій, за кредитом — їx вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об’єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі.

Аналітичний облік за рахунком 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” ведеться за видами довгострокових фінансових вкладень та об’єктами інвестування. При цьому побудова аналітичного обліку повин­на забезпечити можливість отримання інформації про довгострокові фінансові вкладення в об’єкти як на території країни, так i за кордоном.

Облік наявності та руху поточних фінансових інвестицій та еквівалентів грошових коштів, у тому числі депозитних сертифікатів ведеться на рахунку 35 “Поточні фінансові інвестиції”.

Рахунок 35 “Поточні фінансові інвестиції” має такі субрахунки:

351 “Еквіваленти грошових коштів”

352 “Інші поточні фінансові інвестиції”

За дебетом рахунку 35 “Поточні фінансові інвестиції” відображається придбання (надходження) еквівалентів грошових коштів та поточних фінансових інвестицій, за кредитом – зменшення їх вартості та вибуття. Аналітичний облік ведеться за видами фінансових інвестицій iз забезпеченням можливості отримання інформації про інвестиції як на території країни, так i закордоном [3; 91].

Оцінка фінансових інвестицій здійснюється у двох випадках: при безпосередньому проведенні фінансової інвестиції (первісна оцінка) та при складанні фінансової звітності (оцінка на дату балансу). Поточні і довгострокові фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображуються у бухгалтерському обліку за собівартістю. Вона складається з ціни придбання, комісійних винагород (суми, які сплачуються на користь третіх осіб), мита (реєстраційні збори та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням прав на фінансові інвестиції), податків, зборів, обов’язкових платежів (якщо вони не відшкодовуються підприємству), інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням фінансової інвестиції [1; 37].

Якщо придбання фінансових інвестицій здійснюється шляхом обміну на інші активи, то їх собівартість визначається за справедливою вартістю цих активів. В разі якщо придбання фінансових інвестицій здійснюється шля­хом обміну на цінні папери власної емісії, то собівартість фінансових інвес­тиції визначається за справедливою вартістю переданих цінних паперів. Дивіденди, відсотки, роялті та рента, що підлягають отриманню за фінансовими інвестиціями, відображаються як фінансовий дохід інвестора, крім випадків, коли такі надходження не відповідають критеріям визнання доходу, встановленим Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 “Дохід” [6].

Кореспонденцію рахунків з придбання фінансових інвестицій відображено в табл. 1 [3; 92].

Таблиця 1

Література

1.Сук Л. Облік фінансових інвестицій / Л. Сук, П. Сук, Щ. Криворот // Бухгалтерія в с/г. – 2010. – №12. – С.32-44.

2. Граковський Ю. Фінансові інвестиції: бухгалтерський та податковий облік / Ю. Грабовський // Вісник податкової служби України. – 2010. – №20. – С.21-25.

3. Вербило О.Ф. Бухгалтерський облік у менеджменті: зміст та методика навчання / О.Ф. Вербило. – К.: НАУ, 2006,С.696.

4.П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції”, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000р. №91.

5. П(С)БО 15 “Дохід”, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290

гідно П(С)БО 2 “Баланс” баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає напевну дату його активи, зобов’язання і власний капітал. Зобов’язання і власний капітал об’єднуються поняттям пасив.

Тобто, бухгалтерський баланс – це система показників про стан об’єктів обліку (активів і пасивів), що відображені в грошовому вимірнику.

Метою складання балансу – є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

В обов’язковому порядку баланс складають на останній день звітного періоду — кварталу чи року.

Зміст, форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються в П(С)БО 2 “Баланс”.

За зовнішнім виглядом баланс являє собою таблицю, яка складається з двох частин:

1) активу (ліва частина балансу підприємства, в якій відображають ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод в майбутньому);

2) пасиву (права частина балансу, в якій знаходить відображення власний капітал і зобов’язання підприємства).

Тобто, в активі і пасиві балансу відображаються одні і ті ж суми, але вони розглядаються з різних точок зору:

- в активі наводяться дані про конкретні засоби підприємства за їх видами (основні засоби, виробничі запаси, грошові кошти тощо);

- в пасиві вказується, кому ці засоби належать або за рахунок кого сформувались (власні чи залучені).

Тому, актив завжди дорівнює пасиву, що є важливою особливістю балансу.

Актив і пасив балансу розділені на окремі розділи і статті.

Стаття балансу - окремий елемент балансу, який означає вид активів, власного капіталу чи зобов’язань (наприклад: виробничі запаси, статутний капітал тощо).

Кожна стаття має цифрове означення або код статті (рядка), а також грошовий вираз, що називається оцінкою статті балансу. Оцінка будь-якої статті в балансі приводиться на початок та на кінець звітного періоду.

Статті балансу об’єднані в економічно однорідні розділи. Актив балансу має 3 розділи: необоротні активи; оборотні активи; витрати майбутніх періодів.

Пасив балансу має 5 розділів:

власний капітал;

19

забезпечення наступних витрат і платежів; довгострокові зобов’язання; поточні зобов’язання; доходи майбутніх періодів.

Наприклад.

За рахунок прибутку збільшено резервний капітал на 3 000 грн. Під впливом даної операції резервний капітал (пасив) збільшується, розмір прибутку (також пасив) – зменшуються.

Позначимо підсумок активу літерою А, пасиву – літерою – П, суму за операцією літерою -3. Зміни, які відбулись під впливом операції можна відобразити у вигляді формули:

А=П+3-3

А = П + 3 000грн. – 3 000грн.

Наприклад.

На поточний рахунок зараховано позику банку в сумі 20 000 грн. Під

20

впливом даної операції кошти на поточному рахунку (актив) збільшились, розмір позики (пасив) — також збільшився на одну й ту саму суму.

Позначимо підсумок активу літерою А, пасиву – літерою – П, суму за операцією літерою -3. Зміни, які відбулись під впливом операції можна відобразити у вигляді формули:

А+3=П+3

А + 20 000 грн. = П + 20 000 грн.

Наприклад.

Видано з каси заробітну плату в сумі 15 000 грн. Під впливом даної операції кошти в касі (актив) зменшились, заборгованість перед працюючими по заробітній платі (пасив) – також зменшилась на одну й ту саму суму.

Позначимо підсумок активу літерою А, пасиву — літерою — П, суму за операцією літерою — 3. Зміни, які відбулись під впливом операції можна відобразити у вигляді формули:

А-3=П-3

А – 15 000 грн. = П – 15 000 грн.

Висновок

Будь-яка господарська операція завжди стосується 2-х об’єктів обліку.

Залежно від того, які зміни відбуваються з даними об’єктами під впливом операції, всі господарські операції розділяють на 4 типи.

Не залежно від змін, які відбуваються під впливом операцій, рівність активу і пасиву ніколи не порушується.

21

Підприємство за ЄДРПОУ

Територія за КОАТУУ

Орган Державного управління за СПОДУ

Галузь (вид діяльності) за ЗКГНГ

Вид економічної діяльності: за КВЕД

Одиниця виміру: тис.грн.

БАЛАНС на «»

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4

І. Необоротні активи