Список використаної літератури

Молда­­­ван В.В.Судова риторика. – К.: Заповіт, 1996. – 320 с.

Смолярчук В.И.Гиганты и чародеи слова. – М.: Юрид. лит., 1984. – 272 с.

Процедура оцінювання виступів проводиться за схемою:

- самооцінка (чого вдалося досягти, що було добре у виступі, чого не вдалося досягти в достатній мірі);

- думка слухачів;

- узагальнююча оцінка викладача.

 

У процесі оцінюванні аудиторних виступів студентів буде звертатися увага на:

1) змістовність (відповідність суті сказаного до заявленої теми виступу, зв’язок із практикою, інтересами слухачів);

2) культуру та техніку мови: чистоту мови, її відповідність граматичним нормам; чіткість дикції; образність; точність та лаконічність; темп мови; емоційність мови;

3) зоровий контакт з аудиторією та освоєння простору;

4) володіння невербальними засобами спілкування;

5) організація промовцем слухацької аудиторії: а)урахування психологічного стану слухачів і реакція промовця на їхню поведінку; б)перевірка контакту з аудиторією; в)уміння оратора зробити "розрядку" аудиторії; г)уміння активізувати сприйняття студентами матеріалу виступу;

6) уміння закінчити виступ і зробити висновок;

7) відчуття часу (правильно розрахувати тривалість виступу й вкластися у відведений час).

Варіант 3.

Студентам необхідно визначитися з актуальною темою промови та підготувати її для виступу тривалістю 6-7 хвилин. Способи розгляду проблем (теоретичних або практичних) може бути різною:

1) промова-опис (явища, предмета…). Промовець, зосереджується на внутрішньому баченні того, про що розповідає. Він не квапиться вимовляти всі слова. Це його трохи заспокоює, забирає зайве хвилювання;

2) доказова промова. Промовець доводить правильність свого погляду на той або інший предмет, явище, подію. Для цього виступ має бути логічно вибудуваним, містити переконливі докази, факти, аргументи. Варто подбати й про емоційність виступу. Тема в доказових промовах повинна бути близька й зрозуміла ораторові (про любиму справу, хобі…);

3) проблемна промова. У проблемній промові багато запитань, відповідей, рішень, відмов від цих рішень, міркувань, висновків. Головне в проблемній промові – активне думання, розмірковування, пошук відповіді на поставлену проблему. Теми проблемних промов різноманітні. Усе життя складається з великих і малих проблем. Спочатку треба брати прості, доступні теми. Обережно треба ставитися до складних тем (у тому числі й політичних), які потребують глибинного аналізу. Треба зважити, наскільки Ви володієте цією темою.

Варіант 4.

Студенти готують виступ, пов’язаний з фразеологізмами як виявом національного сприйняття «мовної картини світу».

Стійкі словосполучення найвиразніше передають дух і нев’янучу красу мови, її національну специфіку. Часто фразеологізми дослівно іншими мовами не перекладаються. Наше суспільне середовище в певному розумінні є міжкультурним, адже воно тривалий час було й залишається під сильним впливом «російськомовної культури», а нині, у часи сучасних глобальних комунікацій, і під впливом «англомовної культури». Нерідко сучасна людина послуговується тим, що, образно кажучи, «лежить на поверхні», тобто міститься в масовій культурі в гіршому розумінні цього поняття (масової культури). Тим часом українська мова має великі надбання, які можна і треба використовувати.

Скористайтеся літературою, зокрема, книжкою Івана Оникійовича Виргана та Марії Михайлівни Пилинської «Російсько-український словник сталих виразів». (Х., 2002), словником латинських крилатих виразів (Бабичев Н.Т., Боровский Я.М. Словарь латинских крылатых слов. – М.: Рус. язык, 1982. – 959 с.), (Нема приповідки без правди. Російські прислів’я та приказки з українськими відповідниками [Текст] / Упоряд. Н. Бєлєнькова, – К.: «Молодь». – 1963. – 184 с.),  іншими джерелами і п ідберіть три сталих вирази з іншої мови (інших мов).

Наприклад, у латинській мові існує відомий староримський крилатий вираз, який образно передає особливості соціальної ієрархії: «Quod licet Jovi, non licet bovi» («Що дозволено Юпітеру[головному римському божеству], те не дозволено бику[простій істоті]». Російський аналог прислів’я – «Всяк сверчок знай свой шесток». В українській мові є добрий десяток варіантів цього сталого виразу: 1. Знай, свине, своє лігво. 2.Знай, козо, своє стійло. 3. Знай, кобило, де брикати. 4. Знай, хто роком старший. 5. Не літай, вороно, в чужії хороми. 6. Як не коваль, то й рук не погань. 7. Свиня в наритниках – так уже й кінь. 8.Коли не пиріг, то й не пирожися. 9. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. 10. Коли ти швець, пильнуй свого копила. Є інші варіанти цього прислів’я, можливо, хтось із студентів на занятті назве якийсь із них.

Підберіть кілька фразеологізмів та розкажіть про результати свого дослідження в аудиторії, інакше кажучи, виступіть з невеликою промовою. Буде дуже добре, якщо застосовуватиметься діалогічне (інтерактивне) спілкування.

 

Варіант 5.

Студенти можуть розповісти про жаргонну лексику як складник національної сміхової культури, іронічного стилю спілкування.

У кожній мові є субкультурні компоненти, які відрізняються від загальнонародної наявністю специфічних слів, виразів тощо. Однак їх специфічність несе в собі потужний ілюстративний корпус метафор, порівнянь та інших образних структур, і є виявом національної психокультури, певних потенцій національної мови у царині сміхового олюднення світу. Жаргонну лексику не треба плутати з лихослів’ям.

Пропонується ознайомитися з книжкою Лесі Ставицької «Український жарґон. Словник» (К., 2005), знайти 2-3 вирази, які досить часто вживаються, пояснити їх смисл і висловити свої думки щодо доречності застосування жаргонної лексики у публічному спілкуванні. Наприклад, «фанера», «пролетіти як фанера над Парижем» (в Інтернеті є версії походження цього виразу та навіть ілюстрації на цю тему); фраєр (існує близько десяти значень цього жаргонного слова); обрати якісь інші слова (вирази).

Цей варіант виступу також добре підходить для діалогічного спілкування зі слухачами.

Варіант 6.

Студенти можуть підготувати власні невеликі презентації. Предмет презентації може бути пов’язаний, наприклад, із практичними пропозиціями щодо діяльності навчального закладу, громадської організації тощо. Підготовлені матеріали для проведення презентації мають відповідати основним вимогам: мати чітку мету, певну змістовну структуру, засоби підвищення інтересу до презентації та інше, що забезпечує успіх презентації.

Література до варіанту 6.

1. Гандапас Р. К выступлению готов! Презентационный конструктор. – М.: Изд-во: Манн, Иванов и Фербер, 2010.

2. Гофф Рон. Я вижу вас голыми. Как подготовиться к презентации и с блеском ее провести. – М.: Независимая фирма «Класс», 2005.

3. Джеймс Т., Шепард Д. Мастерство презентации. – М.: Изд-во ФАИР, 2008. – 240 с.

4. Нёльке К. Проведение презентаций. – М.: Омега-Л, 2007. – 144 с.

5. Руэ Д Искусство презентации. – М.: Изд-во ФАИР, 2008.

6. Хальцбаур У. и др. Event-менеджмент: профессиональная организация успешных мероприятий. - М.:Изд-во: Эксмо, 2010.

7. Шумович А.В. Великолепные мероприятия: технологии и практика event management. ­– М.:Изд-во: Манн, Иванов и Фербер, 2008.

Інші варіанти

У числі можливих актуальних тем можуть бути проблеми, пов’язані з майбутньою професійною діяльністю, а також інші теми, зокрема, такі, які торкаються проблем культури дискусії, полеміки в публічних дебатах, професійного реагування на застосування маніпулятивних технологій:

Варіант 7.

Використовуючи четвертий розділ «Прийоми маніпулювання в суперечках» навчального посібника Ірини Хоменко «Еристика: мистецтво полеміки», підготуйте виступ щодо свого бачення того, як можна професійно реагувати на різні прийоми маніпулювання в суперечках.

Варіант 8.

Використовуючи розділи книг Карстена Бредемайера «Мистецтво словесної атаки» та «Чорна риторика» опишіть прийоми чорної риторики та спробуйте сформулювати засоби захисту від маніпулятивних технологій у процесі публічних дискусій.

Варіант 9.

На основі матеріалу книги Пола Екмана «Психологія неправди» підготуйте розповідь на тему «Мімічні ознаки обману».

Варіант 10.

На основі матеріалу книги Пола Екмана «Психологія неправди» підготуйте розповідь на тему «Визначення обману за словами, голосом і пластикою».

Можуть застосовуватися й інші підходи до формулювання проблематики виступів, однак вони мають бути певним чином пов’язані зі змістом навчання студентів.