Укладач: доцент Глазунов С.В.

ПОСІБНИК

з навчальної дисципліни

 

"ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО"

 

Для студентів за напрямом 6.020302 Історія

 

Укладач: доцент Глазунов С.В.

 

Дніпропетровськ

ДНУ

2015

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ВИКОНАННЯ ТА ЗАХИСТУ ПРАКТИЧНОГО ЗАВДАННЯ

У процесі вивчення навчальної дисципліни «Ораторське мистецтво» студенти мають підготувати та захистити практичне завдання. Треба обрати один із запропонованих варіантів такого завдання.

 

Варіант 1.

Перша частина завдання. Підберіть 3 скоромовки і вдома попрацюйте з ними. Починати роботу над скоромовкою треба в повільному темпі, можна беззвучно. Це полегшить її правильне вимовляння, одночасно тренуватиме мовний апарат. Але треба не просто “промовляти” її, слід знайти в ній певний зміст, якісь почуття, робити певний наголос.

Попередньо потренувавшись у промовлянні найскладніших сполучень слів окремо, можна поступово прискорювати темп проговорювання, але намагатися не погіршувати виразність, чіткість.

Промовляння скоромовок спочатку може відбуватися як монолог. Потім цю вправу можна робити в діалогічному режимі разом із партнером. Один говорить свою скоромовку, вкладаючи в неї певний підтекст, який мають зрозуміти присутні, другий відповідає скоромовкою, також вкладаючи в неї підтекст, що є відповіддю й продовженням «розмови».

Зразок

1. Рапортував та не дорапортував, дорапортував та зарапортувався.

2. Був собі Карпо да Полукарпа, да переполукарпився на маленькі полукарпенята.

3. Перепеличка невеличка під полукіпком випідьпідьомкалась.

Друга частина завдання. Підберіть невеликий вірш (уривок із вірша) обсягом 8-12 рядків. Прочитайте його зі змінами тональності (емоційної настроєності), інтонації (змінами висоти тону, сили звучання голосу). Треба спробувати від п’яти й більше (5-8) варіантів читання. Наприклад, читайте щасливо, сердито, урочисто, із співчуттям, шепотом, дуже швидко (як кулеметна черга), дуже повільно, як ніби ви замерзли, як ніби ваш рот набитий цукерками, ніби ви – маленька дитина тощо (про деякі варіанти тональності див.: Глазунов С.В. Основи ораторського мистецтва та методики проведення навчальних занять: Навч. посіб. - Д.: РВВ ДНУ, 2001. – С.39). Кожній тональності мають відповідати свої жести, міміка й т.д. Можете потренуватись перед дзеркалом, відеокамерою.

Зверніть увагу, що зміст вірша має бути таким, щоб різні варіанти його читання не сприймалися як збиткування над святими поняттями. Виходячи із цих міркувань, НЕ ТРЕБА використовувати вірші, які мають велике символічне значення (про Батьківщину, Матір, інші святі поняття). Вірш можна читати як із листка, так і розказувати напам’ять.

Приклад:

Панів за те там мордовали І жарили зо всіх боків Що людям льготи не давали І ставили їх за скотів. За те вони дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал.

Чорти за ними приглядали, Залізним пруттям підганяли, Коли який з них приставав.   (Котляревський І.П. Енеїда.)

Процедура оцінювання виступів проводиться за схемою:

- самооцінка (чого вдалося досягти, чого не вдалося досягти в достатній мірі);

- думка слухачів;

- узагальнююча оцінка викладача.

У процесі оцінюванні аудиторних виступів студентів буде звертатися увага на:

– намагання досягати достатньої виразності, чіткості, швидкості вимовляння скоромовки;

– кількості та якості варіантів читання вірша.

Варіант 2.

Необхідно ознайомитися з опублікованим виступом відомого промовця (адвоката, судді, прокурора, політичного, громадсько­­­го діяча та ін.) і проаналізувати його з погляду наявності там вербальних засобів завоювання, утримання уваги слухачів, підвищення впливу на аудиторію.

Серед таких засобів можуть бути: визначення, порівняння, приклади, перебільшення (гіпербола), статистичні дані, пряма вимога уваги від слухачів, пауза, уживання вставних речень, риторична фігура (риторичне запитання, риторичне заперечення, риторичне звертання тощо), переривання початої думки, зволікання з викладом фінальної частини матеріалу, натяк, повтор, інверсія, антитеза, питання-відповіді, перехід від монологу до діалогу (дискусії), створення проблемної ситуації, інше.

Після цього укладіть текст ВАШОЇ розповіді тривалістю 6-7 хвилин про те, які засоби ораторського впливу застосовував обраний Вами промовець.

Ваш виступ може називатися «Застосування ораторських засобів у промові …(назва конкретної промови та ім’я промовця). Наприклад, "Застосування ораторських засобів у промові С.А.Андрієвського в справі М.Андреєва" (приклад виступу додається).

Почніть свій виступ із невеликого вступу, коротко скажіть про що говорив обраний Вами оратор. Ваша розповідь (Ваш виступ) має містити конкретні приклади (цитати), які показуватимуть застосування ораторських засобів у виступі відомого промовця. При наведенні прикладів має бути обов’язкове посилання на відповідну сторінку джерела. У випадку аналізу ненадрукованого тексту (наприклад, узятого з Інтернету), необхідно додати текст проаналізованої промови.

Буде правильно, якщо й Ви також застосуєте у своєму виступі якісь засоби, щоб привернути увагу слухачів. Треба виділити (насамперед, для самоконтролю) назви засобів, які Ви аналізували в тексті, або самі застосували для підвищення ефективності свого виступу.

В аудиторії Ви розкажете про результати свого дослідження, інакше кажучи, виступите з невеликою промовою.

Приклад виступу

"ЗАСТОСУВАННЯ ОРАТОРСЬКИХ ЗАСОБІВ

У ПРОМОВІ С.А.АНДРІЄВСЬКОГО В СПРАВІ М.АНДРЕЄВА"

Найкращі зразки виступів часто дають судові промови. Одним із найвидатніших судових промовців кінця ХІХ – початку ХХ ст. був Сергій Аркадійович Андрієвський (1847–1919). Він наро­­­дився на Луганщині, гімназичні роки пройшли в Катеринослав і (нині м. Дніпропетровськ). Юри­­­дичну освіту здобув у Харківському університеті. За рекомендацією А.Ф.Коні працював слідчим, прокурором. Після відмови виступити об­винувачем на процесі В.Засуліч був звільнений із державної служби й вимушений перейти на роботу адвокатом.

Займаючись адвокатською діяльністю, С.А.Андрієвський глибоко аналізував людські нещастя, які нерідко приводили людей на лаву підсудних. Його девізом було: усе зрозуміти, у всьому розібратись. Мова С.А.Андрієвського була плавна, без перерв, завжди строго розпланована. Одночасно вона була багата на образи, картини, мала якесь особливе забарвлення.

Яскравим свідченням ораторського таланту С.А.Андрієвського є його захисна промова в справі М.Андреєва. Суть справи: петербурзь­­­кий купець Михайло Андреєв фінським ножем убив свою другу дружину Сару (Зінаїду) Левіну, яку дуже любив. Після чого оголосив себе зло­­­чинцем і здався властям. (Далі посилання на текст промови С.А.Анд­­­рієвського подаються в українському перекладі за виданням: Молда­­­ван В.В.Судова риторика. – К.: Заповіт, 1996. – С.130–140; Текст ро­­­сійською мовою можна знайти у виданні: Судебные речи известных русских юристов. – М.: Юрид. лит., 1958.– С.126–135).

На початку промови Андрієвський звертає увагу суддів на складність розуміння вбивств дружини чи коханки, чоловіка, чи ко­­­ханця. При цьому він застосовує відомий народний афоризм "чужа ду­­­ша – темний ліс" (Молдаван В.В.Судова риторика. – К.:Заповіт, 1996. – ­­­С.130). Щоб довести достатню життєву скромність М.Андреєва, адвокат застосовує своє визначення підзахисного як "однолюба: "...люди зовсім чисті в статевому питанні зустрічаються рідко. Тобто, звичайно, є на світі бездоганні жінки, що не знали нікого, окрім свого чоловіка. Бувають і чоловіки, які залишаються вірними своїм дружи­­­нам, взявши з ними шлюб після всілякого бешкетування. Але навряд чи була колись така подружня пара, яка, і з'єдналася при взаємній не­­­винності, залишається такою до смерті. Тому Андреєва, який знав про­­­тягом 30 років лише двох жінок, можна назвати цнотливим, чис­­­тим, схильним до однолюбства " (С.131).

Андрієвський застосовує такий засіб утримання уваги слуха­­­чів, як несподіване переривання думки. "Не маю сумніву, що Сара Ле­­­віна, дякуючи своєму легковажному поглядові на чоловіків і хтивому темпераменту, віддалася своєму здоровому чоловікові з найповнішою для нього ілюзією гарячої взаємності. Чого б іще він міг вимагати? І в такій омані він прожив, наскільки це можливо, щасливо, протягом майже сімнадцяти років... І раптом!

Але тут ми залишимо чоловіка, і звернемося до дружини" (С.134).

Далі Андрієвський удається до простого, але ефективного ораторського засобу – уживання прикладів.

"Отож, придивимося до Сари Левіної.

Зв'язавшись з Андреєвим, приживши від нього дитину й перема­­­нивши його до себе на правах чоловіка, Зінаїда Миколаївна "змети­­­кувала", що вона набула сімейного стану, але при цьому зовсім не втратила своєї свободи. Майже весь день у її розпорядженні через те, що чоловік працю­­­вав у місті з ранку до обіду. Крім того, їй іноді щастило їздити одній у Михайлівський театр, куди чоловік не заглядав. Нарешті, для неї стало звичайним жити влітку в Царському, куди чоловік приїздив тільки двічі на тиждень. Усюди, де з'являлась, вона завжди справляла своєю ефектною зовнішністю враження на чоловіків. Це їй подобало­­­ся. Легкість поводження з ними в неї залишилася з першої молодос­­­ті. Ми знаємо від інженера Фанталова, що добитися взаємностіАндреє­­­вої було неважко..." (С.134).

Для того щоб наочніше показати, наскільки психологічно згубним для Андреєва стало віроломство його дружини, Андрієвський удається до всіляких порівнянь, у тому числі й метафоричних. Нагадаємо, що порівнянням на­­­зивається слово або вислів, що містить уподібнення одного предмета іншому. Метафора є такий мовний зворот, де порівняння вживається в переносному значенні. Перевага метафори полягає насамперед у її образності.

Андрієвський застосовує метафору, щоб продемонструвати те, яксприйняв підсудний несподівану заяву своєї коханої дружини:

"Знаєш? Я одружуюсь з Пістолькорсом"...

У житті Андреєва відбулося щось на зразок землетрусу, як у Помпеї чи на Мартініці. Чудесний клімат, усі блага природи, ясне не­­­бо. Раптом з'являється слабке світло, димок. Потім чорні клуби ди­­­му, сажа, кіптява. Дедалі більше. Ось уже й сонця не видно. Полетіло каміння. Розливається вогненна лава. Загибель погрожує звіду­­­сіль. Ґрунт хитається. Безпорадний страх. Нарешті, несподіваний під­­­земний удар, тріск – усе загинуло" (С.137).

Через кілька хвилин після цих слів захисник уживає кілька по­­­рівнянь, які дають можливість суддям уявити картинувбивства та­­­кою, якою її побачив Андрієвський.

"І ось вранці 23 серпня вона вирішила розрубати вузол. У цей час чоловік після дванадцяти безсонних ночей, все ще на щось спо­­­діваючись, уже збирався кудись вийти в справах, і, як автомат, натяг­­­нув пальто. Зінаїда Миколаївна в туфлях на босу ногу поспішила йо­­­го затримати, щоб відразу добитись свого....

Вона була занадто впевнена. Чоловік був занадто тихий, покірли­­­вий. Але вона вела себе як дике, тупе створіння, забувши все людсь­­­ке. На безвинного люблячого чоловіка вона накинулась з лютою лайкою... Вона вже уявляла себе знатною дамою, із владою Трепова (градоначальник Петербурга) у руках... Донька, прибігши на шум, по­­­чула останню фразу матері: "Я зроблю так, що тебе викинуть із Пе­­­тербурга!"...

Ця жінка, врятована Андреєвим від висилки, піднята ним із бруду, викохана, опікувана ним, як скарб протягом 16 років, – ця жінка хоче " скрутити його в баранячий ріг ", знищити його без сліду, роз­­­давити його своєю ногою!

Тоді Андреєв швидким рухом скинув з себе пальто зі слова­­­ми: "Чи ти довго будеш кривдити нас?" схопив дружину за руку, потяг­­­нув до кабінету – і звідти, біля самих дверей, почувся її відчай­­­душний крик..." (С.138–139).

У виступі С.А.Андрієвського є інші цікаві ораторські прийоми як логічні паузи, інверсія, посилання на авторитет Біблії та інші. Усі вони певним чином забезпечили ефективність захисту. Присяжними було визнано, що вбивство здійснене в стані крайнього роздратування і запалу. Андреєв був виправданий.

Варіант 3.

Студентам необхідно визначитися з актуальною темою промови та підготувати її для виступу тривалістю 6-7 хвилин. Способи розгляду проблем (теоретичних або практичних) може бути різною:

1) промова-опис (явища, предмета…). Промовець, зосереджується на внутрішньому баченні того, про що розповідає. Він не квапиться вимовляти всі слова. Це його трохи заспокоює, забирає зайве хвилювання;

2) доказова промова. Промовець доводить правильність свого погляду на той або інший предмет, явище, подію. Для цього виступ має бути логічно вибудуваним, містити переконливі докази, факти, аргументи. Варто подбати й про емоційність виступу. Тема в доказових промовах повинна бути близька й зрозуміла ораторові (про любиму справу, хобі…);

3) проблемна промова. У проблемній промові багато запитань, відповідей, рішень, відмов від цих рішень, міркувань, висновків. Головне в проблемній промові – активне думання, розмірковування, пошук відповіді на поставлену проблему. Теми проблемних промов різноманітні. Усе життя складається з великих і малих проблем. Спочатку треба брати прості, доступні теми. Обережно треба ставитися до складних тем (у тому числі й політичних), які потребують глибинного аналізу. Треба зважити, наскільки Ви володієте цією темою.

Варіант 4.

Студенти готують виступ, пов’язаний з фразеологізмами як виявом національного сприйняття «мовної картини світу».

Стійкі словосполучення найвиразніше передають дух і нев’янучу красу мови, її національну специфіку. Часто фразеологізми дослівно іншими мовами не перекладаються. Наше суспільне середовище в певному розумінні є міжкультурним, адже воно тривалий час було й залишається під сильним впливом «російськомовної культури», а нині, у часи сучасних глобальних комунікацій, і під впливом «англомовної культури». Нерідко сучасна людина послуговується тим, що, образно кажучи, «лежить на поверхні», тобто міститься в масовій культурі в гіршому розумінні цього поняття (масової культури). Тим часом українська мова має великі надбання, які можна і треба використовувати.

Скористайтеся літературою, зокрема, книжкою Івана Оникійовича Виргана та Марії Михайлівни Пилинської «Російсько-український словник сталих виразів». (Х., 2002), словником латинських крилатих виразів (Бабичев Н.Т., Боровский Я.М. Словарь латинских крылатых слов. – М.: Рус. язык, 1982. – 959 с.), (Нема приповідки без правди. Російські прислів’я та приказки з українськими відповідниками [Текст] / Упоряд. Н. Бєлєнькова, – К.: «Молодь». – 1963. – 184 с.),  іншими джерелами і п ідберіть три сталих вирази з іншої мови (інших мов).

Наприклад, у латинській мові існує відомий староримський крилатий вираз, який образно передає особливості соціальної ієрархії: «Quod licet Jovi, non licet bovi» («Що дозволено Юпітеру[головному римському божеству], те не дозволено бику[простій істоті]». Російський аналог прислів’я – «Всяк сверчок знай свой шесток». В українській мові є добрий десяток варіантів цього сталого виразу: 1. Знай, свине, своє лігво. 2.Знай, козо, своє стійло. 3. Знай, кобило, де брикати. 4. Знай, хто роком старший. 5. Не літай, вороно, в чужії хороми. 6. Як не коваль, то й рук не погань. 7. Свиня в наритниках – так уже й кінь. 8.Коли не пиріг, то й не пирожися. 9. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. 10. Коли ти швець, пильнуй свого копила. Є інші варіанти цього прислів’я, можливо, хтось із студентів на занятті назве якийсь із них.

Підберіть кілька фразеологізмів та розкажіть про результати свого дослідження в аудиторії, інакше кажучи, виступіть з невеликою промовою. Буде дуже добре, якщо застосовуватиметься діалогічне (інтерактивне) спілкування.

 

Варіант 5.

Студенти можуть розповісти про жаргонну лексику як складник національної сміхової культури, іронічного стилю спілкування.

У кожній мові є субкультурні компоненти, які відрізняються від загальнонародної наявністю специфічних слів, виразів тощо. Однак їх специфічність несе в собі потужний ілюстративний корпус метафор, порівнянь та інших образних структур, і є виявом національної психокультури, певних потенцій національної мови у царині сміхового олюднення світу. Жаргонну лексику не треба плутати з лихослів’ям.

Пропонується ознайомитися з книжкою Лесі Ставицької «Український жарґон. Словник» (К., 2005), знайти 2-3 вирази, які досить часто вживаються, пояснити їх смисл і висловити свої думки щодо доречності застосування жаргонної лексики у публічному спілкуванні. Наприклад, «фанера», «пролетіти як фанера над Парижем» (в Інтернеті є версії походження цього виразу та навіть ілюстрації на цю тему); фраєр (існує близько десяти значень цього жаргонного слова); обрати якісь інші слова (вирази).

Цей варіант виступу також добре підходить для діалогічного спілкування зі слухачами.

Варіант 6.

Студенти можуть підготувати власні невеликі презентації. Предмет презентації може бути пов’язаний, наприклад, із практичними пропозиціями щодо діяльності навчального закладу, громадської організації тощо. Підготовлені матеріали для проведення презентації мають відповідати основним вимогам: мати чітку мету, певну змістовну структуру, засоби підвищення інтересу до презентації та інше, що забезпечує успіх презентації.

Література до варіанту 6.

1. Гандапас Р. К выступлению готов! Презентационный конструктор. – М.: Изд-во: Манн, Иванов и Фербер, 2010.

2. Гофф Рон. Я вижу вас голыми. Как подготовиться к презентации и с блеском ее провести. – М.: Независимая фирма «Класс», 2005.

3. Джеймс Т., Шепард Д. Мастерство презентации. – М.: Изд-во ФАИР, 2008. – 240 с.

4. Нёльке К. Проведение презентаций. – М.: Омега-Л, 2007. – 144 с.

5. Руэ Д Искусство презентации. – М.: Изд-во ФАИР, 2008.

6. Хальцбаур У. и др. Event-менеджмент: профессиональная организация успешных мероприятий. - М.:Изд-во: Эксмо, 2010.

7. Шумович А.В. Великолепные мероприятия: технологии и практика event management. ­– М.:Изд-во: Манн, Иванов и Фербер, 2008.

Інші варіанти

У числі можливих актуальних тем можуть бути проблеми, пов’язані з майбутньою професійною діяльністю, а також інші теми, зокрема, такі, які торкаються проблем культури дискусії, полеміки в публічних дебатах, професійного реагування на застосування маніпулятивних технологій:

Варіант 7.

Використовуючи четвертий розділ «Прийоми маніпулювання в суперечках» навчального посібника Ірини Хоменко «Еристика: мистецтво полеміки», підготуйте виступ щодо свого бачення того, як можна професійно реагувати на різні прийоми маніпулювання в суперечках.

Варіант 8.

Використовуючи розділи книг Карстена Бредемайера «Мистецтво словесної атаки» та «Чорна риторика» опишіть прийоми чорної риторики та спробуйте сформулювати засоби захисту від маніпулятивних технологій у процесі публічних дискусій.

Варіант 9.

На основі матеріалу книги Пола Екмана «Психологія неправди» підготуйте розповідь на тему «Мімічні ознаки обману».

Варіант 10.

На основі матеріалу книги Пола Екмана «Психологія неправди» підготуйте розповідь на тему «Визначення обману за словами, голосом і пластикою».

Можуть застосовуватися й інші підходи до формулювання проблематики виступів, однак вони мають бути певним чином пов’язані зі змістом навчання студентів.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Базова

1. Абрамович С.Д. та ін. Риторика загальна та судова: Навч. посіб. – К., 2002.

2. Глазунов С.В. Основи ораторського мистецтва та методики проведення навчальних занять: Навч. посіб. – Д.: РВВ ДНУ, 2001. – 144 с.

3. Сагач Г.М. Риторика: Навч. посіб. для студ. серед. і вищ. навч. закл.– Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2000.– 568 с.

Допоміжна

1. Антоненко–Давидович Б.Д. Як ми говоримо.– К.:Либідь,1991. –256 с.

2. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Л.: Світ, 1990. – 232 с.

3. Бредемайер К. Искусство словесной атаки: Практическое руководство / Пер. с нем. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 190 с.

4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред.. В.Т.Бусел. – К.: Перун, 2002. – 1440 с.

5. Гандапас Радислав. Камасутра для оратора. Как получать и доставлять максимальное удовольствие, выступая публично. – М.: Олимп-Бизнес, 2005.

6. Куньч З. Риторичний словник. К.: Рідна мова, 1997. – 344 с.

7. Молдован В.В. Риторика загальна та судова. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 320 с.

8. Нема приповідки без правди. Російські прислів’я та приказки з українськими відповідниками [Текст] / Упоряд. Н. Бєлєнькова, – К.: «Молодь». – 1963. – 184 с.

9. Никольская С.Т. Техника публичной речи. – М.: Знание, 1980. – 64 с.

10. Огієнко, І.І. Етимологічно-семантичний словник української мови [Текст]: в 4 т. / І.І. Огієнко. – Вінніпеґ: Товариство «Волинь», 1979–1994.

11. Пиз Аллан. Язык жестов: увлекательное пособие для деловых людей. – М.: Ай – Кью, 1992. – 112с.

12. Сергеич П.Искусство речи на суде. - М.: Юрид. лит., 1988. — 384 с.

13. Словник синонімів української мови: В 2 т. / А.А.Бурячок, Г.М.Гнатюк, С.І.Головащук та ін. – К.:Наук. думка,1999–2000.–Т. 1.– 1040 с.; Т.2.– 960 с.

14. Смолярчук В.И.Гиганты и чародеи слова. - М.,1984.

15. Сопер П.Основы искусства речи: Пер. с англ. – М.: Яхтсмен, 1995. – 416 с.

16. Станиславский К.С. Работа актера над собой // Собр. соч. в 8 томах. – М., 1955 - Т.2,3.

17. Судові промови адвокатів України. – К.: Адвокат, 2001.

18. Сучасний словник іншомовних слів Уклали: О.І.Скопненко, Т.В.Цимбалюк. – К.: Довіра, 2006. – 789 с.

19. Хоменко І. В. Еристика: мистецтво полеміки: Навч. посіб. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 192 с.

20. Хофф Р. Я вижу вас голыми: Как подготовиться к презентации и с блеском ее провести /Пер. с англ.А.Д.Иорданского. – М.: Независимая фирма "Класс", 1996.

21. Экман П. Психология лжи. – М. 2007. – 268 с.

ЗАГАЛЬНА (СЕМЕСТРОВА) РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА ЗА СЕМЕСТР

Модуль №1		Сума
Письмові відповіді на теоретичні запитання	Практичне завдання
60	40	100

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ

Сума балів за всі види навчальної діяльності	ОцінкаECTS	Оцінка за національною шкалою
		для заліку
90–100	А	зараховано
82-89	В
75-81	С
64-74	D
60-63	Е
0-59	FX	не зараховано з можливістю повторного складання
	F*	не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

* – оцінка F виставляється тільки за результатами складання заборгованості комісії

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ СТУДЕНТІВ

Оцінка – відмінно (А) виставляється студентам, які глибоко й міцно засвоїли програмний матеріал (90─100 %), вичерпно, послідовно, грамотно й логічно його викладають, у їх відповідях теорія й практика тісно пов'язані. При цьому слухачі без утруднення дають відповідь при видозміненні завдання, творчо застосовують набуті знання, правильно обґрунтовують прийняті рішення, виявляють навички системного підходу до вирішення поставлених завдань. Письмові роботи оформляють повністю до вимог державного стандарту.

Оцінка – добре (ВС) виставляється студентам, які твердо знають програмний матеріал значно вище середнього рівня (75─89 %), грамотно i по суті його викладають, не допускають істотних неточностей у вiдповiдях на запитання, виявляють аналітичні здібності при виконанні завдань, володіють необхідними навичками їх виконання. Письмові роботи оформляють із незначними відхиленнями від вимог державного стандарту.

Оцінка – задовільно (DE) виставляється студентам, які викладають матеріал достатньо послідовно, однак виявляють знання тільки основного програмного матеріалу (60─74 %), допускають окремі неточності, не досить правильні формулювання при викладі програмного матеріалу, одночасно володіють умінням виконання поставлених завдань. Письмові роботи оформляють в основному з вимогами державного стандарту.

Оцінка – незадовільно з (FX) виставляється студентам, які не знають значної частини програмного матеріалу (0─59 %), викладають його не послідовно, допускають істотні помилки, невпевнено, із великими утрудненнями виконують поставленні завдання. Письмові роботи подають із грубими порушеннями державного стандарту.

ПОСІБНИК

з навчальної дисципліни

 

"ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО"

 

Для студентів за напрямом 6.020302 Історія

 

Укладач: доцент Глазунов С.В.

 

Дніпропетровськ

ДНУ

2015