Облік капітальних інвестицій

При організації бухгалтерському обліку капітальних інвестицій необхідно керуватися відповідним законодавчими і нормативними документами, а саме:

. Законом Україні “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996 - XIV від 16 липня 1999 р.

. Законом України “Про податок на додану вартість” № 168 / 79-ВР від 03.04.97 р. зі змінами і доповненнями.

. Інструкцією з бухгалтерського обліку податку на додану вартість № 141 від 01.07.97 р.

4. Вказівками про склад та порядок заповнення облікових регістрів малими підприємствами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України № 112 від 31.05.96 р.

Капітальні інвестиції - це витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання будівель або їх частин, обладнання, інструменту, інвентарю, інші капітальні роботи і витрати на проектно-пошукові роботи, геологорозвідувальні і бурові роботи, а також витрати на відведення земельних ділянок і переселення у зв’язку з будівництвом, на підготовку кадрів для підприємства, що будуються, та ін.

Для обліку витрат, пов’язаних з придбанням або створенням матеріальних і активів, застосовується рахунок № 15 “Капітальні інвестиції”. Цей рахунок виконує більш широку функцію, ніж діючий до 2000 р. рахунок № 33 “Капітальні вкладення”, оскільки на ньому ведеться також облік обладнання для встановлення та операцій з придбання або створення нематеріальних активів.

Усі підприємства при відображені джерел фінансування капітальних інвестицій використовують рахунок № 48 “Цільове фінансування і цільові інвестиції”.

Джерелами фінансування можуть бути:

- кошти державного бюджету, кредити банку, цільове фінансування і цільові надходження, прибуток підприємства, позикові кошти, вклади засновників до Статутного капіталу кошти від продажу акцій під розширення виробництва, реконструкцію або модернізацію, інші джерела.

Підприємства для здійснення капітальних інвестицій можуть використовувати кредити банків на підставі кредитної угоди з банком (відповідно до постанови Правління Національного банку України № 36 від 04.02.98 р та інструкції №3 “Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті”, підпункт 2.1.3.).

Підприємство при відображенні кредитів банків використовують рахунки № 50 “Довгострокові позики”, №60 “Короткострокові позики”.

Примітка. “Вхідний” ПБВ включається до балансової вартості відповідної групи основних засобів, якщо:

- підприємство-одержувач або постачальник не зареєстровані як платники ПДВ;

-   придбаний об’єкт, (або виготовлений) використовується в операціях, які згідно зі ст. 3 Закону про ПДВ не є об’єктом оподаткування, або в операціях, звільнених від оподаткування (ст. 5 закону про ПДВ).

Вхідний ПДВ списується на рахунки обліку відповідних джерел фінансування записом:

Дебет рахунка № 48 “Цільове фінансування та цільове надходження”.

Кредит рахунка № 37 “Розрахунки з різними дебіторами”, якщо придбані основні засоби, що не підлягають амортизації, тобто у такому випадку ПДВ не включається ані до податкового кредиту ані до первісної вартості основних засобів.

 

Висновки і пропозиції

Капітальні вкладення або реальні інвестиції - це довгострокове вкладення капіталу у відтворення основних засобів, в інноваційні нематеріальні активи, в приріст запасів товарне - матеріальних цінностей та в інші об'єкти інвестування, пов'язані зі здійсненням операційної діяльності підприємства чи покращенням умов праці та побуту персоналу. Існують такі види капітальних вкладень:

1. Вкладання коштів у матеріальні активи (основні засоби).

2. Вкладання коштів у нематеріальні активи (інновації).

3. Інвестування приросту оборотних активів.

Капітал підприємства може поділятися на дві групи: власний і залучений. Співвідношення власного та залученого капіталу і визначає ефективність проекту.

До традиційних способів фінансування проекту належать:

. Фінансування шляхом передавання частки акціонерного капіталу:

o Залучення компанії або приватної особи в якості партнера в закрите акціонерне товариство або товариство з обмеженою відповідальністю;

o Перетворення підприємства у відкрите акціонерне товариство і проведення відкритої підписки на акції;

o Венчурне фінансування. Венчурний фінансист поділяє ризик з ініціатором проекту, при цьому сподівається отримати більш високий прибуток;

2.  Фінансування шляхом отримання позики:

o 3 використанням традиційних інструментів позичкового

фінансування;

o Фінансування шляхом лізингу (оренди);

3. Фінансування шляхом отримання іноземних кредитів.