Тема 8. Внутрішній контроль ресурсів в запасах, грошових коштах і розрахунках

1. Ціль, завдання, об’єкти і параметри внутрішнього контролю ресурсів в запасах

2. Методика внутрішнього контролю ресурсів в запасах

3. Ціль, завдання, об’єкти і параметри внутрішнього контролю операцій з грошовими коштами

4. Методика внутрішнього контролю операцій з грошовими коштами

5. Ціль, завдання, об’єкти і параметри внутрішнього контролю розрахунків

6. Методика внутрішнього контролю розрахунків

1. Ціль, завдання, об’єкти і параметри внутрішнього контролю ресурсів в запасах

 

Загальна ціль внутрішнього контролю ресурсів в запасах - розробка і реалізація всіх економічно виправданих дій для упередження та профілактики конфліктних ситуацій, які ведуть до порушень законодавчих та нормативних актів щодо операцій з запасами.

Ціль внутрішнього контролю ресурсів в запасах - оцінка ефективності управлінських рішень усіх служб щодо економічної доцільності операцій руху та схоронності виробничих запасів, а саме оцінка:

- доцільності придбання виробничих запасів;

- правильності списання виробничих запасів при відпустці їх у виробництво або внаслідок їх реалізації;

- правильністю списання виробничих запасів внаслідок їх псування і т.п.

З мети випливають задачі, що постають перед внутрішнім контролем ресурсів в запасах:

-   перевірка дотримання облікової політики підприємства в частині використання методів оцінки виробничих запасів;

- оцінка методології відображення в бухгалтерському обліку операцій з виробничими запасами;

-   перевірка своєчасності і повноти оприбуткування виробничих запасів;

-   перевірка правильності і своєчасності оформлення документів руху виробничих запасів;

- перевірка правильності і своєчасності проведення інвентаризації виробничих запасів;

- перевірка наявності посадових інструкцій персоналу, наявність і ефективність застосування системи документообігу, форм ведення бухгалтерського обліку операцій з виробничими запасами, порядку проведення інвентаризацій виробничих запасів.

Однією з умов вірогідності результатів внутрішнього контролю є чітке формулювання об'єктів і параметрів, їх що характеризують.

Об’єктами внутрішнього контролю ресурсів в запасах є - операції по оприбуткуванню, збереженню і відпустці у виробництво виробничих запасів, стан схоронності запасів. Відповідно параметрами контролю виступають:

-   законність операцій по оприбуткуванню і вибуттю виробничих запасів, дотримання законодавчих і нормативних актів, що регулюють дані операції;

-      схоронність виробничих запасів;

-   повнота і своєчасність відображення операцій з виробничих запасів в бухгалтерському обліку;

-   економічна доцільність проведених операцій;

-   вірогідність відображення вищезгаданих операцій;

-   дотримання методології бухгалтерського обліку відображення операцій з виробничими запасами.

Комп’ютеризація облікового процесу, в свою чергу, також впливає на елементи методик внутрішнього контролю, а саме виникають нові об’єкти, що визначають додаткові задачі внутрішнього контролю по оцінці:

- якість організаційного забезпечення обліково-контрольного процесу;

- якість програмного забезпечення обліково-контрольного процесу;

- ступень адекватності процесу автоматизованої обробки обліково-економічній інформації.

У залежності від змісту об’єкта особа, яка здійснює контроль вибирає відповідні джерела інформації, що дають повну характеристику досліджуваного об’єкта. Інформаційне забезпечення внутрішнього контролю має відповідну структуру, а саме:

- нормативно-правова інформація, як сукупність законів, підзаконних актів, постанов, декретів, видаваних президентом і урядом;

- планова і нормативно довідкова інформація - як сукупність інформації, що міститься в планах економічного і соціального розвитку підприємства;

- фактографічна інформація.

Джерелами фактографічної інформації виступають:

- дані первинних документів, у яких відбивається зміст відповідних господарських операцій, звіти, де надаються узагальнені дані про об’єкт внутрішнього контролю за визначений період;

- облікові реєстри, де узагальнюється і накопичується інформація з відповідних первинних документів і звітів у розрізі їх економічного змісту;

- регістри синтетичного й аналітичного обліку;

- головна книга, де відбиваються залишки на початок і кінець місяця, і обороти по дебету і кредиту рахунків;

- бухгалтерська звітність.

    Джерелами фактографічної інформації для проведення внутрішнього контролю операцій з виробничими запасами є:

- баланс підприємства;

- регістри синтетичного обліку запасів (Головна книга, відомості руху запасів, машинограми за рахунками 20, 23, 63);

- аналітичні регістри обліку товарно-матеріальних цінностей (відомості, звіти матеріально відповідальних осіб тощо).

- первинні документи з обліку товарно-матеріальних цінностей (картки складського обліку, накладні, рахунки-фактури та ін.).

2. Методика внутрішнього контролю ресурсів в запасах

Внутрішній контроль операцій з запасами починають із установлення реальності сальдо за рахунком 20 "Виробничі запаси". Шляхом порівняння необхідно встановити на найближчу до перевірки дату тотожність записів про залишки запасів за рахунком 20, зазначених у балансі, даним Головної книги, регістрів синтетичного й аналітичного обліку і звітами матеріально відповідальних облич. Крім того, необхідно звірити записи в регістрах з даними первинних документів, це дозволяє встановити правильність їх бухгалтерської обробки і складання кореспонденції рахунків.

По записах у книзі обліку виданих доручень установлюється наявність неповернених і невикористаних доручень, виданих матеріально відповідальним особам.

Ретельній перевірці підлягають звіти матеріально відповідальних осіб. Зокрема всі записи прибуткової і видаткової частини звіту повинні бути підтверджені правильно оформленими прибутковими і видатковими документами, при цьому також звертають увагу на своєчасне відображення в звітах прибуткових документів, особливо в періоди, близькі до термінів проведення інвентаризації. Вивчається правильність складання комерційних актів, у випадку розбіжності даних постачальника і підприємства. Крім того, звертається увага на факти пред'явлення претензій постачальнику чи транспортуючій організації. Якщо допущена часткове або повне псування вантажу, з'ясовується, чи мається в наявності необхідна документація до позовних заяв.

Акти на розбіжність у кількості і якості запасів, що надійшли, складені в момент приймання перевіряють суцільним способом внаслідок виникнення нестач, пересортиці або псування товарно-матеріальних цінностей.

Перевіряється своєчасність представлення у бухгалтерію прибуткових і видаткових накладних, актів на списання, наявність у них записів відповідального за перевірку.

Перевіряючи документи по оприбуткування та списанню виробничих запасів необхідно проконтролювати правильність їх бухгалтерської обробки:

- запису по дебету рахунків рахунку 20 повинні відповідати підсумкам звіту щодо оприбуткування запасів, по кредиту їх вибуттю;

- супровідні документи на надходження запасів перевіряють з погляду вірогідності і правильності їх складання (заповнення всіх необхідних реквізитів). У випадках, коли встановлені ознаки фальсифікації документів, можна вдатися до зустрічної перевірки аналогічних документів у контрагента, тому що на практиці можуть виникати випадки виправлення цифр у графі "Фактично відпущено" з метою показати менше надходження виробничих запасів, чи підробки даних по сумі до оплати.

Перевіряється і правильність порядкової нумерації супровідних накладних. Невідповідність у порядковій нумерації документів, може свідчити про здійснення безтоварної операції.

Особливу увагу варто приділити формуванню балансової вартості виробничих запасів. необхідно звернути увагу на випадки включення в первісну вартість інших витрат, що відповідно до чинного законодавства повинні відображатися на рахунках витрат (наприклад, відсотки за користування банківським кредитом), тому що в цьому випадку в обліку формується недостовірна ціна товарно-матеріальних цінностей, що веде до перекручування фінансової звітності.

Операції оприбуткування виробничих запасів, що відбиваються у бухгалтерському обліку по дебету рахунка 20 і кредиту 63, перевіряються суцільним способом.

    Перевірка операцій по оприбуткуванню і списанню виробничих запасів передбачає наступні дії: дані по рахунку 20 «Виробничі запаси» співставляються з даними по рахункам 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» на підсумкову суму виробничих запасів, що надійшли, від постачальників за проводкою: Д-т 20 К-т 631, 685. Також перевіряються звіти матеріально відповідальних осіб з формальної, арифметичної сторони, з огляду законності операцій, зафіксованих у звіті; всі записи по приходу і списанню в кожнім звіті погоджуються з даними первинних прибуткових і видаткових документів, що підтверджують оприбуткування і вибуття товарів; всі первинні прибуткові і видаткові документи в кожнім звіті перевіряються суцільним способом; у вибірковому порядку перевіряється наявність договорів постачання.

Перевірка списання виробничих запасів у виробництво проводиться наступним чином. По журналу ордеру по рахунку 20 встановлюються суми кредитового обігу рахунку. Далі у реєстрі приймання-здачі документів знаходять всі документи, за якими було списано виробничі запаси. Суми за документами на списання підраховуються і співставляються з кредитовими оборотами по рахунку 20.

Для перевірки правильності оформлення операцій на списання виробничих запасів встановлюється чи всі служби підприємства мають список посадових осіб, яким надане право підписувати документи на одержання і відпустку зі складу матеріалів, а також видавати дозвіл на вивіз матеріалів з підприємства.

Відпустка матеріалів стороннім організаціям або господарствам свого підприємства, розташованим за його межами, оформляють накладними на відпустку матеріалів на сторону. Як і у випадку з актами на списання, вибірково перевіряється наявність необхідних реквізитів у цих документах.

При перевірці руху виробничих запасів оцінюється повнота та своєчасність заповнення карток складського обліку. З цією метою встановлюється наявність розписів одержувачів матеріалів у самих картках складського обліку, а також наявність шифру виробничих витрат з метою наступного угруповання записів за об'єктами калькуляції і статтями витрат.

Забезпечення схоронності запасів на підприємстві здійснюється наступними методами:

а) через систему матеріальної відповідальності - за допомогою договорів із працівниками, що мають доступ до оформлення документів з руху матеріальних цінностей;

б) документальне оформлення всіх операцій руху матеріальних цінностей (прийом, відпустка, списання);

в) затвердження окремим наказом посадового списку осіб, що мають право підписувати документи по прийому, відпустці і списанню матеріальних цінностей;

г) налагодження складського господарства,

д) проведення інвентаризації (вибіркової і суцільний).

Обов’язково перевіряється, чи є на підприємстві договори про матеріальну відповідальність, чи заповнені всі реквізити на цих договорах, а саме головне, чи є на договорах підписи матеріально-відповідальних осіб і керівництва підприємства, чи затверджено графік документообігу на підприємстві по операціям з виробничими запасами, яким чином на підприємстві налагоджено ведення складського господарства, як часто проводяться на підприємстві інвентаризації, і яким чином оформлюються результати інвентаризацій.

У ході внутрішнього контролю операцій з виробничими запасами в обов'язковому порядку перевіряється частота і якість проведених інвентаризацій:

- чи призначена постійно діюча інвентаризаційна комісія в складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, очолювана керівником чи підприємства його заступником;

- чи підписані інвентаризаційні описи всіма членами комісії і матеріально-відповідальних облич;

- чи складалися бухгалтерією підприємства порівнювальні відомості про цінності, при інвентаризації яких зафіксовані відхилення від обліку;

- чи відбиті розбіжності між даними бухгалтерського обліку й інвентаризаційних описів;

- чи відбиті в обліку результати інвентаризації в тім місяці, у якому кінчена інвентаризація.  

3. Ціль, завдання, об’єкти і параметри внутрішнього контролю операцій з грошовими коштами

Загальна ціль внутрішнього контролю операцій з грошовими коштами - розробка і реалізація всіх економічно виправданих дій для упередження та профілактики конфліктних ситуацій, які ведуть до порушень законодавчих та нормативних актів щодо оприбуткування та витрачання грошових коштів підприємства.

Ціль внутрішнього бухгалтерського контролю операцій з грошовими коштами:

- запобігання здійснення протизаконних, економічно недоцільних господарських операцій з грошовими коштами;

- усунення відхилень які допущено, правопорушень на стадії здійснення господарських операцій з грошовими коштами;

- перевірку законності, економічної доцільності по вже здійсненим операціям з грошовими коштами.

Задачі, що постають перед внутрішнім контролем операцій з грошовими коштами:

-   оцінка методології відображення в бухгалтерському обліку операцій з грошовими коштами;

-   перевірка своєчасності і повноти оприбуткування грошових коштів;

-   перевірка доцільності витрачання грошових коштів;

- перевірка правильності документального оформлення операцій з грошовими коштами;

- перевірка дотримання ліміту каси та граничної суми по розрахунках з юридичними особами готівкою;

- перевірка наявності посадових інструкцій персоналу та договорів про матеріальну відповідальність;

- перевірка наявності і ефективності застосування графіку документообігу щодо операцій з грошовими коштами.

Об’єкти контролю операцій з грошовими коштами:

- фактична наявність коштів і грошових документів;

    - організація касового господарства;

    - наявність договору з касиром про матеріальну відповідальність;

    - повнота і своєчасність оприбуткування готівки і безготівкових коштів;

    - повнота і своєчасність списання коштів;

    - законність і доцільність здійснених операцій з грошовими коштами;

    - дотримання порядку відкриття рахунків у банку.

 

4. Методика внутрішнього контролю операцій з грошовими коштами

 

Перевірка операцій з грошовими коштами починають безпосередньо з перевірки правильності та вірності складання фінансової звітності, тобто Балансу, Звіту про рух грошових коштів. Наступний крок - порівняння даних звітів з даними у Головній книзі, даними синтетичних і аналітичних регістрів бухгалтерського обліку з даними, що знаходяться у первинних документах.

З початку суми, які відображено у рядках 230, 240 Балансу співставляються з сальдо рахунків 30,31 у Головній книзі. Далі у Головній книзі перевіряється правильність виведення сальдо по зазначеним рахункам, вірність підрахунку оборотів по дебету та кредиту рахунків. Наступним кроком контролю є перевірка тотожності даних у Головній книзі і регістрах синтетичного та аналітичного обліку грошових коштів.

Під час перевірки дотримання касової дисципліни здійснюється контроль за виконанням підприємством вимог, пов’язаних з веденням касової книги й оформленням операцій по прийому і видачі готівки з каси, веденням форм первинної облікової документації. Під час перевірок з’ясовується наявність у підприємства касової книги, відповідність її вимогам оформлення. Крім того, перевіряється правильність ведення касової книги, оформлення в ній касових операцій по прийому і видачі готівки, відповідність зазначених у ній сум даним про прийом в касу чи видачу з каси готівки даним прибутковим і видатковим касовим ордерам, якість і своєчасність записів касира згідно зазначеним у касовій книзі касовим документам, наявність підпису бухгалтера, що перевірив записи в касовій книзі по кількості отриманих їм касових ордерів, правильність підрахунку фактичних залишків готівки в касі на кінець дня і т.п.

Перевіряється також правильність заповнення всіх реквізитів приходних і видаткових касових ордерів і платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей (із зазначенням необхідних дат, номерів, сум, підстав для їхньої виписки, наявність підписів службових осіб і одержувачів коштів, печаток, штампів, розписів про одержання готівки, правильність оформлення депонованих сум і т.п.). По окремим платіжним (розрахунково-платіжним) відомостям можуть вибірково перелічуватися суми виплаченої готівки.

Встановлюється наявність у підприємства журналу реєстрації приходних і видаткових касових документів і книги обліку прийнятих і виданих касиром грошей і правильність їхнього ведення, а також правильність відображення в касових документах номерів кореспондуючих рахунків, відповідність між кореспонденцією рахунків внесених у касову книгу і проставлених у касових ордерах, наявність необхідних документів, які прикладені до касових ордерів (заяви, накладні, рахунки, довідки і т.п.), і оцінок про їх погашення. У касових документах, що викликають сумніви щодо їхньої дійсності, перевіряється вірогідність підписів одержувачів коштів і службових осіб, що дають пояснення щодо цього.

Під час перевірки аналізується загальний стан касових оборотів надходжень готівки з кас банку в каси підприємства на підставі банківських виписок з поточних рахунків підприємства.

Звіряються банківські виписки (по сумах коштів отриманих з банку і датам) і відповідні записи в касовій книзі з даними приходних касових ордерів. У разі потреби можуть також співставлятися дані корінців грошових чеків з виписками банку.

Під час перевірки повного і своєчасного оприбуткування коштів, що надійшли в касу підприємства від здійснення господарської діяльності, записи в касовій книзі звіряються по сумам і термінам з даними відповідних прибуткових касових ордерів (із залученням у випадку необхідності наступних документів: товарних і касових чеків, розрахункових квитанцій, квитанцій до прибуткових касових ордерів, товарно-транспортних і податкових накладних і т.п.). Перевіряється також проведення записів про реєстрацію зазначених ордерів у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

При необхідності поглибленої перевірки повноти оприбуткування в касі готівки, отриманої з різних джерел, можуть аналізуватися також обороти по відомості журналу-ордера 1 по дебету рахунка 301 "Каса" у порівнянні з оборотами по кредиту кожного кореспондуючого рахунка (311 "Поточні рахунки в національній валюті", 37 "Розрахунки з іншими дебіторами", 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", 661 "Розрахунки по оплаті праці", 662 "Розрахунки з депонентами", 681 "Розрахунки по авансах отриманим" і іншими рахунками) з подальшим порівнянням їх із відповідними записами в касовій книзі і даними документів, які підтверджують фактичне одержання підприємством визначених сум у відповідний термін.

Крім того, для контролю за повним і своєчасним оприбуткуванням готівки конкретним підприємством можуть застосовувати відповідні зустрічні документальні перевірки, що здійснюються безпосередньо на підприємствах-покупцях (замовниках), що сплатили готівку, шляхом залучення відповідних первинних документів і взаємного звірення касових документів одержувачів готівки з даними покупців.

Під час перевірки повинно брати до уваги те, що при наявності в касі підприємства готівки, яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається не оприбуткованої в касі.

Під час перевірки систематизуються згідно банківським документам усі випадки одержання підприємством значних сум готівки, а при необхідності використовуються також відповідні дані установ банків, у яких відкриті його рахунки.

Під час перевірки аналізуються обсяги готівки, періодичність і структура її видачі, динаміка в порівнянні з попередніми періодами. Звертається також увага на терміни відкриття підприємством рахунків; проведення операцій, що не є економічно виправданими чи такими, що суперечать чинному законодавству (не відповідні характеру його діяльності; переводи значних сум готівки на рахунки фізичних осіб; надходження і вилучення з рахунків готівки в сумах, які перевищують звичайний грошовий обіг цього підприємства; внесення на рахунки готівки з подальшим переводом її в стислий термін іншому підприємству; систематичне чи повне зняття значних сум готівки в день її надходження на рахунок і т.п.).

Під час перевірки встановлюється дотримання підприємством діючого порядку витрати виторгу за готівку, зокрема здійснення їм виплат, пов’язаних з оплатою праці, при наявності податкового боргу.

Метою перевірки видачі коштів в під звіт є здійснення контролю за дотриманням підприємствами встановленого порядку видачі готівки (у тому числі на відрядження) і їхнього використання.

Під час проведення перевірок аналізується порядок видачі сум в під звіт, їхнє цільове використання, виявляються факти неправомірної видачі готівки під звіт працівникам, які повністю не розрахувалися за попередньо видані їм кошти, несвоєчасне представлення звітності, а також випадки передачі підзвітних коштів одним працівником іншому і т.п.

Під час перевірки можуть аналізуватися дані бухгалтерських регістрів, а саме: рахунка 372 "Розрахунки з підзвітними особами", у якому по дебету відбиваються кошти, видані з каси в підзвіт, і відшкодування перевитрат по авансових звітах, а по кредиту - суми витрат по авансових звітах, підтверджені бухгалтерією, і повернення невикористаних авансів. Дебетове сальдо вказує суму заборгованості підзвітних осіб підприємству, кредитове - суму перевитрат підзвітних осіб по авансових звітах. Такий аналіз дозволяє визначити на-правління використання підзвітних сум, виявити порушення під час їхньої видачі.

При перевірці авансових звітів про використання отриманої під звіт готівки для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню вимог підзвітними особами встановлених термінів складання і представлення в бухгалтерію відповідних звітів, своєчасність повернення в касу підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з авансовим звітом), наявність оригіналів документів, які підтверджують їх використання, їх погашення, цільову витрата підзвітних сум і т.п. Крім того, враховується те, що представлення авансових звітів про використання підзвітних сум з порушенням установлених термінів може дозволятися лише в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи чи по інших обставинах, що має документальне підтвердження.

В увагу приймається також те, що підзвітні особи повинні звітувати про використання виданих їм засобів для рішення господарських питань не пізніше наступного робочого дня, на закупівлю сільпгоспродукції і заготівлю вторинної сировини - через 10 робочих днів із дня видачі в підзвіт на ці цілі, по відрядженнях - не пізніше чим через три робочих дня після повернення з відрядження. Також звіти представляють особи, що використовували у відрядженні власні кошти для потреб, що виникли.

Під час перевірки правильності оформлення видачі готівки в під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється вірогідність підтверджуючих документів, що додаються до авансових звітів.

Також варто звертати увагу на повне і своєчасне звітування підзвітних осіб у випадку використання ними під час відрядження значних сум підзвітних коштів для рішення господарських питань.

При проведенні перевірки правильності організації видачі готівки в під звіт на відрядження встановлюється наявність розпорядницького документа (наказу, розпорядження) на службові відрядження, правильність ведення записів у журналі реєстрації посвідчень на відрядження, дотримання граничної тривалості службового відрядження, наявність позначок у посвідченні про відрядження, своєчасність звітування за витрачені під час відрядження кошти, правильність відшкодування витрат працівникам і т.п.

В процесі внутрішнього контролю операцій з грошовими коштами встановлюється законність виконаних операцій, дотримання розрахунково-платіжної дисципліни.

Перевіряються записи в виписках банку по відповідним рахункам, копіям платіжних доручень, платіжних вимог, заяв на акредитиви та інших документів, які є підставою для здійснення операцій з безготівковими коштами. Вивчаються відповідні журнали-ордери по рахункам 311 «Поточний рахунок в національній валюті», 312 «Поточний рахунок в іноземній валюті», 313 «Інші рахунки в національній валюті» і 314 «Інші рахунки в іноземній валюті», в залежності які рахунки відкриті підприємством.

До початку перевірки необхідно провести підготовчу роботу, розкласти в хронологічному порядку виписки банку по перевіряемим рахункам, додати до них документи, які є підставою для здійснення операцій. Потім особа, яка здійснює внутрішній контроль зіставляє залишки на поточних рахунках по даним банку з даним підприємства у Балансі та Головній книзі.

Залишки коштів на кінець періоду у виписці, яка передує, повинні дорівнювати залишку на початок періоду в наступній виписці банку. Якщо встановлені виправлення у виписках, необхідно упевнитися у правильності представлення даної виписки.

Далі необхідно перевірити тотожність операцій зазначених у виписках банку відповідним документам.

Перевіряючи перерахування коштів постачальникам за матеріальні цінності, виконані послуги, доцільно вибірково перевірити повноту надходження цих коштів, повноту виконання робіт, обґрунтованість закупки і реальність цін.

Перевіряють підтвердження кожної операції, яку відображено у виписці, відповідними первинними документами. Така взаємоперевірка повинна йти паралельно з контролем по банківським документам сутності проведених операцій. При цьому можна виявити:

- перерахування коштів в якості передплати по безтоварним рахункам і іншим сумнівним операціям;

- розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами без раніш оформлення договорів;

- неправильне відображення в обліку операцій, які пов’язані з покупкою або продажею інвалюти;

- не правильне складання бухгалтерських проводок по операціям з безготівковими коштами.

5. Ціль, завдання, об’єкти і параметри внутрішнього контролю розрахунків

Ціль внутрішнього бухгалтерського контролю розрахунків з покупцями:

- запобігання здійснення протизаконних, економічно недоцільних господарських операцій щодо відвантаження продукції покупцям, які мають заборгованість;

- усунення відхилень які допущено, правопорушень на стадії відвантаження продукції покупцям;

- перевірку законності, економічної доцільності по вже здійсненим операціям відвантаження продукції покупцям.

Задачі, що постають перед внутрішнім контролем розрахунків з покупцями:

- оцінка методології відображення операцій розрахунків з покупцями;

- перевірка виконання договірної дисципліни щодо відвантаження продукції (товарів) покупцям;

- оцінка правильності і обґрунтованості формування цін на продукцію, яка відвантажується покупцям;

-   перевірка своєчасності і повноти включення сум відвантаженої продукції до доходів звітного періоду;

- перевірка правильності документального оформлення операцій розрахунків з покупцями;

- перевірка своєчасності отримання коштів за відвантажену продукцію.

Ціль внутрішнього бухгалтерського контролю розрахунків з постачальниками та підрядниками:

- запобігання здійснення економічно недоцільних господарських операцій щодо придбання продукції (товарів, послуг, робіт);

- запобігання виникнення простроченої кредиторської заборгованості та застосуванню фінансових санкцій за несвоєчасність оплати постачальникам.

Задачі, що постають перед внутрішнім контролем розрахунків з постачальниками та підрядниками:

- оцінка методології відображення операцій розрахунків з постачальниками та підрядниками;

- перевірка виконання договірної дисципліни щодо отримання продукції (товарів) від постачальників;

-   перевірка своєчасності і повноти погашення кредиторської заборгованості постачальникам;

- перевірка правильності документального оформлення операцій розрахунків з постачальниками та підрядниками.

Ціль внутрішнього контролю розрахунків з бюджетом по податкам і зборам - розробка і реалізація всіх економічно виправданих дій для упередження та профілактики конфліктних ситуацій, які ведуть до порушень законодавчих та нормативних актів щодо обчислення баз оподаткування податками й зборами, визначення податкових зобов’язань і перерахування їх до бюджету.

Задачі, що постають перед внутрішнім контролем розрахунків з бюджетом по податкам і зборам:

- оцінка методології відображення операцій нарахування та сплати податків і зборів в податковому й бухгалтерському обліку;

- перевірка правильності обчислення баз оподаткування податками і зборами;

- перевірка правильності визначення податкових зобов’язань по податкам і зборам;

- перевірка своєчасності представлення податкової звітності до органів контролю та своєчасності погашення податкових зобов’язань.

В якості об'єктів і параметрів внутрішнього контролю розрахунків з бюджетом по податкам і зборам слід виокремити:

- повноту включення доходів до складу валових, правомірність включення витрат до складу валових, правильність розрахунку сум амортизації в податковому обліку, правильність розрахунку суми прибутку, який оподатковується та суми податку на прибуток;

- правильність визначення податкових зобов’язань з ПДВ та обґрунтованість включення сум «вхідного» ПДВ до складу податкового кредиту;

- правильність заповнення реєстру податкових накладних;

- вірність складання податкової звітності по податкам і зборам, відповідність даних декларацій і звітів даним податкового та бухгалтерського обліку;

- своєчасність представлення податкової звітності по податкам і зборам до органів податкового контролю;

- своєчасність сплати податків і зборів до бюджету. 

6. Методика внутрішнього контролю розрахунків

Методика внутрішнього контролю розрахунків з покупцями

Внутрішній контроль розрахунків з покупцями починають із установлення реальності сальдо за рахунком 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками". Шляхом порівняння необхідну установити на найближчу до перевірки дату тотожність записів про дебіторську заборгованість за рахунком 36, зазначених у балансі, даним Головної книги, регістрів синтетичного й аналітичного обліку.

Наступний крок – перевірка достовірності сальдо на підставі даних первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку. Одним з найбільш ефективним способом контролю на цьому етапі є отримання інформації від покупців, а саме актів звірок.

Взаємною перевіркою в процесі внутрішнього контролю встановлюється повнота та своєчасність відвантаження продукції (товарів) відповідно до підписаних договорів, а також своєчасність погашення дебіторської заборгованості покупцями, встановлюються факти та суми простроченої дебіторської заборгованості, оцінюються дії посадових осіб для запобігання утворення простроченої заборгованості.

    Методика внутрішнього контролю розрахунків з постачальниками

Внутрішній контроль розрахунків з постачальниками починають із установлення реальності сальдо за рахунком 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками". Сума по рядку 530 порівнюється з даними головної книги за рахунком 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" та регістрами синтетичного і аналітичного обліку вказаного рахунку.

Для встановлення вірогідності заборгованості по кожному постачальнику слід отримати інформацію від кожного з контрагентів (акту звірки).

Внутрішній контроль розрахунків з постачальниками також повинен включати оцінку доцільності співпраці з кожним контрагентом (аналіз цін придбання ТМЦ, послуг, робіт, моніторинг пропозицій аналогічних ТМЦ, послуг та робіт), виконання договореної дисципліни (своєчасність постачання ТМЦ, надання послуг і виконання робіт постачальниками та своєчасність погашення заборгованості перед постачальниками).

Методика внутрішнього контролю розрахунків з бюджетом по податкам і зборам.

Перевірка розрахунків з бюджетом по податку на прибуток починається зі співставлення даних декларацій, яка представлена до податкової інспекції та декларації самого підприємства.

Наступним етапом є перевірка включення доходів до складу валових. Для цього необхідно перевірити суми проставлені у первинних документах (видаткових накладних, товарно-транспортних накладних (підприємства), рахунках фактурах) за звітний податковий період з сумами кредитових оборотів класу 7 «Доходи й результати діяльності», відповідно переліку наведеного у підпункті 4.1.1. Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» – ці обороти, за виключенням операцій Дебет 70 (71 та ін.) Кредит 641 (ПДВ), включаються до валових доходів. Перевіряється банківські виписки та машинограми за кредитом рахунку 681 «Аванси отримані» в кореспонденції з дебетом 311 за винятком ПДВ, бо сума авансів отриманих також включається до складу валових доходів.

Для перевірки правильності віднесення сум до валових витрат підприємства повинні керуватися статтею 5 «Валові витрати» Закону України «Про оподаткування прибутку». Перевіряються первинні документи які слугують підтвердженням витрат підприємства (прибуткові накладні, товарно-транспортні накладні (контрагентів)), машинограмами за рахунками 63, 685 в кореспонденції з дебетом рахунків 20, 23, 91, 92, 93, 152 і т.п.

Виходячи з норм Закону необхідно перевірити віднесення до складу витрат «сум безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат» (стаття 5.2.8.) у цьому випадку необхідна наявність підтвердження у вигляді постанови суду про визнання боржника неплатоспроможним або про закінчення строку позовної давності. Увагу також варто приділити перевірці правильності розрахунку сум витрат на відрядження.

Важливим моментом у визначенні величини валових витрат є дотримання пункту 5.9. статті 5, згідно якої сказано, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. Представники органів податкового контролю повинні перевірити правильність визначення суми таких товарів, а також взяти до уваги той факт, що: у випадку якщо балансова вартість таких запасів на кінець звітного кварталу перевищує, їхню балансову вартість на початок того ж звітного кварталу, різниця включається до складу валових доходів; у випадку ж, якщо вартість таких запасів на початок звітного кварталу перевищує їхня вартість на кінець того ж звітного кварталу, різниця додається до складу валових витрат платника.