Складові державного лісового кадастру

1) облік якісного і кількісного стану лісового фонду України;
2) поділ лісів на категорії;
3) грошову оцінку лісів (у необхідних випадках);
4) інші показники.

Документація державного лісового кадастру ведеться органом виконавчої влади з питань лісового господарства, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства на основі державного земельного кадастру, матеріалів лісовпорядкування, інвентаризації, обстежень та обліку лісів окремо по власниках лісів і постійних лісокористувачах на підставі:

1) матеріалів лісовпорядкування;
2) рішень про передачу у власність, надання в постійне користування земельних лісових ділянок, їх вилучення (викуп), зміну поділу лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій;
3) актів огляду місць заготівлі деревини, інших продуктів лісу та використання корисних властивостей лісів;
4) актів технічного приймання лісових культур;
5) актів переведення не вкритих лісовою рослинністю земель у вкриті лісовою рослинністю землі;
6) актів обстеження в разі зміни категорій земель у результаті господарської діяльності, стихійних явищ та інших факторів.

Документація кадастру поновлюється один раз на п'ять років.           Підприємства, установи, організації та громадяни, що мають у постійному користуванні або у приватній власності ліси, надсилають до 1 березня року проведення чергового державного обліку лісів погоджену  з територіальними органами земельних ресурсів та оформлену  в установленому порядку документацію первинного обліку лісів  відповідним державним лісогосподарським підприємствам Держкомлісгоспу для узагальнення і подання органам Держкомлісгоспу до 1 травня зведеної облікової інформації. Органи Держкомлісгоспу перевіряють повноту і достовірність зазначеної інформації, формують зведені дані кадастру і
подають Держкомлісгоспу до 1 серпня року проведення чергового
державного обліку лісів.

Тема 4. Зміст Водного кадастру та його функціональне навантаження.

Характеристика сучасного стану водних ресурсів України.  Водний фонд та землі водного фонду. Нормативне регулювання водними ресурсами. Основні поняття і визначення. Державний облік та Дежавний водний кадастр. Призначення водного кадастру. Складові Державного водного кадастру. Специфіка ведення водного кадастру.

 

Усі води (водні об'єкти) на території України є національним
надбанням народу України, однією з природних основ його
економічного розвитку і соціального добробуту (Водний кодекс України).

Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.
  До водного фонду України належать:
1) поверхневі води:
природні водойми (озера);
водотоки (річки, струмки);
штучні водойми (водосховища, ставки) і канали;
інші водні об'єкти;
2) підземні води та джерела;
3) внутрішні морські води та територіальне море.

До земель водного фонду належать землі, зайняті:
морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами,
болотами, а також островами;
прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо
водойм;
гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та
каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;
береговими смугами водних шляхів.

Водні ресурси є одним з життєво важливих компонентів гідросфери земної кулі та необхідною підвалиною соціально-економічного розвитку в цілому, задоволення основних потреб людей, діяльності у галузі виробництва продовольства, збереження екосистем. Частина користувачів (промисловість, сільське і комунальне господарства) безповоротно забирають воду з рік, озер, водосховищ, водоносних горизонтів. Інші використовують не саму воду, а її енергію, водну поверхню або водоймище загалом (гідроенерге-тика, водний транспорт, рибництво). Водойми мають велике значення для відпочинку, туризму, спорту.

Основні джерела прісної води на території України - стоки річок Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця, Дунаю з притоками, а також малих річок північного узбережжя Чорного та Азовського морів.

В Україні у пересічний за водністю рік загальні запаси природної води складають 94 км ³, з яких доступні для використання 56,2 км³. Основна частина водних ресурсів, що постійно відновлюються, припадає на річковий стік - 85,1 км³ (без Дунаю). 60% річкового стоку формується на території України (місцевий стік), 40% - за її межами (транзитний стік).

Головні ріки України: Дніпро (загальна довжина 2201 км, у межах України 981 км; середній річний стік 53,5 км³), Дністер (загальна довжина 1362 км, у межах України 705 км; стік 8,7 км³), Південний Буг (довжина 806 км; стік 3,4 км³), Сіверський Донець (загальна довжина 1053 км, у межах України 672 км; стік 5 км³). Дунай протікає по території України на ділянці 174 км; середній річний стік 123 км³ -- переважно транзитний.

Дніпро утворює основну річкову систему України. Довжина Дніпра -- 2201 км (у межах України 981 км), площа басейну 504 тис. км². Найбільші праві притоки - Прип'ять, Тетерів, Рось, Інгулець, ліві - Десна, Сула,Псел, Ворскла, Самара. Від гирла Прип'яті до греблі Каховської ГЕС Дніпро являє собою каскад водосховищ (Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське). Середній річний стік -- 53,5 км³.

Дністер із своїми притоками утворює річкову систему на південному заході України. Довжина Дністра -- 1362 км (в Україні -- 705 км). Площа басейну - 72,1 тис. км³. Основні праві притоки - Стрий, Бистриця, Свіча, Реут, Лімниця, ліві - Золота Липа, Серет, Смотрич, Збруч. У верхів'ї Дністер -- гірська ріка. На ріці споруджено ГЕС і водосховища (Дністровське, Дубоссарське). Річний стік -- 10 км³.

Південний Бу г бере початок на Подільській височині. Довжина ріки -- 806 км, площа басейну -- 63,7 тис. км². Основні ліві притоки -- Синюха, Мертвовід, Інгул, праві -- Згар, Кодима, Гнилий Яланець. На річці працює 13 невеликих ГЕС. Річний стік - 3,39 км³.

Дунай - одна з найбільших рік Європи. Довжина - 2960 км, у межах України - 174 км. Площа басейну -- 817 тис. км². Середній річний стік - 123 км³. У межах України найбільші притоки -- Тиса і Прут (ліві). У гирлі Дунай розділяється на кілька рукавів, один з яких (Кілійський) протікає по території України

Всього на території України понад 70 тис. річок, але тільки 117 з них мають довжину понад 100 км. Влітку річки стають маловодними, чимало з них міліють і навіть пересихають. Для затримання талих снігових вод і регулювання стоку на більшості рік створено водосховища (загальна кількість - 1057; здатні вмістити 55 км³ води).

Класифікація річок України

Залежно від водозбірної площі басейну річки поділяються на великі, середні та малі.

 

                                        Рис. Класифікація річок України

Для постачання води у маловодні райони збудовано канали: Північно-Кримський довжиною 400,4 км, Дніпро -- Донбас -- 550 км, Сіверський Донець--Донбас -- 131,6 км та ін. На півдні України створено великі зрошувальні системи (Каховська, Інгулецька та ін.). У районах надлишкового зволоження або уповільненого стоку діють меліоративні системи (Верхньоприп'ятська, Латорицька та ін.).

Озер у країні понад 20 тисяч, 43 з них мають площу, яка перевищує 10 км². Великі озера розташовані в плавнях Дунаю і на узбережжі Чорного моря (Ялпуг, Сасик та ін.). Найбільше озеро Полісся - Світязь. Синевир -- найбільше озеро Карпат.

Загальна площа боліт становить 12 тис. км². Розташовані вони переважно в Поліссі.

Розрахункові запаси прісних підземних вод дорівнюють 27,4 км³, з яких 8,9 км³ не пов'язані з поверхневим стоком.

Нормативне регулювання: Водний кодекс України, Земельний кодекс України, Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища", Постанова КМУ від 8 квітня 1996 р. N 413 Про затвердження Порядку ведення державного водного кадастру.

  Основні визначення та поняття:

Води підземні - води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах;

Води поверхневі - води різних водних об'єктів, що знаходяться на земній поверхні;

В одний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт);

                Болото - надмірно зволожена земельна ділянка із застояним водним режимом і специфічним рослинним покривом;

                Водні ресурси - обсяги поверхневих, підземних і морських вод території;

Водогосподарський баланс - співвідношення між наявними для використання водними ресурсами на даній території і потребами в них для розвитку економіки на різних рівнях;

                Схема використання і охорони води та відтворення водних ресурсів - передпроектний документ, що визначає основні водогосподарські та інші заходи, які підлягають здійсненню для задоволення перспективних потреб у воді населення і галузей економіки, а також для охорони вод або запобігання їх шкідливим діям.

Води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування. Тому і запроваджується державний облік вод, завдання якого полягає у встановленні відомостей про кількість якість вод, а також даних про водокористування, на основі яких здійснюється розподіл води між водокористувачами та розробляються заходи щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів:

                     Рис. Система державного обліку за водними ресурсами

Державний водний кадастр являє собою систематизований звід
відомостей про:

1. поверхневі, підземні, внутрішні морські води та територіальне
море (далі - водні об'єкти);2. обсяги, режим, якість і використання вод (водних об'єктів);3. водокористувачів (крім вторинних).4. відомості про водогосподарські об'єкти, що забезпечують використання води, очищення та скид зворотних вод, а саме:· споруди для акумуляції та регулювання поверхневих і підземних вод;· споруди для забору та транспортування води;· споруди для скиду зворотних вод;· споруди, на яких здійснюється очистка зворотних вод (з оцінкою їх ефективності). Державний водний кадастр складається з трьох розділів: поверхневі води;     підземні води;        використання вод.           Для оперативного забезпечення державних органів, підприємств, установ, організацій, громадян необхідними даними про водні ресурси створюються автоматизовані інформаційні системи державного водного кадастру. Дані Державного водного кадастру використовуються для: • поточного і перспективного планування використання вод та здійснення водоохоронних заходів;• розміщення виробничих сил на території країни;• складання схем комплексного використання та охорони вод і водогосподарських балансів;• проектування водогосподарських, транспортних, промислових та іншихпідприємств і споруд, пов'язаних з використанням вод;• прогнозування змін гідрологічних і гідрогеологічних умов, водності річок та якості вод;• розроблення заходів підвищення ефективності водогосподарських систем;• нормування водоспоживання і водовідведення, а також показників якості вод;• розроблення заходів щодо запобігання шкідливій дії вод та ліквідації її наслідків;• здійснення державного контролю за проведенням заходів дляраціонального використання та охорони вод;• регулювання взаємовідносин між водокористувачами, а також між:водокористувачами та іншими підприємствами, організаціями і установами;• вирішення інших питань, пов'язаних з обліком та використанням вод.          Відповідно до статей 81 і 92 Водного кодексу України (213/95-ВР)Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 14 квітня 1997 р. №347 Про затвердження Порядку складання паспортів річок і Порядку установлення берегових смуг водних шляхів та користування ними, яка визначає порядок складання паспортів річок для оцінки їх екологічного стану і оперативного використання водогосподарськими та іншими організаціями під час вирішення питань комплексного Паспорти річок погоджуються з обласними органами Міністерства екології та природних ресурсів та місцевими органами виконавчої влади, затверджуються відповідними водогосподарськими організаціями і постійно зберігаються у замовників та інституті "Укрводпроект". Регіональний водний кадастр формується в адміністративних межах регіональних суб'єктів України за басейновим принципом на основі інформації водного і земельного кадастрів та інших даних обліку і інвентаризації та паспортизації водних об'єктів і ресурсів і оцінці їх стану. в тому числі даних моніторингу водних ресурсів. Регіональний водний кадастр є системним зведенням даних про об'єкти і землі водного фонду.

                                             Озера і лимани України                 Таблиця

Озера і лимани	Розташування	Площа, км2	Довжина, км	Максимальна ширина, км
Дністровський лиман	Узбережжя Чорного моря	360.0	40.0	12.0
Сасик (Кундук) (озеро)	Узбережжя Чорного моря	210.0	39.0	12.0
Тилігульський лиман	Узбережжя Чорного моря	150 — 170	80.0	3.5
Молочний лиман (Молочне озеро)	Узбережжя Азовського моря	170.0	32.0	8.0
Ялпуг (озеро)	Басейн Дунаю	149.0	39.0	5.0
Кагул (озеро)	Басейн Дунаю	90.0	25.0	8.0
Кугурлуй (озеро)	Басейн Дунаю	82.0	20.0	20.0
Сасик-Сиваш (озеро)	Кримський півострів	75.3	14.0	9.0
Хаджибейський лиман	Узбережжя Чорного моря	70.0	40.0	3.5
Шагани	Узбережжя Чорного моря	70.0	?	?
Катлабух (озеро)	Басейн Дунаю	67.0	21.0	11.0
Куяльницький лиман	Узбережжя Чорного моря	61.0	28.0	3.0
Китай (озеро)	Басейн Дунаю	60.0	24.0	3.5
Донузлав (озеро)	Кримський півострів	48.2	30.0	8.5
Світязь (озеро)	Басейн Бугу	27.5	9.3	4.8

 

 

Найдовші річки України

Назва річки