Перевірка результативності експериментального дослідження

 

Експериментальне навчання проводилося на базі шкіл, у котрих був організований констатувальний експеримент (Яблунівської загальноосвітньої школи I–III ступенів та школи № 1 м. Копичинці). В якості експериментальних класів були обрані: 2-А клас Яблунівської загальноосвітньої школи I –III ступенів, 3-Б та 4-А класи школи № 1 м. Копичинці.

 В експериментальних класах спеціальне навчання здійснювалося з використанням системи вправ для розвитку творчих здібностей учнів, розробленої нами, при використанні всіх компонентів методичної системи, що включає використання тексту як основної одиниці навчання на уроці української мови.

В якості контрольних класів виступають ті, котрі брали участь у констатувальному експерименті, а для аналізу ми взяли результати одного з них.

Наводимо результати підсумкового тестування в експериментальних класах, що пройшли спеціальне навчання.

Під час проведення підсумкового тестування були використані ті ж типи завдань, що і в ході констатувального експерименту.

Завдання 1

На дошці написані три слова, мало пов'язані значенням:«водоспад». «журнал» і «кішка». З ними потрібно скласти якомога більше речень, які б обов'язково включали ці три слова. На виконання відводиться 5 хвилин.

При оцінці результатів виконаної учнями роботи, речення були розділені нами на три групи. До першої групи віднесені нетворчі речення, до другої групи - складні, з виходом за межі ситуації, позначені трьома словами та із введенням нових об'єктів, до третьої групи - творчі, які включають ці предмети в нестандартні зв'язки. У відсотковому співвідношенні результати виконання завдання можна представити таким чином: нетворчих відповідей від загального числа відповідей у 2 класі було 27%; в 3 класі – 25 %, в 4 класі - 25%; складних, достатньо оригінальних відповідей від загального числа відповідей у 2 класі було 45%, в 3 класі - 43 %, в 4 класі - 40 %; творчих, незвичайних відповідей від загального числа відповідей в 2 класі було 28 %, в 3 класі - 32 %, в 4 класі - 35 %.

Завдання 2

На дошці записано три речення:

Одного разу Сашко і Петрик відправилися грати в найближчий парк. Вранці котеня і щеня побігли гуляти в сусідній двір.

Вночі мило і мочалка вирішили прогулятися у велику кімнату.

Виберіть одне з речень, використовуючи його як зачин, придумайте маленький текст, що складається з 3-7 речень.

Аналіз результатів виконання цього завдання проходив за наступною схемою: 1-е речення активізує досвід учня і його пам'ять, 2-е - уяву і пам'ять (більш високий рівень творчості), а 3-є залучає фантазію як вищу форму творчої уяви.

Так, на основі першого речення в другому класі склали текст 27% учнів, у третьому класі – 26 %, в четвертому класі – 24 %; на основі другого речення в другому класі склали текст 37 %, у третьому класі - 40 %, в четвертому класі – 34 %; на основі третього – 36 % учнів другого класу, у третьому класі – 34 % учнів, в четвертому класі – 42 %.

Завдання 3

1. Для роботи пропонується слово «озеро». Назвіть 5-7 інших предметів, в чомусь протилежних даному. При цьому слід орієнтуватися на різні ознаки предмету (його форму, колір і т.п.) Поясніть свій вибір.

2. Дана фраза «Цього року весна буде рання». Запропонуйте 4-5 варіантів передачі цієї думки іншими словами. При цьому жодне із слів початкового речення не повинне вживатися (уявіть собі, що ці слова раптом зникли з мови, але думку все одно треба якось виразити). Стежте за тим, щоб не спотворити значення висловлювання, щоб збереглася його суть.

3. Уявіть собі, що предмети в будинку оживають і починають говорити між собою. Напишіть про це твір, використовуючи якомога більше прикметників.

Результати роботи: «на рівні цікавості» - діти, які відповідно вибрали перше завдання.

До рівня «допитливості» були віднесені діти, які відповідно вибрали друге завдання. В їх роботах виявилася велика самостійність у порівнянні з рівнем «цікавості», оскільки, діючи за зразком, учні створювали свої варіанти.

На рівні «пізнавального інтересу» - діти, які вирішили написати невелику творчу роботу на запропоновану тему.

Кількісні показники розподілу учнів за рівнем творчої активності представлені на діаграмах (див. Додаток Д).

Творчі роботи, написані учнями на підсумковому етапі експериментального навчання, дають підстави говорити, що в учнів експерементальних класів вдосконалилися структурно-композиційні вміння (вони чітко структурують власні твори, виділяючи їх абзацами); вміння, пов’язані із змістовою стороною тексту (розкривають запропоновані теми, виражаючи в тексті головну думку); уміння правильно в мовному аспекті оформляти тексти (дотримуються особливостей тексту залежно від його типу та стилю, забезпечують тематичну єдність та зв'язність викладу думки).

Також, що особливо важливо для нашого дослідження, зріс рівень їх творчості, що яскраво ілюстровано наявністю в дитячих творах висловлювань власних емоційно-цінннісних оцінок; здатністю бачити у звичайних явищах, предметах щось нове; багатством уяви; естетичним почуттям краси; незалежністю суджень. Прикладом цього є зразки творів учнів 2-4 класів, подані в Додатку Е.

За результатами підсумкового етапу експериментального навчання можна зробити висновок про те, що відбулися позитивні зміни в розвитку творчих здібностей учнів експериментальних класів. Так, рівень розвитку здібності творчо створювати нові комбінації із окремих елементів піднявся у 2 класі на 7%, у 3 класі – на 13 %, а в 4 класі – на 15 % (див. діаграма в Додатку Є).

Ефективність експериментального навчання для розвитку фантазії як вищої форми творчої уяви показують кількісні показники виконання вправ: у 2 класі - 9%, у 3 класі – на 6 %, а в 4 класі – на 16 % (див. діаграма в Додатку Ж).

Рівень розвитку творчої активності учнів експериментальних класів зріс відповідно: у 2 класі - 10%, у 3 класі – на 13 %, а в 4 класі – на 17 % (див. діаграма в Додатку З).

У контрольній групі значних змін не відбулося.

Висновки до третього розділу

У ході констатувального експерименту доведена доцільність проведення навчального експерименту. З цією метою були охарактеризовані принципи навчання українській мові, проаналізовано методи та прийоми навчання, створена система вправ, яка дозволяє реалізувати їх. Аналіз результатів проведеного експериментального навчання підтвердив ефективність запропонованої методики.

 

Висновки

 

1. Визнання того факту, що творчі здібності не є природженими, а виробляються і розвиваються тільки в творчій навчальній діяльності, що сензетивний період розвитку творчих здібностей - це молодший шкільний вік, дозволило нам визначити вік 2-4 класів як оптимальний для розвитку творчості. Оскільки було встановлено, що мовленнєва діяльність в цілому є діяльністю творчою, то творчі здібності можуть успішно формуватися в мовленнєвій діяльності, в процесі породження і сприйняття текстів на уроках української мови.

2. Розвиток творчих здібностей учнів у роботі над текстом повинен здійснюватися в єдності із розвитком емотивного, інтелектуального та когнітивного компонентів структури творчих здібностей молодших школярів, за наявності методичної системи навчання, адекватної сучасному рівню розвитку методичної науки і вимогам сучасної школи.

3. Згідно завдань модернізації сучасної мовної освіти розвиток комунікативних здібностей учнів є найважливішою метою навчання українській мові, що виявляється в зміні самої концепції навчання і концентрації зусиль вчених і практиків над питанням мовного розвитку дитини. У зв'язку з цим основною дидактичною одиницею на уроках української мови в школі є текст, що є продуктом мовної та мовленнєвої діяльності людини і виступає як мета та результат цієї діяльності.

5. Використання тексту на уроках української мови в якості основної дидактичної одиниці, забезпечуючи реалізацію комунікативно-діяльнісного і особистісно-орієнтованого підходів в навчанні рідній мові, дозволяє підвищити рівень творчості учнів, розвинути їх мовну здатність і активізувати творчий потенціал. Залучення текстів, які за своїм змістом і тематикою представляють не тільки зразки художньої мови, як приналежність до національної культури, але й тексти звернені до дитячої субкультури, до соціального досвіду учнів, сприяють більш цілеспрямованому формуванню соціокультурної компетенції.

7. Для організації продуктивної творчої діяльності учнів на уроці були визначені твори, які здатні викликати емоційний відгук у дітей, створювати атмосферу особистої зацікавленості. Розроблена в ході дослідження система вправ дозволила сформувати на уроці мовне середовище з високим розвиваючим потенціалом, активізувати творчі здібності учнів та їх пізнавальну діяльність.

8. У процесі проведеного педагогічного експерименту доведено, що робота, спрямована на розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови з використанням тексту як основної дидактичної одиниці, дає високі результати, якщо вона ґрунтується на комунікативно-діяльнісному підході, будується з опорою на закономірності засвоєння рідної мови і відповідно до принципів мовного розвитку, а також базується на використанні спеціально підібраного дидактичного матеріалу і градуальної системи творчих вправ.

9. Запропонована методика забезпечує не тільки розвиток творчих здібностей учнів, але й вдосконалення їх мовленнєвої, мовної та соціокультурної компетенції (відповідно до вимог стандарту), розвитку мовної здібності учнів, сприяє вихованню етичних якостей особистості, емоційної і вольової сфер, що зрештою обумовлює особистісно - орієнтовану спрямованість розробленої методичної системи.