Початкові положення експериментального дослідження

 

У рамках нашого дослідження з метою діагностики рівня розвитку творчих здібностей школярів був проведений констатувальний експеримент на базі Яблунівської загальноосвітньої школи I–III ступенів та школи № 1 м. Копичинці. Його метою було вивчення реальної картини стану проблеми розвитку творчих здібностей молодших школярів у роботі над текстом у сучасній школі, виявлення рівня розуміння її важливості у навчальному процесі початкової школи, ознайомлення із досвідом вчителів щодо її розв’язання.

У констатувальному експерименті взяли участь вчителі та учні 2, 3 та 4 класів (загальна кількість – 108 школярів). Експеримент включав попереднє опитування учнів та анкетування вчителів, виконання школярами трьох блоків творчих завдань.

Результати анкетування допомогли з'ясувати ставлення учнів до виконання творчих письмових робіт на уроках української мови.

Так, на питання «Тобі подобається писати твори на уроках української мови?» позитивно відповіли 46% учнів 2-го класу, 61% учнів 3-го класу й лише 42% учнів 4-го класу.

 На питання «Хотів би ти придумувати твори на незвичайні теми разом із товаришами на уроках української мови?» одержано багато ствердних відповідей. У другому класі на нього позитивно відповіли 92 %; у третьому - 87 %; в четвертому - 88 %. Пояснити такі результати можна, на наш погляд, тим, що часто обрані вчителем теми не викликають відгуку в дітей, не мають належної мотивації.

Під час опитування вчителів, ми запропонували їм пояснити, що вони розуміють під поняттям «творчі здібності», тобто дати власне визначення.

Слід наголосити, що лише 7 % респондентів не змогли дати конкретну відповідь на питання. Серед ряду визначень заслуговують уваги такі, як «творче мислення» (26 %), «розвинена уява» (13 %), «унікальні здібності дитини» (6 %), «здібність створювати щось оригінальне» (11 %).

На жаль, найбільш повного та ґрунтовного визначення ми не отримали. З цього робимо висновок про те, що творчі здібності дитини не сприймаються широким колом вчителів, як інтегрована якість особистості, яку потрібно цілеспрямовано розвивати в процесі навчання, що може стати причиною не належного рівня розвитку творчих здібностей молодшого школяра.

Загальна кількість варіантів відповідей наводиться в таблиці.

 

Таблиця 1.

Визначення поняття «творчі здібності», запропоновані вчителями.

Варіанти відповідей	Кількість (%)
Творче мислення	26 %
Розвинена уява	13 %
Здібність створювати щось оригінальне	11 %
Фантазія	10 %
Талант	8 %
Обдарованість	8 %
Унікальні здібності дитини	6 %
Творчий потенціал	6 %
Креативність	5 %
Важко сказати	7 %

 

Наступний етап анкетування поставив за мету визначити думку вчителів щодо факторів впливу на розвиток творчих здібностей дітей на уроках української мови.

Найбільша кількість респондентів серед запропонованих нами варіантів відповідей обрала природні задатки та індивідуальні особливості (47 %), а також визначила важливість характеру і структури діяльності на уроці (29 %). Незначна частина (6 % та 5 %) відзначила роль використання комп’ютерних технологій у процесі навчання та якості навчальних підручників.

Результати представлені в таблиці 2.

Таблиця 2.

Фактори впливу на розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках рідної мови.

Варіанти відповідей	Кількість (%)
Природні задатки та індивідуальні особливості	47 %
Характер і структура діяльності	29 %
Професіоналізм учителя	11 %
Використання комп’ютерних технологій у процесі навчання	6 %
Якість навчальних підручників та посібників	5 %
Запропонували свій варіант відповіді	2 %

 

Під час анкетування вчителів, яке мало на меті визначити види вправ, які найчастіше використовуються для розвитку творчих здібностей учнів у роботі над текстом, найчастіше прозвучали варіанти - твори та перекази (33 % та 21 %). Також часто використовуються такі завдання, як добір заголовку, складання плану тексту, робота з деформованим текстом.

Дане анкетування засвідчило неповне використання методів та прийомів формування текстологічних понять, а відтак розвитку творчих здібностей на їх основі на уроках української мови.

Варіанти відповідей наводяться в таблиці.

 

Таблиця 3.

Використання видів вправ для розвитку творчих здібностей учнів у роботі над текстом.

Варіанти відповідей	Кількість (%)
Твір на задану тему	33 %
Переказ тексту	21 %
Добір заголовку	11 %
Складання плану тексту	10 %
Робота з деформованим текстом	10 %
Складання тексту за планом	7 %
Твір за даною частиною	5 %
Твір за опорними словами	3 %

 

При проведенні поточного тестування для визначення рівня сформованості творчих здібностей учнів запропоновано виконати творчі завдання.

Перше завдання, спрямоване на визначення здібності швидко встановлювати нові зв’язки між звичайними предметами, творчо створювати нові комбінації із окремих елементів.

Завдання 1.

На дошці написані три слова, мало пов'язані значенням:«озеро». «олівець» та «ведмідь». З ними потрібно скласти якомога більше речень, які б обов'язково включали ці три слова. На виконання відводиться 5 хвилин.

При оцінці результатів виконаної роботи учнями, речення були розділені нами на три групи. До першої групи віднесені нетворчі речення, такі як, «Ведмідь кинув олівець в озеро»; до другої групи - складні, з виходом за межі ситуації, позначені трьома словами та із введенням нових об'єктів, наприклад, «Хлопчик сидів на березі озера і малював ведмедя, а навкруги нього були розкидані олівці»; до третьої групи - творчі, які включають ці предмети в нестандартні зв'язки: «Хлопчик, тонкий, як олівець, стояв біля озера, яке ревло, як ведмідь». У відсотковому співвідношенні результати виконання завдання можна представити таким чином: нетворчих відповідей від загального числа відповідей у 2-му класі було 37 % (39 %); в 3-му класі – 39 % (36 %), в 4-му класі - 34 % (37 %); складних, достатньо оригінальних відповідей від загального числа відповідей у 2-му класі було 41 % (42 %), у 3-му класі - 41 % (47 %), у 4-му класі – 44 % (46%); творчих, незвичайних відповідей від загального числа відповідей у 2-му класі було 22 % (19 %), у 3-му класі - 20 % (17 %), у 4-му класі - 19 % (20 %).

Завдання 2.

На дошці записано три речення:

Дівчинка йде в магазин.

Літала чайка по небу.

Гуляли чоботи по дорозі.

Виберіть одне з речень, використовуючи його як зачин, придумайте маленький текст, що складається з 3-7 речень.

Речення, яке зацікавило учня і він вважає за краще вибрати його в якості зачину до власного тексту, дозволяє говорити про мислення дитини, рівень її творчої уяви та мовлення, оскільки 1-е речення допускає опору на особистий досвід учня, 2-е - роботу без опори, а 3-є – парадоксальне.

Таким чином, 1-е речення активізує досвід учня і його пам'ять, 2-е - уяву і пам'ять (більш високий рівень творчості), а 3-є залучає фантазію як вищу форму творчої уяви. Показовими в цьому плані стали отримані тексти, серед яких особливий інтерес представляли ті, котрі демонстрували здатність дитини побачити в живій істоті (або звичайному предметі) із традиційними, закріпленими за нею властивостями зовсім несподіваний спосіб її використання.

Так, на основі першого речення в другому класі склали текст 31% (35%) учнів, у третьому класі - 35% (38%), в четвертому класі - 39% (36%); на основі другого речення в другому класі склали текст 43% (37%), у третьому класі - 37 % (39%), в четвертому класі - 34% (39%); на основі третього - 26% (28%) учнів другого класу, у третьому класі - 28% (23%) учнів, в четвертому класі - 27% (24%).

З метою виявлення рівня творчої активності школярів нами було складено третій блок завдань відповідно до її рівнів. Учням було запропоноване на вибір виконати одне з трьох завдань вказаних типів.

Перше завдання відповідало рівню «цікавості» (опираючись на дослідження А. Кірсанова, Ж. Зайцевої про рівні творчої активності [42]).

1. Для роботи пропонується слово «будинок». Назвіть 5-7 інших предметів, у чомусь протилежних даному. При цьому слід орієнтуватися на різні ознаки предмету (його форму, колір і т. ін.) Поясніть свій вибір.

Друге завдання відповідало рівню «допитливості».

2. Дана фраза «Цьогорічне літо буде дуже теплим». Запропонуйте 4-5 варіантів передачі цієї думки іншими словами. При цьому жодне із слів початкового речення не повинне вживатися (уявіть собі, що ці слова раптом зникли з мови, але думку все одно треба якось виразити). Стежте за тим, щоб не спотворити значення висловлювання, щоб збереглася його суть.

Третє завдання відповідало рівню «пізнавального інтересу».

3. Опиши 3-5 реченнями будинок, в котрому ти живеш, використовуючи для цього один із кольорів веселки.

Основним класифікаційним критерієм, що визначає відношення завдання до того або іншого рівня творчої активності, був вибраний характер діяльності учнів при виконанні завдання кожного типу (репродуктивний спосіб діяльності, продуктивний і творчий).

Рівень «цікавості». Це елементарна стадія вибіркового ставлення, яка зумовлена зовнішніми обставинами. Вона характеризується ситуативним інтересом до пізнавальної діяльності. Якщо завдання викликає інтелектуальне навантаження, то дитина часто залишає пошук його розв’язання. На цій стадії засобом залучення інтересу до предмету (процесу) вивчення є цікавість, елементами якої стають відчуття здивованості, незвичність, несподіванка образного вислову. Все це є мотивом пізнавального інтересу.

Рівень «допитливості» характеризується прагненням школяра проникнути за межі побаченого (почутого). Дії, котрі виконує учень, відбуваються відповідно до зразка. Самостійність залежить від ситуації. Пізнавальні мотиви не мають домінуючого характеру.

Рівень «пізнавального інтересу». Спостерігається підвищений інтерес до виконання творчих завдань, до виявлення суті процесів, що вивчаються, їх взаємозв'язків і закономірностей, прагнення розібратися у важких питаннях.

Результати роботи: «на рівні цікавості» - діти, які відповідно вибрали перше завдання.

До рівня «допитливості» були віднесені діти, які відповідно вибрали друге завдання. В їх роботах виявилася велика самостійність порівняно з рівнем «цікавості» оскільки, діючи за зразком, учні створювали свої варіанти. Присутній тут елемент захопливості, цікавості зробив вирішальний вплив на вибір учнів.

На рівні «пізнавального інтересу» - діти, які вирішили написати невелику творчу роботу на запропоновану тему. В їх роботах виявилася велика самостійність порівняно з рівнем «цікавості», оскільки, діючи за зразком, учнів створювали свої варіанти.

Кількісні показники розподілу учнів за рівнем творчої активності представлені на діаграмах (див. Додаток Г).

Крім виконання названих завдань творчого характеру учні писали твори, котрі традиційно вважаються показником творчих здібностей. Аналіз творчих робіт (творів) учнів показав, що більшість школярів не володіє уміннями роботи з текстом відповідно до вимог програми для даного класу.

Так, в учнів 2-4 класів виникають труднощі із оволодінням змістовою стороною тексту (умінням достатньо повно розкрити основну думку)

У групі структурно-композиційних умінь якнайменше сформованими виявилися уміння встановлювати послідовність речень у тексті, уміння ділити текст на частини, складати план.

Труднощі оволодіння структурою тексту, на наш погляд, викликані невмінням семикласників встановлювати смислові зв'язки між пропозиціями і частинами тексту, знаходити засоби для їх виразу, а також незнанням особливостей побудови текстів і його частин.

Найважчим для учнів молодшого шкільного віку є мовне оформлення тексту. В творах типовими є такі мовні помилки і недоліки, як повтор одних і тих же слів, невдалий вибір слова або вживання слова у невластивому йому значенні. З граматичних помилок найбільш частими є порушення меж речень.

Діти рідко використовують у своїх роботах емоційно і експресивно забарвлені слова.

У ході аналізу творчих робіт встановлено, що одна з основних причин низького рівня мовних умінь школярів полягає в тому, що в процесі навчання не враховуються індивідуальні особливості сприйняття і творення текстів, не виробляється в процесі індивідуальної роботи уміння визначати головне і другорядне в тексті, не розкривається системна залежність між змістом і мовним оформленням тексту.

Таким чином, узагальнюючи результати нашого дослідження, ми можемо констатувати наступне:

- більшість опитаних вчителів розуміють «творчі здібності», як творче, нестандартне мислення, але їх уявлення про дане поняття недостатньо повні;

- виконання учнями трьох блоків творчих завдань дало змогу говорити, що рівень розвитку їх творчих здібностей різний;

- якщо педагог не організовує цілеспрямовану роботу по розвитку творчих здібностей на уроках мови, то в традиційних педагогічних умовах вона має стихійний характер.

Аналіз результатів проведеного дослідження підтверджує припущення про актуальність цієї проблеми, про необхідність пошуку шляхів її вирішення.

Результати анкетування та виконання учнями творчих завдань дозволяють зробити висновок, що можливості навчального матеріалу (тексту) не повністю використовуються для розвитку творчих здібностей молодших школярів у сучасній школі. У зв’язку з цим виникла необхідність експериментально довести можливості використання тексту на уроках української мови в початковій школі для розвитку творчих здібностей учнів. Цим ми пояснюємо перехід до наступного етапу нашого експерименту – формуючого.