Аналіз соціальних аспектів розробки інвестиційних проектів

 

Ефективність - співвідношення отриманого ефекту й зроблених витрат:

 ,

 

де Е − ефективність;

Э − отриманий ефект або результат (грн.);

З − витрати, пов'язані з одержанням цього ефекту (грн.).

Ефект уважається абсолютним сукупним результатом і буває:

- основний;

- супутній.

 

Сукупний ефект від поліпшення господарської діяльності
Основний			Супутній
на підприємстві				у споживача			для держави

Рис1.2 Склад одержуваного сукупного ефекту.

 

Основний − внутрішньогалузевий ефект, що проявляється безпосередньо на підприємстві й забезпечує досягнення поставленої мети або більше повного задоволення суспільних потреб з мінімальними витратами коштів і, відповідно, максимальним прибутком.

Супутній − ефект, що проявляється за межами галузі, що виходить поряд з досягненням основної мети підприємства в споживача й у цілому для країни, регіону й муніципального утворення, а виражається економією коштів споживача й державних ресурсів, поліпшенням суспільних відносин і екологічної обстановки в місці функціонування підприємства [3; с.59].

Для оцінки основних результатів одержуваний сумарний ефект від впровадження заходів щодо поліпшення господарської діяльності підприємства може бути представлений у вигляді трьох складових:

 ,

 

де Эоб. - сумарний ефект від поліпшення результатів господарської діяльності;

Ээкон. - економічний ефект;

Эсоц. - соціальний ефект;

Эмор. - моральний ефект.

Економічний ефект являє собою економію наявних виробничих ресурсів підприємств і коштів споживача. Він виражається приростом прибутку підприємства й зменшенням витрат клієнтів на оплату товарів і різноманітних послуг. Приріст прибутку підприємства можливий при збільшенні кількості виконуваних виробів, зниженні собівартості виробництва, підвищенні цін на товари й послуги. Витрати споживача можуть зменшуватися в результаті зниження вартості товарів і послуг, надання всіляких знижок із цін (партійних, сезонних, для постійного, екслюзивного партнера й інших).

Соціальний ефект виражається збільшенням вільного часу споживача, полегшенням і оздоровленням праці працівників підприємства. Збільшення вільного часу споживача досягається шляхом поліпшення якості й культури обслуговування, скорочення витрат часу на придбання товарів і послуг у натуральній і вартісній формі. Полегшення й оздоровлення праці працівників підприємства припускає технічне переозброєння виробництва, зниження монотонності, підвищення змістовності й привабливості виконуваної роботи, поліпшення умов і забезпечення безпеки життєдіяльності персоналу. На підприємстві полегшення й оздоровлення праці працівників проявляється підвищенням його продуктивності, зниженням собівартості й збільшенням прибутку підприємства.

Моральний ефект від поліпшення господарської діяльності підприємства являє собою задоволеність від надання (придбання) товарів і послуг, а пов'язаний з підвищенням настрою людей. У чинність того, що моральний ефект по своїй природі не формалізуємо, тобто практично не піддається кількісній оцінці, у розрахунках ефективності його звичайно не використають.

Ефективність проведених на підприємстві заходів щодо поліпшення господарської діяльності буває загальна й порівняльна.

Загальна ефективність розраховується по кожному варіанті розвитку виробництва розподілом абсолютного соціально-економічного ефекту на суму додаткових одноразових вкладень (інвестицій).

Порівняльна ефективність визначається з метою вибору найкращого варіанта розвитку виробництва як відношення одержуваного соціально- економічного ефекту до сукупного (наведеним) витратам на здійснення заходів [4; с.79].

У цілому, методика оцінки ефективності здійснюваних витрат на впровадження заходів щодо поліпшення господарської діяльності підприємства виглядає так:

 

Результативність

Ефект

Витрати

Економічний

соціальний

моральний

поточні

додаткові одноразові

сумарний

Наведені

ефективність

загальна

порівняльна

Рис.1.3 Ефективність здійснюваних витрат підприємства.

Підвищення ефективності господарської діяльності припускає виявлення й мобілізацію зовнішніх і внутрівиробничих резервів підприємства. Резерви виробництва по своїй природі носять різнобічний характер і практично невичерпні, тому що науково-технічний і соціальний прогрес постійно вносять істотні зміни в техніку, технологію й організацію виробництва, розширюючи тим самим границі більше повної й раціональної витрати наявних ресурсів. Адже існуючій системі виробничих відносин, даному рівню розвитку науки, техніки й господарського керівництва відповідають і цілком певні можливості використання виробничих ресурсів. А всяке неповне використання цих ресурсів у порівнянні з наявними можливостями означає наявність резервів. Таким чином, резерви - всі недовикористовувані можливості поліпшення результатів господарської діяльності підприємства.

Реалізація наявних внутрівиробничих резервів підприємств іде по найважливіших напрямках і конкретних факторах розвитку, що визначає ефективність господарської діяльності.