Розділ 1. Екологічна оцінка природних умов басейну річки

Вступ

 

До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети, й від яких залежить майбутнє людства слід віднести проблеми екологічні – проблеми раціонального використання природних ресурсів, гармонізації взаємин людини і природи, охорони навколишнього середовища. В процесі своєї життєдіяльності людство намагається брати від природи якомога більше, не рахуючись з її потенційними можливостями. Це призводить до порушення природної рівноваги, а не рідко й до необоротних процесів, що в результаті веде до деградації навколишнього середовища. Вихід з такого становища можна знайти тільки у збалансованому, науково обґрунтованому використанні можливостей довкілля.

Вирішення складних завдань раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища вимагає розробки принципово нових, високопродуктивних та економічних схем очищення стічних вод та викидів забруднюючих речовин, обробки відходів виробництва та споживання, впровадження безвихідних і маловихідних технологічних процесів, вибору оптимальних варіантів технічних та технологічних рішень, планування розвитку господарства з урахуванням екологічного резерву та економічних можливостей. Для цього потрібні кваліфіковані спеціалісти з високим рівнем екологічної свідомості і науковим поглядом на природу, як на єдине ціле. Тільки системний між предметний підхід до комплексного вирішення проблеми раціонального природокористування, збереження і відновлення природних ресурсів допоможе ефективно вирішувати економічні проблеми. Необхідно, щоб кожен студент правильно розумів закони розвитку природи, оволодів науково обґрунтованими принципами і методами пізнання та раціонального використання природних ресурсів, їх збереження і відновлення. Особливу увагу слід приділити набуттю та удосконаленню студентами навичок і знань в галузі екологічного законодавства, економіки природокористування, оцінки екологічного впливу та ризику, а також методів врегулювання конфліктних ситуацій.

Спостереження за довкіллям набули практичного значення ще на початку розвитку людства, оскільки кожному індивіду, щоб вижити, необхідно було мати певну суму знань про навколишнє середовище – сили природи, рослинний і тваринний світ.

Цивілізація власне й виникла тоді, коли людина навчилася використовувати вогонь та інші засоби і знаряддя, які дозволяють їй змінювати і використовувати середовище існування для власних потреб. Завдяки науково-технічному прогресу людство, здавалося б, вже менш підвласне силам природи, і дехто схильний забувати, що людина продовжує залежати від енергетичних, мінерально-сировинних, біологічних, водних й інших природних ресурсів та умов. Основні закони природи не втратили свого значення, а із збільшенням антропогенних навантажень лише змінилася їх відносна роль та ускладнилася залежність людини від них.

Основною метою курсової роботи є: навчитися визначати основні гідрографічні характеристики басейну річки, такі як довжину річки, довжини приток, коефіцієнт звивистості, довжину водозабору; робити розрахунок максимальних приземних концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері; робити визначення небезпечної швидкості вітру; розрахунок розсіювання шкідливих речовин; уточнення розмірів санітарно-захисної зони, визначення нормативів гранично допустимого викиду (ГДВ); визначення якості води в басейні річки; визначення площі земель, що підлягають впливу автотранспорту; а також користуватися літературою і методичними вказівками для того, щоб запропонувати заходи щодо покращення якості води в річці, заходи по покращенню стану атмосферного повітря, щоб дати характеристику джерел забруднення атмосферного повітря в басейні річки та багато ін.

Вихідні дані

Варіант 11 – а

Масштаб 1:250000 мм.

Область Сумська.

Підприємство - ВАТ ’’Рівне хліб’’.

Забруднюючі речовини:

Окис заліза, оксид азоту, пил борошна.

Маса викиду: 0,29мг/с, 0,27мг/с, 0,24мг/с.

Висота труби -30м.

Діаметр труби - 0,8м.

Швидкість виходу газоповітряної суміші - 0,46 м/с.

Температура викиду -142°С.

Температура повітря -6,3°С.

Сольові характеристики якості води:

Сума іонів -750мг/л.

Хлориди -45мг/л.

Сульфати -50мг/л.

Трофо – сапробіологічні характеристики якості води:

Розчинений кисень:

Взимку- 9,5мг/л

Влітку -5,5мг/л

ХСК(БО) -23,0 мгО/л

 1,8

Азот алюмійний - 1,3 мгN/л

Азот нітратний - 1,5 мгN/л

Азот нітритний - 0,07 мгN/л

Фосфати - 0,22 мгР/л

Біомаса фітопланктону - 6,5 мг/л

Індекс самоочищення – само забруднення - 2,8 мкг/

Завислі речовини -53 мг/л

РН - 8,0

ПО - 7,5 мгО/л

Характеристика показників токсичності радіаційної дії:

Мідь - 30 мг/л

Цинк - 100 мг/л

Хром - 150 мг/л

Нафтопродукти - 150 мг/л

СПАР - 70 мг/л

Стронцій – 90 3,7 кг/д*10

Цезій – 137 0,22 кг/л*10

Кліматичні умови

 

Клімат області помірно континентальний. Пересічна температура січня - 8,0° на півночі, - 7,3° на півдні, липня відповідно + 18,6° і +19,8°. Період з температурою понад +10° становить 149 - 161 день. Опадів 510 - 588 мм на рік, близько 60% | їх припадає на теплий період року, максимум - у червні, мінімум - у лютому. Взимку на території області з середини грудня встановлюється сніговий покрив, який на кінець лютого мас висоту 30 - 40 см на Пн. Сх. і до 20 см на Пд. Сх. Серед несприятливих кліматичних явищ - посухи і суховій (1907, 1923, 1963, 1972. 1975, 1978), град, вітри зі швидкістю понад 20 м/с, осінні та весняні заморозки, ожеледиця, морози (температура нижче – 20°) при відсутності чи невеликому сніговому покриві північна частина Сумщини належить до вологої, помірно теплої, решта - до недостатньо вологої, теплої агрокліматичних зон. Діють Сумський обласний центр по гідрометеорології, 7 метеостанцій (Білопілля, Глухів, Дружба, Конотоп, Лебедин, Ромни, Суми.

Температура повітря

Середні місячні і річні (), максимальні () та мінімальні () температур повітря

 

	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	рік
	-8,1	-7,0	-2,0	7,5	14,5	18,1	18,7	18,4	12,9	6,3	0,4	-4,1	6,3
	-4,7	-3,5	1,5	12,1	19,7	24,3	25,2	24,6	18,7	10,8	3,2	-1,7	11,1
	-10,8	-10,2	-5,3	3,0	9,0	12,3	14,2	13,3	8,3	3,0	-1,6	-6,8	2,4

 

Вологість повітря

Середні місячні і річні величини парціального тиску водяної пари (е,гПа), відносної вологості повітря (f,%) та дефіцит насичення (d, гПа)

 

	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	рік
е	3,3	3,6	4,7	7,3	10,4	13,6	15,3	14,6	10,9	8,0	5,7	4,3	8,5
f	86	85	84	72	65	67	71	72	74	81	87	98	78
d	0,4	0,5	0,9	3,7	7,2	8,2	7,8	7,5	4,8	2,2	0,8	0,4	3,7

 

Опади

Місячна і річна кількість опадів (мм) з поправками на змочування

 

Метеостанція	Місяці
	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	XI-III	IV-X	рік
Суми	39	30	37	36	51	66	74	67	43	44	51	50	207	381	588

 

Вітер

Середня багаторічна повторюваність напрямку вітру (%)

 

Метеостанція	Назва румбів
	Пн	Пн.Сх	Сх	Пд.Сх	Пд	Пд.Зх	Зх	Пн.Зх	Штиль
Суми	8	11	11	16	12	12	14	16	8

 

Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)

 

ГДВ встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням перспективи їх розвитку) не створюють максимальної приземної концентрації, яка буде перевищувати ГДК. Розрахунок ГДВ враховує: рельєф місцевості, метеорологічні умови місцевості та інше.

Для одинарного стаціонарного джерела викиду у випадку з круглим устям ГДВ

розраховується за формулами (2.31.) і (2.32.):

 

 якщо < ГДК:(2.31.)

, у випадку коли f ≥ 100 або ∆Т ≈ 0; (2.32.)

 

де:  - фонова концентрація, мг/м3

(Див. формулу (2.1.)).

Розрахунки:

Оскільки  < ГДК, ГДВ розраховуємо за формулою (2.31.):

ГДВ (окис заліза)

ГДВ (оксид азоту)

ГДВ (пил борошна)

Таблиця 2.4

Назва речовини	ГДВ	Маса викиду
Окис заліза	1,38	0,29
Оксид азоту	13,83	0,27
Пил борошна	5,76	0,24

 

Порівнявши результати ГДВ і маси викиду речовин можна побачити, що маси викиду не перевищують ГДВ.

 

Оцінка родючості ґрунтів

 

З сучасних природних і природно-антропогенних процесів в області розвиваються інтенсивні лінійний розмив і площинний змив, на схилах долин та балок ґрунти середньо- і сильнозмиті трапляються зсуви. На зрошуваних землях розвиваються вторинне засолювання, підтоплення. Спостерігається замулювання водойм.

Важливим заходом є боротьба з водною та вітровою ерозією, дотримання правильних сівозмін, насичених ґрунтово-зберігаючими культурами. Хоча ґрунти добре забезпечені поживними речовинами, внесення мінеральних добрив – умова одержання високих урожаїв. Важливо вносити органічні добрива, щоб зберегти стабільну кількість гумусу, водно-фізичні властивості.[8- 249-253c.]

Охорона ґрунтів від ерозії та дефляції

Ерозія ґрунтів – найбільш розповсюджений процес руйнування ґрунтового покриву, що включає винос, перенос і перевідкладення ґрунтової маси.

У залежності від головного фактора руйнування ерозію поділяють на вітрову (дефляцію) і водну. До появи людини в древні геологічні періоди інтенсивність ерозійних процесів була низькою. Сучасну ерозію пов’язану із землеробством, називають прискореною.

Водна ерозія, крім втрати найбільш родючої частини ґрунту, супроводжується іншими несприятливими явищами: втратою талих і дощових вод, зменшенням запасів води в ґрунті, розчленуванням полів, замуленням річок, ставків, водойм і водоймищ, зрошувальних і дренажних систем. Розвиток водної ерозії залежить від ряду факторів. Всі умови, що сприяють формуванню великого стоку, стимулюють прояв ерозії. Основною руйнівною силою в нашому ареалі володіють талі води, але і дощові опади ерозійно небезпечні. Їхня руйнівна сила визначається кількістю, інтенсивністю, величиною крапель. Зливові дощі з великими краплями викликають більш інтенсивну ерозію, ніж дощі, що мрячать, навіть якщо води в останньому випадку стікає більше.

Водна ерозія викликає зміну не тільки фізичних властивостей (погіршення структури, ущільнення орного шару), але й скорочує чи знищує гумусовий горизонт. Внаслідок цього помітно зменшуються запаси гумусу, азоту, фосфору, калію й інших поживних елементів. Грунт втрачає свою родючість.

Комплекс протиерозійних заходів включає організаційно-господарські (припускають раціональний розподіл земельних угідь), архітектурні (спрямовані на ослаблення поверхневого стоку і переводу його у внутрішньогрунтовий) і лісомеліоративні заходи (включають розміщення лісосмуг на полях з урахуванням напрямку активних ерозійних вітрів і ретельний облік характеру рельєфу і ґрунтового покриву).

Захист ґрунтів від процесів вторинного засолення та осолонцювання

Головними причинами деградації зрошуваних ґрунтів служать бездренажне зрошення, великі втрати води на фільтрацію, будівництво зрошуваних каналів без гідроізоляції, перевищення зрошувальних норм, неконтрольована подача води, поливи мінералізованою водою.

У чорноземах при зрошенні вихідна водостійка зерниста чи дрібно грудкувата структура одного шару швидко руйнується. З’являється брилистість, злитість, схильність до утворення поверхневої кірки після поливів і дощів. Особливо небажана присутність у поливній воді гідрокарбонату натрію. Прийнято, що вода з його вмістом менш 1,2 мг-екв/л придатна для зрошення, 1,25-2,5 – умовно придатна, більш 2,5 – непридатна. Води підвищеної мінералізації й особливо лужні викликають вторинне осолонцювання ґрунтів.

Необхідними умовами боротьби з негативними процесами є комплексна меліорація, контурне землевпорядкування, лісонасадження, поліпшення природних луків.[8 – 159-162c.]

За раціонального використання ґрунтів однією із найважливіших умов є забезпечення розширеного відтворення та підвищення їх як ефективної, так і потенційної родючості.

Для одержання високих врожаїв необхідно одночасно впливати на всі фактори життя рослин. Дуже важливо виявити основний фактор (або групу факторів), який буде стимулювати максимальну ефективність інших. Наприклад, у посушливих зонах провідний фактор - забезпечення рослин водою. Тому вагому роль у цих умовах відіграють заходи із нагромадження і продуктивного використання води.

У зоні зрошувального землеробства важливе значення має правильне зрошення, яке виключає можливість заболочування і вторинного засолення ґрунтів. Таким чином, одночасний вплив на всі фактори, що визначають величину врожаю, вимагає диференційованих прийомів підвищення родючості ґрунтів у різних зонах.

Вибір таких диференційованих прийомів повинен базуватися на використанні матеріалів ґрунтово-агрохімічних та інших досліджень.

Висока гумусованість, велика кількість поживних речовин, нейтральна реакція, насиченість основами, зерниста структура й оптимальні водно-фізичні властивості чорноземів, як основних зональних ґрунтів, забезпечують високу природну родючість, а в умовах достатнього зволоження й ефективну родючість.

Для підвищення ефективності і природної родючості необхідно проводити науково обґрунтовані системи землеробства, це може забезпечити окультурення ґрунту.

Окультурення ґрунту – спрямований вплив на ґрунт з метою підвищення ефективності родючості, поліпшення його властивостей та режимів, які відповідають вимогам культурних рослин і забезпечують високі та сталі врожаї з високою якістю продукції. Також одним із заходів підвищення родючості чорноземів є гіпсування. Гіпсування – хімічна меліорація солонців несенням у них гіпсу з метою заміни поглиненого натрію на кальцій.

В цьому розділі я характеризував забруднювачі ґрунтового покриву внаслідок антропогенної діяльності, визначив площу забруднень земель речовинами, що викидаються підприємствами (результати наведені в таблиці 4.1). Наведено характеристику впливу транспорту на грунт. Визначена площа забруднених земель, а також % забруднення басейну.

Запропонував заходи щодо охорони грунтів від ерозії та дефляції, а також захист ґрунтів від процесів вторинного засолення та осолонцювання.

Висновок

 

Під час виконання курсової роботи в першому розділі я визначив, що сприятливими факторами економiко-географічного положення Сумської області є її близькість до великих промислових центрiв Донецько-Приднiпровського економічного району. У геоструктурному відношенні більша частина Сумської області лежить у межах Дніпровсько – Донецької западини, зокрема її рифтової частини (пд. - зх. окраїна) і пн.-сх. борту; пн. - східна, підвищена чистина області належить до Воронезького масиву. Кристалічний фундамент, що складений гнейсами, мігматитами, гранітами, залягає на глибині близько 400м. на Пн. Сх., занурюючись до 2 тис. м. і більше на Пд. Зх. Клімат помірно континентальний. Серед типів ґрунтів переважають чорноземи. Головна річка - Десна з притокою Сеймом, Ворскла, Сула, Псел. Хорол. Річки і водойми використовують переважно для рибництва і зрошування, рекреації; гідроенергетичне використання річок обмежене.

В другому розділі я описав борошномельне виробництво так як всі розрахунки я веду по ВАТ ’’Рівне хліб’’ і по речовинах (окис заліза, оксид азоту, пил борошна), які викидає цей завод. Також я описав окис заліза, оксид азоту, пил борошна, і вказав як вони впливають на довкілля. Встановлено, що підприємство має VІ клас шкідливості.

Виходячи з розрахунків можна побачити, що із всіх речовин тільки окис заліза перевищує ГДК, визначено небезпечну швидкість вітру, розсіювання шкідливих речовин. Були проведені розрахунки з уточнення розмірів санітарно-захисної зони, а також запропоновані графіки з уточнення розмірів СЗЗ і розсіювання шкідливих речовин.

А також запропонував очисну споруду для більш ефективної очистки.

В третьому розділі я визначив екологічну оцінку якості поверхневих вод суші та естуаріїв України, за результатами розрахунків було визначено, що екологічний індекс становить 3,59, тобто категорія якості води ІV, а це означає, що вода відноситься до посередньої і має ІІІ клас якості. Запропоновано заходи, щодо покращення якості води в річці, збереженню водності і охорони вод від забруднення. При плануванні і проведенні водоохоронних заходів прагнуть того, щоб якість води залишилась на природному рівні або в природному стані.

А в 4 розділі я характеризував забруднювачі ґрунтового покриву внаслідок антропогенної діяльності, визначив площу забруднень земель речовинами, що викидаються підприємства, описав забруднюючу речовину з точки зору небезпеки в ґрунтовому покриві. Наведено характеристику впливу транспорту на ґрунт. Визначена площа забруднених земель, а також % забруднення басейну. Запропонував заходи щодо охорони ґрунтів від ерозії та дефляції, а також захист ґрунтів від процесів вторинного засолення та осолонцювання.

Загальна екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки була проведена в 5 розділі.

Вступ

 

До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети, й від яких залежить майбутнє людства слід віднести проблеми екологічні – проблеми раціонального використання природних ресурсів, гармонізації взаємин людини і природи, охорони навколишнього середовища. В процесі своєї життєдіяльності людство намагається брати від природи якомога більше, не рахуючись з її потенційними можливостями. Це призводить до порушення природної рівноваги, а не рідко й до необоротних процесів, що в результаті веде до деградації навколишнього середовища. Вихід з такого становища можна знайти тільки у збалансованому, науково обґрунтованому використанні можливостей довкілля.

Вирішення складних завдань раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища вимагає розробки принципово нових, високопродуктивних та економічних схем очищення стічних вод та викидів забруднюючих речовин, обробки відходів виробництва та споживання, впровадження безвихідних і маловихідних технологічних процесів, вибору оптимальних варіантів технічних та технологічних рішень, планування розвитку господарства з урахуванням екологічного резерву та економічних можливостей. Для цього потрібні кваліфіковані спеціалісти з високим рівнем екологічної свідомості і науковим поглядом на природу, як на єдине ціле. Тільки системний між предметний підхід до комплексного вирішення проблеми раціонального природокористування, збереження і відновлення природних ресурсів допоможе ефективно вирішувати економічні проблеми. Необхідно, щоб кожен студент правильно розумів закони розвитку природи, оволодів науково обґрунтованими принципами і методами пізнання та раціонального використання природних ресурсів, їх збереження і відновлення. Особливу увагу слід приділити набуттю та удосконаленню студентами навичок і знань в галузі екологічного законодавства, економіки природокористування, оцінки екологічного впливу та ризику, а також методів врегулювання конфліктних ситуацій.

Спостереження за довкіллям набули практичного значення ще на початку розвитку людства, оскільки кожному індивіду, щоб вижити, необхідно було мати певну суму знань про навколишнє середовище – сили природи, рослинний і тваринний світ.

Цивілізація власне й виникла тоді, коли людина навчилася використовувати вогонь та інші засоби і знаряддя, які дозволяють їй змінювати і використовувати середовище існування для власних потреб. Завдяки науково-технічному прогресу людство, здавалося б, вже менш підвласне силам природи, і дехто схильний забувати, що людина продовжує залежати від енергетичних, мінерально-сировинних, біологічних, водних й інших природних ресурсів та умов. Основні закони природи не втратили свого значення, а із збільшенням антропогенних навантажень лише змінилася їх відносна роль та ускладнилася залежність людини від них.

Основною метою курсової роботи є: навчитися визначати основні гідрографічні характеристики басейну річки, такі як довжину річки, довжини приток, коефіцієнт звивистості, довжину водозабору; робити розрахунок максимальних приземних концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері; робити визначення небезпечної швидкості вітру; розрахунок розсіювання шкідливих речовин; уточнення розмірів санітарно-захисної зони, визначення нормативів гранично допустимого викиду (ГДВ); визначення якості води в басейні річки; визначення площі земель, що підлягають впливу автотранспорту; а також користуватися літературою і методичними вказівками для того, щоб запропонувати заходи щодо покращення якості води в річці, заходи по покращенню стану атмосферного повітря, щоб дати характеристику джерел забруднення атмосферного повітря в басейні річки та багато ін.

Вихідні дані

Варіант 11 – а

Масштаб 1:250000 мм.

Область Сумська.

Підприємство - ВАТ ’’Рівне хліб’’.

Забруднюючі речовини:

Окис заліза, оксид азоту, пил борошна.

Маса викиду: 0,29мг/с, 0,27мг/с, 0,24мг/с.

Висота труби -30м.

Діаметр труби - 0,8м.

Швидкість виходу газоповітряної суміші - 0,46 м/с.

Температура викиду -142°С.

Температура повітря -6,3°С.

Сольові характеристики якості води:

Сума іонів -750мг/л.

Хлориди -45мг/л.

Сульфати -50мг/л.

Трофо – сапробіологічні характеристики якості води:

Розчинений кисень:

Взимку- 9,5мг/л

Влітку -5,5мг/л

ХСК(БО) -23,0 мгО/л

 1,8

Азот алюмійний - 1,3 мгN/л

Азот нітратний - 1,5 мгN/л

Азот нітритний - 0,07 мгN/л

Фосфати - 0,22 мгР/л

Біомаса фітопланктону - 6,5 мг/л

Індекс самоочищення – само забруднення - 2,8 мкг/

Завислі речовини -53 мг/л

РН - 8,0

ПО - 7,5 мгО/л

Характеристика показників токсичності радіаційної дії:

Мідь - 30 мг/л

Цинк - 100 мг/л

Хром - 150 мг/л

Нафтопродукти - 150 мг/л

СПАР - 70 мг/л

Стронцій – 90 3,7 кг/д*10

Цезій – 137 0,22 кг/л*10

Розділ 1. Екологічна оцінка природних умов басейну річки