ТОП 10:

Характеристика ґрунтового покриву



 

У ґрунтовому покриві переважають чорноземні (53 %), сірі лісові (9 %), на півночі - дерново-підзолисті (27 %), у заплавах річок - лучні, лучно-болотні та болотні ґрунти (3 %). Майже вся територія області розорана. Північна частина Сумської області лежить у Східно – Європейській шороколистяно – лісовій геоботанічній провінції решта - у Східно - Європейській лісостеповій геоботанічній провінції.

Північна частина Сумської області розташована у межах фізико – географічній області Новгород - Сіверське Полісся, західній і південно – західній - у Лівобережно-Дніпровській лісостеповій фізико-географічній провінції, схід - у Середньоросійській лісостеповій фізико-географічній провінції. На півночі області поєднуються поліські алювіально – зандріві й терасові та лісостепові підвищені розчленовані природно - територіальні комплекси, на півдні переважають підвищені поєднанні з лукостеповими низовинними. Серед сучасних природних процесів, несприятливих для сільськогосподарського виробництва - інтенсивний лінійний розмив і площинний змив, суфозійно - просадкові явища; по схилах долин та балок утворюються яри і зсуви, в місцях виходів крейди і мергелю - карст. За плави річок, днища балок і прохідних долин місцями перезволожені і заболочені, продовжується засолення ґрунтів. Піщані річкові тераси зазнають дефляції. Головні напрями підвищення родючості ґрунтів - протиерозійні та лісомеліоративні заходи. На площі 11 тис. га створено яружно-балкові насадження, які захищають землю від ерозії та меліорують майже 1800 тис. га ґрунтів. Вздовж берегів річок і водойм на площі 3,4 тис. га створено захисні лісонасадження.

Чорноземи звичайні представлені двома підтипами: модальними і міцелярно-карбонатними, які поширені на вододілах, їх схилах і лесових терасах річок та сформувалися під різнотравноковило - типчаковою рослинністю на лесах і червоно-бурих глинах.

Залежно від товщини гумусового шару, чорноземи звичайні поділяються на глибокі, коли Н+Нр дорівнює 85-120 см, середньоглибокі - 65-85 і неглибокі - 45-65 см.

Профіль чорнозему звичайного середньоглибокого має таку будову (рис. 1.1).

 

Рис. 1.1 - Чорнозем звичайний


За гранулометричним складом переважають важкосуглинкові різновидності (88,5 %), середньосуглинкові займають 6,5 % площі, легкосуглинкові - близько 1 %, а глинисті - 3,9 %.

У легко- і середньосуглинкових різновидностях переважає фракція грубого пилу (0,05-0,01 мм), вміст якої в сумі (менше 0,001 мм) становить 70-80 %. Приблизно така ж сумарна кількість цих фракцій характерна і для важкосуглинкових ґрунтів. Вміст інших фракцій майже не змінюється, за винятком чорноземів Приазовської височини, в яких мало грубого пилу (18-22 %), зате у 2-2,5 рази більше середнього пилу порівняно з іншими ґрунтами.

У глинистих різновидностях у складі механічних фракцій переважає мул (34,2-44,0 %) і грубий пил (20,0-29,6 %). Вміст середнього і дрібного пилу коливається в межах відповідно 7,8-12,5 і 9,6-15,2 %, а дрібного піску - 1,2-8,6%.

По профілю гранулометричний склад чорноземів звичайних, як правило, однорідний. Проте чітко прослідковується закономірність дещо підвищеного вмісту мулу в гумусових горизонтах.

Чорноземи звичайні характеризуються відносно добрими водно-фізичними властивостями. Наприклад, у гумусових горизонтах Н на глибині до 50 см щільність складання коливається в межах 1,14-1,26 г/см3, а з глибиною збільшується до 1,38-1,40 г/см3. Щільність твердої фази у верхніх горизонтах дорівнює 2,64-2,66 г/см3, а в нижніх - 2,68-2,70 г/см3. Загальна пористість і пористість аерації за найменшої вологоємкості (НВ) у верхніх горизонтах відповідно дорівнює 52-57 % і 23-27 %, а в нижніх - 45-48 % і 25-28 %. По профілю ґрунту мало змінюються максимальна гігроскопічність (МГ) цих ґрунтів (8,5-10,0 %), вологість в'янення (ВВ) (11,2-13,3 %) і найменша вологоємкість (20,0-29,7 %).

Чорноземи звичайні мають своєрідний валовий хімічний склад. У ґрунтовому профілі вміст Si02 коливається в межах 69-75 %, Fe2O3 -4,0-6,5, АІ203, -11,2-14,2, СаО - 1,6-2,7, MgO - 1,5-3,0, К20 - 1,8-2,6 %. Винятком є середньоглинисті чорноземи Приазовської височини, в яких проявляється підвищений вміст оксидів алюмінію (14,6-16,0 %). Сольові акумуляції у чорноземах звичайних прослідковуються з глибини 4 м і нижче, а в неглибоких - вже з 3 м.

Чорноземи звичайні характеризуються відносно добрими фізико-хімічними властивостями. Так, у верхніх гумусових горизонтах вміст гумусу становить у малогумусних ґрунтах 3,9-4,7 %, а в середньо-гумусних - 5,5-6,3 %. З глибиною вміст гумусу знижується і в перехідному горизонті до материнської породи може становити менш 1%.

Реакція ґрунтового розчину в чорноземах звичайних нейтральна, або слаболужна. Вона пов'язана з високим вмістом у вбирному комплексі катіонів Са++(31,3-48,4 мекв/100 г грунту) і Mg++ (4,7-8,8 мекв/100 г грунту).

У складі гумусу явно переважають гумінові кислоти над фульвокислотами. Так, якщо сума гумінових кислот (Сгк) у верхніх горизонтах коливається в межах 33,2-42,7 % загального С, то сума фульвокислот - 16,7-19,7 %. При цьому співвідношення Сгк : Сфк перебуває на рівні 2,1-2,6. З глибиною це співвідношення поступово зменшується і в нижній частині гумусового профілю становить 1,1-1,7.

У складі гумінових кислот переважає фракція 2 (ГК-2), яка пов'язана з кальцієм, а друге місце належить гуміновим кислотам, що міцно пов'язані з глинистими мінералами і півтораоксидами (ГК-3).

Фракції фульвокислот представлені приблизно в однакових кількостях - на рівні від 2,5 до 11,2 %.

У чорноземах звичайних великі запаси валового азоту - 0,20-0,31 %. При цьому максимальна його кількість у середньогумусних видах, а мінімальна - в малогумусних неглибоких. В еродованих чорноземах вміст валового азоту у відношенні до нееродованих зменшується на 8-50 %.

Загальні запаси фосфору у чорноземах звичайних важко - і легкосуглинкових в орному шарі становлять 0,12-0,16 %, донизу профілю знижуються і в материнській породі дорівнює 0,09-0,11%.

Мінеральні фосфати представлені переважно фосфатами кальцію, причому у верхній частині профілю вони становлять 50-70 %, а в материнській породі - 65-85 %. Решта фосфатів представлені фосфатами заліза й алюмінію. На частку нерозчинних фосфатів припадає у верхній частині профілю 25-40 % валового фосфору, а в материнській породі - 38-50%.

Чорноземи звичайні багаті на валові форми калію. Це обумовлює підвищений його вміст у доступній для рослин формі, що становить близько 1 % загального вмісту К20.

 







Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.228.11.9 (0.003 с.)