Геофізичні методи вивчення і кореляції осадочних товщ

На територіях, перекритих потужним чохлом четвертинних відкладів, осадові утворення вивчають за допомогою глибокого буріння, під час якого повний відбір керну практично неможливий. Тому розчленування осадових товщ за літологічними ознаками виконують геофізичними методами. Геофізичні спостереження в свердловинах охоплюють різні види каротажу, а саме: електричний, радіоактивний, механічний, акустичний, індукційний тощо. Всі методи каротажу – це вимірювання певних параметрів фізичних властивостей порід, що утворюють стінки свердловин, спеціальним пристроєм (зондом).

Результатом каротажу є діаграми, на яких у певному масштабі позначають зміну значень фізичних параметрів у всьому розрізі свердловини. Значні зміни певного параметра, зафіксовані на діаграмах, відображають зміну складу порід у розрізі. На цьому ґрунтуються розчленування і кореляція відкладів за допомогою каротажу.

Головні завдання, які вирішують за допомогою геофізичних даних, такі:

• визначення літологічного складу, глибин залягання і потужностей тіл з однаковою літологічною характеристикою;

• кореляція розрізів, а саме зіставлення товщ, що залягають згідно і каротажні діаграми яких мало змінюються від свердловини до свердловини;

• визначення фаціальних заміщень, виявлення незгідностей і розривних порушень.

Достовірні розчленування і кореляція розрізів свердловин, особливо якщо вони розкривають континентальні чи різнофаціальні утворення, можливі лише в разі контролю геофізичних матеріалів даними палеонтологічного і літологічного вивчення керну.

 

Уран-торій-свинцевий метод визначення абсолютного віку.

232Th → 208Pb +6 4He;

235Ư → 207Pb + 7 4He.

С в и н ц е в и й метод застосовують переважно для вивчення докембрійських порід, що містять радіоактивні й акцесорні мінерали з ураном і торієм (монацит, циркон, ортит, колумбіт та ін.).

Рубідій-стронцієвий метод визначення абсолютного віку.

Р у б і д і й – с т р о н ц і є в и м методом визначають вік порід і мінералів, що містять рубідій (біотит, амазоніт, мусковіт, мікроклін та ін.). Оскільки міграційна здатність стронцію під впливом різноманітних про-цесів значно менша, ніж аргону, то цей метод можна застосовувати не тільки для датування фанерозойських, а й докембрійських переважно кис-лих і середніх магматичних, а також метаморфічних порід.

87Pb → 87Sr +β;

Калій-аргоновий метод визначення абсолютного віку

К а л і й – а р г о н о в и й метод використовують переважно для датування магматичних порід за мінералами, що вміщують калій. Це слюди, польові шпати, рогові обманки, піроксени. З огляду на велику міграційну здатність радіогенного аргону цей метод застосовують переважно для визначення віку фанерозойських відкладів, а для осадових порід – лише в тих випадках, коли вони вміщують глауконіт.

40K+e→| 40Ar +β;

Радіовуглецевий метод визначення абсолютного віку

Р а д і о в у г л е ц е в и й метод використовують для визначення віку порід пізнього плейстоцену–голоцену. Масове радіовуглецеве датування проводять для відкладів віком від однієї до 50-60 тис. років. Об’єкти для радіовуглецевого аналізу різноманітні. Це матеріали, що утримують вуглець: деревне вугілля, деревина, торф, гумус, кості, черепашки молюсків тощо. Радіовуглецеві дані можуть бути викривлені внаслідок різноманітних накладених процесів: гниття, адсорбції вуглецю із ґрунтових вод або повіт-ря. Тому під час відбирання проб треба особливо стежити за чистотою матеріалу. Якщо вік об’єкта прогнозують понад 60 тис. років, то ймовір-ність точних результатів, отриманих радіовуглицевим методом, низька, оскільки технологія збагачення об’єкта вивчення вуглецем дуже складна. Радіовуглецевим методом визначено абсолютний вік усіх епох зледеніння, вік формування річкових терас та інших об’єктів.