Опорні стратиграфічні розрізи, їх категорії та характеристики.

Опорний розріз - це найповніший і найліпший у регіоні або в структурно-фаціальній зоні розріз, що розкриває безперервну послідовність двох або декількох місцевих стратиграфічних підрозділів, він доступний для детального літологічного і палеонтологічного вивчення, із чіткими співвідношеннями з товщами, що залягають нижче і вище. За об'ємом опорні розрізи повинні охоплювати інтервал від ярусу до відділу або частину системи. Під час вивчення опорних розрізів виконують такі завдання:

- комплексне літолого-фаціальне і палеонтологічне обґрунтування виділених місцевих стратонів;

- опис стратотипів;

- аналіз стратиграфічного і фаціального поширення різних груп фауни і флори, виділення біостратиграфічних підрозділів;

- визначення віку стратонів і кореляція їх з підрозділами регіональної і загальної стратиграфічної шкали.

Виділяють опорні розрізи двох категорій:

1) належать розрізи з найповнішою палеонтологічно охарактеризованою послідовністю відкладів, що є типовою для усього седиментаційного басейну або для його великої частини. За об’ємом вони повинні охоплювати інтервал відділу або системи.Вивчення опорних розрізів регіональної категорії проводять за напрямами:

- комплексне літолого-фаціальне і палеонтологічне обґрунтування розрізу та його розчленування, виділення горизонтів-маркерів і стратонів;

- опис стратотипів місцевих і регіональних стратиграфічних підрозділів;

- проведення кореляції з підрозділами загальної стратиграфічної шкали.

Опорний розріз першої категорії охоплює значну територію, а організація роботи на регіональному опорному розрізі включає два етапи: попереднє вивчення і власне опис опорного розрізу. На першому етапі проводять загальний огляд регіону (рекогносцировка), проводиться пошарове вивчення всіх відслонень, складання стратиграфічних колонок відслонень і будуються геологічні профілі (розрізи) для кореляції визначених стратонів. Другий етап: проводиться опис опорного розрізу. Результатом попереднього етапу є виділення ряду відслонень, що доповнюють одне одного й утворюють разом власне опорний розріз. Опис опорного розрізу виконують з найбільшою повнотою, вивчаючи і описуючи всі літологічні особливості кожного із пластів, всі тафономічні особливості (захоронення фауни і флори). Особливу увагу треба приділяти вивченню і простеженню маркувальних горизонтів, характеру границь і контактів, виявленню різних перерв тощо.

2) Опорні розрізи другої регіональної категорії є типовими для відкладів окремих структурно-фаціальних зон; вони охоплюють декілька світ, які відповідають ярусу, максимум – відділу, системи. Такий розріз займає обмежену площу, повинен бути одним з найкращих за відслоненістю, доступністю й охоплювати стратотипи світ, виділених на цій території. Завдання, що вирішують під час вивчення цих стратиграфічних розрізів, та їх порядок вивчення й опису такі ж, як і в першій категорії. Результати вивчення опорних розрізів викладають у підсумковому звіті за таким планом:

- загальні відомості про розріз, місце розташування, визначення категорії, віковий обсяг відкладів, що його складають;

- пошарова стратиграфічна колонка й опис розрізу з детальною літологічною і палеонтологічною характеристикою стратиграфічних підрозділів. Опис стратотипів;

- аналіз стратиграфічного та фаціального поширення фауністичних і флористичних груп;

- висновки про вік визначених стратиграфічних одиниць і кореляція їх з підрозділами регіональної та загальної стратиграфічної шкали;

- загальні закономірності палеогеографічного розвитку території