Електромагнітні випромінювання

Негативним впливом застосування комп'ютерної техніки є електромагнітне випромінювання, що виходить від моніторів комп'ютерів, а саме від електронно - проміневої трубки, що є складовою частиною більшості моніторів як найбільш оптимальні заходи по зниженню шкідливого впливу комп'ютерної техніки на людину необхідно запропонувати наступні заходи:

- встановити на монітори комп'ютерів захисні екрани-сітки;

- забезпечити циркуляцію і надходження свіжого повітря в приміщення шляхом установки кондиціонера;

- встановлювати в приміщенні монітори так щоб їх задня частина, що випускає максимальне випромінювання була спрямована в стіну а не в якому разі на інших співробітників.

Клас приміщення по небезпеці поразки електричним струмом відноситься до рівня приміщення без підвищеної небезпеки - основними заходами захисту від поразки струмом є: захисне заземлення, організація безпечної експлуатації електроустановок та інші. [ 39 ].

 

Міри безпеки

 

Вiддiл оснащений 3 комп'ютерами. Дані технічні засоби є однофазними споживачами трьохфазної мережі перемінного струму з глухозаземленною нейтраллю частотою 50 Гц, напругою 380/220В відповідно до ГОСТ 12.1.029-80.ССБТ [39].

Пожежна безпека

 

По категорії пожежонебезпеки підрозділі ставляться до виробництв категорії В (адміністративний будинок) згідно НАПБ Б 07.005-86 [41], тому що в приміщеннях перебувають тверді негорючі матеріали (пластмаса, папір, дерево й т.д.), ступінь вогнестійкості – III (будівля зроблена збетону) відповідно до ДБН В.1.1-7-2002.[40]

Причини, які можуть викликати пожежа [41]:

-несправність електропроводки й приладів;

-коротке замикання електричних приладів;

-коротке замикання електричних ланцюгів;

-перегрів апаратури;

-недотримання правил пожежної безпеки.

Система запобігання пожежі:

-контроль і профілактика ізоляції;

-наявність плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні;

-для захисту від статичної напруги використається заземлення

До організаційних мір пожежної профілактики ставиться навчання персоналу правилам пожежної безпеки. Відповідно до ГОСТ 12.1.004-91[42] „Бюро охорони інтелектуальної власності” оснащено:

· пожежною сигналізацією (тепловий сповіщувач диференціальної дії типу ДПС-0,38, сигнальна димова пожежна установка типу СППУ-1);

· схемою плану евакуації із приміщень у випадку пожежі.

 

Охорона навколишнього середовища

 

Охорона навколишнього середовища – система заходів, яка направлена на підтримку раціональної взаємодії діяльності людини з навколишнім природним середовищем, що забезпечує збереження та відновлення природних ресурсів.

З-н України „Про охорону навколишнього середовища”, що був прийнятий 25 червня 1991 року, визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Задача закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природи, використанні і відтворенні природних ресурсів, забезпеченні екологічної безпеки.

Тверді виробничі відходи Бюро охорони інтелектуальної власності та раціоналізаторської роботи -папір, канцелярські відходи-складають окремо й направляють спеціалізованим організаціям на переробку.

В цілому створені на ДП завод «Електроважмаш» умови праці відповідають прийнятим нормам, забезпечують комфортність і безпеку праці, а значить,і високу працездатність працівників.

ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

Цивільна оборона України - це державна система органів управління, сил i засобів, для організації забезпечення захисту населения" від~наслідків надзвичайних. ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

ЗавданняЦивільноїоборони:

· Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження i вжиття заходів для зменшення збитків та втрат у разі аварії катастроф, вибухів, великих пожеж i стихійних лих.

· Сповіщення населення про загрозу i виникнення надзвичайних ситуацій у мирний i воєнний час та постійне формування його про наявну обстановку.

· Захист населения від наслідків стихійних лих, аварій, катастроф, великих пожеж i застосованих засобів ураження.

· Організація життєзабезпечення населення під час аварій катастроф, стихійного лиха та у воєнний час.

· Організація та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха та в осередках ураження.

· Створення систем анализу i прогнозування управління, оповіщення i зв'язку, спостереження i контролю за радіоактивним забрудненням, хімічним i біологічним заражениям, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного i военного часу.

· Підготовка i переподготовка керівного складу Цивільної оборони, її органів управління та сил; навчання вмінню населения застосовувати засоби індивідуального захисту i діяти у надзвичайних ситуаціях.

В данному розділі дипломної роботи розглянуто захист населення у paзi ядерної аварії.

Радіаційні аварії – це аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, передбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно небезпечних об’єктів, в кількостях більше встановлених меж їх безпечної експлуатації [ 45 ].

При аварійному викиданні в атмосферу радіоактивних речовин можливі такі види радіоактивного впливу на населення [ 44 ]:

а) зовнішнє опромінення при проходженні радіоактивної хмари;

б) внутрішнє опромінення при вдиханні радіоактивних аерозолів (інгаляційна небезпека);

в) контактне опромінення внаслідок радіоактивного забруднення шкіри i одягу;

г)  зовнішнє опромінення, зумовлене радіоактивним забрудненням поверхні землі, будівель, споруд та ін .;

д) внутрішнє опромінення при використанні забруднених продуктів харчування i води.

Розрахункові дані та результати прямих вимірювань рівня радіації i дози опромінення мають бути основою для вжиття заходів захисту населення від зовнішнього i внутрішнього опромінення, в тім числі й профілактичне застосування стабільного йоду.

Основою розробки заходів захисту населення в умовах радіоактивного забруднення при ядерній аварії є рекомендації Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) 1988 р., а також норми радіаційної безпеки України (НРБУ—1997).

Враховуючи рівень радіації, а також прогноз можливих аварійних викидів радіоактивних речовин та метеорологічні дані, приймається рішення про проведення таких термінових і невідкладних заходів захисту в умовах ранньої фази радіаційної аварії:

· обмеження перебування населення на ввдкритш місцевості;

· евакуація у разі загрози здоров'ю;

· проведення йодової профілактики;

· тимчасова заборона вживания продуктів харчування і води із зони радіоактивного забруднення.

Крім цих заходів у період ранньої і пізньої фази проводяться довгострокові заходи:

· тимчасове виселення;

· евакуація — переселення на постійне місце проживання;

· обмеження вживання води і продуктів харчування забруднених радіоактивними речовинами;

· заходи захисту при виробництві продукції тваринництва, рос-линництва і лісогосподарської діяльності;

· дезактивація території і будівель;

· інші заходи: гідрологічні, протиповіневі, обмеження лісокори-стування, полювання, рибної ловлі, перебування у полі при проведенні сільськогосподарських робіт.

Критеріем для прийняття рішення про заходи захисту населення на ранній і середніх фазах після аварії є дози зовнішнього і внутрішнього опромінення з установленими двома рівнями радіаційного впливу — нижнім і верхнім — згідно з рекомендацією МАГАТЕ 1 НРБУ—1997.

При прогнозованому опроміненні, що не перевершуе нижнього рівня, заходи, не проводяться. Якщо прогнозоване опромінення перевищує нижній рівень, але не досягае верхнього рівня, то проведення вказаних заходів може бути відкладене.

Якщо прогнозоване опромінення досягає або перевищує верхній рівень, то обов'язково необхідно проводити заходи, навіть якщо вони пов'язані з порушенням нормальної життєдіяльності населення і об'єктів.

Якщо наявні заходи захисту не забезпечують безпеки населення, необхідно проводити його евакуацію.

Щоб реально оцінити можливість проведення евакуації, необхідно враховувати: період року, погодні умови, стан доріг, наявність транспорту, кількість населення, яке підлягає евакуації, місця для евакуації, наявність житлових приміщень та ін.

3 метою зменшення впливу іонізуючого опромінення на людей всі заходи мають бути спрямовані на зменшення потрапляння радіоактивних речовин в органи дихання, травлення і на поверхню тіла.

Тому необхідно:

– на підставі інформації про радіаційну обстановку підрозділами радіаційної розвідки формувань цивільного захисту і відділу з питань НС та цивільного захисту населення нанести дані радіоактивного забруднення господарства (села) на карту-схему;

– визначити необхідну кількість людей, робочих змін, тривалість їх роботи, враховуючи допустимі дози опромінення і фактичний рівень радіації та умови перебування людей у приміщеннях, техніці на полі;

– інформувати населення про стан радіаційної обстановки та небезпеку радіаційного опромінення;

розробити, впровадити і контролювати дотримання населенням режимів поведінки;

– обмежити перебування людей на відкритій місцевості; розмістити людей в житлових, виробничих приміщеннях чи захисних спорудах;

– провести герметизацію житлових i виробничих приміщень, дверей, димарів, вентиляційних отворів на час розсіювання радіоактивних речовин у пoвiтpi й формування радіоактивного за-бруднення території;

– провести йодову профілактику захистити органи дихання підручними засобами;

– використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання i шкіри, виходячи з приміщень, під час проведення польових poбiт, догляду за тваринами й обслуговування техніки;

– евакуювати населення;

– регулювати доступ у район забруднення;

– організувати санітарну обробку населення при забрудненні шкіри й одягу радіоактивними речовинами вище встановлених норм;

– провести дезактивацію поверхневого забруднення радіоактивними речовинами продуктів харчування (обмивання, видалення поверхневого шару);

– воду використовувати iз захищених джерел водопостачання, на робочих місцях запас води має бути по 3 л на людину на час робочої зміни;

– продукти використовувати з герметичних складських при-
міщень, погребів, iз щильно закритих діжок, герметичної скляної
i металевої тари;

– харчову продукцію з присадибних ділянок, з лісу i рибу використовувати, тільки попередньо перевіривши на радіоактивне забруднення;

– свіжі овочі та фрукти перед вживанням в їжу старанно промити водою, з капусти зняти три-чотири верхні листки;

– бажано перевести населення, насамперед дітей, на харчування продуктами привезеними з чистих територій;

– періодично проводити дезактивацію внутрішніх поверхонь житлових i виробничих приміщень, обмітати стелю i стіни, протирати меблі, пилососити або вибивати на вулиці килими, доріжки, матраци, ковдри, верхній одяг, проводити вологе прибирання в приміщеннях;

– провести дезактивацію будівель, присадибних ділянок, коло-дязів, доріг, залучивши для цього формування цивільного захисту;

– проведення йодової профілактики.

Йодовоа профілактика проводиться наступним чином:

1. Дорослим i дітям старшим 5 poків рекомендуеться 0,25 г на один прийом, дітям віком 2—5 років — 0,125 г, до 2 років — 0,04 г.

2. Максимальний захисний ефект може бути в paзi завчасного або одночасного надходження радіоактивного йоду i прийняття його стабільного аналога.

3. 3axиcнi властивості препарату значно знижуються, якщо його буде застосовано через більш як 2 год після потрапляння в організм радіоактивного йоду. Але й за таких умов прийняття стабільного йоду ефективно захищає щитовидну залозу від опромінення при повторному потраплянні радіоактивного йоду.

4.Одноразовий прийом таких доз йодистого калію забезпечує високий захисний ефект протягом доби. В умовах тривалого надходження в організм радіоактивного йоду необхідні повторні прийняття препарату, щоб підтримувати високі захисні властивості.

Щоб поглинуті дози радіації не перевищували допустимих норм опромінення, необхідний контроль опромінення. Для цього введені допустимі дози опромінення у воєнний час:

1) при одноразовому опроміненні (до 4 д1б) — 50 Р;

2) при багаторазовому опроміненні за 30 д1б — 100 Р;

3) за 3 місяці — 200 Р;

4) за 1 рік — 300 Р; у мирний час:

5) за нормальних умов за 1 рік — 0,5 бер;

6) для населения — аваршне опромінення за рік — 10 бер;

7) для персоналу АЕС — у нормальних умовах за рік — 5 бер;

8) для персоналу АЕС — аварійне опромінення за рік — 25 бер. Передбачені перевищення допустимої дози опромінення згідно із законом України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань № 15/98-ТЗД":

9) для населення 0,1 бер за рік (1 мЗв);

10) для персоналу АЕС до 2 бер за рік (до 20 мЗв).

Нормами радіаційної безпеки встановлено три категорії опромінюваних осіб: А, Б, В.

Для категорії А — встановлена граничнодопустима доза за рік, а для категорії Б — межа дози за рік.

В Україні природний радаційний фон — від 0,01 до 0,03 м Р/год.

Поглинута доза опромінення за рік у середньому складається із таких опромінень: природного фону — 200 мбер, будівельних матеріалів— 100 мбер, медичної радіодіагностики ірентгенотерапії 150 мбер та інших джерел опромінення — 50 мбер.

Граничнодопустима доза— це найбільше значення індивідуальної еквівалентної дози за рік, яке за рівномірного впливу протягом 50 років не призведе до небажаних змін у здоров'ї персоналу.

Межа дози — гранична еквівалентна доза за рік для обмеженої частини населення. Межа дози встановлюється в 10 разів меншою від граничнодопустимої дози для запобігання необгрунтованого опромінення цього контингенту людей.

Особи, які за попередніми розрахунками одержали одноразову дозу зовнішнього або сумарно зовнішнього і внутрішнього опромінення всього тіла більше 5 граничнодопустимої дози (ГДД), або при одноразовому надходженні в організм радіоактивних речовин більше 5 ГДД, повинні бути направлені на медичне обстеження в спеціалізований лікувальний заклад.

Для жінок віком до 40 років вводиться обмеження опромінення на область тазу, яке не повинно перевищувати 10 мЗв за будь-які два місяці, доза вагітних жінок не повинна бути більшою 5 мЗв за період вагітності.

Таким чином, заходи проводимі при радіаційному забрудненні теріторії, направлені на збереження здоров’я людей, які отримали радіаційне опромінення, або попередження опромінення, ліквідації наслідків ядерної аварії під час та після неї.

ВИСНОВКИ

 

Процес управління маркетинговою діяльністю на основі концепції брендінгу на підприємстві починається з визначення концепції управління маркетингом, що є обов'язковим складовим елементом місії компанії.

Аналогічний процес зміни відносини до маркетингової діяльності відбувається в даний час і на українських підприємствах. В остаточному підсумку, успіху доможуться ті компанії, що раніш інших зрозуміють необхідність і важливість маркетингового підходу в організації власної діяльності.

Управління маркетинговою діяльністю, як будь-який процес управління, має наступні складові частини:

- маркетинговий аналіз і аудит;

- стратегічне і поточне планування;

- організація процесу управління маркетингом;

- контроль за здійсненням маркетингових заходів.

Маркетинговий аналіз і аудит –складовий елемент процесу управління маркетинговою діяльністю, що постачає інформацію на всі етапи процесу управління і є деталізованим дослідженням внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства, його сильних і слабких сторін. Серед основних інструментів маркетингового аналізу й аудиту варто назвати: техніко-економічний аналіз діяльності підприємства, аналіз макро- і мікросередовища підприємства, SWOT-аналіз, маркетингові дослідження ринку.

Інформація, отримана в результаті всебічного аналізу діяльності підприємства, використовується на етапі формального планування. Компанії розробляють три види планів: річний, довгостроковий і стратегічний.

Стратегічне планування є першою сходинкою в процесі планування і містить у собі визначення місії компанії, формулювання цілей і задач, функціональні плани. Поступово процес стратегічного планування спускається до лінійних підрозділів компанії та набуває характеру поточного планування.

Після закінчення процесу планування і визначення необхідних ресурсів підходить черга процесу організації маркетингової діяльності на підприємстві. Цей процес неможливий без чіткого визначення маркетингових функцій кожного підрозділу та єдиного центру управління маркетинговою діяльністю на підприємстві. Як правило, ця роль покладається на спеціальні маркетингові підрозділи, що організуються відповідно до цілей, задач і специфіки діяльності компанії.

Результати, отримані в результаті проведення маркетингових заходів, збираються й аналізуються спеціально призначеним маркетинговим контролером. Це фахівець веде постійний процес зіставлення отриманих і запланованих результатів. На підставі зроблених їм висновків, маркетингова діяльність піддається перегляду й вдосконаленню.

У даній роботі організація управління маркетинговою діяльністю на підприємстві піддана глибокому аналізу і перегляду.

За допомогою методу SWOT-аналізу виявлені основні можливості і загрози, сильні і слабкі сторони ВАТ «Чернігівський МК». Застосована методика дозволила визначити готовність компанії до реалізації маркетингової стратегії на підприємстві як «помірну».

Проведений аналіз дозволяє рекомендувати ВАТ «Чернігівський МК» організувати єдину службу маркетингу і провести перші маркетингові заходи: виготовлення і поширення безкоштовних зразків рекламно-інформаційного характеру, а також рекламну компанію в спеціалізованих виданнях.

Слід зазначити, що весь приріст валового доходу від впровадження запропонованих заходів і частина власних ресурсів компанії, буде використано на створення єдиної служби маркетингу. Однак, на думку автора, найбільш істотним результатом впровадження зазначених заходів варто вважати загальне зростання конкурентоспроможності компанії, отримане як наслідок методично правильного підходу до організації маркетингової діяльності.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ:

 

1 Интеллектуальная собственность в Украине: правовые основы и практика.- Науч.- практ. изд.: Вит./Под общ.ред. А.Д. Святоцкого.-

Т.3: Промышленная собственность /Г.А.Андрощук, С.А.Довгий, З З.С.Дробязко и др.; Под ред. В.Л.Петрова, В.А.Жарова.-К.: Ін Юре, 1999.-672 с.-

2 Святненко.В.Ю. Промисловий маркетинг: Навч.посіб.-К.: МАУП, 2001.- 264с.: іл.-

3 Интеллектуальная собственность в Украине: правовые основы и практика. - Науч.- практ. изд.: Вит./Под общ. ред. А.Д.Святоцкого.-

Т.1: Право интеллектуальной собственности / С.А.Довгий, В.С.Дробязко, В.А.Жаров и др.;Под ред. В.М.Литвина, С.А.Довгого.- К.:Ін Юре

4 Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підруч.- К.:Вид-во КНЕУ, 1998

5 Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підруч. для вузів.- К.: Лібра, 1998

6 Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика: Навч.посіб.-К.: Вища шк.,1994

7 Основы маркетинга: Пер. с анг. / Ф.Котлер, Г.Армстронг, Дж.Сондерс, В.Вонг. - 2-е изд.- К.; М.; СПб.: Издат. дом "Вильямс", 1998

8 Долинская М.Г. Маркетинг и конкурентноспособность промышленной продукции. - М.: Изд-во стандартов, 1991

9 Евдокимов Ф.И., Гавва В.М. Азбука маркетинга: Учеб. пособие.- 3-е изд., перераб. и доп.-Днепропетровск: Сталкер, 1998.

10 Лавров С.М., Злобин С.Ю. Основы маркетинга промышленных объектов. - М.:Внешторгиздат, 1989.

11 Леонов И.Г., Аристов О.В. Управление качеством продукции. - М.: Изд-во стандартов, 1990.

12 Маркетинг / Упоряд., вступ. ст. А.І.Кредисова. - К.: Україна, 1994.

13 Маркетинг і стратегія конкуренції: Навч. посіб. / Є.В.Савельєв, В.П Дяченко, В.Є Куриляк. - К.: НМК ВО, 1993.

14 Маркетинг инновационного процесса: Учеб. пособие / Н.П Гончарова и др. - К., 1998.

15 Маркетинг промышленных товаров: Пер. с англ. / Общ. ред. и предисл. В.И.Седова. - М.: Прогресс, 1998.

16 Ноздрева Р.Б., Цыгичко Л.И. Маркетинг: как побеждать на рынке.- М.: Финансы и статистика, 1991.

17 Організація маркетингу на промисловому підприємстві. - К.: Асоц."Україна", 1990.

18 Прауде В.Р., Білий О.Б. Маркетинг: Навч. посіб.- К.: Вища шк., 1994.

19 Промисловий маркетинг: Теорія та господарські ситуації: Підруч. / За ред. А.О.Старостіної.- К.: Іван Федоров,1997.

20 Романов А.Н., Корлюгов Ю.Ю. Маркетинг: Учебник / Под ред. А.Н.Романова. - М.: Банки и биржи; ЮНИТИ, 1996.

21 Савельев Є.В. Маркетинг нового продукту. - К.,1994.

22 Старостіна А.О. Маркетингові дослідження. Практичний аспект. - К.; М.;СПб.: Вид. дім "Вільямс", 1998.

23 Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями: Пер. с англ. - М.: Экономика, 1989.

24 Управлiння створення нової продукції в системі маркетингу / За ред. Г.П.Олабіної та ін.- К., 1994.

25 Эванс Дж., Берман Б. Маркетинг: Сокр. пер. с анг./ Авт. Пред. И науч. Ред. А.А.Горячев.- М.: Экономика, 1993.

26 Котлер Ф. Основи маркетингу: Пер. с англ./Общ.ред. і вступ. Ст. Е.М. Пеньковой. - М.: Прогресс, 1990.

27 Конституція України.

28 КЗпП України.

29 Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002р.

30 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасливого випадку на виробництві і професійного захворювання, що можуть спричинити собою втрату працездатності».

31 ГОСТ 12.0.003-74*. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. – Введ. 01.01.76.

32 ГОСТ 12.2.006-87 ССБТ. Безопасность аппаратуры электронной сетевой и сходных с ней устройств, предназначенных для бытового и аналогичного общего применения. Общие требования и методы испытания.

33 ДБН В.2.5 – 28 – 2006. Державні будівельні норми. Природне і штучне освітлення. – К.: Мінбуд. України, 2006 – 80с.

34 ДНАОП 0.03-3.18-88 Санітарні норми та правила для робітників обчислювальних центрів.

35 ДНАОП 0.00-1.21-84 Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів.

36 Гост. 12.1.029-80. ССБТ Средства и методы защиты от шума.Классификация.- Введ. 01.07.01.

37 СНиП 2.04.05-92. Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование. М.: Стройиздат, 1988.

38 ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. – Введ. 01.07.89.

39 ГОСТ 12.1.030-81.ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление.-Введение 01.01.82.

40 СНиП 2.04.05. -91. Строительные нормы и правила. Отопление. Вентиляция и кондиционирование воздуха.- М.: Стройиздат, 1992.-110 с.

41 НАПБ Б 07.005-86. Плжежна безпека. Загальні вимоги.

42 ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожежна безпека. Загальні вимоги.

43 Закон України «Про охорону навколишнього середовища».

44 Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник.- К.; Знання, 2006.-487с.

45 Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Навчальний посібник ⁄ За ред. Полковника В.С.Франчука.- Львів, Афіша, 2000-336с.

ДОДАТОК А

 

Баланс підприємства

Таблиця А.1 – Актив підприємства

Актив	Код стовпця	2004	2005	2006
1	2	3	4	5
1. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
Залишкова вартість	010	-	26,0	125,0
Первинна вартість	011		26,0	156,0
Накопичена амортизація	012	-	-	31,0
Незавершене будівництво	020	9751,0	9703,0	11575,0
Основні засоби:
Залишкова вартість	030	142023,1	116827,0	111602,0
Первинна вартість	031	396155,5	363961,0	362406,0
знос	032	254132,4	247134,0	250804,0
Довгострокові фінансові інвестиції:
Які враховуються по методу участі в капіталі інших підприємств	040	-	-	-
Інші фінансові інвестиції	045	-	-	-
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	-	-	-
Відстрочені податкові активи	060	621,2	1108,0	1132,0
гудвіл	065	-	-	-
Інші необоротні активи	070	-	-	-
Всього по розділу 1	080	152395,3	127664,0	124434,0
2. Оборотні активи
запаси
Виробничі запаси	100	11414,45	24011,25	56135,25
Тварини на вирощуванні і відгодівлі	110	-	-	-
Незавершене виробництво	120	16071,8	32916,0	51554,0
Готова продукція	130	14107,4	14153,0	15781,0
товари	140	3778,0	3804,0	3619,0
Векселі одержані	150	334,0	334,0	-
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги
Чиста реалізаційна вар.	160	6667,4	8848,0	10522,0
1	2	3	4	5
Первинна вартість	161	6667,4	8848,0	10522,0
Резерв сумнівних боргів	162	-	-	-
Дебіторська заборгованість по розрахунках:
З бюджетом	170	-	-	2655,0
По виданих авансах	180	-	7661,0	25395,0
По нарахованих доходах	190	-	-	-
По внутрішніх розрахунках	200	66,9	66,0	66,0
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	8580,4	5866,0	6014,0
Поточні фінансові інвестиції	220	-	20,0	20,0
Грошові кошти і їх еквіваленти:
У національній валюті	230	145,0	250,0	912,0
У іноземній валюті	240	714,2	396,0	64,0
Інші оборотні активи	250	390,8	1295,0	6808,0
Всього по розділу 2	260	62270,35	99620,25	179545,25
3. витрати майбутніх періодів	270	8,3	10,0	17,0
Баланс	280	214673,95	227294,25	303996,25

 

Таблиця А.2 – Пасив підприємства

Пасив	Код стовпця	2004	2005	2006
1	2	3	4	5
1. Власний капітал
Статутний капітал	300	104139,9	88748,0	88748,0
Пайовий капітал	310	-	-	-
Додатково вкладений капітал	320	-	-	-
Інший додатковий капітал	330	52189,0	51883,0	55901,0
Резервний капітал	340	-	-	-
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	1934,55	3536,25	6420,25
Неоплачений капітал	360	-	-	-
Вилучений капітал	370
Всього по розділу 1	380	158263,45	144167,25	151069,25
2.Забезпечення майбутніх витрат і платежів   Закінчення таблиці А.2
1	2	3	4	5
Забезпечення виплат персоналу	400	-	-	-
Інші забезпечення	410	-	-	-
	415	-	-	-
	416	-	-	-
Цільове фінансування	420	-	-	-
Всього по розділу 2	430	-	-	-
3. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440	-	-	-
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450	-	-	-
Відстрочені податкові зобов'язання	460	-	-	-
Інші довгострокові зобов'язання	470	-	-	-
Всього по розділу 3	480	-	-	-
4. Поточні зобов'язання