Форми й методи пропаганди бібліографічних знань

Пропаганді бібліографічних знань властиві всі форми й методи масової, групової та індивідуальної роботи з читачем. Для зручності аналізу й характеристики ці форми і методи об'єднуються в групи:

1) форми письмової пропаганди;

2) форми наочної пропаганди;

3) форми усної пропаганди.

З другого боку, за своїм характером пропаганда бібліографічних знань може бути комплексною і розрізненою.

Особливість комплексної пропаганди полягає в тому, що в ній різні форми й методи масової, групової та індивідуальної роботи з читачами об'єднуються широко взятими бібліотечно-бібліографічними темами, нерідко програмами, розрахованими на проведення серії різноманітних бібліографічних заходів. Комплексний характер, наприклад, мають бібліотечні уроки, екскурсії до бібліотеки, бібліографічні семінари-практикуми, бібліографічні конференції читачів, дні бібліографії, місячники пропаганди бібліотечно-бібліографічних знань.

Комплексна пропаганда вимагає всебічного методичного забезпечення, кооперування бібліотек, установ і організацій, зацікавлених у розвитку бібліографічної культури. Форми письмової пропаганди – це пам’ятки, плакати, методичні й практичні посібники з бібліографічних питань, що випускаються обласними та центральними міськими й районними бібліотеками. Частина цих видань звернена безпосередньо до читача, навчальні ж, методичні та практичні посібники адресуються переважно організаторам бібліотечно-бібліографічної пропаганди – бібліотечним працівникам.

До форм письмової пропаганди належать також папки журнальних та газетних статей з бібліотечно-бібліографічних тем (наприклад: «Раціональні методи роботи з книгою», «Бібліографічне оформлення наукових праць», «Система бібліографічної інформації», «Домашня бібліотека»), альбоми з висловлюваннями діячів науки і культури про книгу, бібліотеку і бібліографію, з цифровим матеріалом, що характеризує розвиток книговидання, бібліотечної й бібліографічної справи, з відповідними ілюстраціями; матеріали в настінних газетах і бюлетенях (інформація про новинки бібліографічної літератури, відповіді на запитання читачів у рубриці «Бібліографічна консультація»)

Найбільш розповсюдженими формами наочної пропаганди бібліографічних видань, плакати та стенди.

Наявність великої кількості бібліографічних матеріалів дає змогу урізноманітнювати виставки бібліографічних видань за змістом і читацьким призначенням. Вони можуть бути загальними, адресованими широкому колу читачів (наприклад, «Бібліографічну культуру – кожному читачеві», «Наша Батьківщина в довідниках та бібліографічних виданнях»); тематичними, адресованими фахівцям (наприклад, «Бібліографічні посібники – працівникам сільськогосподарського виробництва», «Видання Інформцентру з питань культури і мистецтва»). Можуть розкривати окремі типи бібліографічних видань (наприклад, «Реферативні журнали з техніки»), пропагувати методи бібліографічної роботи («Як вибрати книгу», «Бібліографія і самостійна робота з книгою» та ін.).

Бібліографічні матеріали демонструються під час громадських переглядів літератури, ними доповнюють звичайні виставки книг на стендах і на полицях відкритого доступу.

Ефективною формою пропаганди бібліографічних посібників є книжкові виставки, складені виключно з літератури, що рекомендується в тому чи іншому посібнику. Така виставка повторює структуру посібника й розташування літератури всередині розділів. За основу беруться, відомо, найзначніші рекомендаційні посібники, зміст яких може зацікавити багатьох і різних читачів бібліотеки, а сама література, що рекомендується, відповідає сучасним завданням і вимогам.

Різновидністю книжкових виставок з бібліографічної тематики є добірки бібліографічних матеріалів для спеціальних скриньок, що виставляються біля стола видачі книг.

Більшість виставок з питань бібліографії діють постійно, що привчає читачів регулярно стежити за новими бібліографічними-надходженнями. Проте зовнішнє оформлення їх час від часу оновлюється. Здійснюється також перекомпоновка експонатів, розкриваються нові аспекти змісту посібників.

Плакати і стенди знайомлять читачів здебільшого із структурою ДБА бібліотеки і ЦБС, з методикою бібліографічного пошуку («Як користуватися систематичним каталогом та картотекою журнальних і газетних статей», «Допоміжний алфавітно-предметний покажчик – ключ до систематичного каталогу»), пропагують культуру читання, джерела поточної БІ, окремі бібліографічні й довідкові видання. Цілям пропаганди бібліографічних знань служать також плакати-написи на стелажах і полицях, призначених для відкритого доступу. Здебільшого це рекомендації окремих посібників, лаконічні поради, як вибрати й читати книгу.

На стелажах для відкритого доступу оформляються також роздільники з бібліографічними посиланнями до каталогів, картотек І покажчиків літератури, їх мета – забезпечити комплексну пропаганду літератури з найважливіших тем і розділів книжкового фонду.

Наочна пропаганда лише тоді ефективна, коли вона сполучається з живим словом бібліотечного працівника, використовується як ілюстративний матеріал в усіх масових заходах бібліотеки.

Формами усної пропаганди бібліографічних знань є бесіди про окремі бібліографічні посібники, колективні консультації, огляди бібліографічних видань.

Бесіди про посібники – невід'ємна частина рекомендаційно-бібліографічного обслуговування читачів. Завдання їх – викликати у читачів інтерес до бібліографії. Тому пропаганда посібників, як правило, сполучається з пропагандою літератури з теми, якій присвячено посібник.

Колективні консультації застосовуються тоді, коли створюється більш-менш однорідний склад читачів: наприклад, при проведенні днів інформації, днів фахівця, бібліографічних семінарів тощо. На консультаціях порушуються такі питання, як методика бібліографічного пошуку, правила бібліографічного описання й оформлення бібліографічних списків, організація робочих бібліографічних картотек, особливості роботи з РЖ та іншими виданнями інформаційно-бібліографічних центрів країни. Консультації провадяться у визначені календарні дні, про що читачів повинні постійно інформувати спеціальні оголошення.

Особливістю оглядів бібліографічних видань є те, що вони носять не тільки рекомендаційний характер, а й навчально-методичний, особливо тоді, коли провадяться для читачів, малопідготовлених у бібліографічному відношенні.

До огляду включаються переважно найновіші покажчики літератури, в тому числі й ті, що опубліковані в книгах, журналах та газетах. За змістом добір посібників може бути тематичним і різноаспектним. Для бібліотечних працівників найчастіше провадяться огляди нових бібліографічних надходжень, які за своїм змістом, як правило, різноаспектні, тобто торкаються різних тем і по-різному їх розкривають.

Тематичні огляди готуються для читачів. До них включають не більше 2—3 видань, які не втратили своєї актуальності й практичного значення. Потрібно, щоб від кожного огляду кожен читач мав реальну користь. Тому при підготовці оглядів враховуються не тільки групові, а й індивідуальні інтереси читачів.

Композиційний огляд будується так. У вступі підкреслюється перш за все значення бібліографії для підвищення культури читання й поширення кругозору читачів, наводяться приклади й факти уважного ставлення до бібліографії вчених, громадських діячів, характеризується бібліографічна діяльність установ, що підготували видання, включені до огляду. (При творчому ставленні до огляду сам характер, зміст і особливості тих чи інших видань підказують, в якому напрямку слід вести про них розмову.) В основній частині дається вичерпна характеристика кожного видання. В першу чергу звертається увага на склад літератури в посібнику, на її хронологічні рамки, принципи розташування, на особливості допоміжного апарату. Видання порівнюється з іншими однотемними посібниками. Кожен посібник передається читачам для розгляду.

Ще одна форма усної пропаганди бібліографічних знань – лекції на бібліографічні теми. Вони організуються для широкої аудиторії читачів за їх заявками. Записані на магнітну стрічку, лекції можуть повторно використовуватися в філіалах ЦБ, на заняттях в університетах культури.