Розділ 1. Мвф: його історія, сутність та структура

ВСТУП

 

Сучасною тенденцією розвитку світової економіки є її глобалізація, котра зводиться до відкритості країн, лібералізації національних режимів торгівлі та руху капіталів, формування глобального фінансового ринку та всесвітньої інформаційної мережі. Одночасно з позитивним впливом глобалізації на світогосподарський розвиток посилюється нерівномірність економічних відносин, багатократно зростає руйнівний потенціал фінансових криз. Це безпосередньо пов’язано з появою за умови тісної взаємозалежності між країнами можливості перенесення інфляції, циклічних криз та потрясінь у грошово-кредитній, валютно-фінансовій та інших сферах, що виникли в одних країнах, до інших.

З метою запобігти можливим негативним наслідкам постійно зростаючого взаємозв’язку країн у процесі еволюції системи міжнародних економічних відносин виникла потреба у формуванні наднаціональних управлінських структур, у тому числі міжнародних та регіональних валютно-кредитних установ на базі багатосторонніх угод між державами, де особливе місце серед таких інститутів займає Міжнародний валютний фонд (МВФ). Тому вивчення його сутності, методів роботи та ролі у світовій економіці є важливими факторами для створення цілісної картини функціонування міжнародних економічних відносин.

Вивченням та дослідженням механізму роботи Міжнародного валютного фонду займалися та продовжують займатися багато іноземних вчених-економістів, таких як: Р. Бетсм, А. Брадсм, Ч. Грей, Т. Едісон, С. Фішер, Ф. Вінценц, Р. Кумпебелл та багато інших. Поряд з тим, проблеми відносин МВФ з країнами світу знайшли своє відображення і в працях українських дослідників-економістів, а саме: В. Андрійчука, О. Білоруса, І. Майбороди, О. Мозгового, А. Рум’янцева, В. Степаненка. Водночас, слід зазначити, що, не зважаючи на значну кількість публікацій, присвячених діяльності Фонду, стратегія співробітництва постсоціалістичних країн, у тому числі України, з МВФ не є достатньо дослідженою і потребує подальшого вивчення та опрацювання. Тому всі ці фактори й зумовлюють актуальність обраної теми, а також показують необхідність та доцільність її вивчення.

Метою даного реферату є вивчення Міжнародного валютного фонду та його ролі в регулюванні міжнародних валютно-фінансових відносинах.

Поставлена мета дослідження визначила перелік завдань, що мають бути розв’язані в процесі написання даної роботи:

визначити історію, цілі, завдання і структуру МВФ;

розглянути діяльність Фонду у валютно-кредитній сфері;

визначити роль і місце МВФ в системі міжнародних валютно-фінансових відносин;

розкрити особливості співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

Об’єктом дослідження є діяльність Міжнародного валютного фонду як світової наднаціональної управлінської структури, а предметом - роль цієї міжнародної організації в регулюванні міжнародних валютно-фінансових відносин.

При написанні даної реферативної роботи використовується ряд традиційних загальнонаукових методів дослідження, таких як: методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції, моделювання, абстрагування, прогнозування, порівняння тощо. При проведенні даного дослідження буде використовуватися також історичний підхід до становлення даної організації. Інформаційною основою роботи є підручники, наукові статті вітчизняних та іноземних авторів, монографії з обраної теми дослідження. Результати такого дослідження будуть синтезовані в певні висновки, що стосуються діяльності та ролі МВФ у міжнародній валютно-фінансовій системі.

 

РОЗДІЛ 1. МВФ: ЙОГО ІСТОРІЯ, СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА

Історія створення МВФ

 

Необхідність створення організації для врегулювання світової валютної системи стала виявлятися під час Великої депресії, яка зруйнувала світову економіку в 30-і роки ХХ ст.

Загальна недовіра до паперових грошей в умовах кризи підвищила попит на золото до вищого рівня, ніж його існуючі запаси в фінансових органах. Тому декілька країн на чолі з Великобританією були змушені відмовитися від золотого стандарту, який визначав протягом багатьох років вартість грошей як незмінну величину. Невизначеність вартісного виміру грошей, які не мали більше фіксованого співвідношення з відповідною кількістю золота, призвела до того, що обмін грошима між країнами, які зберегли золотий стандарт, і країнами, які відмовилися від нього, значно ускладнився. Країни почали організовувати запаси золота і грошей, на які його можна було закупити. Скоротилася кількість грошових операцій, ліквідувалися робочі місця, знижувався рівень життя населення. Порушилось співвідношення між грішми та вартістю товарів, й так само між вартостями різних валют. У таких умовах світова економіка почала руйнуватися: у 1929 - 1932 роках ціни на товари у світі впали на 48%, а обсяг світової торгівлі знизився на 63%.

Неодноразові спроби розв'язання валютних проблем на міжнародних конференціях і зустрічах не мали успіху. Необхідно було налагодити співпрацю між усіма державами для створення нової валютної системи і організації міжнародного інституту для здійснення постійного контролю за нею. На початку 40-х років Харрі Декстер Уайт (США) і Джон Мейнард Кейнс (Великобританія) практично одночасно внесли свої пропозиції щодо створення нової світової валютної системи та відповідної постійно діючої організації. Після довгих переговорів, які проходили у важких умовах військового часу, міжнародне співтовариство погодилося на прийняття нової системи і створення такої організації. Вирішальна зустріч із заснування Міжнародного валютного фонду (МВФ) відбулася в липні 1944 року в Бреттон-Вудсі (Нью-Гемпшир, США), де зібралися представники 44 держав. Отже, Міжнародний валютний фонд (МВФ) - міжнародна наднаціональна валютно-кредитна організація, що має статус спеціалізованої представницької установи Організації Об'єднаних Націй. МВФ розпочав свою діяльність у Вашингтоні в травні 1946 р. у складі 39 країн. У 1944 р. СРСР брав активну участь в Бреттон-Вудській конференції і навіть підписав заключний Акт про заснування МВФ і МБРР (Міжнародного банку реконструкції та розвитку), але пізніше не ратифікував ці договори. Усі колишні республіки СРСР вступили в МВФ у травні - вересні 1992 р. Україна стала членом цієї організації 3 вересня 1992. Зараз членами організації є 187 держави. Капітал МВФ (з внесків країн-членів) на 18.08.2011 складає приблизно 383 млрд. дол. США. Штаб-квартира даної організації знаходиться у Вашингтоні.

 

ВИСНОВКИ

 

Інституційну структуру міжнародного валютно-кредитного ринку становить сукупність міжнародних банків, валютних бірж, валютних фондів, державних установ і міжнародних організацій, за допомогою яких здійснюється рух капіталу в сфері міжнародних валютно-кредитних відносин. Міжнародні фінансові інститути є елементами системи валютно-кредитних відносин, де одним з таких є Міжнародний валютний фонд.

Співробітництво з міжнародними організаціями є досить важливим для України, яка вирішує завдання не тільки інтеграції у світову економіку, а й зміцнення політичної незалежності та економічної безпеки.

Ефективна участь у світогосподарських зв'язках так чи інакше пов'язана із співробітництвом з МВФ. Реалії сучасних міжнародних економічних відносин вимагають пошуку взаємоприйнятних компромісів між державами для розв'язання актуальних валютно-фінансових проблем, що мають загальносвітове значення.

МВФ являє собою в цьому плані важливий інструмент, який може бути використаний для подальшого розвитку міжнародного економічного співробітництва.

Як висновок, слід звернути увагу на те, що від співпраці з МВФ Україна отримала велику кількість порад про те, що потрібно робити, але дуже мало про те, як саме. Значною мірою це сталося через ігнорування того факту, що ідеї економічної політики не можуть започатковуватися та впроваджуватися у вакуумі, без підтримки суспільства. Очевидно, саме ця обставина стала визначальною у оцінці кредитних програм МВФ як малоефективних.

Незважаючи на відмінності в суті, інструментах своєї діяльності та можливих впливах на процес трансформації постсоціалістичних економік, усі міжнародні фінансові та валютно-кредитні інститути спроможні сприяти посиленню макроекономічної стабільності, запобіганню фінансовим та структурним кризам, реалізації ринковій трансформації перехідних економік. Саме тому удосконалення та зміцнення співробітництва між Україною та міжнародними фінансовими установами має бути важливим компонентом економічної політики країни в цілому.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Global economic projection revised //IMF survey. -Wash., 2008. -Vol. 27.- №1.

2. Савлук М.І. Гроші та кредит: підручник - К.: КНЕУ, 2011. - 589 с.

.   Авдокушин Є.Ф. Міжнародні економічні відносини: Підручник.- М.: Економіст, 2004.- 366с.

.   Климко Г.Н., Блешмудт П.П. Співробітніцтво України з міжнародними фінансовими організаціями. // Фінанси України. - 2009. - № 11. - С. 40-43.

.   Михайловська І.М., Ларіонова К.Л. Гроші та кредит: навч. посібник Львів: Новий світ-2000, 2010. - 432 с.

.   Мазурова Є.К. Роль міжнародних організацій в регулюванні глобальних економічних процесів // Вісн. Моск. Ун-ту. Сер. 6, Економіка.- 2010.- № 4.- с. 34-56.

.   Міжнародні економічні відносини: Підручник для вузів / В.Є. Рибалкін, Ю.А. Щербанін, Л.В. Балдін та ін; Під ред. проф. В.Є. Рибалкіна.- 5-е вид., Перераб. і доп.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004.- 605с.

.   МВФ та Україна. Матеріали департаменту зовнішніх зв’язків Місії МВФ в Україні. - К.: МБРР, 2009.

.   Мельничук О. М. Законодавчі основи та найважливіші параметри грошово-кредитної політики.// Фінанси України, 2000, -№7.

.   Климко Г.Н., Блешмудт П.П. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями.// Фінанси України. - 2008. - №5. - с.23-27

.   Колосова В.П. Кредитування економіки України міжнародними інститутами // Фінанси України. - 2010. - № 2

.   Популярна економічна енциклопедія - К.: ВАТ «Єнісей Груп», 2005 р.

.   Статистичний щорічнік України за 2008 рік: За ред. О.Г. Осауленка.- К.: Консультант, 2009.- 664с.

 

ДОДАТОК

 

ВСТУП

 

Сучасною тенденцією розвитку світової економіки є її глобалізація, котра зводиться до відкритості країн, лібералізації національних режимів торгівлі та руху капіталів, формування глобального фінансового ринку та всесвітньої інформаційної мережі. Одночасно з позитивним впливом глобалізації на світогосподарський розвиток посилюється нерівномірність економічних відносин, багатократно зростає руйнівний потенціал фінансових криз. Це безпосередньо пов’язано з появою за умови тісної взаємозалежності між країнами можливості перенесення інфляції, циклічних криз та потрясінь у грошово-кредитній, валютно-фінансовій та інших сферах, що виникли в одних країнах, до інших.

З метою запобігти можливим негативним наслідкам постійно зростаючого взаємозв’язку країн у процесі еволюції системи міжнародних економічних відносин виникла потреба у формуванні наднаціональних управлінських структур, у тому числі міжнародних та регіональних валютно-кредитних установ на базі багатосторонніх угод між державами, де особливе місце серед таких інститутів займає Міжнародний валютний фонд (МВФ). Тому вивчення його сутності, методів роботи та ролі у світовій економіці є важливими факторами для створення цілісної картини функціонування міжнародних економічних відносин.

Вивченням та дослідженням механізму роботи Міжнародного валютного фонду займалися та продовжують займатися багато іноземних вчених-економістів, таких як: Р. Бетсм, А. Брадсм, Ч. Грей, Т. Едісон, С. Фішер, Ф. Вінценц, Р. Кумпебелл та багато інших. Поряд з тим, проблеми відносин МВФ з країнами світу знайшли своє відображення і в працях українських дослідників-економістів, а саме: В. Андрійчука, О. Білоруса, І. Майбороди, О. Мозгового, А. Рум’янцева, В. Степаненка. Водночас, слід зазначити, що, не зважаючи на значну кількість публікацій, присвячених діяльності Фонду, стратегія співробітництва постсоціалістичних країн, у тому числі України, з МВФ не є достатньо дослідженою і потребує подальшого вивчення та опрацювання. Тому всі ці фактори й зумовлюють актуальність обраної теми, а також показують необхідність та доцільність її вивчення.

Метою даного реферату є вивчення Міжнародного валютного фонду та його ролі в регулюванні міжнародних валютно-фінансових відносинах.

Поставлена мета дослідження визначила перелік завдань, що мають бути розв’язані в процесі написання даної роботи:

визначити історію, цілі, завдання і структуру МВФ;

розглянути діяльність Фонду у валютно-кредитній сфері;

визначити роль і місце МВФ в системі міжнародних валютно-фінансових відносин;

розкрити особливості співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

Об’єктом дослідження є діяльність Міжнародного валютного фонду як світової наднаціональної управлінської структури, а предметом - роль цієї міжнародної організації в регулюванні міжнародних валютно-фінансових відносин.

При написанні даної реферативної роботи використовується ряд традиційних загальнонаукових методів дослідження, таких як: методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції, моделювання, абстрагування, прогнозування, порівняння тощо. При проведенні даного дослідження буде використовуватися також історичний підхід до становлення даної організації. Інформаційною основою роботи є підручники, наукові статті вітчизняних та іноземних авторів, монографії з обраної теми дослідження. Результати такого дослідження будуть синтезовані в певні висновки, що стосуються діяльності та ролі МВФ у міжнародній валютно-фінансовій системі.

 

РОЗДІЛ 1. МВФ: ЙОГО ІСТОРІЯ, СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА

Історія створення МВФ

 

Необхідність створення організації для врегулювання світової валютної системи стала виявлятися під час Великої депресії, яка зруйнувала світову економіку в 30-і роки ХХ ст.

Загальна недовіра до паперових грошей в умовах кризи підвищила попит на золото до вищого рівня, ніж його існуючі запаси в фінансових органах. Тому декілька країн на чолі з Великобританією були змушені відмовитися від золотого стандарту, який визначав протягом багатьох років вартість грошей як незмінну величину. Невизначеність вартісного виміру грошей, які не мали більше фіксованого співвідношення з відповідною кількістю золота, призвела до того, що обмін грошима між країнами, які зберегли золотий стандарт, і країнами, які відмовилися від нього, значно ускладнився. Країни почали організовувати запаси золота і грошей, на які його можна було закупити. Скоротилася кількість грошових операцій, ліквідувалися робочі місця, знижувався рівень життя населення. Порушилось співвідношення між грішми та вартістю товарів, й так само між вартостями різних валют. У таких умовах світова економіка почала руйнуватися: у 1929 - 1932 роках ціни на товари у світі впали на 48%, а обсяг світової торгівлі знизився на 63%.

Неодноразові спроби розв'язання валютних проблем на міжнародних конференціях і зустрічах не мали успіху. Необхідно було налагодити співпрацю між усіма державами для створення нової валютної системи і організації міжнародного інституту для здійснення постійного контролю за нею. На початку 40-х років Харрі Декстер Уайт (США) і Джон Мейнард Кейнс (Великобританія) практично одночасно внесли свої пропозиції щодо створення нової світової валютної системи та відповідної постійно діючої організації. Після довгих переговорів, які проходили у важких умовах військового часу, міжнародне співтовариство погодилося на прийняття нової системи і створення такої організації. Вирішальна зустріч із заснування Міжнародного валютного фонду (МВФ) відбулася в липні 1944 року в Бреттон-Вудсі (Нью-Гемпшир, США), де зібралися представники 44 держав. Отже, Міжнародний валютний фонд (МВФ) - міжнародна наднаціональна валютно-кредитна організація, що має статус спеціалізованої представницької установи Організації Об'єднаних Націй. МВФ розпочав свою діяльність у Вашингтоні в травні 1946 р. у складі 39 країн. У 1944 р. СРСР брав активну участь в Бреттон-Вудській конференції і навіть підписав заключний Акт про заснування МВФ і МБРР (Міжнародного банку реконструкції та розвитку), але пізніше не ратифікував ці договори. Усі колишні республіки СРСР вступили в МВФ у травні - вересні 1992 р. Україна стала членом цієї організації 3 вересня 1992. Зараз членами організації є 187 держави. Капітал МВФ (з внесків країн-членів) на 18.08.2011 складає приблизно 383 млрд. дол. США. Штаб-квартира даної організації знаходиться у Вашингтоні.