Передача англійських скорочень українською мовою

 

Перш за все, необхідно підкреслити, що система скорочень в будь-якій мові є невід’ємною частиною її загальної лексико-семантичної системи і тому системи скорочень значно відрізняються одна від одної. Досить різниться частота вживання тих чи інших скорочень. Значна кількість скорочень, що вживаються в англійській науково-технічній літературі, є омонімічними, тобто мають різне значення при тотожності графічної форми. Це може становити певну складність для перекладача, тому що у таких випадках іноді буває важко визначити за формою скорочення його значення. Так, скорочення (а.) представляє близько трьох десятків термінів, з яких, зокрема: acceleration – прискорення, розгін, absolute – абсолютний, accommodation – пристосування, розміщення, розподіл, administration – адміністрація, управління, aircraft – літальний апарат, повітряне судно, ampere – ампер, amplitude – амплітуда, angstrom – ангстрем, anode – анод, area – площа, зона, простір, тощо [52, с. 44].

Так як номінативна функція характерна для абревіатур, вони часто перекладаються еквівалентом – назвою такого ж референта мовою переклада, а при відсутності відповідного референта – часто назвою з близьким значенням. Перекладом це назвати можна лише умовно, оскільки абревіатура, як правило, власного значення не має, а є лише зменшеним відображенням вихідної одиниці – співвідношення, яке повинно зберегтися і в перекладі на українську мову.

Для англійських абревіатур характерна омонімічність. Омонімічними можуть бути й дво-, три – чи чотири літерні скорочення: inf – infant – дитина, inf – information – інформація, AD – attention device – пристрій сигналізації, avalanche diode – лавинний діод, AC – absolute ceiling – абсолютна стеля, aerodrome control – керування в зоні контролю, air carrier – авіаперевізник, altocumulus – висококупчасті хмари, ACP – acceptable message – повідомлення про приймання, aerodrome control point – аеродромний диспетчерський пункт, BA – beam approach – заходження на посадку за маяком, blind approach – заходження на посадку за приладдям, breaking action – гальмування, спрацювання гальма, CP – co-pilot – другий пілот, centre of pressure – центр тиску, control panel – панель керування тощо. Отже, ми бачимо, що повні форми термінів можуть належати до однієї і тієї ж галузі (в нашому випадку сфера авіації), що значно ускладнює ситуацію для перекладача та його становище. Для визначення таких скорочень необхідно часто враховувати широкий контекст [44, с. 132–133].

Оскільки скорочення представляє певне повне слово або словосполучення, то існує чотири основних способи їх передачі на цільову мову, хоча насправді їх більше – два з яких є власне перекладом (за допомогою відповідного скорочення або повного слова чи словосполучення), а два – транс – кодування (самого скорочення чи відповідного слова чи словосполучення) [35, с. 22].

Перерахуємо ті способи перекладу, які часто використовуються саме в сфері авіації для перекладу абревіації:

1. Передача англійського скорочення еквівалентним українським скороченням або інакше кажучи переклад відповідним скороченням.

2. Запозичення іншомовного скорочення (зі збереженням латинського написання).

3. Передача буквеної форми англійського скорочення (транслітерація).

4. Передача фонетичної форми англійського скорочення (транскрипція).

5. Описовий переклад.

6. Створення нового українського скорочення.

7. Метод прямого запозичення [6, с. 137].

В результаті дослідження матеріалу 584 прикладів, розподіл способів перекладу можна представити графічно (таблицею):

 

Спосіб перекладу	Кількість прикладів	Відсоток від загальної кількості
Передача відповідним скороченням	71	13
Переклад повною формою	89	15
Транслітерація	112	19
Передача за допомогою транскрипції	95	16
Описовий метод	105	18
Створення нового українського скорочення	67	11
Метод прямого запозичення	45	8

 

1. Переклад відповідним скороченням. Передбачає наявність еквіваленту в українській мові. Краще за все, коли це вже усталена одиниця в мові. В мові перекладу скорочення може бути побудоване за тією ж моделлю, що й у мові оригіналу (наприклад, АJЕ – ПРД «повітряно-реактивний двигун»), або за іншою моделлю (наприклад, coul – КЛ «кулон», blstg pwd – ВР «вибухова речовина»). Такі скорочення зазвичай зафіксовані у словниках скорочень. Таких скорочень доволі багато: CAD – Computer-Aided Design – САПР – Система автоматизованого проектування; RCS – Radar Cross Section – ЕПР – Ефективна площа розсіювання повітряної цілі; VLSI (Very Large Scale Integration) – НІС – Надвелика Інтегральна Схема.

Цей спосіб досить популярний в науково-технічному тексті, особливо при передачі фізичних величин, одиниць вимірювання. Якщо на перший погляд спосіб досить простий, то насправді це не так – він приховує деякі складнощі. Оскільки деякі назви фізичних величин та одиниць вимірювання створенні за допомогою інтернаціональних коренів, при передачі можливі помилки (mmf – micro microfarads перекладається не ммф, а пФ – пікофаради). При використанні саме такого способу перекладу, необхідно напевне знати еквівалент в українській мові тій абревіатурі, яка перекладається з англійської мови [14, с. 26].

Розглянемо ряд прикладів саме авіаційних скорочень, які передаються на українську мову відповідниками: AAV (autonomous air vehicle) – автономне ПС, ACFT (aircraft) – ПС (повітряне судно), ACC (area control centre) – РДЦ (Районний диспетчерський центр), AGC (automatic gain control) – АРП (автоматичне регулювання підсилення), AFRAA (African Airlines Association) – АФРАА (Асоціація африканських авіакомпаній), APU (auxiliary power unit) – ДСУ (допоміжна силова установка), ARP (aerodrome reference point) – КТА (контрольна точка аеродрому), ASI (atmosphere standard international) – МСА (міжнародна стандартна атмосфера), ATC (air traffic control) – КПР (керування повітряним рухом), CRT (cathode – ray tube) – ЕПТ (електронно – променева трубка), FIR (Flight information region) – РПІ (район політної інформації) [60, с. 201].

2. Переклад відповідною повною формою слова або словосполучення:

Цей спосіб використовується тоді, коли у мові перекладу відсутнє відповідне скорочення, причому для перекладу необхідно визначити повну форму скорочення у мові оригіналу (за словником або текстом оригіналу). Якщо в оригіналі скорочення вживається кілька разів, перекладач може ввести у текст перекладу відповідне скорочення у дужках після подання повної форми скорочення і далі у тексті перекладу вживати відповідне скорочення українською мовою [69].

GA – general aviation – авіація загального призначення, GA – gliding angle – кут планерування, GHA – Greenwich hour angle – гринвіцький часовий кут, EURACA – European Air Carriers Assembly – Асамблея європейських перевізників, ESRO – European Space Research Organization – Європейська організація з космічних досліджень, FA – fan marker – віяловий маркер, DTS – data transfer system – система передавання даних, DOC – direct operating costs – прямі експлуатаційні витрати, DUR – duration – тривалість, EAP – effective air path – діюча повітряна траса.

Повна форма скорочення звичайно перекладається якомога точніше за допомогою калькування так, щоб з відповідної перекладеної повної форми можна було утворити скорочення: ESA – European space Agency – Європейська космічна агенція – ЄКА, FAR – Federal Aviation Regulations – федеральні авіаційні правила – ФАП. Однак іноді у певних випадках доводиться відходити від дослівного перекладу з тим, щоб врахувати норми мови перекладу та повніше передати зміст скорочення: TFD – time frequency dissemination – передача по радіо сигналів точного часу та частот, FAL – facilitation of international air transport – спрощення формальностей при міжнародних повітряних перевезеннях, FAF – final approach fix – контрольна точка кінцевого етапу заходження на посадку, GCA – ground controlled approach system – система заходження на посадку за командами з землі.

3. Транскодування (транскрибування чи транслітерування) скорочення:

Якоїсь певної закономірності щодо вибору між транскодуванням та перекладом повних форм відповідних скорочень, очевидно, немає, однак слід зауважити, що існує тенденція до транскодування англійських широко вживаних скорочень, що позначають великі організації, агентства, об’єднання, організації тощо.

ICAO – International Civil Aviation Organization – ІКАО – Міжнародна організація цивільної авіації, AEROSAT – Aeronautical Satellite Council – АЕРОСАТ – Рада з використання супутників для потреб авіації, AFIL – air-filed flight plan – АФІЛ – переданий з борту план польоту, AIKMA – International Association of Aircraft Manufacturers – АІКМА – Міжнародна асоціація конструкторів авіаційної промисловості, INSERFA – uncertainty phase – ІНСЕРФА – стадія непевності.

В результаті такого прийому передачі абревіатур народжується не мотивована з точки зору МП одиниця: англ. EUROCONTROL – European Organization for the Safety of Air Navigation, досить закономірне скорочення в МП, якщо перекласти його на українську, то отримуємо ЄОЗБА – Європейська організація із забезпечення безпеки аеронавігації [70].

Про транслітерування говорять і по відношенню до абревіатур, які є тільки за походженням складноскороченими словами: telemetry – дистанційні вимірювання – телеметрія, stator – статор, spindle – шпиндель – шийка вала, simplex – симплексний зв'язок, vocoder – voice coder – вокодер, opcode – опкод – операційний код.

4. Транскодування повної (вихідної) форми відповідного скорочення.

Транскрипція вихідної форми допустима лише в тих випадках, коли це скорочення є назвою організації, агентства, компанії, тобто не має відповідника в мові на яку перекладають. Так, наприклад, BOAC (British Overseas Airways Company), авіаційна компанія, на українській називають її Брітіш оверсіс еруейтз компани. Також цей спосіб використовується при передачі акронімів на українську мову. Наприклад, англійських акронім EAGLE (elevation angle guidance equipment) передається як «Ігл», тобто передається вимова самого слова, яка просто співпадає зі словом, що позначає птаха – орел, TAIL – tail wind – ходовий вітер, STAR – standard terminal arrival route – стандартний маршрут входження в зону аеродрому, MAP – modular avionics packaging – модульне компонування бортової радіоелектронної апаратури.

Такі способи використовуються, але рідко в авіаційних текстах, окрім хіба що назв різноманітних фірм та авіаційних підприємств в різних країнах світу. Назви авіакомпаній можуть транслітеруватися – WIZZ Air – ВИЗ Еір, KLM – Кей Ел Ем.

Використовується також перенос скорочення у його оригінальній формі у текст перекладу, нерідко у сполученні з пояснювальним загальним словом: DIP – корпус типу DIP, SPADE system – система SPADE – супутникова система станційного доступу з частотним ущільненням незакріплених каналів. Найчастіше перенос оригінальної форми скорочення до тексту перекладу використовується тоді, коли у мові відсутній адекватний відповідник [53, с. 78].

5. Описовий метод.

Описовий метод використовується в тих випадках, коли в мові на яку перекладають, не існує еквівалента. В такому випадку доводиться звертатися до розгорнутого опису слова. Наприклад, DEPA – deportee accompanied – депортований з супроводженням, DEPU – deportee unaccompanied – депортований без супроводження, INAD – особа, якій відповідними органами відмовлено у праві на в’їзд до держави. До такого способу в авіаційних текстах вдаються рідко, так як авіаційні тексти мають перш за все бути лаконічними та економними, але часто такі слова зустрічаються в відділах перевозок пасажирів. Описовий метод повністю має виявляти технічну сутність скорочення, наприклад: WIDE – Wide-angle Infinity Display Equipment – призначена для наземних тренажерів широко кутова система, що сприймає інформацію від ЕОМ [51, с. 112].

6. Створення нового українського скорочення.

Цей спосіб полягає в перекладі кореляту англійського скорочення і створенні на базі перекладу відповідно до закономірностей української абревіації нового скорочення в українській мові. Так, розглянемо декілька прикладів: SHF – superhigh frequency – надвисока частота – НВЧ, RWY – runway – злітно-посадкова смуга, RRS – radio relay station – радіорелейна станція – РРС, RESA – runway end safety area – кінцева зона безпеки ЗПС, PNL – perceived noise level – рівень сприйманого шуму – РСШ, PPI – plan position indicator – індикатор кругового огляду – ІКО, PWM – pulse width modulation – широтно-імпульсна модуляція – ШІМ.

7. Методом прямого запозичення на українську мову можуть перекладатися марки літальних апаратів: B737–200, ATR-42, DC-8–54, авіаційних двигунів: RTM322, TRE331–14, JT15D-4, пілотажно-навігаційного обладнання: AN/AC182, LRN500, ASR360 [53, с. 79].

Отже, підсумовуючи дослідженні лексеми та їх переклад, можна сказати, що мають місце різні способи перекладу скорочень в авіаційних текстах, проте рідше зустрічаються останні два – це метод прямого запозичення на українську мову та створення нового українського запозичення. Найпопулярніший спосіб перекладу – це спосіб транскодування та описовий, це зумовлено тим, що в українській мові ще не існує відповідників, оскільки авіаційна терміносистема ще знаходиться в стадії розвитку, тому зручніше транскодувати мовну одиницю або описати процес або дію, яку вона передає з метою повного та правильного її розуміння.

 

Висновки

 

В роботі ми спробували дослідити лінгвістичні особливості абревіатур та скорочень в авіаційних текстах, та визначити проблеми, що виникають під час процесу передачі їх з англійської мови на українську та навпаки.

Науково-технічна література є сферою широкого вживання різних скорочень. Скорочення кожного зі слів відбувається, як зрозуміло із визначення тільки одним способом – кінцевим усіканням. Специфічно англійський підтип скорочень – напівскорочення, тобто комбінації акроніма – одного члена словосполучення із повною основою іншого.

1. У кожній сфері діяльності існують свої скорочення. Перекладач, який спеціалізується в тій або іншій галузі, повинен слідкувати за появою нових скорочень і поновлень свого активного словника абревіатур.

У сучасній англійській мові особливо часто підлягають скороченню багатоскладові лексичні одиниці і фрази номінативного характеру. Механізми скорочення відіграють провідну роль у формотворенні-утворенні редукованих варіантів існуючих у мові слів та фраз.

Створенні шляхом формальної модифікації варіанти лексем вживаються у різних стилях мовлення: від розмовного до офіційно-ділового.

У тих випадках, коли скорочення є єдиним механізмом деривації, в результаті якої утворюється новий за формою мовний знак (формально модифікована лексема), можна говорити про скорочення як спосіб словотвору.

2. Активна співпраця лінгвістів та професіоналів інших галузей науки говорить про необхідність багатоаспектного аналізу спеціальної термінології.

Природа побудови та вживання скорочень різноманітна. Буквені скорочення широко використовуються в авіаційній термінології в якості текстових скорочень шифрів та науково-технічних термінів.

Текстові скорочення вживаються при частому повторенні терміна з метою організації більш стислого та зв’язного тексту. Розповсюдженні також скорочення за допомогою яких в сфері авіації виконують шифрування. Поряд з текстовими скороченнями знаходяться також термінологічні скорочення.

3. Характерною рисою термінологічної абревіації є те, що вживається вона лише в якості паралельних варіантів багатокомпонентних термінів. При цьому односкладні терміни не скорочуються, так як самі по собі досить зручні у використанні.

4. Екстралінгвістичні фактори вказують на тенденцію вираження понятійного змісту мінімумом мовних засобів, доречність вживання скорочених форм терміносполучень пояснюється тим, що понятійна сторона тексту не спотворюється, саме контекстом виключається можливість неадекватного розуміння скорочень.

Активізація процесу компресії терміносполучень викликано наступними причинами:

1) необхідність збереження усіх ознак, які присутні в оригіналі багатослівного терміну;

2) буквені скорочення є простішим способом для автора.

Технічні скорочення – це найчисленніший та найскладніший пласт абревіатур. Частіше за все з ними доводиться мати справу в письмовому перекладі, а це передбачає наявність часу на пошуки. Шукати доведеться всюди – в авіаційних та технічних словниках, методом опитування фахівця-перекладача.

5. Абревіатура, як правило, однозначна, а це полегшує переклад. Проте, тут необхідно додати, що разом з тим скорочення при різних референтах мають однаковий або приблизно однаковий буквений (складовий) склад, однакову графічну форму: при майже повній невмотивованості цих одиниць (наприклад, ініціальні скорочення) навіть в широкому контексті така омонімічність створює вагомі труднощі і стає причиною перекладацьких помилок.

Ще одна проблема пов’язана з тим, що деякі терміни скорочуються по-різному. Абревіатура є носієм тільки того значення, яке несе вихідна лексична одиниця.

6. Повне розуміння скорочених лексичних одиниць можливе лише при наявності глибоких знань про предмет, якому присвячений певний текст, а також у тому випадку, коли читач завчасно знає про використання певних скорочень в тексті. Тим не менш, ознайомленість з основними закономірностями абревіації та принципами утворення скорочень значно полегшує задачу розуміння перекладу скорочень.

Для розшифровки скорочень вживаються наступні методи: аналіз контексту, використання словників скорочень та інших допоміжних матеріалів та довідників, аналіз структури скорочень, використання аналогій.

Перерахуємо ті способи перекладу, які часто використовуються саме в сфері авіації:

1. Передача англійського скорочення еквівалентним українським скороченням або інакше кажучи переклад відповідним скороченням.

2. Запозичення іншомовного скорочення (зі збереженням латинського написання).

3. Передача буквеної форми англійського скорочення(транслітерація).

4. Передача фонетичної форми англійського скорочення (транскрипція).

5. Описовий переклад.

6. Створення нового українського скорочення.

7. Метод прямого запозичення.

Необхідно підкреслити, що система скорочень в будь-якій мові є невід’ємною частиною її загальної лексико – семантичної системи і тому системи скорочень значно відрізняються одна від одної.

Висвітлюючи лінгвістичні особливості скорочень, слід зауважити, що в основному проблеми виникають з правильним розшифруванням слова та правильною його передачею в мові та при читанні. Особливо це важливо для усного перекладу, коли виникає питання як правильно передати скорочення, щоб аудиторія зрозуміла.

 

 

Список джерел

1. Андрієнко Л.О. Науково-технічний переклад. – Черкаси: ЧДТУ, 2002. –

92 с.

2. Антрушина Г.Б. Лексикология английского языка. – М.:Высшая школа, 1999. – 288 с.

3. Апполова М.А. Грамматические трудности перевода. – М.: Международные отношения, 2004. – 329 с.

4. Апполова М.А. Scientific English: Грамматические трудности перевода. – М.: Международные отношения, 1977. – 136 с.

5. Арбекова Т.И. Лексикология английского языка. – М.: Высшая школа, 2002. – 240 с.

6. Балонєва О.О. Особливості перекладу англійської науково-технічної літератури. – Житомир: Житомирський державний університет, 2004. –

25 с.

7. Банкевич Л.В. К вопросу о соотношении лексико-семантических и тематических групп // Семантика слова и предложения. – М.: Высшая школа, 1981. – 112 с.

8. Бархударов Л.С. Контекстное значение слова и перевод. – М.: Московский педодогический институт иностранных языков, 2004. – Вып. 238. – С. 78 – 92.

9. Бархударов Л.С. Язык и перевод. – М.: Международные отношения, 1975. – 237 с.

10. Борисов В.В. Аббревиация и акронимия. Военные и научно-технические сокращения в иностранных языках. / Под ред. Швейцера А.Д. – М.: Высшая школа, 2004. – 320 с.

11. Бреус Е.В. Основы теории и практики перевода с английского языка на русский. – М.: УРАО, 2003. – 208 с.

12. Варина В.Г. Лексическая семантика и внутренняя форма языковых единиц: Принципы и методы семантических исследований. – М.: Наука, 1975. – 278 с.

13. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. – М.: Русский язык, 1980. – 320 с.

14. Виноградов В.С. Введение в переводоведение. – М.: Издательство института общего среднего образования РАОГод, 2001. – 224 с.

15. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. – М.: Р Валент, 2006. – 360 с.

16. Волошин Е.П. Аббревиатуры в лексической системе английского языка: Дис. кандидата филологических наук: 15.04.01 – М., 2005. – 279 с.

17. Галкина Е.Н. Перевод аббревиатур и акронимов на русский язык. // Россия и Запад: диалог культур. – М., 2005. – №4 – С. 17.

18. Гончаров Б.А. К вопросу о типологии и переводе сокращений в англоязычной научно-технической литературе // Теория и практика перевода. – Киев, 1991. – №17. – С. 143 – 151.

19. Гутнер М.Д. Пособие по переводу с английского языка на русский. – М.: Наука, 1982. – 157 с.

20. Ермолович Д.И. Основы профессионального перевода: Дис. … доктора педагогических наук: 24.09.01 – М., 2004. – 190 с.

21. Енікєєва С.М. Телескопія як основа утворення нових дериваційних засобів англійської мови // Вісник Запорізького державного університету. Серія: Філологчні науки. – Запоріжжя, 1998. – №1. – С. 46 – 48.

22. Зражевская Т.А., Беляева Л.М. Трудности перевода с английского на русский. – М.: Международные отношения, 1972. – 140 с.

23. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: В 2 ч. – Вінниця: Нова книга, 2001. – 272 с.

24. Карабан В.І. Посібник-довідник з перекладу англійської наукової і технічної літератури на українську мову. – К.: Політична думка, 1997. – 300 с.