Скорочення слова як механізм формотворення та словотворення в сучасній англійській мові

 

Сучасна англійська мова переживає так званий бум появи неологізмів. Кількісне зростання словникового складу зумовлює раціоналізацію мови, економію номінативних та словотвірних зусиль. Одним з яскравих проявів раціоналізації мовленнєвої діяльності та оптималізації мовотвірних процесів є явище скорочення лексичних одиниць. Дослідження механізмів скорочення слів та їх ролі у вербокреативних процесах сучасної англійської мови вважається актуальною проблемою сучасної англістики [2, с. 35].

Сучасна інформаційна перенасиченість суспільного життя вимагає від комунікантів пошуку шляхів стислого викладу подій та опису явищ, у тому числі і через створення нових номінативних одиниць − інформоємних за змістом та спрощених за формою мовних знаків. Ми маємо намір зосередитися на розгляді тих способів економії мовних зусиль, які пов’язані з формуванням лексичних інновацій.

У сучасній англійській мові особливо часто підлягають скороченню багатоскладові лексичні одиниці і фрази номінативного характеру. Механізми скорочення відіграють провідну роль у процесі утворення редукованих форм, що виконують функцію «більш економних» субститутів багатоскладових слів. Вони також діють при формуванні абревіатур та акронімів, складноскорочених слів різного типу. Тому виникає необхідність розмежування явищ словоперетворення та словотворення, що безпосередньо пов’язано із визначенням напрямків діяльності механізмів скорочення [4, с. 56–57].

Розв’язання цієї проблеми цілком залежить від того, що ми вкладаємо у поняття «словотвір». Новою лексична одиниця може бути: а) і за формою, і за змістом (афіксальні, складні слова); б) лише за формою (редуковані варіанти слів, абревіатури, акроніми); в) лише за змістом (нові лексико-семантичні варіанти слів). У першому випадку йдеться про словотворення – формування абсолютно нового мовного знака, у другому та третьому випадках відбувається словоперетворення, або структурна трансформація, або семантична модифікація вже існуючої у мові лексичної одиниці [14, с. 27].

Механізми скорочення відіграють провідну роль у формотворенні-утворенні редукованих варіантів існуючих у мові слів та фраз. Типологію скорочень складають ініціальні (редуковані до початкової літери) та односкладові одиниці, при цьому останні за способом їхньої редукції можна поділити на скорочення слова зі збереженням початкового складу слова (апокопу), збереження кінцевого елемента при опущенні початкового (аферезу) та редукцію початкового та кінцевого елементів слова. Прикладами ініціальних скорочень є елементи e- ← electronic – електронний та i- ← information – інформація, складові абревіатур (OGM ← outgoing message – вихідне повідомлення, PR ← public relations – зв’язки з громадкістю, VR ←virtual reality – віртуальна реальність, WTO ← World Trade Organization – Всесвітня торгівельна організація) та акронімів (OPEC ← Organization of Petroleum Exporting Countries – Організація країн – експортів нафти, VIP ← very important person – дуже важлива персона, yuppie ← young upwardly mobile professional person – яппі – молода успішна та амбіційна людина). Створені шляхом ініціального скорочення елементи не здатні самостійно виконувати роль лексем і тому існують лише у складі абревіатур та складноскорочених слів [20, с. 149–151].

Скорочена лексема може вживатися частіше за свій багатокомпонентний корелят (наприклад, doc, exam, lab) або навіть витіснити його з ужитку, як, наприклад, сталося із редукованими лексемами bus (від omnibus – автобус), phone (від telephone – телефон), flu (від influenza – грип, застуда).

Шляхом збереження початкового складу (апокопи) були створені такі лексеми: ad ← advertisement – реклама, con ← conservative – консервативний, doc ← doctor – лікар, ed ← education – освіта, exec ← executive – виконавчий, lab ← laboratory – лабораторія, logo ← logotype – логотип, med ← medicine – медицина, memo ←memorandum – меморандум, oft ← often – часто, porn ← pornography – порнографія, pro ← professional – професійний, teen ← teenager – молода людина, vet ← veteran – ветеран. Менш численною є група лексикалізованих скорочень, створених шляхом збереження кінцевого елемента вихідної лексеми при опущенні початкового (афереза), наприклад, phone ← telephone – телефон, bus ← omnibus – автобус, copter ← helicopter – гелікоптер, zine ← magazine – журнал.

Щодоскорочень, створених шляхом відсікання початкового та кінцевого елементів вихідного багатоскладового слова (наприклад, flu ← influenza – грип, застуда, fridge ← refrigerator – холодильник), то кількість їх незначна, і тому цей різновид редукції навряд чи можна вважати продуктивним [29, с. 256].

Створенні шляхом формальної модифікації варіанти лексем уживаються у різних стилях мовлення: від розмовного до офіціально-ділового. Приклади різностильової референтності редукованих одиниць представлено у друкованих засобах масової інформації, наприклад: «Most guys use the phone for two things: sustenance and info» – Більшість хлопців користуються телефоном з двох причин, бо це засіб існування та отримання інформації.; This is similar to TV commercials, where advertisers pay according to the number of people who are supposed to see the ad – Це як у випадку з рекламними роликами, коли рекламодавці платять згідно до числа людей, які маються побачити рекламу.; Cons, for example, were against keeping troops in Iraq after the end of the war – Наприклад, консерватори були проти того, щоб залишати війська на території Іраку після закінчення війни; This method of payment has been a factor in the expansion of child porn – Такий спосіб оплати – фактор, що посилює розповсюдження дитячої порнографії.

Як свідчать наведені приклади, редуковані одиниці мають усі ознаки звичайного слова: служать для називання предметів, явищ, ознак, станів, виокремлюються у мовленнєвому потоці, вільно відтворюються у мовленні, мають лексичне і граматичне значення тощо. Попри свою формальну модифікованість редуковане слово зберігає ту ж саму внутрішню форму, що і вихідне слово, тобто вказує на той самий денотат. Проте скорочена форма може додати йому конотативного забарвлення, що, у свою чергу, може вплинути на стилістичну референцію слова. Лексикалізованим скороченим формам здебільшого притаманні ті ж самі лексико-граматичні категоріальні ознаки, що і їхнім багатоскладовим корелятам. Скорочене слово належить до тієї ж частини мови, що і вихідна лексема, має більшість морфологічних ознак, виконує аналогічну синтаксичну функцію. Так, наприклад, скорочення іменників мають ознаки числа: (dems ← democrats – демократи, reps ← representatives – представники), відмінка (lab’s purpose ← laboratory’s purpose, cons’ vision ← conservatives’ vision), редуковані дієслова зберігають часові ознаки (demoed ← demonstrated – демонструвати, доводити, reps ← represents – представляти) [28, с. 265–269].

Отже, у тих випадках, коли скорочення є єдиним механізмом деривації, в результаті якої утворюється новий за формою мовний знак (формально модифікована лексема), можна говорити про скорочення як спосіб словотвору. Однак дуже дієвим і продуктивним є використання механізму скорочення разом із основоскладанням, у результаті чого утворюються багаточисленні та різнопланові складноскорочені слова. Від звичайного словоскладання цей спосіб вербокреації відрізняється тим, що стягненню підлягають не повні, а скорочені основи вихідних слів [33, с. 192].

Вагому частину складноскорочених слів сучасної англійської мови складають так звані телескопізми – лексичні одиниці, створені шляхом «зрощення уламків» двох або декількох лексичних одиниць, або ж «злиття» редукованої частини одного з повною формою другого слова. Редуковані «фрагменти» лексем, що використовуються для створення телескопізмів, як правило, «абсорбують» семантику своїх прототипів. Семантика телескопізма утворюється шляхом «накладання значень» його компонентів і може дорівнюватися сумі значень компонентів (наприклад, camcord < camera + record ‘знімати за допомогою портативної відеокамери’), або ж крім «сумарного значення» може містити додаткову інформацію про передмет чи явище (наприклад, deskfast < desk + breakfast – сніданок за робочим столом в офісі).

Складноскорочені слова можуть утворюватися шляхом складання початкових елементів словосполучень, тобто за моделлю ab + cd → ac, наприклад, hi-fi < high fidelity – високоякісний програвач, hi-tech < high technology – висока технологія, sci-fi < science fiction – наукова фантастика, modem < modulator-demodulator – модем, mopol < mobile police – мобільна поліція: Many of the country’s high-tech elite are working to aid the poor; The police anti-riot unit, known as «Mopol» (Mobile Police), so frightens Nigerians that its nick-name is «Kill and Go» [50, с. 80–82].

Складноскорочені слова, що утворюються шляхом поєднання апокопів одного слова з аферезою іншого слова, тобто за моделлю ab + cd → ad, називають повнимителескопізмами. За цією моделлю, як і у попередні роки, утворюється найбільша кількість лексичних інновацій як оказіонального, так і узуального характеру. Серед телескопійних неологізмів, зафіксованих у словниках, більшість складають саме створені за вищеназваною моделлю: biopreneur < biotechnology + entrepreneur – біопренер, computon < computation + photon – компутон, cosmeceutical < cosmetic + pharmaceutical – лікувально-косметичний, deskfast < desk + breakfast – обід в офісі, intermercial < internet + commercial – комерційна мережа, teleputer < television + computer – телепутер, televangelist < television + evangelist – телепроповідник, Wintel < Windows + Intel – Вінтел [53, с. 73–74].

Таким чином, механізми скорочення слова відіграють важливу роль у процесах формотворення та словотворення. У першому випадку скорочення слова є головним і єдиним механізмом вербокреації, а у другому випадку він діє у комплексі із механізмами основоскладання. Заміна лексичної одиниці «більш економним кодом» сприяє не лише раціоналізації мовленнєвої діяльності носіїв мови, але й оптимізації словотвірних процесів. Редукований мовний знак може використовуватися у мовленнєвому повідомленні як рівноцінний субститут прототипової лексеми або ж може брати участь у створенні складноскорочених слів. Участь редукованих елементів у створенні складноскорочених слів може створити умови для їх афіксалізації. Так, наприклад, у разі створення за аналогією до конкретного телескопізма низки нових структурно однотипних слів, до складу яких входить незмінний редукований компонент, останній може з часом перетворитися на словотвірний афікс. Найбільш продуктивними є «парапрефікси »: agri – (agribusiness, agricrime, agripower) – агр,; cyber –(cyberclinic, cyberdemocrasy, cybermedia, cyberpolitics) – кібер; Euro – (Eurodeposit, Euroland, Euromarket, Eurosceptic) – Євро та «парасуфікси»: – (a) holic (phonaholic, politicoholic, walkoholic, workaholic) – ахолік; – (a) thon (bikeathon, danceathon, sellathon, slideathon – атон); – erati (culturati, digerati, glamorati, jazzerati, technorati) – ераті; – gate (debategate, filegate, Irangate, oilgate) – гейт [46, с. 211–219].

Отже, скорочення займають важливе місце в технічній літературі і є досить розповсюдженим способом словотворення сьогодні, що й складає певні труднощі для перекладача. Існують різні види скорочень, самих же скорочень безліч – виникають нові, відходять з ужитку старі. Для технічного тексту актуальним є вивчення теоретичних аспектів та самого процесу виникнення нових «слів».