Методика розшифрування англійських скорочень на українську мову в науково-технічній літературі

 

Загально відомо, що скорочення є одним з найскладніших елементів для розуміння та перекладу, а особливо в спеціальних текстах.

Повне розуміння скорочених лексичних одиниць можливе лише при наявності глибоких знань про предмет, якому присвячений певний текст, а також у тому випадку, коли читач завчасно знає про використання певних скорочень в тексті. Тим не менш, ознайомленість з основними закономірностями абревіації та принципами утворення скорочень значно полегшує задачу розуміння перекладу скорочень [18, с. 12].

При роботі з скороченнями широко використовується термін «розшифровування», який зазвичай розуміють як:

1) процес встановлення корелята (нескороченої форми);

2) значення самого кореляту конкретного скорочення.

Проте значення скорочення не завжди співпадає зі значенням корелята. Тому термін «розшифровування» – не тільки встановлення кореляту, але й визначення значення певного скорочення в конкретному тексті [43, с. 174].

Для розшифровки скорочень вживаються наступні методи:

1. Аналіз контексту.

В більшості випадків скорочення при першому його вживанні в певному тексті зазвичай супроводжується розшифровуванням. Тому, якщо характер роботи вимагає ознайомлення не з першим, а з наступними розділами тексту і в них виявлено невідомі скорочення, необхідно проглянути попередні розділи тексту, особливо важливо ознайомитися з усім текстом, якщо розшифровка абревіатури не вказана.

2. Використання словників скорочень та інших допоміжних матеріалів та довідників. Хоч встановлення значення скорочення за допомогою словника може здатися на перший погляд самим надійним та ефективним способом, насправді тут існує ряд обмежень та недоліків. Оскільки скорочення відносять до числа найрухоміших елементів лексики, словники скорочень втрачають свою актуальність значно швидше, ніж будь-які інші лінгвістичні словники. У зв’язку з цим, в сучасній літературі можна зустріти немало скорочень, які ще досить не знайшли відображення в словнику. При роботі з словником слід пам’ятати наступне:

- перш ніж звертатися до словника, слід попередньо встановити відповідно до контексту, до якої галузі знань відноситься скорочення;

- для правильного перекладу необхідно мати в розпорядженні білінгвістичний загальний та термінологічні словники;

- одномовні словники містять лише пояснення, а це може призвести до помилки [44, с. 140–141].

3. Аналіз структури скорочень.

Цей метод дійсний лише для скорочень зі складною структурою. В склад скорочень можуть входити не лише літери, а й додаткові знаки – крапки, лінії тощо. Для правильної розшифровування таких скорочень необхідно знати їх функції в тексті. Наявність крапки чи її відсутність, як правило, не впливає на значення скорочення. Лінія ж може виконувати ряд функцій:

- означати межі слів та частини слова (a\c – aircraft – літак, F\C – flight control – керування польотами, A\F – air fright – авіаційний вантаж, С\L – centerline – осьова лінія, a\w – all – weather – все погодний; той, що працює в складних метеорологічних умовах, A\W – area width – ширина зони).

- замінює прийменники та сполучники (L\A – lighter than air – легше повітря, A\G – air – to – ground – повітря – земля, U\S – unserviceable – непридатний для експлуатації.

- давати додаткову інформацію до основної частини (DSC\0 Deputy Chief of Staff, Operations – замісник голови штаба з оперативних питань).

В круглих дужках завжди міститься додаткова інформація до основної частини скорочення. Дефіс зазвичай означає межі слів та словосполучень в кореляті [46, с. 153].

4. Використання аналогій.

Використання аналогій пов’язано з аналізом структури скорочення і вживається як допоміжний метод, так як може забезпечити лише приблизне розуміння скорочення.

Наведена класифікація методів розшифровування скорочень досить умовна.

В принципі аналіз контексту є необхідною умовою розуміння будь-якого тексту; використання методу аналогії вимагає аналізу структури речення, тому на практиці не можна уникнути використання комбінації із вказаних методів.

APDR – Airline Passenger disturbance report – Повідомлення пасажира про правопорушення на борту повітряного судна авіакомпанії [38, с. 110–111].