Екскурсійні об’єкти Барського району

 

Історія Барського району

Територія міста Бара була заселена ще з прадавніх часів. На східній околиці міста археологи виявили трипільське поселення яке датується III тисячоліття до н. е., а на західній - скіфське (середина І тис. до н. е.) і черняхівське (бл. IV ст. н. е.).

Документальна згадка про місто Бар (під назвою Ров <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B2&action=edit&redlink=1>) відноситься до 1401 року. Відомий український історик Михайло Сергійович Грушевський <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%93%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9> в праці «Барське староство» пише: «… що вже в 1405 р. м. Ров було населеним містом, так що заселення його слід віднести до попереднього часу…» Історики-краєзнавці вважають, що місто виникло і будувалось в середині XIV ст., а можливо раніше. Воно було розташоване на правому березі річки Рів <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B2>, там, де тепер знаходиться село Чемериси-Барські. У другій половині XIV ст. місто переходить у власність литовських феодалів, а згодом з 1449 року Ров попадає під владу Польщі <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0>. Крім національного та релігійного гніту населення зазнавало величезних збитків від вторгнення татар і волохів.

Татари захопили місто в 1452 році, літописець Марцін Бельський <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%86%D1%96%D0%BD_%D0%91%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9> описав ці трагічні події - татарська орда, яка вторглась на Поділля, взяла приступом і розграбувала фортецю в Рові, що належала шляхтичу Стогніву Рею. Старосту Рея разом з родиною було забрано в полон, замок зруйновано. Деякі мешканці знайшли притулок в Зінькові, але потім повернулися назад в вже засноване місто Бар. [6]

Екскурсійні об’єкти Барського району

Барський василіанський монастир засновано у 1781 році на місці колишнього єзуїтського кляштору та колегії, де було добудовано нову кам’яну церкву Покрови Пресвятої Богородиці та відкрито школу, в якій щорічно навчалося близько 700 учнів.

Діяльність василіанського монастиря тривала до 1837 року, коли він був зачинений наказом імператора Миколи Першого. У 1838 році його було передано у відання православного духовенства. У 1868 році тут відкрилося Барське міське двокласне училище. У роки радянської влади у приміщенні монастиря містилася школа, а згодом - краєзнавчий музей. У 1994 році будівля частково була знищена пожежею.

У 1996 році рішенням Барської міської ради приміщення передано греко-католицькій громаді під монастир і церкву. Коштами громади та спонсорів проведено відбудову та реконструкцію будівлі і відновлено богослужіння.

Сьогодні у церкві знаходяться ікони, які були передані з Кафедрального собору Св. Юрія у Львові. Центральним образом є різдво Пресвятої Богородиці, так як храм посвячений саме в цей день і приурочений цьому дню. Центральними іконами є Св. Володимир і Св. Ольга, а також ікони Святих мучеників Бориса і Гліба. Всі вони є українськими Святими. На задній стіні розміщена ікона пророка Мойсея, який дає 10 заповідей Божих при виході з церкви.

Гарне враження створюють образи Божої Матері з дитятком. На стінах встановлені образи хресної дороги.

Для захисту населення від зовнішніх ворогів за наказом королеви Бони у 1537 році на лівому березі р. Рів було побудовано замок, який спочатку був більше дерев’яний ніж мурований. Стіни і будинки цього замку було збудовано з дубових зрубів, які складались з подвійних барканів, між ними насипалась земля. Замок мав п'ять дерев’яних двоповерхових башт. У головній башті, що захищала переїзд через річку була велика брама над нею каплиця, а на самому верху дзвін. На башті була прибита мідна таблиця з написом про те, як дбає королева Бона за місто і замок.

В іншій башті була менша друга брама, що нею в’їздили до міста. Перед в’їздом до замку був бастіон, збудований з дубових брусів з двома баштами. Місто «Бар польський», оскільки тут також були «Бар руський» і «Бар Чемерисський» також було обведено парканами з двоповерховими баштами. Навкруги замку та міста був викопаний глибокий рів, куди напускалася вода з ставу. Замок і місто мали чимало зброї: за описом 1552 року в замку було7 мідних гармат, 4 більших і 3 менших, а всього було 21 мідна гармата, 2 залізних, 66 гаківниць, 8 напівгаківниць, 60 аркебузів, 68 рушниць і 11357 різних куль. Окрім того в замок мав запаси різного бойового приладдя.

Як було зазначено, у 1552 року у Барському замку стіни і башти були дерев’яні, але потім, у 17 ст. у цьому замку стіни і башти були муровані. З опису замку мандрівника Вердума замок був оточений великим муром з чотирма баштами та брамою, яка веде до міста. План замку мав загальний вигляд близький до квадрату, по краях якого були бастіони чи башти, які далеко виступали з лінію прямокутника і висовувалися до діагоналі.

Вся площа замку за підрахунками має 2,2 га., що свідчить про те, що Барський замок площею був більший від усіх подільських замків, окрім Кам’янець - Подільського. Тепер на місці колишнього замку знаходиться міський бульвар.

Кармелітський монастир - пам’ятка архітектури національного значення. Його почали будувати в 1616 році на руїнах монастиря, ім’я і конфесію якого історія не зберегла. Під час визвольної війни українського народу 1648 - 1654 рр. монастир було зруйновано. У 1701 році розпочалася від будівля монастиря, яка завершилася в 1787 році. Дзвіницю монастиря було збудовано в 1908 році. У 1991 році монастир повернуто католицький общині. Сьогодні тут знаходиться жіночий монастир сестер бенедиктином-місіонерок, де проводиться підготовка до чернецтва.

Костел Св. Анни - пам’ятка архітектури місцевого значення. Побудований у 1550 році. Будівля спочатку була дерев’яною і носила ім’я Св. Миколая, але під кінець 16 ст. приміщення зазнало пожежі і було зруйновано. У середині 19 ст. почалася відбудова костелу. На цей раз будівництво його велося з каменю. Після відбудови костел почав носити назву Св. Анни. 11 серпня 2007 р. в Барському районі в селі Верхівка проводилось урочисте відкриття та освячення каплиці Святого Миколая Чудотворця, побудованій на джерелі «Бровар». Каплиця розписана художником Анатолієм Островіцьким. Зовні, де витікає вода, художником представлена ікона Св. Миколая Чудотворця, а всередині - ікони Спасителя, Пресвятої Богородиці Почаївської, великомученика Св. Пантелеймона і Ангела - Хранителя душі людської. [7]

виховний екскурсійний шкільний молодь