Музей садиба імені Миколи Івановича Пирогова

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Характеристика традиційних екскурсійних об’єктів у Вінницькій області для шкільної молоді

1.1 Музей садиба імені Миколи Івановича Пирогова

Ставка Гітлера «Вервольф»

РОЗДІЛ 2. Характеристика екскурсійних об’єктів, які потребують популяризації

2.1 Екскурсійні об’єкти Тростянецького району

Екскурсійні об’єкти Барського району

Екскурсійні об’єкти Жмеринського району

Екскурсійні об’єкти Калинівського району

РОЗДІЛ 3. Культурно-виховна робота при наданні екскурсійних послуг

3.1 Основні пріоритети культурного розвитку України

3.2 Роль традицій і звичаїв у національному вихованні

Загальна характеристика найголовніших Українських свят

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

ВСТУП

 

На сьогоднішній день багато шкільних програм вже застаріли. Фахівці визначають декілька причин - швидкий розвиток технологій та недостатній рівень фінансування галузі освіти, скорочення факультативів, не достатньо врегульована законодавча база. Нині вся туристична діяльність в Україні регулюється єдиним законодавчим актом - «Закон України про туризм», який передбачає ряд пільг для дітей та підлітків в сфері туризму, який є складовою частиною культурно-виховної роботи з молоддю. Проте всі ці пільги залишаються лише на папері. Також великою проблемою є недостатня кількість кваліфікованих спеціалістів. Зважаючи на вище викладене стає зрозумілим актуальність даної курсової роботи.

Актуальність даної курсової роботи полягає в тому, що на сьогоднішній день культурно-виховна робота з шкільною молоддю десятих одинадцятих класів у школах місті Вінниці потребує перегляду організації проведення та пізнання об’єктів відповідно сучасності і нового бачення.

Спираючись на проведену роботу а саме спілкуванням з директором Навчально-виховного комплексу: школи-гімназії № 23 можна однозначно сказати, що програми екскурсійної роботи одноманітні і не відповідають культурно виховні запити учнів.

Предмет дослідження є культурно-виховний потенціал Вінницької області.

Об’єкт дослідження є культурно виховна робота в старшій школі при наданні екскурсійних послуг.

Метою дослідження є вивчення впливу народних традицій і звичаїв на культурно-виховний процес дітей старшої школи при наданні екскурсійних послуг у місті Вінниці.

Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:

    розглянути найбільш традиційні екскурсійні об’єкти серед шкільної молоді в місті Вінниці;

    дослідити екскурсійні об’єкти Вінницької області, які могли б проводитись для навчальних, виховальних та пізнавальних екскурсій;

    внести пропозицій нових екскурсійних об’єктів в плани виховної роботи в школі;

    запропонувати методичні поради для вчителів;

В роботі використовувались загальнонаукові методи дослідження, такі як:

    описово-географічний метод;

    картографічний метод;

    літературний метод, тобто збір і вивчення літературних джерел;

    аналіз і синтез - розгляд явища по складових і в цілому;

    хронологічний метод, розгляд явищ в часі;

    прогнозування та узагальнення.

Застосування у комплексі всіх вищезгаданих методів надасть можливість повніше проаналізувати культурно-виховну роботу при використанні екскурсійних послуг.

Структура даної роботи складається зі вступу, основної частини, висновку, списку використаних джерел та додатків. В першому розділі розглядаються нині існуючі екскурсійні маршрути, які використовуються в навчально-виховних програмах у школах. Другий розділ присвячений розробці та популяризації потенційних маршрутів для школярів десятих одинадцятих класів. В третьому розділі визначається важливість культурно-виховної роботи серед учнів старших класів.

 

 

ÐÎÇÄ²Ë 1. Õàðàêòåðèñòèêà òðàäèö³éíèõ åêñêóðñ³éíèõ îá’ºêò³â ó ³ííèöüê³é îáëàñò³

 

Під час спілкування з завучем по виховній роботі та директором Навчально-виховного комплексу: школи гімназії № 23 було з’ясовано, що основними екскурсійними об’єктами, які відвідують учні даного навчального закладу є меморіальний музей-садиба видатного хірурга Миколи Івановича Пирогова та ставка Гітлера «Вервольф». Однією з причин вибору даних екскурсійних об’єктів є відсутність пропозиції на ринку екскурсій для школярів міста Вінниці. В місті не приділяється достатня увага до створення нових екскурсійних маршрутів, що веде до зменшення попиту на даний продукт.

 

Ставка Гітлера «Вервольф»

 

Ставка Гітлера «Вервольф», що в перекладі з німецької означає "озброєний вовк", розташована за 8 км на північ від Вінниці. За часів Великої Вітчизняної війни вона використовувалася для керування військовими діями на Східному фронті. Будівництво польової ставки спершу планувалося біля Лубен (Полтавської області). Але, по-перше, тоді там досить активно діяли партизани, які одразу зацікавилися б таємним об’єктом, а по-друге, “бліцкриг” не вдався, і війна затягувалася. Оскільки Вінниця була більш-менш віддаленим, затишним містом і, що найголовніше, була розташована на шляху, де в майбутньому мали збудувати транс’європейську магістраль Гамбург - Готенланд (нинішній Крим), то вибір для зведення «Верхольфу» пав саме на неї.

Історія ставки «Вервольф»сторiя ставки Гiтлера «Вервольф» щiльно окутана таємницями та пiвстолiтнiм забуттям, скрiплена рiками людської кровi і грифом «Совершенно секретно». а також мiсцевими забобонами. Крiм того, оскiльки до «всесоюзної» популяризацiї цього питання у часи перебуди великих зусиль доклали екстрасенси разом з місцевими фантастами, над «Вервольфом» засяяв яскравий нiмб мiстики. Масовi вбивства в цьому регiонi розпочалися ще пiд час сталiнських репресiй 1937-38 років. Нiмцi блискавично скористалися цим, одразу ж пiсля окупацiї розкопавши братськi могили. Після чого окупанти могли почуватися на Вiнниччинi досить спокiйно й неквапом перейти до спорудження ставки Гiтлера.

В серпнi 1941 року фюрер наказав прискорити будiвництво ставки «Вервольф». Так, вона була побудована просто в рекорднi термiни - з вересня 1941 року по квiтень (за iншими вiдомостями - по червень) 1942 року. Кожен iз 13-ти секторiв оточений мiнними полями, 2-метровою огорожею з колючого дроту та лiнiєю високої напруги. Понад 80 житлових i службових примiщень тiльки частково розташувалися на поверхнi в тому числі - особистий будиночок Гiтлера та мармуровий басейн. А пiд землею мiстилося 7 поверхiв, причому стiни герметичних примiщень були завтовшки 5 метрів, а перекриття - 8 метрів, все це оснащене унiкальними дренажними, повiтро-фiльтраційними системами та автономним енергозабезпеченням. Тут були величезнi продуктосховища, воду видобували з артезiанських джерел.

Всiх вiйськовополонених, задiяних на будiвництвi, а це вiд 2 до 14 тисисяч, радянських військовополонених, було знищено. Мало того - лiтак з провiдними фахiвцями фiрм «Тодт», «Краус-Гаар», «Галас», «Нойманн», якi керували всiма роботами, чомусь вибухнув у повiтрi. Ставку оточувала могутня система охоронних споруд, її охороняла служба безпеки, елiтна вiйськова частина СС «Велика Нiмеччина», а зенiтники мали право збивати будь-який лiтак, що з'явиться над «Вервольфом» - навiть нiмецький. Мiсцевi партизани довгий час навiть не здогадувалися, що замiсть «елiтного офiцерського санаторію» в лiсi поблизу села Стрижавка будують «лiгво фюрера». Втiм, поступово кiлькiсть «актiв непокори» в районi «Вервольфу» сягнула 1860. Можливо, саме тому фюрер вiдвiдав ставку лише двiчi: 16.07-29.09.1942 року - прийняття «директиви №45» - наступ на Сталiнград та Чорноморське узбережжя Кавказу i 19.02-8.03.1943 року - директива на проведення операцiї «Цитадель».

«Вервольф» фактично був зменшеною копією головної ставки Гітлера «Вольфшанце» у Східній Пруссії. Зовні ставка мала досить непоказний вигляд. Наземну частину складала 81 будівля. Майже всі будівлі були побудовані з дерева з дерев’яними дахами. З північного боку під лісом - електростанція. Поблизу - дві радіостанції, приміщення персоналу, охорони, водокачка, басейн, телефонний вузол, який забезпечував прямий зв’язок з Берліном, Києвом, Ростовом, Харковом, Дніпропетровськом, Житомиром. Поряд зі ставкою - посадочна смуга для літаків. Територія була замаскована, всі будівлі пофарбовані в темно-зелений колір. Над підземними спорудами посаджені дерева, кущі.

Нині ставка є досить унікальним і цікавим об’єктом. Дослідникам вдалося відновити точні розміри території ставки та її окремих зон. Крім того, було виявлено місцезнаходження центрального в’їзду, котельні, електростанції, водокачки, очисних споруд, плацу та КПП. Але багато таємниць залишилося. Навколо ставки і досі точиться чимало пересудів, висловлюються нові гіпотези, пов’язані з нею. До полеміки долучити зможете і ви, якщо завітаєте до Вінниці та відвідаєте наш «Вервольф». [2, 3]

Отже, музей садиба знаходиться безпосередньо в місті в мальовничому районі Вишенька, вхід на його територію є безкоштовним тому багато місцевих жителів проводять свій вільний час там. Саме через це шкільні екскурсії на даний об’єкт не користується особливою популярністю серед школярів.

Якщо говорити про ставку «Вервольф», то вона знаходиться неподалік від міста у лісі, поруч з нею є багато галявин де міські жителі разом зі своїми сім’ями з задоволенням проводять свої вихідні на весні та влітку. Що в майбутньому призводить до зменшення цікавості екскурсантів з міста Вінниці до даних об’єктів.

Саме тому керівникам даного навчального закладу ватро задуматись над створенням нових екскурсійних програм, можливо навіть з залученням до розробки учнів старших класів.

ÐÎÇÄ²Ë 2. Ïîòåíö³éí³ ì³ñöÿ äëÿ â³äâ³äóâàííÿ åêñêóðñàíòàìè â ³ííèöüê³é îáëàñò³

 

Вінницька область має стародавню історію, адже цьому місту понад 650 років. Завдяки своєму місцезнаходженню на її території завжди проживали люди починаючи від кочових племен, що тут зупинялись. Дана область має велику кількість екскурсійних об’єктів що викликають інтерес у жителів не лише України, а й всього світу. Серед багатьох визначних та пам’ятних міст та селищ Вінницької області особливу увагу привертають Тростянецький, Барський. Калинівський та Жмеринський райони. Ці райони мають зручну транспортну розв’язку що дозволить екскурсантам без перешкод дістатися до них, а також велику кількість пам’ятних об’єктів. Крім того керівництво цих районів зацікавлене в розвитку туристичної сфери на своїй території. Докладну інформацію щодо екскурсійних об’єктів можна знайти на офіційному сайті Вінницької обласної державної адміністрації в розділі туризм. Урізноманітнення програм дозволить розширити світогляд та проводити цікаві екскурсії, а також поглибити раніше отримані знання дітей про рідний край.

ВИСНОВКИ

 

Культурно-виховна робота з дітьми старшої школи має дуже велике значення. Розвиток особистості не можливий без знання традиції та історії свого народу. Розвиваючи культурний рівень школярів держава отримує чудову перспективу у своєму подальшому розвитку.

Нині формування особистості в значній мірі відбувається в закладах освіти: школах, навчально-виховних закладах та гімназіях. Невід’ємною складовою цього виховання мають стати навчальні та пізнавальні екскурсії по рідному краю. Досліджуючи навчально-виховну роботу в школі-гімназії №23 було виявлено певні особливості проведення екскурсій у школі та виявлено слабкі та сильні сторони цього процесу.

Позитивною стороною є наявність у навчальних програмах значної кількості навчально-пізнавальних екскурсій. Які знайомлять школярів з історією рідного краю його традиціями та культурою. Нажаль екскурсійні програми давно не оновлювались і перестали відповідати пізнавальним запитам учнів. Деякі екскурсії втратили своє пізнавальне значення взагалі.

В ході роботи було досліджено екскурсійний потенціал Вінницької області, було обрано кілька районів Вінниччини. Відбір проводився за наступними критеріями:

    віддаленість від обласного центру;

    насиченість екскурсійними об’єктами;

    бажання місцевої влади співпрацювати з туристичними агенціями;

    безпека подорожей;

    розвиненість інфраструктури.

В ході роботи було з’ясовано, що окрім тих місць які відвідують школярі в області існує безліч не менш цікавих екскурсійних об’єктів, які пов’язані з історією та культурою українського народу. Обласна та районні адміністрації слідкують за збереженням історичної спадщини в цих місцях.

Зрозуміло, що без знання минулого немає майбутнього саме тому вчителям історії разом з туристичними менеджерами варто продумати певні навчальні програми для закріплення отриманого матеріалу в учнів.

Було досліджено свята та народні традиції Вінницької області. Стало зрозуміло, що це чудовий матеріал для культурно виховної роботи серед молоді старших класів.

Традиції українського народу почали забуватися, адже молоді зростає в урбанізованих містах і сфера їх інтересів лежить в інтернетному просторі. Повернення до власних витоків гармонізує особистість робить її більш патріотично налаштованою.

Отже можна зробити висновок, що більш активне використання навчально-пізнавальних екскурсій під час виховного процесу відіграє важливу роль в формуванні національно свідомих, патріотично налаштованих та освічених громадян України.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Електронній ресурс: <http://www.pirogov.com.ua/>

2. Електронний ресурс: <http://www.castles.com.ua/?id=200>

. Електронний ресурс: <http://www.myvin.com.ua/ua/town/places/sights/11.html>

. Електронній ресурс: <http://vinbazar.com/vin-obl/trostyanetskii-district>

. Електронній ресурс: <http://oblvintour.com.ua/>

. Електронній ресурс: <http://uk.wikipedia.org/wiki>

. Електронній ресурс: <http://zeleniyturizm.com.ua/ua/turi/histor_place/>

. Електронній ресурс: <http://uk.wikipedia.org/wiki>

. Електронній ресурс: <http://uk.wikipedia.org/wiki/>

. Митина Л.М. Психология развития конкурентоспособной личности: учебн.-метод. пособие/Росийская академия образования, Московский психолого-социальный институт. - М.: Изд. Московского психолого-социального ин-та, 2003. - 400с.

. Греченко В. А., Чорний І. В., Кушнерук В. А., Режко В. Історія світової та української культури: Підруч. для вищ. закл. освіти. - К.: Літера, 2000. - 464 с. <https://docviewer.yandex.ru/r.xml?sk=yf41b6b6ac4fff11b142a9ae8ed2274d2&url=http%3A%2F%2Fuchebnikfree.com%2Fpage%2Fchitay%2Fuchebnik%2Fuch-7.html>

. Іванов В. Ф. Соціологія масової комунікації: навч. посібник / В. Ф. Іванов. - К., 2000.

13. Стаття Скорик А. Я., 2012 КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ КОМУНІКАЦІЇ І СУСПІЛЬСТВО

14. Кондрашова Л.В.,Лаврентьєва О.О.,Зеленкова «Методика організації виховної роботи в сучасній школі» Навчальний посібник

15. Електронний ресус: <http://rojdestvo.paskha.ru/>

. Електронний ресурс: <http://uk.wikipedia.org/wiki/>

. Електронний ресурс: <http://www.svit.in.ua/pra/12p4.htm>

. Електронний ресурс: <http://mamajeva-sloboda.ua/publ.php?id=245>

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Характеристика традиційних екскурсійних об’єктів у Вінницькій області для шкільної молоді

1.1 Музей садиба імені Миколи Івановича Пирогова

Ставка Гітлера «Вервольф»

РОЗДІЛ 2. Характеристика екскурсійних об’єктів, які потребують популяризації

2.1 Екскурсійні об’єкти Тростянецького району

Екскурсійні об’єкти Барського району

Екскурсійні об’єкти Жмеринського району

Екскурсійні об’єкти Калинівського району

РОЗДІЛ 3. Культурно-виховна робота при наданні екскурсійних послуг

3.1 Основні пріоритети культурного розвитку України

3.2 Роль традицій і звичаїв у національному вихованні

Загальна характеристика найголовніших Українських свят

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

ВСТУП

 

На сьогоднішній день багато шкільних програм вже застаріли. Фахівці визначають декілька причин - швидкий розвиток технологій та недостатній рівень фінансування галузі освіти, скорочення факультативів, не достатньо врегульована законодавча база. Нині вся туристична діяльність в Україні регулюється єдиним законодавчим актом - «Закон України про туризм», який передбачає ряд пільг для дітей та підлітків в сфері туризму, який є складовою частиною культурно-виховної роботи з молоддю. Проте всі ці пільги залишаються лише на папері. Також великою проблемою є недостатня кількість кваліфікованих спеціалістів. Зважаючи на вище викладене стає зрозумілим актуальність даної курсової роботи.

Актуальність даної курсової роботи полягає в тому, що на сьогоднішній день культурно-виховна робота з шкільною молоддю десятих одинадцятих класів у школах місті Вінниці потребує перегляду організації проведення та пізнання об’єктів відповідно сучасності і нового бачення.

Спираючись на проведену роботу а саме спілкуванням з директором Навчально-виховного комплексу: школи-гімназії № 23 можна однозначно сказати, що програми екскурсійної роботи одноманітні і не відповідають культурно виховні запити учнів.

Предмет дослідження є культурно-виховний потенціал Вінницької області.

Об’єкт дослідження є культурно виховна робота в старшій школі при наданні екскурсійних послуг.

Метою дослідження є вивчення впливу народних традицій і звичаїв на культурно-виховний процес дітей старшої школи при наданні екскурсійних послуг у місті Вінниці.

Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:

    розглянути найбільш традиційні екскурсійні об’єкти серед шкільної молоді в місті Вінниці;

    дослідити екскурсійні об’єкти Вінницької області, які могли б проводитись для навчальних, виховальних та пізнавальних екскурсій;

    внести пропозицій нових екскурсійних об’єктів в плани виховної роботи в школі;

    запропонувати методичні поради для вчителів;

В роботі використовувались загальнонаукові методи дослідження, такі як:

    описово-географічний метод;

    картографічний метод;

    літературний метод, тобто збір і вивчення літературних джерел;

    аналіз і синтез - розгляд явища по складових і в цілому;

    хронологічний метод, розгляд явищ в часі;

    прогнозування та узагальнення.

Застосування у комплексі всіх вищезгаданих методів надасть можливість повніше проаналізувати культурно-виховну роботу при використанні екскурсійних послуг.

Структура даної роботи складається зі вступу, основної частини, висновку, списку використаних джерел та додатків. В першому розділі розглядаються нині існуючі екскурсійні маршрути, які використовуються в навчально-виховних програмах у школах. Другий розділ присвячений розробці та популяризації потенційних маршрутів для школярів десятих одинадцятих класів. В третьому розділі визначається важливість культурно-виховної роботи серед учнів старших класів.

 

 

ÐÎÇÄ²Ë 1. Õàðàêòåðèñòèêà òðàäèö³éíèõ åêñêóðñ³éíèõ îá’ºêò³â ó ³ííèöüê³é îáëàñò³

 

Під час спілкування з завучем по виховній роботі та директором Навчально-виховного комплексу: школи гімназії № 23 було з’ясовано, що основними екскурсійними об’єктами, які відвідують учні даного навчального закладу є меморіальний музей-садиба видатного хірурга Миколи Івановича Пирогова та ставка Гітлера «Вервольф». Однією з причин вибору даних екскурсійних об’єктів є відсутність пропозиції на ринку екскурсій для школярів міста Вінниці. В місті не приділяється достатня увага до створення нових екскурсійних маршрутів, що веде до зменшення попиту на даний продукт.

 

Музей садиба імені Миколи Івановича Пирогова

 

Національний музей-садиба Миколи Івановича Пирогова розташований в південно-західній частині міста Вінниці, у живописній садибі Вишня, де впродовж останніх двадцяти років (1861-1881) жив і працював видатний вчений, геніальний хірург, анатом, творець воєнно-польової хірургії, засновник Товариства Червоного Хреста, прекрасний педагог і громадський діяч Микола Іванович Пирогов. Метою діяльності даного музею є збереження особливого культурного середовища, яке було за життя вченого. Це і визначає сенс музею, представленого взаємозв'язаною системою об'єктів культурної спадщини і пам'яток садово-паркового мистецтва, до складу яких входять: будинок, в якому жив хірург де розміщена експозиція про його життя і діяльність;

    музей-аптека з інтер'єрами приймальні та операційної;

    церква-некрополь, де покоїться набальзамоване тіло ученого;

    меморіальний парк, в якому збереглися дерева, посаджені Миколою Пироговим.

Музей відноситься до найважливіших об'єктів культурної спадщини України і займає особливе місце у внутрішньому і міжнародному туризмі.

Історія створення музею

Музей був відкритий 9 вересня 1947 року у колишній садибі Пирогова Вишня, яку він придбав у спадкоємців доктора медицини Гриколевського на торгах у Києві 1859 року, працюючи на посаді попечителя Київського учбового округу. Пирогов за порівняно короткий час упорядкував занедбане господарство. Однак його основним заняттям була лікарська справа. У садибі Вишня він відкрив лікарню, де робив складні на той час хірургічні операції, які мали гарні результати.

Звідси хірург тричі виїздив. В 1862-1866 роках. коли він керував підготовкою молодих вчених у професорському інституті в Німеччині. 1870 року Пирогов як представник Товариства Червоного Хреста виїздив на франко-прусську війну, а 1877 року - на російсько-турецьку.

Помер Микола Іванович 23 листопада (5 грудня за новим стилем) 1881 року. Забальзамоване петербурзьким лікарем Виводцевим тіло хірурга 24 січня 1882 року було перенесено до родинної усипальниці, над якою 1885 року за проектом академіка Сичугова була побудована церква і освячена на честь св. Миколи Чудотворця.

Експозиція і фонди

Експозиція, яка розгорнута у будинку Пирогова, складається з 12 розділів. Кожний розділ відображає певний період життя і діяльності вченого - дитинство, юність, навчання у Московському університеті, Дерптский і Петербурзький періоди, участь у війнах на Кавказі і в Криму, франко-прусській і російсько-турецькій, діяльність на посаді попечителя учбових округів, керівництво професорським інститутом за кордоном. Особлива увага приділяється висвітленню Вишенського періоду життя вченого.

Послідовно розкривається його лікарська, наукова, педагогічна і громадська діяльність. Особливо підкреслюється його внесок у розвиток вітчизняної і світової науки, показано пріоритет вітчизняної медицини в низці відкриттів і пропозицій вченого. Окремий розділ експозиції присвячений втіленню в життя ідей Пирогова.

До меморіального комплексу відноситься церква-некрополь, де зберігається доступне для огляду забальзамоване тіло Миколи Пирогова, музей-аптека, в якій розгорнута експозиція, що відтворює приймальну і операційну власника садиби. Створений інтер’єр сільської аптеки другої половини ХІХ ст., де представлене аптечне начиння та посуд. Фігури для музею-аптеки виготовив київський скульптор Британ.

Це єдиний в Україні і на теренах СНД музей, який має таку унікальну структуру. Фондова колекція музею складає 16,5 тисяч одиниць збереження.

У музеї створено і обладнано спеціальну лабораторію, де фахівці Московського Науково-дослідного центру біомедичних технологій разом з науковцями ВНМУ і працівниками музею виконують роботи з чергових ребальзамацій тіла М.І. Пирогова.

Відвідувачі

За період свого існування Пироговський меморіал у Вишні набув світової слави та популярності. Понад сім мільйонів екскурсантів з 175 країн світу ознайомилися з багатими музейними експозиціями. Також постійними відвідувачами є жителі міста Вінниці та школярі Вінницьких та районних шкіл.

Наукова діяльність

Матеріали музею є невичерпним джерелом для роботи вчених, лікарів, студентів. На їх підставі розроблено багато наукових праць. Документи музею використані в хронікальних, документальних і художніх фільмах. Значну кількість наукових робіт підготували також співробітники музею.

Музей є навчальною базою Вінницького національного медичного університету. Тут проводяться заняття з історії медицини, засідання студентських наукових гуртків тощо.

Разом з МОЗ України, Вінницьким національним медичним університетом, обласним управлінням охорони здоров'я музей був одним з організаторів проведення у Вінниці значних наукових форумів, присвячених пам'яті М.І. Пирогова, серед яких - виїзна сесія Академії медичних наук, з'їзди, наукові конференції, Пироговські читання.

Враховуючи великий внесок Миколи Івановича Пирогова у світову і вітчизняну науку, а також значну роль музею у вивченні та збереженні історії України, Указом Президента України музею-садибі М.І. Пирогова 10 червня 1997 р. надано статусу національного.

Час невблаганно віддаляє нас від того періоду, коли жив і творив Микола Іванович, проте його ідеї, принципи, праці не втрачають свого значення. Вони ще довго залишатимуться актуальними, а для практики хірургії, топографічної анатомії людини, воєнно-польової хірургії - неоціненними.

Справа Пирогова, його вчення витримали випробування часом. Вдячні нащадки з повагою і любов'ю зберігають пам'ять про великого гуманіста, лікаря, громадянина і людину. [1]

Ставка Гітлера «Вервольф»

 

Ставка Гітлера «Вервольф», що в перекладі з німецької означає "озброєний вовк", розташована за 8 км на північ від Вінниці. За часів Великої Вітчизняної війни вона використовувалася для керування військовими діями на Східному фронті. Будівництво польової ставки спершу планувалося біля Лубен (Полтавської області). Але, по-перше, тоді там досить активно діяли партизани, які одразу зацікавилися б таємним об’єктом, а по-друге, “бліцкриг” не вдався, і війна затягувалася. Оскільки Вінниця була більш-менш віддаленим, затишним містом і, що найголовніше, була розташована на шляху, де в майбутньому мали збудувати транс’європейську магістраль Гамбург - Готенланд (нинішній Крим), то вибір для зведення «Верхольфу» пав саме на неї.

Історія ставки «Вервольф»сторiя ставки Гiтлера «Вервольф» щiльно окутана таємницями та пiвстолiтнiм забуттям, скрiплена рiками людської кровi і грифом «Совершенно секретно». а також мiсцевими забобонами. Крiм того, оскiльки до «всесоюзної» популяризацiї цього питання у часи перебуди великих зусиль доклали екстрасенси разом з місцевими фантастами, над «Вервольфом» засяяв яскравий нiмб мiстики. Масовi вбивства в цьому регiонi розпочалися ще пiд час сталiнських репресiй 1937-38 років. Нiмцi блискавично скористалися цим, одразу ж пiсля окупацiї розкопавши братськi могили. Після чого окупанти могли почуватися на Вiнниччинi досить спокiйно й неквапом перейти до спорудження ставки Гiтлера.

В серпнi 1941 року фюрер наказав прискорити будiвництво ставки «Вервольф». Так, вона була побудована просто в рекорднi термiни - з вересня 1941 року по квiтень (за iншими вiдомостями - по червень) 1942 року. Кожен iз 13-ти секторiв оточений мiнними полями, 2-метровою огорожею з колючого дроту та лiнiєю високої напруги. Понад 80 житлових i службових примiщень тiльки частково розташувалися на поверхнi в тому числі - особистий будиночок Гiтлера та мармуровий басейн. А пiд землею мiстилося 7 поверхiв, причому стiни герметичних примiщень були завтовшки 5 метрів, а перекриття - 8 метрів, все це оснащене унiкальними дренажними, повiтро-фiльтраційними системами та автономним енергозабезпеченням. Тут були величезнi продуктосховища, воду видобували з артезiанських джерел.

Всiх вiйськовополонених, задiяних на будiвництвi, а це вiд 2 до 14 тисисяч, радянських військовополонених, було знищено. Мало того - лiтак з провiдними фахiвцями фiрм «Тодт», «Краус-Гаар», «Галас», «Нойманн», якi керували всiма роботами, чомусь вибухнув у повiтрi. Ставку оточувала могутня система охоронних споруд, її охороняла служба безпеки, елiтна вiйськова частина СС «Велика Нiмеччина», а зенiтники мали право збивати будь-який лiтак, що з'явиться над «Вервольфом» - навiть нiмецький. Мiсцевi партизани довгий час навiть не здогадувалися, що замiсть «елiтного офiцерського санаторію» в лiсi поблизу села Стрижавка будують «лiгво фюрера». Втiм, поступово кiлькiсть «актiв непокори» в районi «Вервольфу» сягнула 1860. Можливо, саме тому фюрер вiдвiдав ставку лише двiчi: 16.07-29.09.1942 року - прийняття «директиви №45» - наступ на Сталiнград та Чорноморське узбережжя Кавказу i 19.02-8.03.1943 року - директива на проведення операцiї «Цитадель».

«Вервольф» фактично був зменшеною копією головної ставки Гітлера «Вольфшанце» у Східній Пруссії. Зовні ставка мала досить непоказний вигляд. Наземну частину складала 81 будівля. Майже всі будівлі були побудовані з дерева з дерев’яними дахами. З північного боку під лісом - електростанція. Поблизу - дві радіостанції, приміщення персоналу, охорони, водокачка, басейн, телефонний вузол, який забезпечував прямий зв’язок з Берліном, Києвом, Ростовом, Харковом, Дніпропетровськом, Житомиром. Поряд зі ставкою - посадочна смуга для літаків. Територія була замаскована, всі будівлі пофарбовані в темно-зелений колір. Над підземними спорудами посаджені дерева, кущі.

Нині ставка є досить унікальним і цікавим об’єктом. Дослідникам вдалося відновити точні розміри території ставки та її окремих зон. Крім того, було виявлено місцезнаходження центрального в’їзду, котельні, електростанції, водокачки, очисних споруд, плацу та КПП. Але багато таємниць залишилося. Навколо ставки і досі точиться чимало пересудів, висловлюються нові гіпотези, пов’язані з нею. До полеміки долучити зможете і ви, якщо завітаєте до Вінниці та відвідаєте наш «Вервольф». [2, 3]

Отже, музей садиба знаходиться безпосередньо в місті в мальовничому районі Вишенька, вхід на його територію є безкоштовним тому багато місцевих жителів проводять свій вільний час там. Саме через це шкільні екскурсії на даний об’єкт не користується особливою популярністю серед школярів.

Якщо говорити про ставку «Вервольф», то вона знаходиться неподалік від міста у лісі, поруч з нею є багато галявин де міські жителі разом зі своїми сім’ями з задоволенням проводять свої вихідні на весні та влітку. Що в майбутньому призводить до зменшення цікавості екскурсантів з міста Вінниці до даних об’єктів.

Саме тому керівникам даного навчального закладу ватро задуматись над створенням нових екскурсійних програм, можливо навіть з залученням до розробки учнів старших класів.

ÐÎÇÄ²Ë 2. Ïîòåíö³éí³ ì³ñöÿ äëÿ â³äâ³äóâàííÿ åêñêóðñàíòàìè â ³ííèöüê³é îáëàñò³

 

Вінницька область має стародавню історію, адже цьому місту понад 650 років. Завдяки своєму місцезнаходженню на її території завжди проживали люди починаючи від кочових племен, що тут зупинялись. Дана область має велику кількість екскурсійних об’єктів що викликають інтерес у жителів не лише України, а й всього світу. Серед багатьох визначних та пам’ятних міст та селищ Вінницької області особливу увагу привертають Тростянецький, Барський. Калинівський та Жмеринський райони. Ці райони мають зручну транспортну розв’язку що дозволить екскурсантам без перешкод дістатися до них, а також велику кількість пам’ятних об’єктів. Крім того керівництво цих районів зацікавлене в розвитку туристичної сфери на своїй території. Докладну інформацію щодо екскурсійних об’єктів можна знайти на офіційному сайті Вінницької обласної державної адміністрації в розділі туризм. Урізноманітнення програм дозволить розширити світогляд та проводити цікаві екскурсії, а також поглибити раніше отримані знання дітей про рідний край.