ТОП 10:

Процес формування природно -ресурсного заповідного фонду Запорізько го регіону



 

Процес формування природно-ресурсного заповідного фонду Запорізької області умовно можна розділити на кілька етапів: І етап - з 1960 по 1970 p., II етап - з 1970 по 1980 p., Ill етап - з 1980 по 1990 p., IV - з 1990 по 2000 p., V - з 2000 року по теперішній час. Вказані періоди відрізняються перш за все типами створюваних природоохоронних територій, про що буде йтися нижче.

Природно-ресурсний фонд (ПРФ) Запорізької області почав формуватися з 29 січня 1960 року, коли вперше у межах області був об'явлений охоронний режим парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення ім. М. Горького у Мелітополі. Пізніше, 7.08.1963 p., Постановою Ради Міністрів №1180 було створено пам'ятку природи загальнодержавного значення "Кам'яна могила над р. Молочною". У 1964 році Постановою Ради Міністрів України від 08.05.1964 р. №451 було розширено до 100 га у межах області філію Українського степового заповідника "Кам'яні Могили". Коси азовоморського узбережжя охоронялися у межах території Азово-Сиваського заповідно-мисливського господарства. Загалом у період з 1960 по 1970 роки у Запорізькій області було створено всього 3 території природно-заповідного фонду загальною площею 146 га. Після створення у 1967 році обласного комітету з охорони природи розширення мережі природно-заповідних територій значно прискорилось.

Для періоду з 1970 по 1980 pp. характерною особливістю було те, що охоронного статусу як заказників загальнодержавного значення Постановою Ради Міністрів України від 28.10.1974 р. №500 набули великі за площею території: Молочний лиман (гідрологічний, 19000 га), "Алтагірський" (зоологічний, 993 га), "Старобердянський" (ландшафтний, 993 га), "Радивонівський" (лісовий, 367 га), "Дніпровські пороги" (геологічний, 1383 га), Великі і Малі Кучугури (орнітологічний, 400 га). Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 14.10.1975 №780-Р був проголошений природоохоронний статус кількох пам'яток природи загальнодержавного значення: комплексної - балка Скотовата, ботанічних - балки Баль-чанська та Россоховата, урочище Пристіни, геологічної -"Гранітні скелі".

У цей же період рішеннями Запорізького облвиконкому від 24.05.1979 та 12.12.1979 інтенсивно створювалися ботанічні (переважно вікові дуби та цілинні ділянки), палеонтологічні і геологічні (виходи на земну поверхню гранітів, могили, пегматитовий кар'єр) пам'ятки природи місцевого значення. У зв'язку з цим кількість об'єктів ПЗФ зростала дуже швидкими темпами. Незважаючи на це, їх індивідуальна площа була дуже малою: наприклад, охоронна ділянка навколо вікового дубу складає в середньому 0,01 га. Загалом до кінця 70-х років природно-заповідний фонд Запорізької області налічував вже 43 об'єкти і території загальною площею 23605 га (Петроченко В.І., 2001).

Третій етап характеризується створенням заповідних територій на основі ландшафтного принципу, який полягає у заповіданні не окремих цінних природних об'єктів, а цілісних природних утворень - ландшафтних комплексів. Особливо це відобразилося на створенні заповідників у межах типових для даного регіону природних ландшафтних комплексів і здійснювалося за принципом "кожній ландшафтній зоні -шповідник". Ландшафтний принцип у створенні заповідних територій залишається актуальним і по сьогоднішній день, що підтверджується великою кількістю наукових публікацій.

Основна сутність ландшафтного підходу полягає у розподілі охоронюваних територій за їх належністю до різних типів ландшафтних комплексів, в зв'язку з чим необхідно розглядати охоронювані території як унікальні, типові, характерні і репрезентативні. У відповідності до цього принципу створювались відносно великі за площею заповідні території. Так, 11.09.1980 р. був створений ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Коса Обитічна" площею 8863 га, у 1984 році - ряд ландшафтних заказників місцевого значення ("Лісовий масив" Лисої гори, лісові масиви вздовж берегів Дніпра, "Кам'янка лісова", могила Корсак, ставки з лісонасадженнями навколо, ландшафтні комплекси водосховищ з лісовими насадженнями, Степанів-ська коса, ділянки узбережжя Молочного лиману, балки і цілинні ділянки, урочища, кучугури). Створювалися також невеликі за площею ботанічні, комплексні та ентомологічні пам'ятки,природи місцевого значення. Загалом до кінця 1990 р. налічувалось 292 території та об'єкти природно-заповідного фонду, а період з 1980 по 1990 pp. характеризується най-інтенсивнішим розвитком мережі природно-заповідного фонду: так, у Запорізькій області упродовж десятиріччя було створено 249 одиниць ПЗФ - найбільше з вищевказаних періодів.

На початку 90-х років ландшафтний принцип створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду був домінуючим. У відповідності з ним були створені ландшафтні заказники загальнодержавного значення "Сивашик" (2800 га), "Коса Федотова" (1910 га), "Заплава р. Берди" (1417 га), пам'ятка природи загальнодержавного значення "Верхів'я Утлюцького лиману" (280 га) і створений у листопаді 1998 року регіональний ландшафтний парк "Панай" (1025 га).

Початок третього тисячоліття характеризується тим, що створення природно-заповідних територій відбувається не тільки з метою збереження генофонду та унікальних природних комплексів, а перш за все як територій, здатних підтримувати екологічний баланс регіону з метою збереження довкілля як середовища існування людини. Прикладами таких територій світового рівня є ліси Амазонії і Сибіру (легені планети), Антарктида (запаси прісних вод планети) та ін.







Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.200.222.93 (0.003 с.)