Профорієнтація у сучасній школі

Відомо, що людина - головна цінність суспільства, а освіта повинна забезпечувати розвиток і саморозвиток дитини, носити людинотворчий характер. Основою освітнього процесу має бути формування особистості школяра[13].

Випускники шкіл на сучасному етапі розвитку суспільства являються основним джерелом поповнення трудових ресурсів, тому профорієнтаційна робота з учнями є такою важливою. Сучасна загальноосвітня школа це той об’єкт, на якому повинні бути зосереджені всі зусилля у профорієнтаційному впливі на молоду особу, це допоможе їй у подальшому входженні в доросле життя.

Сучасний підхід у профорієнтації - особистісно-орієнтований - передбачає своєчасну підтримку та розвиток тих особливостей та характеристик особистості, які будуть передумовою майбутньої успішної професіональної діяльності, сприяють пізнанню оточуючого світу, самопізнанню, самореалізації особистості, усвідомленню власної ролі у виборі професії, прийняття відповідальності за нього [15].

Профорієнтація - це науково-практична система підготовки особистості до самостійного та усвідомленого вибору професії. Основним об’єктом цієї системи є особистість учня у різні вікові періоди її розвитку - від молодшого до старшого шкільного віку [26].

Керстін-Паулзен Бринк зазначає, що шкільна профорієнтація є основою для побудови щасливого майбутнього та уміння долати життєві проблеми [4].

Проблема професійного самовизначення старшокласників - одна з найактуальніших проблем юнацького віку.

Учні випускного класу основної школи часто відчувають серйозні труднощі у виборі профілю навчання у старшій школі. Як правило, вони роблять цей вибір під впливом випадкових факторів (наприклад, за компанію, за порадою дорослих або друзів). При цьому підлітки вважають, що мають достатню кількість інформації про ту чи іншу професію для вибору профілю подальшого навчання [11].

Тож у цьому випадку необхідна допомога психолога, а саме профорієнтаційна робота з ним.

Профорієнтаційну роботу в школі проводять учителі, класні керівники, інші члени педагогічного колективу, фахівці різних галузей виробництва.

Загальноосвітня школа готує старшокласників до вибору професії всім змістом і методами навчально-виховної роботи. У цій підготовці важливо все: система загальноосвітніх знань, політехнічне й трудове навчання, ідейно-політичне, моральне, естетичне й фізичне виховання учнів. Проте вибір професії не може бути лише як побічний результат загально шкільної та позашкільної виховної роботи. Потрібна спеціальна система заходів, спрямованих на підготовку учнів старшого шкільного віку саме до професійного самовизначення. На основі цієї системи і формується в особистості те особливе психологічне утворення, що має назву готовності до свідомого вибору професії.

Психологічні особливості профорієнтаційної роботи використовують у своєму арсеналі такі методи як спостереження, експеримент, методи бесіди, анкетування, вивчення продуктів діяльності.

Виділяють три етапи профконсультаційної роботи:

. Підготовчий - повинний підвести учнів до усвідомленого вибору професії, цей етап триває протягом усього періоду шкільного навчання.

. Надання допомоги у виборі професії у відповідність з уміннями, навичками, інтересами і психофізіологічними здібностями учня. Цю роботу проводять фахівці-профконсультанти разом з вчителями школи.

. Уточнююча профконсультація нерідко виходить за межі школи і здійснюється у середніх професійно-технічних училищах, вузах, на підприємствах і т.п.

На кожному з цих етапів профконсультация має різний характер. На першому етапі підготовка учнів насамперед носить розвиваючий характер. Якщо в учня вже склалися інтереси, що відповідають його здібностям, то завдання профконсультанта полягає в наданні правильного напрямку.

На другому етапі профорієнтація носить рекомендаційний характер і вирішує такі основні завдання: відповідність стану здоров'я вимогам обраної професії, психологічна готовність особистості до оволодіння обраною професією, довідкова інформація учнів про зміст і характер праці, можливості отримання спеціальної освіти, професійної підготовки та працевлаштування. Згідно з цими завданням виділяють три етапи профконсультації: психолого-педагогічну, медичну та довідкову [27].

Третій етап профконсультації пов'язаний з надходженням учня до професійного навчального закладу або безпосередньо на роботу. Його можна назвати ще формуючим, бо основне завдання на цьому етапі - допомогти молодій людині утвердитись у професійному виборі. За допомогою школи учні знайомляться з майбутніми умовами своєї діяльності, готуючись до навчання в навчальному закладі або безпосередньо вступу на роботу [9].

Завдання професійного консультанта виявити в особистості бажання і готовність до майбутньої професії, навчити ставити перед собою мету та досягти її.

Профконсультант повинен знати як психологічний стан людини, яку консультує, так і її індивідуальні особливості. Визначивши в процесі бесіди індивідуально-психологічні особливості, емоційний стан та наявні професійні можливості клієнта, профконсультант може розпочинати пошук серед професій і вакантних робочих місць, які б відповідали наявним можливостям і досвіду. Для позитивного результату потрібно зібрати якомога більше інформації про клієнта. Для цього використовують різні форми та методи.

Як форм професійної орієнтації можна виділити наступні: "круглий стіл", індивідуальні та групові бесіди, семінари, опис професій, диспут, складання і рішення профорієнтаційних кросвордів, рольові ігри, творчі етюди, метод конкретних ситуацій, ярмарки вакансій і пр.

Форми реалізації професійної консультації можуть бути колективними, груповими та індивідуальними. Важливу роль у профорієнтації учнів відіграють факультативні курси. Значна їх частина орієнтує старшокласників на конкретну професію і дає їм певний обсяг знань умінь і навичок з цієї професії.

Є. Климов розуміє роботу по профорієнтації та профконсультації не як тимчасову компанію, а як нормальну систематичну боротьбу за соціальний прогрес, як органічну частину навчально-виховної роботи школи, що готує своїх випускників до життя [10].

Отже, результатом коректної профорієнтаційної роботи є професійне самовизначення старшокласників. На сучасному етапі розвитку суспільства саме це має стати не вузько спрямованою професійною спеціалізацією, а готовністю учня до майбутньої професії і кар'єри, здатність самостійно ставити мету, визначати цілі, які визначатимуть етапи її досягнення, оптимально використовуючи усі наявні ресурси. Найважливішою метою соціально-педагогічної допомоги є допомога особистості у правильній побудові життя та реалізації її особистих планів.