Результати дослідження притаманного типу мислення у профорієнтаційних цілях отримали відповідні висновки.

Таблиця 3.3

Тип мислення	0-2 - низький	3-5 - середній	6-8 - високий
Предметно-дійовий	1	4	2
Абстрактно- символічний	2	5	0
Словесно-логічний	0	3	5
Наочно-образний	0	1	6
Креативність (творчість)	0	3	4

 

У дітей були виявленні такі типи мислення у цілях профорієнтації:

.   Креативність (2) - це означає, що ці учні мають здатність міркувати творчо, знаходячи нестандартні рішення задач. Це рідка та нічим не замінима річ, яка виокремлює людей талановитих у будь якій сфері діяльності.

.   Словесно - логічне (2) - виокремлює людей з яскраво вираженим вербальним інтелектом. Завдяки розвинутому словесно - логічному мисленню вчений, викладач, перекладач, письменник, філолог, журналіст можуть сформулювати свої думки та донести їх до людей. Це вміння необхідне керівникам, політикам та суспільним діячам;

.   Наочно - образне (2) - цим мисленням володіють люди з художнім складом розуму, які можуть уявити і те, що було і те, що ніколи не було і не буде - це майбутні художники, поети, письменники, режисери.

.   Одразу на високому рівні двома типами мислення (С - Л та К) володіє лише одна учениця. Це означає що її здібності дозволяють їй формулювати свої думки, доносячи їх до аудиторії та нестандартно підходити до вирішення задач.

Нажаль, предметно - дійовим та абстрактно - символічним типами мислення діти володіють на середньому та низькому рівнях, але ж ті, притаманні ці типи мислення, це майбутні фізики, математики, економісти, програмісти, аналітики. Предметно - дійове (керують машинами, стоять біля станків).

У чистому вигляді ці типи мислення зустрічаються рідко. Для багатьох професій необхідно поєднання різних типів мислення.

Провівши методику діагностики спрямованості особистості Б. Басса, визначили тип спрямованості учнів при роботі.

Таблиця 3.4

	Спрямованість на себе (Я)	Спрямованість на спілкування (С)	Спрямованість на роботу (Д)	Домінуючий тип спрямованості
Лисичко Д.	25	25	30	Д
Приліпко Р.	27	28	28	С, Д
Оріховська С.	28	33	19	С
Івасюк В.	30	27	22	Я
Фурманчук К.	28	25	25	Я
Пасенко В.	36	22	23	Я
Щирук В.	21	26	34	Д

 

За результатами дослідження 3 учні спрямованні при виконані певної роботи на себе - це означає, що вони орієнтуються на пряму винагороду й задоволення без відносно до роботи й співробітників. 10 учень спрямований на спілкування - прагне до спільної діяльності з людьми, орієнтація на соціальне схвалення. Ще 2 - спрямовані на роботу, що свідчить про зацікавленість у вирішенні ділових проблем, виконання роботи як найкраще. І в 1 учня поєдналися спрямованість на спілкування і роботу, це означає, що при роботі прагне до стосунків з людьми і цю роботу хоче виконати як найкраще.

Отже, по всіх показниках переважної більшості немає. Спрямовані на себе 3 учні, на спілкування - 3 учні, на роботу - 3 учні.

 

ВИСНОВКИ

 

Школа відіграє провідну соціальну роль у формуванні всебічно розвиненого, готового до трудової діяльності підростаючого покоління. Провідну позицію займають педагогічні колективи у процесі професійної орієнтації, здійснюваної школою, сім'єю, всією громадськістю.

Школярі при виборі професії мають можливість свідомо керувати вибором. При вмінні керувати своєю діяльністю старшокласники розуміють свої можливості та потреби людства. Усвідомлення необхідності, цінності нової інформації. Інтерес до її змісту зумовлює стійкість у виборі професії. Профорієнтаційний процес залежить і від доступності та посильності навчальних завдань, поставлених перед учнями, а також від уміння вчителя організувати процес навчання, щоб охопити усіх учнів класу. Однією причиною нестійкості вибору професії у цьому віці є передусім великий вплив батьків і родичів, які мають свою думку щодо подальшого життя рідної дитини. Проводячи дослідження особливостей встановлення професійної діяльності учнів і ураховуючи думку батьків виявили, що більша продуктивність збільшується тоді, коли думки, можливості і бажання співпадають з старшокласниками.

Для успішного навчання увитих навчальних закладах та належного засвоєння матеріалу, велику роль відіграє саме те, що діти з великим бажанням вивчають саме той предмет, який вони образи свідомо.

Мета дослідження полягає у виявленні професійних інтереси у старшокласників, визначенні проблеми професійного вибору та профорієнтаційної роботи зі старшокласниками з метою формування у них готовності до професійного самовизначення та експериментальній перевірці змісту та психолого-педагогічних засобів реалізації визначених напрямів у процесі профільного навчання. Мета поставлена перед дослідженням була досягнута.

У теоретичній частині дослідження вивчені теоретичні аспекти професійної орієнтації старшокласників, розкриті особливості даного віку, зміст, форми і методи профорієнтаційної роботи.

Емпірична частина показала, що, незважаючи на те, що в школах ведеться різноманітна робота з профорієнтації учнів, вона залишається малоефективною, і однією з можливих причин може бути відсутність єдиної програми профорієнтації, яка б включала себе різноманітні за змістом форми і методи профорієнтації.

Отримані результати сприяють підвищенню ефективності професійної орієнтації школярів, а також у можливості використання отриманих результатів для розробки рекомендацій і в консультуванні старшокласників.