Розділ II. Методичні засади наукового дослідження 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділ II. Методичні засади наукового дослідження



Для вивчення та формування готовності школярів до вибору професії необхідно використовувати, комплекс доповнюючих один одного психолого-педагогічних методів. Проблему професійних інтересів старшокласників та особливостей профорієнтаційної роботи з ними досліджували за допомогою таких методів дослідження як спостереження, групові та індивідуальні бесіди та анкетування за такими методиками:

)   Методика «Вивчення професійних намірів старшокласників» [21].

)   Опитувальник професійної готовності (ОПГ) (Л. Кабардової) [3].

)   «Я віддам перевагу» (Диференціально-діагностичний опитувальник Є.О. Клімова).

)   Методика «Тип мислення»[22].

)   Методика діагностики спрямованості особистості Б.Басса.

За результатами дослідження використаний кількісний та якісний аналіз експериментальних даних.

Спостереження за учнями необхідно вести постійно, на протязі всього часу навчання, особливо в старших класах [25].

Спостереження - цілеспрямоване збирання психологічних факторів поведінки і діяльності особистості з метою їх подальшого аналізу і тлумачення, зазначають О.М.Степанов та М.М.Фіцула у своєму посібнику [24].

Бесіда - метод збирання фактів про психічні явища в процесі безпосереднього спілкування за спеціально розробленою програмою [20].

За допомогою бесіди можна отримати доволі широку інформацію про підготовленість кожного учня індивідуально до вибору майбутньої професії.

Одним із способів, що допомагають зробити правильний вибір професійної діяльності є тести. Користуючись ними, можна досить точно визначити оптимальну сферу діяльності, рейтинг власних інтересів, наявність якостей, необхідних для тієї чи іншої професії тощо, зазначає І.Шипова [30].

Методика №1. «Вивчення професійних намірів старшокласників»

Мета: визначити наявність готовності до вибору професії (Л. М. Фрідман, Т. А. Пушкіна, І. Я. Каплуновіч, 1988), що характеризує внутрішню усвідомленість самого факту вибору і визначеність професійних інтересів, обізнаність учня та оцінку своїх здібностей, знання про те, які фізичні та психологічні вимоги до людини ставить обрана ним професія.

Необхідний матеріал: бланк анкети, ручка.

Хід проведення

Досліджуваним була проведена інструкція.

Кожному учню пропонується відповісти на ряд запитань. Дані питання стосуються професійних намірів та загальних життєвих планів учнів. Вони мають дані варіанти відповідей, з яких потрібно обрати більш притаманну для себе, але є й такі, на які потрібно дати власну відповідь (дод. №1).

Обробка отриманих результатів, а саме якісний аналіз відповідей досліджуваних дасть відомості про:

) загальні життєві плани учнів (питання 1, 16, 17, 27);

) захоплення і професійні наміри (запитання 1, 2, 12, 13, 20, 23, 24, 25, 26);

) знання а обраної професії (питання 3, 4, 5, 11);

) оцінці своєї придатності до неї (запитання 7, 14);

) про оцінку роботи педагогів і старшокласників з професійного самовизначення (питання 6, 8, 9, 10, 15, 18, 19, 21, 22).

Методика №2. «Опитувальник професійної готовності (ОПГ) (Л. Кабардової)»

Мета: визначити ступінь готовності досліджуваного до успішного функціонування (навчанні, роботі) у певній професійній сфері.

Необхідний матеріал: опитувальник, бланк відповідей, ручка.

Хід проведення

В основу опитувальника покладено принцип самооцінки досліджуваним одночасно своїх можливостей у реалізації визначених опитувальником умінь (учбових, творчих, трудових, соціальних і т.д.), свого реального, пережитого і сформованого в особистому досвіді емоційного ставлення, яке виникає щоразу при виконанні описаних в опитувальнику видів діяльності і своєї переваги чи небажання мати описані види діяльності у своїй майбутній професії.

На початку дослідження було запропоновано досліджуваним уважно прочитати інструкцію.

Потрібно уважно прочитати кожне висловлювання і дати три відповіді, оцінивши їх у балах (від 0 до 2).

Кожен з досліджуваних заносить свої оцінки в балах в таблицю відповідей (номер клітки в таблиці відповідає номеру питання).

У цій же послідовності і проставляються оціночні бали у відповідну клітинку таблиці.

Якщо досліджуваний ніколи не робив того, що написано в питанні, то нехай замість балів ставить в клітку прочерки в перших двох питаннях і спробує відповісти тільки на третє питання.

Працювати потрібно уважно, не поспішаючи.

У процесі роботи з опитувальником оптант заповнює спеціальну таблицю відповідей (табл.2.1), яка містить 5 стовпчиків. Номери та літерні позначення в клітинах аркуша відповідей відповідають номерам і позначенням питань.

У кожній клітці таблиці оптант ставить 3 оцінки в балах:

. Оцінка своїх умінь.

. Оцінка свого емоційного ставлення.

. Оцінка свого професійного побажання, переваги.

 


Таблиця 2.1

Л-З Л-Т Л-П Л-Х.О Л-Л
Вміння Почуття Бажання Вміння Почуття Бажання Вміння Почуття Бажання Вміння Почуття Бажання Вміння Почуття Бажання
1. 2. 3. 4. 5.
6. 7. 8. 9. 10.
11. 12. 13 14. 15.
16. 17. 18. 19. 20.
21. 22. 23. 24. 25.
26. 27. 28. 29. 30.
31. 32. 33. 34. 35.
36. 37. 38. 39. 40.
41. 42. 43. 44. 45.
46. 47. 48. 49. 50.

 

Обробка результатів:

Верхні клітинки п'яти стовпців необхідно позначити відповідно до типів професій зліва направо:

- Л-З (людина-знак)

- Л-Т (людина-техніка)

- Л-П (людина-природа)

- Л-Х.О (людина-художній образ)

- Л-Л (людина-людина).

Приступаючи до обробки результатів, спочатку необхідно знайти в таблиці відповідей ті номери питань (клітини), на які оптант при оцінці умінь дав 0 балів або поставив прочерк. При подібній оцінці умінь наступні дві оцінки з цього ж питання, при підрахунку загальних сум балів за цими шкалами, не враховуються (умовно їх можна в таблиці викреслити). Вони враховуються тільки при якісному аналізі кожної сфери.

Підраховується загальна сума балів у кожній професійній сфері, яку набрали окремо «вміння», окремо «ставлення» і окремо «професійні побажання». У результаті цього підрахунку отримуємо наочну картину співвідношень оцінок за 3-ма шкалам: умінь оптанта, його емоційного ставлення та професійних побажань (переваг) як в кожній професійній сфері, так і за кожного конкретного питання (виду діяльності).

Оцінка результатів.

Порівняння і вибір кращої для даного оптанта професійної сфери (або декількох сфер) виконується на основі зіставлення сум балів, набраних різними професійними сферами окремо за шкалою «професійна перевага». Звертається увага на ту або ті професійні сфери, в яких ці суми найбільші.

За результатами відповідей досліджуваного робиться висновок про те, до якої сфери професійної діяльності він схильний.

Методика №3. «Я віддам перевагу» (Диференціально-діагностичний опитувальник Є.О. Клімова)

Мета: вивчення професійної спрямованості, інтересів, нахилів, переваг учнів на основі аналізу різних за характером видів діяльності.

Необхідний матеріал: опитувальник та бланк відповідей.

Хід проведення

Методика є достатньо простою та швидкою у проведенні. Дослідження може проводитися як індивідуально, так і з групою учнів. Досліджуваним пропонують письмово відповісти на 20 питань, використовуючи бланк відповідей (табл.2.2). Номери та буквені позначення у його клітинках відповідають номерам та варіантам відповідей ДДО. Досліджуваному ж пропонується відповісти на 20 пар запитань, обравши з двох найбільш прийнятний для себе варіант. У відповідних клітинах бланку потрібно обвести обраний з двох альтернатив варіант відповіді (“а» або “б”) (або поставити знак «+» чи «-», що відповідає «так» чи «ні»).

Питання підібрані та згруповані таким чином:

    у першому стовпчику вони стосуються професії типу «людина-природа» (умовно позначено у бланку буквою «П»),

    у другому - «людина-техніка» («Т»),

    у третьому - «людина-людина» («Л»),

    у четвертому - «людина-знакова система» («З»),

    у п’ятому - - «людина-художній образ» («Х»).

Обробка результатів

Після отримання відповідей на всі запитання в кожному з 5-ти вертикальних стовпчиків підраховується кількість проставлених плюсів. В нижніх клітинах таблиці виводяться суми, які є показниками вираження інтересів до певної сфери діяльності. Максимальна сума балів у кожному стовпчику становить 8. Найбільша сума балів в одному зі стовпчиків вказує на переважання інтересів, а можливо і нахилів до певного типу професій, тієї чи іншої сфери діяльності.

 

Таблиця 2.2. Таблиця-ключ диференціально-діагностичного опитувальника (ДДО)

Людина-природа Людина-техніка Людина-людина Людина-знакова система Людина-художній образ
10а 10б
11а 11б 12а 12б 13а
13б 14а 14б 15а 15б
16а 17б 16б 19б 17а
20а 19а 18а 20б 18б
Σ “+” = Σ “+” = Σ “+” = Σ “+” = Σ “+” =

Методика №4. «Тип мислення»

Мета: діагностика типу мислення респондента з профорієнтаційною ціллю.

Необхідний матеріал: опитувальник, бланк відповіді, ручка.

Хід проведення

Досліджуваним була проведена інструкція.

У кожної людини домінує певний тип мислення. Цей опитувальник допоможе визначити тип мислення кожного з досліджуваних. Якщо згоден з виразом, в бланку поставиться «+», якщо ні «-».

Обробка результатів

 

Таблиця 2.3. Ключ

Тип мислення Питання
  Предметно-дійове 1, 6, 11, 16, 21, 26, 31, 36
  Абстрактно-символичне 2, 7, 12, 17, 22, 27, 32, 37
  Словесно-логічне 3, 8, 13, 18, 23, 28, 33, 38
  Наочно-образне 4, 9, 14, 19, 24, 29, 34, 39
  Креативність (творчість) 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35,40

 

Підрахуйте кількість плюсів у кожній з п’яти ліній. Кожна лінія відноситься до певного типу мислення. Кількість балів у кожній стрічці вказує на рівень розвитку даного типу мислення:

-2 - низький,

-5 - середній,

-8 - високий.

Інтерпретація результатів

Тип мислення - індивідуальний спосіб перетворення інформації. Знаючи свій тип мислення, можна прогнозувати успішність в конкретних видах професійної діяльності.

Предметно-дійове мислення притаманне людям справи. Вони засвоюють інформацію через рухи. Зазвичай вони володіють хорошою координацією дій. Їх руками створений весь оточуючий нас предметний світ. Вони керують машинами, стоять біля станків, збирають комп’ютери. Без них неможливо реалізувати найблискавичнішу ідею. Цей тип мислення важливий для спортсменів, танцюристів, артистів.

Абстрактно-символичним мисленням володіють багато вчених - фізики-теоретики, математики, економісти, програмісти, аналітики. Вони можуть засвоювати інформацію за допомогою математичних кодів, формул та операцій, до яких не можна ні доторкнутися, ні уявити. Завдяки особливостям такого мислення, на основі гіпотези, зроблені численні відкриття у всіх областях науки.

Словесно-логічне мислення виокремлює людей з яскраво вираженим вербальним інтелектом (от лат. verbalis - словесний). Завдяки розвинутому словесно-логічному мисленню вчений, викладач, перекладач, письменник, філолог, журналіст можуть сформулювати свої думки та донести їх до людей. Це вміння необхідне керівникам, політикам та суспільним діячам.

Наочно-образним мисленням володіють люди з художнім складом розуму, які можуть уявити і те, що було, і те, чого ніколи не було і не буде - художники, поети, письменники, режисери. Архітектор, конструктор, дизайнер, режисер мають володіти розвинутим наочно-образним мисленням.

Креативність - це здатність міркувати творчо, знаходити нестандартні рішення задач. Це рідка та нічим не замінна якість, яка виокремлює людей талановитих у будь-якій сфері діяльності.

У чистому вигляді ці типи мислення зустрічаються рідко. Для багатьох професій необхідно поєднання різних типів мислення, наприклад, для психолога. Таке мислення називають синтетичним.

Методика №5. «Методика діагностики спрямованості особистості Б.Басса (орієнтаційна анкета)»

Мета: визначення спрямованості особистості.

Необхідний матеріал: опитувальник, бланк відповідей, ручка.

Хід роботи.

Орієнтаційну анкету вперше опубліковано Б. Бассом у 1967 р. Анкета складається з 27 пунктів-суджень, для кожного з яких можливі три варіанти відповіді, що відповідають трьом видам спрямованості особистості. Респондент повинен обрати одну відповідь, що найбільше виражає його думку або відповідає реальності, і ще один, який, навпаки, найбільш далекий від його думки або ж найменш відповідає реальності. Відповідь «найбільше» одержує 2 бали, «найменше» - нуль. Необрана відповідь - 1 бал.

Досліджуваним була проведенна інструкція.

Потрібно бути максимально правдивим, так як серед варіантів відповідей немає «хороших» або «поганих», тому не потрібно намагайтися відгадати, яка з відповідей є «правильною» або «кращою».

Обробка результатів.

Бали, набрані за всіма 27 пунктами, підсумовують для кожного виду спрямованості окремо.

 

Таблиця 2.4. Ключ

№ з/п Я С Д № з/п Я С Д
1 А В Б 15 Б В А
2 Б В А 16 А В Б
3 А В Б 17 А В Б
4 В Б А 18 А Б В
5 Б А В 19 А Б В
6 В А Б 20 В Б А
7 В Б А 21 Б А В
8 А Б В 22 Б А В
9 В А Б 23 В А Б
10 А В Б 24 Б В А
11 Б В А 25 А В Б
12 Б А В 26 В А Б
13 В А Б 27 Б А В
14 А В Б        

 

За допомогою методики виявляють такі види спрямованості:

. Спрямованість на себе (Я) - орієнтація на пряму винагороду й задоволення безвідносно до роботи й співробітників, агресивність у досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність, інтровертованість.

. Спрямованість на спілкування (С) - прагнення за будь-яких умов підтримувати стосунки з людьми, орієнтація на спільну діяльність, але часто на шкоду виконанню конкретних завдань або наданню щирої допомоги людям, орієнтація на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в прихильності й емоційних стосунках з людьми.

. Спрямованість на роботу (Д) - зацікавленість у вирішенні ділових проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтація на ділове співробітництво, здатність відстоювати в інтересах справи власну думку, що корисно для досягнення спільної мети.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; просмотров: 181; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.87.200.112 (0.043 с.)